My_CourseWork (Дистанционное образование с помощью Internet), страница 7

Серед телекомунікаційних технологій, що використовуються для дистанційної освіти, можна назвати: E-mail, комп’ютерні телеконференції, дошки оголошень (використовуються для розсилання матеріалів); оn-line комп’ютерних мереж (для обміну письмовими повідомленнями); телевізійні передачі; телевізійні передачі кабельного телебачення; радіотрансляції; факсимільний зв’язок (для пересилки документів); телефонний зв’язок (для обміну звуковими повідомленнями); відеоконференції шляхом телетрансляції із зворотним зв’язком по телефону; двонаправлені відеоконференції з використанням комп’ютерних мереж; двонаправлені відеоконференції з використанням супутникових телемостів.

Найбільш ефективними для дистанційної освіти в плані засвоєння студентами матеріалу є відеоконференції. Так, дослідження, проведені зарубіжними вченими, показали, що при телефонній розмові вдається отримати, в середньому, 10 % від загального обсягу інформації, що транслюється. Використання телефонного зв’язку в сукупності з факсимільним дозволяє збільшити обсяги інформації до 25 %. У випадку коли є можливість у процесі розмови слідкувати за жестикуляцією і мімікою співбесідника, коефіцієнт ефективності передачі інформації досягає 60 %.

Відеоконференції з використанням супутників забезпечують найвищу якість передачі інформації , проте відзначаються і високою вартістю, тому знайшли використання лише в окремих проектах. Більш доступною за вартістю технологією є проведення відеоконференцій на основі використання комп’ютерних мереж – як локальних так і глобальних. В силу своєї розвинутості найбільш перспективною в цьому плані вважається мережа Internet.

Окрім організації відеоконференцій, в Internet існує ряд інших можливостей для дистанційної освіти, наприклад, тут можна здійснити розсилку матеріалів (чи комп’ютерних навчальних курсів) по електронній пошті; забезпечити зворотній зв’язок (передачу результатів тестування, контрольних, курсових і дипломних робіт); провести обговорення, опитування чи екзамен в діалоговому режимі; отримати доступ до інформації на певну тематику (за допомогою спеціальних пошукових програм); попрацювати з гіпертекстовими навчальними курсами та інш. З цією метою можна використати загальновживане програмне забезпечення (браузери, програми електронної пошти, IRC-програми та інш.).

Використання Internet для дистанційного навчання в Україні має свої обмеження. Зокрема, проведення відеоконференцій, вимагає наявності дорогого обладнання – відеокамер, відео- та аудіо-плат, динаміків, а також для якісної передачі відео та аудіо інформації - каналів з досить високою швидкістю передачі - не менше 200 Кбіт/с (при менших швидкостях кадри зображення оновлюються досить повільно).

На сьогоднішній день досить низький процент населення України використовує Internet взагалі – близько 200 тис. чоловік. Тому використання сучасних телекомунікаційних технологій в дистанційному навчанні на Україні залишається справою майбутнього.

Отже, дистанційне навчання на сьогодні є однією з передових форм організації навчального процесу, і воно має значні перспективи. Однак не слід чекати, що американські професори приїдуть в Україну запроваджувати передовий досвід. Це повинні робити українські викладачі та студенти і почати слід з простого: перш за усі викладачам слід відмовитись анахронізмів у вигляді писаних від руки конспектів лекцій, перевірки наявності конспектів у студентів. Конспекти лекцій викладача повинні, як і прийнято в усьому світі, бути в електронному вигляді, і тоді їх легко можна буде застосувати для створення дистанційного курсу, підручника чи інших необхідних матеріалів. Тож на мою думку досить говорити про передові форми організації навчання, пора зробити перший крок для їх впровадження. [24], [25],[26].

Література:

[1] http://www.gartnerweb.com

[2] http://www.curator.ru/resource.html

[3] Дана стаття була підготовлена з використанням матеріалів журналу «Обучение за рубежом».

[4] http://www.lessons.ru/articles/article_2.html

[5] http://www.lessons.ru/articles/article_3.html

[6] http://www.lessons.ru/articles/article_4.html

[7] Стаття підготовлена з використанням матеріалів журналу «Карьера» .

[8] http://www.lessons.ru/articles/article_5.html

[9] Стаття підготовлена з використанням матеріалів журналу "Дистанционное образование".

[10] Тимошик Дмитро. Група МІ-31.

[11] http://www.semi.com.ua/dist_obuch.html

[12] Огляд статей з журналу IEEE Communications Magazine "Он-лайновське дистанційне навчання в США" Дейла Харріса (Стенфордский Університет), "Дистанційне навчання: панацея від усіх лих?" Андреаса Аусерхофера (Технічний Університет Граза) і "Створення освітніх Web-сайтів"Юниши Азума (Університет маркетингу і класифікації знань)

[13] http://www.internews.ru/

[14] http://www.curator.ru/e-learning/publication.html

[15] http://www.lessons.ru/languages/aspera/about.html

[16] http://www.lessons.ru/languages/aspera/courses.html

[17] http://www.lessons.ru/languages/etg/etg.html

[18] http://www.lessons.ru/management/management.html

[19] http://www.e-education.ru/inf/about.shtml

[20] http://www.e-education.ru/oee/plus.shtml

[21] http://www.e-education.ru/vpo/def/index.shtml

[22] http://www.e-education.ru/oee/history.shtml

[23] http://www.lessons.ru/business/murphy_education.html

[24] Бершадский А.М., Краевский И.Г. Дистанционное образование на базе новых информационных технологий. Пензенский региональный центр ДО. 1997 г.

[25] Элизабет Кларк. Дистанционное обучение: способ преуспеть? LAN/ Журнал сетевых решений, №10, 99 г.

[26] Сергей Сазонов. Телеобразование / “Отдел Кадров”, №4, февраль 2000 г.

32