62362 (597558), страница 21

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 21)

На рис. 8.14 як приклад наведено умовне позначення універсального регістру типу 564ИР9.

Рис. 8.14 - Універсальний регістр 564ИР9

Він має входи:

1) синхронізації (тактовий) - С;

2) задання режиму роботи (паралельний-послідовний) -P/S;

3) послідовного вводу інформації (входи JK-тригера першого розряду) - J, K;

4) паралельного вводу інформації – D₁, D₂, D₃, D₄;

5) задання видачі інформації в прямому або інверсному коді – T/С;

6) встановлення нульового стану R.

Виходи: Q₁, Q ₂, Q ₃, Q ₄.

При видачі інформації у послідовному коді останній знімається з виходу Q ₄.

Контрольні запитання:

1. Що називається регістром?

2. Область застосування регістрів?

3. Яким чином класифікуються регістри?

Інструкційна картка №28 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.3 Цифрові пристрої

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

ІІ. Студент повинен знати:

• Призначення суматорів;

• Область застосування суматорів;

• Способи реалізації суматорів;

ІІІ. Студент повинен уміти:

• Застосовувати суматорів при побудові електричних схем;

• Будувати та викреслювати схеми на основі суматорів.

ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

V. Література: [1, с. 178-179].

VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Суматор. Загальні відомості

VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. Що таке суматор?

2. Як класифікують суматори?

3. Як графічно позначаються суматори та їх таблиці істинності?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Підготував викладач: Бондаренко І.В.

Теоретична частина: Цифрові пристрої

План:

1. Суматор. Загальні відомості

Література

1. Суматор. Загальні відомості

Суматор – логічний комбінаційний пристрій, що виконує арифметичне додавання кодів двох чисел. При арифметичному додаванні виконуються й інші додаткові операції: врахування знаків чисел, вирівнювання порядків. Зазначені операції виконуються в арифметико-логічних пристроях (АЛП) чи процесорних елементах, ядром яких є суматори. Суматори класифікують по різних ознаках.

У залежності від системи числення розрізняють:

• двійкові;

• двійково-десяткові (у загальному випадку двійково-кодовані);

• десяткові.

По кількості одночасно оброблюваних розрядів чисел, що додаються:

• однорозрядні;

• багаторозрядні.

По числу входів і виходів однорозрядних двійкових суматорів:

• чвертьсуматори (елементи “сума по модулю 2”; елементи “виключаюче АБО”), що характеризуються наявністю двох входів, на які подаються два однорозрядних числа, і одним виходом, на якому реалізується їхня арифметична сума;

• напівсуматори, що характеризуються наявністю двох входів, на які подаються однойменні розряди двох чисел, і двох виходів: на одному реалізується арифметична сума в даному розряді, а на іншому переніс у наступний (старший) розряд;

• повні однорозрядні двійкові суматори, що характеризуються наявністю трьох входів, на які подаються однойменні розряди двох чисел, що складаються, і переніс з попереднього (молодшого) розряду, і двома виходами: на одному реалізується арифметична сума в даному розряді, а на іншому переніс у наступний (старший) розряд.

По способу представлення й обробки чисел, що додаються, багаторозрядні суматори поділяються на:

• послідовні, у яких обробка чисел ведеться по черзі, розряд за розрядом на тій самій елементній базі;

• паралельні, у яких доданки додаються одночасно по всіх розрядах, і для кожного розряду є своя елементна база.

Паралельний суматор у найпростішому випадку являє собою n однорозрядних суматорів, послідовно (від молодших розрядів до старших) з’єднаних ланцюгами переносу. Однак така схема суматора характеризується порівняно невисокою швидкодією тому, що формування сигналів суми і переносу в кожному i-му розряді виробляється лише після того, як надійде сигнал переносу з (i-1) – го розряду.

Чвертьсуматор

Найпростішим двійковим сумуючим елементом є чвертьсуматор.

Походження назви цього елемента випливає з того, що він має в два рази менше виходів і в два рази менше рядків у таблиці істинності в порівнянні з повним двійковим однорозрядним суматором. Найбільш вживані назви: елемент “сума по модулю 2” і елемент “виключаюче АБО”. Схема (рис. 1) має два входи а і b для двох доданків, що додаються, й один вихід S для суми. Роботу її відображає таблиця істинності (табл. 1),

Рис. 1. Графічне позначення чверть суматора

Рис. 2. Схеми чверть суматора

Напівсуматор (рис. 3) має два входи a і b для двох чисел, що сумуються і два виходи: S – сума, P – переніс. Позначають напівсуматор буквами HS (halfsum – напівсума). Роботу його відображає таблиця істинності (табл.)

Рис. 3. Графічне позначення напівсуматора

Таблиця 2– Таблиця істинності напівсуматора

Повний однорозрядний двійковий суматор.

Повний однорозрядний двійковий суматор (рис. 4) має три входи: a, b для двох доданків і p для переносу з попереднього (молодшого) розряду і два виходи: S – сума, P – переніс у наступний (старший) розряд. Позначають повний двійковий суматор буквами SM. Його роботу відображає таблиця істинності (табл. 3).

Рис. 4. Графічне позначення повного однорозрядного двійкового суматора.

Таблиця 3 – Таблиця істинності однорозрядного двійкового суматора

Контрольні запитання:

1. Що таке суматор?

2. Як класифікують суматори?

3. Як графічно позначаються суматори та їх таблиці істинності?

Інструкційна картка №29 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.4 Мікропроцесори

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

ІІ. Студент повинен знати:

• Призначення команд мікропроцесора;

• Способи реалізації команд мікропроцесора.

ІІІ. Студент повинен уміти:

• Застосовувати команд мікропроцесора при його програмуванні;

• Будувати програми на основі команд мікропроцесора.

ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

V. Література: [4, с. 268-272].

VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. Які команди належать до команд пересилання?

2. Які команди належать до команд для циклів?

3. Які команди належать до команд передачі управління?

4. Які команди належать до команд обробки окремих бітів?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Теоретична частина: Мікропроцесори

План:

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

Література

1. Система команд мікропроцесора К580ВМ80А

Контрольні запитання:

1. Які команди належать до команд пересилання?

2. Які команди належать до команд для циклів?

3. Які команди належать до команд передачі управління?

4. Які команди належать до команд обробки окремих бітів?

Інструкційна картка №30 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки»

І. Тема: 4 Основи цифрової електронної схемотехніки

4.4 Мікропроцесори

Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумової діяльності.

ІІ. Студент повинен знати:

• Організацію інтерфейсу мікропроцесорних систем;

• Способи передачі інформації мікропроцесорних систем;

ІІІ. Студент повинен уміти:

• Застосовувати мікропроцесорні системи при побудові електричних схем;

ІV. Дидактичні посібники: Методичні вказівки до опрацювання.

V. Література: [1, с. 178-179].

VІ. Запитання для самостійного опрацювання:

1. Організація інтерфейсу мікропроцесорних систем

VІІ. Методичні вказівки до опрацювання: Теоретична частина.

VІІІ. Контрольні питання для перевірки якості засвоєння знань:

1. Що означає поняття – інтерфейс?

2. Яким чином організовується магістральна структура зв'язків?

3. Якими способами може передаватися інформація у мікропроцесорних системах?

4. Що означає уніфікований інтерфейс мікропроцесорних систем?

ІХ. Підсумки опрацювання:

Підготував викладач: Бондаренко І.В.

Теоретична частина: Мікропроцесори

План:

1. Організація інтерфейсу мікропроцесорних систем

Література

1. Організація інтерфейсу мікропроцесорних систем

Всі пристрої мікропроцесора і ЕОМ сполучені в єдине ціле. Ці пристрої обмінюються інформацією, сигналами керування по шинах і лініях сигналів. Всі пристрої повинні бути між собою узгоджені (зв'язані) по своїх параметрах.

Сукупність шин і ліній сигналів (інформаційних, повідомлюючих і керуючих), що забезпечує з'єднання груп пристроїв МП і ЕОМ, називається інтерфейсом.

Розглянемо схему інтерфейсних зв'язків мікропроцесора з пристроями вводу-виводу (ПВВ) і оперативним запам'ятовуючим пристроєм (ОЗП) (мал. 8.26). Для зв'язку МП з ПВВ використовується п'ять груп шин. Код вибору (адреси) пристрою передається по шині (групі шин) 1, по шині 2 - сигнал керування зчитуванням - записом, по шині 3 - сигнал запиту на переривання, шини 4 і 5 використовуються для передачі даних від МП до ПВВ і назад.

Мал. 8.26

Для зв'язку МП з ОЗП використовується теж п'ять груп шин. По групі шин 6 передається адреса в ОЗП, шина 7 потрібна для керування зчитуванням-записом, по сигналах на шині 8 приймаються команди в процесор, а шини 9 і 10 забезпечують передачу даних з МП в ОЗП і назад. Всі зв'язки здійснюються через виводи корпусу МП.

Якщо до мікропроцесорної системи підключено декілька ПВВ, будь-яке з них в довільний момент часу може потребувати обслуговування. Запуск програми обслуговування ПВВ полягає в подачі і обробці запитів на переривання. Після появи запиту на переривання МП завершує виконання поточної команди, після чого проводиться запис в стек вмісту лічильника команд. У лічильник завантажується вміст двох певних областей пам'яті, потім вибирається команда з пам'яті, адреса якої визначається вмістом цих областей, виконується програма обробки переривання. Після виконання програми обробки переривання поступає команда повернення. При виконанні команди повернення із стека витягується старе значення лічильника команд і продовжується виконання перерваної команди, починаючи з команди, перед реалізацією якої відбулося переривання.

Характеристики

Список файлов книги