My_CourseWork (Дистанционное образование с помощью Internet), страница 4

Думка “проти”

        У 1999 р. була опублікована стаття за назвою “Хто убиває вищу освіту?” (Talbott, “Who’s Killing Higher Education?”, EduCom Review). У ній автор затверджує, що “нові інформаційні технології пророкують кінець вищій освіті в тому виді, у якому вона існує сьогодні”. Якість отриманої освіти багато в чому залежить від особистості викладача, що крім забезпечення формального навчального процесу грає дуже важливу роль у формуванні світогляду студентів, їхнього характеру. У статті описується похмура перспектива загальної “механізації” свідомості нового покоління, що неминуче веде до втрати загальнолюдських цінностей і до бездуховності суспільства.
        Безумовно, нові інформаційні технології істотно змінюють форми взаємодії студентів і викладачів, роблячи вплив і на зміст навчання. При цьому все-таки має місце не руйнування добрих старих традицій у сфері освіти, а скоріше народження нової парадигми і нової якості вищої освіти.
        Підводячи підсумок, слід зазначити, що поширення віртуальних форм навчання — це природний етап еволюції системи освіти від класичного університету до віртуального, тобто від дошки з крейдою до комп'ютерним навчальним програмам, від звичайної бібліотеки до електронного, від нечисленних навчальних груп до віртуальних аудиторій будь-якого масштабу і т.д. Процеси, що Відбуваються в сфері освіти, не носять антагоністичного характеру, і тому віртуальні і традиційні форми навчання не слід сприймати як взаємовиключні. Гарна освіта сьогодні — це синтез самих різних форм одержання знань і сучасних технологій, оптимальне сполучення яких може визначити для себе тільки сам учень. [2]

Візьмемо для приклада комп'ютерне навчання „SEMicom” .

Навчання в Центрі комп'ютерного навчання „SEMicom” здійснюється по стаціонарній (заняття щодня по 4 академічних години) і курсовій формі (курси з режимом занять 2-3 рази в тиждень). У першому випадку термін навчання складає від 1 до 1,5 року, у другому – від 1 до 3 місяців. Працюють ранкові, денні і вечірні групи. Можливо також дистанційна освіта (заочная форма).
        Навчання на стационаре розраховано насамперед на ті, хто хоче пройти комплексне навчання в стислий термін. Найбільш популярним напрямком тут є перепідготовка і підвищення кваліфікації по напрямку "Програмування". Протягом навчального року студенти одержують самі сучасні знання в області програмування, оскільки в программу навчання ввійшли навчальні курси, що включають широко розповсюджені мови програмування C, Visual C++, Visual Basic, Java, JavaScript, SQL. Випускники, що успішно пройшли навчання за річним курсом перепідготовки і підвищення кваліфікації, мають досить високий рівень кваліфікації і є конкурентноздатними фахівцями на українському і міжнародному ринку праці. Про це свідчать успіхи наших випускників - багатьом колишнім студентам удалося зайняти престижні високооплачувані посади програмістів у великих софтових компаніях у США, Канаді, Німеччині, Великобританії, Чехії й іншим країнам. Є робота для випускників і в українських фірмах, що спеціалізуються на розробці програмного забезпечення, web дизайні, створенні Internet-рішень для корпоративного сектора, системної інтеграції і т.п.
        Крім навчання по напрямку "Програмування", не менш популярним напрямком перепідготовки і підвищення кваліфікації є курс "Web-програмування". Цей курс розрахований на підготовку дійсних професіоналів у таких популярних напрямках, як web дизайн, дизайн і комп'ютерна графіка, Internet програмування, програмування баз даних, адміністрування web серверів IIS і Apache, комп'ютерні мережі.
       Для тих студентів, що хочуть поглибити свої знання після закінчення базового річного курсу навчання, можуть продовжити навчання за курсом заглибленого вивчення окремих технологій програмування. Найбільш популярними є курси по вивченню таких могутніх засобів розробки програмного забезпечення, як технології COM/DCOM/COM+, Microsoft.Net, C#, Visual Basic.Net, а також бібліотеки OpenGL та Direct, що використовуються для високопродуктивного тривимірного моделювання, у тому числі для розробки комп'ютерних ігор.
        Набір на річний курс навчання проводиться протягом усього року, приймаються особи як з вищою освітою (таких більшість), так і із середньою і неповною середньою освітою. Період навчання - один навчальний рік (8-9 міс.), заняття проходять щодня, крім суботи і неділі, у ранкові (з 9.00 до 13.00) чи вечірні (з 18.30 до 21.45) годин. Це означає, що студенти можуть сполучати навчання з роботою на основному місці роботи. Протягом усього періоду навчання студенти обов'язково виконують практичні завдання по розробці програм - від простих Internet-сайтів до спеціальних додатків під MS Windows і комп'ютерних ігор, створених у Visual C++ і Visual Basic (зі зразками робіт наших студентів можна ознайомитися в розділі "Кращі роботи").
        Студенти Центра, що здали випускні іспити, одержують посвідчення державного зразка Українського інституту науково-технічної й економічної інформації (УкрІНТЕІ) про успішне закінчення навчання за фахом "Програмування для електронно-обчислювальних машин і автоматизованих систем". Багатьом випускникам виявляється сприяння в пошуку роботи. При бажанні по закінченні навчання можливе стажування студентів на українських фірмах – розроблювачах програмного забезпечення, студіях Web-дизайну й інших IT-компаній.
        Навчання за курсовою формою розраховане на тих, хто хоче придбати базові знання по окремій мові програмування, чи прикладному пакету. Тут можна одержати навички роботи с персональним комп’ютером (Windows, MS Office, Word, Excel, машинопис, антивіруси, периферія), вивчити одну з мов програмування (C/C++,Visual C++,Visual Basic,Java,SQL,Pascal,Delphi,COM/DCOM/COM+,OpenGL,DirectX) чи освоїти прикладні програми комп'ютерної (CorelDraw,Adobe Illustrator,PhotoShop,PageMaker,QuarkXPress)і тривимірної графіки (3D Studio MAX),технології створення професійних Web-сайтів (HTML,JavaScript,PHP,Macromedia Flash)і адміністрування комп'ютерних мереж (UNIX,LINUX,WindowsNT),спеціальні програми для конструкторів (AutoCAD),архітекторів (ArchiCAD)і бухгалтерів (1С:Бухгалтерія).
У Центрі працюють спеціалізовані лабораторії по розробці програмного забезпечення, а також дизайнерська студія, у якій силами співробітників і студентів Центра створюються проекти в сфері комп'ютерної графіки і Web-дизайну. Це дозволяє студентам не тільки одержати нові знання, але й одержати практичний досвід, зробити перші кроки на шляху професійного становлення. [11]

УСІ "ЗА" И "ПРОТИ" ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ

Дистанційне навчання - це далеко не нове явище. Уже багато років широко поширене заочне навчання. Одним із самих нових віянь є навчальне телебачення, але, проте, і воно має досвід десятиліть. В даний час ми відчуваємо на собі "віртуальну лихоманку" (деякі могли б назвати це "золотою лихоманкою") дистанційного навчання внаслідок появи мережі Інтернет. У цій статті буде розглянуто, чому це відбувається.

   За останні кілька років зросла популярність Web-технологій, а також вільний доступ в Інтернет за допомогою модемного зв'язку, значно вплинули на збільшення числа користувачів мережі Інтернет.

   Завдяки Інтернету ми можемо насолоджуватися прямим доступом до різних ресурсів мультимедіа в усьому світі, як якби ми переглядали сторінки, що зберігаються на нашому власному комп'ютері в гіпертекстовому форматі. Потенціал Web-технологій неминуче захоплює викладачів в усьому світі, тому що ці технології дозволяють поєднувати освітні ресурси, розкидані по усьому світу, у щось схоже на "зроблені на замовлення" мультимедійні бази даних, створені для своїх власних освітніх цілей.

   Інтернет, необхідні засоби зв'язку і комп'ютерні технології дозволяють зробити комп'ютерне навчання більш цікавим. З'являються всі нові і нові проекти і винаходи в цій області використання мережі Інтернет. Тому корисно представити короткий огляд деяких важливих типів освітніх систем, заснованих на використанні комп'ютерів.

   Найперше з усіх відомих винаходів - "Интернетовські книги". Підготовка електронних версій лекційних записів і книг - найбільш легкий і оперативний шлях в Інтернет. У цьому випадку зовсім не вимагаються якісь особливі знання по програмуванню, немає необхідності знати мови Hypertext Markup Language (HTML) чи JAVA. Допоміжні програми дозволяють експортувати усе, що потрібно, практично з будь-якого текстового редактора в HTML.

   Розроблювачі освітніх програм для дітей давним-давно зрозуміли, що комп'ютерні ігри набагато цікавіше, ніж навчання. Навчання дітей, сполучене з веселою грою, у якій діти проходять кілька рівнів складності, здавалося, вирішувало всі проблеми. Увага учнів сконцентрована, у наявності висока ефективність навчання, тренування реакції ...- цей список може бути легко продовжений. Але ігрова модель прийнятна не у всіх областях освіти, її використання обмежене визначеною групою користувачів - дітьми.

   Також у зв'язку зі швидким розвитком сучасних технологій велику популярність придбали навчальні системи, засновані на Web-технологіях. Тому що Інтернет доступний усім у світі незалежно від часу і місця розташування, то використання таких систем не вимагає дорогого устаткування. Персональний комп'ютер із практично будь-якою операційною системою, Web-браузер, модем і телефонний зв'язок дозволяють ввійти в мережу Інтернет і, отже, навчатися через Інтернет. Системи навчання, засновані на Web-технологіях, - асинхронні, тому вони не вимагають одночасної присутності викладача й учнів. Заздалегідь приготовлені лекції передаються по мережі. Зовнішній інтерфейс найчастіше створюється на HTML і удосконалиться на Java, Javascript чи Dynamic HTML. Але існують і деякі перешкоди і пастки, що неодмінно з'являються при навчанні через Інтернет. У той же час часто ми робимо крок назад через просто емоційні судження в засобах масової інформації чи ж думок, заснованих на поганому знанні питання. У цій статті описані тенденції розвитку дистанційного навчання через Інтернет і зроблена спроба розкрити всі "за" і "проти" дистанційного навчання на сьогоднішній день.

   Існують три причини величезного інтересу до дистанційного навчання через Інтернет. Перша полягає в тому, що існує потреба в простій достовірній інформації. Друга - у тім, що технології для задоволення цих потреб є вже зараз і надалі будуть тільки удосконалюватися. І третя причина полягає в тому, що всі сфери діяльності розглядають дистанційне навчання як новий важливий ринок і, отже, можливість ділової діяльності.

   Рік від року все зростаюче число людей має потребу в навчанні визначеного типу і поза освітніми установами для того, щоб мати можливість працювати в повну силу. Тільки в США сьогодні витрачається понад 200 мільярдів доларів у рік на додаткову освіту і більш 50 мільярдів доларів у рік на підвищення кваліфікації. Багато політиків у США й інших країнах розглядають дистанційну освіту як ту, що подає великі надії, тому що вона може підійти всім бажаючим, а плата за неї набагато менше, ніж при очній формі навчання. Крім цього можна вибрати визначені навчальні курси, тобто одержувати так називане "освіта за замовленням", що так само дає деяка перевага в ціні в порівнянні з існуючою моделлю очної освіти. Універсальний доступ при зменшенні ціни - от стимул для наполегливої роботи всіх організацій, що надають послуги дистанційного навчання. Наприклад, уже зараз Стенфордський Університет пропонує порядку 25 відсотків від приблизно 200 курсів в Інтернет. Усі ці курси ідентичні тим, що вивчають в університеті при очній формі навчання. Таким чином, ступінь магістра по електротехніці можна одержати як у самому університеті, так і за допомогою дистанційної освіти через Інтернет.

   На додаток до економічних факторів така форма навчання припускає збільшення числа нетрадиційних учнів, наприклад, літніх чи вже працюючих людей, вагітних жінок. Ясно, що при такому індивідуальному підході люди з більшою готовністю платять за можливість учитися в обраному ними місці й у прийнятному для них темпі.

   У США й в інших розвинутих країнах, де на освіту виділяється значна частина бюджету, і сам освітній процес проходить на належному рівні, люди, що бажають навчатися, можуть одержати якісну освіту і різні способи, тому що існує маса різних очних курсів. У країнах, що ж розвиваються, для того, щоб досягти рівня інформованості розвинутих країн, не досить одної очної освіти. На освіту тут держава виділяє не таку велику суму грошей, як, наприклад, у США, відповідно, рівень одержуваних знань і швидкість їхнього відновлення, на жаль, нижче. Тому для цих країн дистанційне навчання через Інтернет - це шанс одержати освіти того ж рівня, що й у розвитих країнах, і без додаткових фінансових витрат.

   Але не можна сліпо вірити в необмежені можливості Інтернету й у те, що Web-технології можуть бути успішно і без яких-небудь проблем застосовані у всіх сферах освіти.

   Спочатку Інтернет був націлений на передачу і прийом простої текстової інформації. Але "апетит росте під час їжі", і незабаром треба було передавати електронні зображення, потім - аудіо- і відеоінформацію. Сьогоднішні вимоги до Інтернету - це можливість розміщення великого програмного забезпечення, що легко б працювало у користувача.

   В даний час на развиток дистанційного навчання впливають два основних фактори: доступ в Інтернет і його якість зв'язку. Звичайно від 20 до 50 мільйонів користувачів одночасно користуються chat, surf, електронною поштою чи просто "знаходяться" в Інтернеті. Але, чим більша кількість людей одночасно працює в Інтернеті, тим гірше якість зв'язку. Межі його можливостей виявляються щодня: низька якість зв'язку, тривале завантаження і тривалий час відповіді. Але ті слухачі, що мають сучасну якість зв'язку по Інтернету, можуть працювати з Web-сайтами з об'ємною графікою, гарною якістю аудіоінформації і навіть з невеликою кількістю відеоматеріалів. Найкраща якість навчання буде саме в цих людей. Однак, щоб матеріал дійшов до кожного конкретного слухача, він повинний бути в основному текстовим, але в деяких випадках це занадто велике обмеження. Нарешті, існують такі люди, що не мають доступу в Інтернет, тому що або не мають його взагалі, або місце, відкіля можна ввійти в Інтернет, не пристосовано для навчання. Не кожна кімната і не в кожнім будинку відповідає умовам, необхідним для навчання через Інтернет. Це зв'язано з тим, що дистанційне навчання може зажадати кілька годин роботи в Інтернет, а, тому що більшість користувачів Інтернет (принаймні, для дистанційного навчання) використовують телефонні лінії, доступ повинний вироблятися відтіля, де телефон буде вільний увесь цей час. Крім цього, у багатьох місцях доступ в Інтернет з метою дистанційного навчання можливий, але робота в Інтернеті буде заподіювати занепокоєння навколишнім чи навпаки - навколишні будуть заважати зосередитися учню. На думку студентів дистанційних курсів Стенфордського університету - усі ці проблеми далеко не прості.

   Ще одна задача, що вимагає якнайшвидшого рішення, полягає в тому, що дистанційне навчання повинне бути інтерактивним. Студенти повинні мати можливість спілкуватися з викладачами. При аналізі роботи багатьох існуючих навчальних систем часто виявляється, що взаємодія обмежується можливістю переміщення по системі і поштовому спілкуванні з лектором і іншими студентами. В даний час при можливості здійснення гарної якості зв'язку цього вже не досить. Усім би дуже хотілося, щоб дистанційна освіта являло собою "віртуальний клас", що складається зі студентів і викладацького складу, що територіально знаходяться далеко одного від одного, навіть у різних країнах. У майбутньому курси дистанційного навчання могли б обслуговуватися цілою командою фахівців, наприклад, один викладач міг би планувати й організовувати курс, другий - "читати" лекції, третій - забезпечувати взаємозв'язок між учнями, четвертий - оцінювати старання студентів. Мікропроцесорні засоби могли б допомагати учнем і їхніми вчителями в розвитку індивідуальних курсів дистанційного навчання, що складаються з визначеної послідовності маленьких "навчальних модулів". Викладачі контролювали б вхід у навчальну програму, навчальні матеріали, такі, як слайди чи мультимедійні презентації, пускові браузери на комп'ютерах студентів, а також те, що викладачу потрібно для процесу навчання, наприклад, дошку оголошень, бібліотеки і, нарешті, самих учнів. Викладач читав би лекції (аудіо) прямо через Інтернет. Студенти звертали б на себе увагу викладачів за допомогою електронного "підняття руки".