147504 (594363), страница 12
Текст из файла (страница 12)
де tПЗ – тривалість приймально-здавальних операцій;
tу – тривалість прибирання вагонів з під΄їзної колії.
На приймально-здаточні операції, згідно Правил перевезень вантажів, виділяється по одній хвилині на вагон, але не більше 30 хв на всю групу, що подається одночасно.
Imin=30+8=38 хв.
0 Оперативне планування й керівництво маневровою роботою на під΄їзній колії кар΄єра. Контроль та аналіз її роботи.
Щодобово начальник станції та начальник транспортного цеху кар΄єра в установлений час проводять спільні наради, на яких планують роботу на добу.
Добовий обсяг вантажної роботи та під΄їзної колії передбачає такі дані:
-
розміри навантаження та вивантаження у вагонах та тоннах в цілому по станції та на під΄їзній колії;
-
кількість та час початку й закінчення навантаження маршрутів, їх призначення та порядок забезпечення порожніми вагонами;
-
розміри виконання подвійних операцій;
-
регулювальне завдання на здачу порожніх вагонів.
На підставі добового плана роботи, положення на станції та під΄їзній колії складається змінний план роботи під΄їзної колії, який вміщує в себе:
-
завдання на навантаження із зазначенням кількості вагонів по кожному вантажному фронту, терміну подачі вагонів та закінчення навантаження, порядка забезпечення навантаження порожняком;
-
завдання на вивантаження із зазначенням кількості вагонів по кожному пункту, терміну подачі вагонів та закінчення вивантаження;
-
організацію відправницьких маршрутів із зазначенням станцій призначення для кожного маршрута, кількості та термінів подачі вагонів, закінчення навантаження, формування та здачі на станцію примикання;
-
розміри прийому та відправлення передаточних поїздів з зазначенням часу прибуття та відправлення кожного поїзду.
Оперативне планування і керівництво маневровою роботою на підїзній колії карєру виконує змінний майстер транспортного цеху карєру. Змінний майстер при вступі на чергування та отриманні плану роботи на зміну знайомиться з наявністю вагонів на коліях станції призначенням на карєр, з наявністю вагонів на вантажних пунктах, фронтах навантаження, положенням на вантажно-розвантажувальних фронтах, наявності на місцях працівників й готовністю засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Керуючись даними інформації про підхід порожніх напіввагонів та вантажів, положенням на вантажно-розвантажувальних фронтах та відомостями про хід виконання вантажних операцій, змінний майстер планує маневрову роботу так, щоб забезпечити своєчасну подачу й забирання вагонів, безперервність роботи пунктів навантаження, не допускати міжопераційних простоїв вагонів та засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт. В процесі роботи він контролює хід виконання вантажних операцій на вантажно-розвантажувальних пунктах, своєчасність виконання маневрових операцій, узгоджує свою роботу з черговим по станції «Д».
Рухом маневрового локомотива безпосередньо керує складач поїздів, він же відповідає за правильне виконання маневрів, безпеки руху, збереженність рухомого складу й вантажу.
Складач організує маневри так, щоб точно та своєчасно виконати завдання, отримане від старшого майстра трапсортного цеху. Перед початком маневрів складач поїздів знайомить локомотивну бригаду з завданням на маневрову роботу, яку необхідно виконати та способи її виконання. Подача й забирання вагонів з підїзної колії та на підїзну колію здійснюється локомотивами вітковласника поїзним порядком згідно ТРА станції «Д».
Для станції та під΄їзної колії ЄТП встановлюється порядок виконання роботи за зміну та за добу. Аналіз роботи за зміну на станції проводиться начальником станції, на під΄їзній колії – начальником транспортного цеху. Аналіз роботи за добу виконується спільно керіниками обох сторін. При аналізі розглядаються такі питання:
-
результати виконання роботи під΄їзної колії та станції примикання, виконання завдання по навантаженню вагонів й маршрутів в загалі та по призначенням;
-
забезпечення порядку виконання операцій та норм, встановлених ЄТП;
-
впровадження передових прийомів роботи на станції та під΄їзній колії, ефективність їх застосування;
-
забезпечення безпеки руху поїзної та маневрової роботи, збереженності рухомого складу та вантажів.
У результаті проведення аналізів намічаються організаційно-технічні заходи по усуненню недоліків та поліпшенню технології роботи станції й кар΄єра.
Організація єдиних змін
Організація єдиних змін є однією з найважливіших форм забезпечення роботи з єдиної технології. З цією метою на станції “Д” та під΄їзній колії кар΄єру створені єдині зміни, які мають постійний склад працівників під головуванням чергового по станції.
Єдині зміни всю свою діяльність будують на основі загального плана роботи станції й транспортного цеху кар΄єра. Склад єдиних змін наведено у таблиці 7.1
Таблиця 7.1 Перелік посадових осіб станції і кар’єра, що входять у єдині зміни
| По станції | По транспорному цеху кар΄єра |
| Черговий по станції | Змінний майстер |
| Складацька та локомотивна бригади | Складацька та локомотивна бригади |
| Оглядачі вагонів | Машиністи навантажувальних конвейерів засипки вагонів |
| Черговий по коліям | Прийомоздавальники |
| Прийомоздавальники | Старший прийомоздавальник |
| Товарний касир й комерційний конторщик | Машиністи екскаваторів |
| Оператор техконтори | Стрілочники |
| Сигналісти |
Організація вантажної роботи на кар΄єрі
Організація вантажної та комерційної роботи на підїзній колії забезпечує максимальне прискорення обороту вагонів, ритмічність вантажної роботи протягом доби, повне використання вантажопідйомності або місткості вагона, збереженність вагонів і вантажів при забезпеченні повної безпеки руху. Це досягнуто:
-
найбільш ефективним використанням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт і правильної розстановки робочої сили;
-
завчасною підготовкою вагонів і вантажів до навантаження або вивантаження;
-
суміщенням вантажних і комерційних операцій;
-
чітким порядком оформлення вантажних документів, що передбачають усунення затримки на складання або пересилання документів;
-
широким впровадженням передових методів роботи, повязаних з виконанням вантажних і комерційних операцій.
Вантажна та комерційна робота на підїзній колії виконується цілодобово. Вантажно-розвантажувальними роботами на підїзній колії керує змінний майстер транспортного цеху. На підставі отриманої інформації про підхід вагонів та вантажів від завчасно забезпечує підготовку вантажно-розвантажувальних механізмів й інвентаря, робочою силою, вантажних фронтів. Протягом зміни забезпечує ритмичну й безперебійну роботу транспортного цеху. Він постійно інформує чергового по станції про хід навантаження та вивантаження, про наявність готових вагонів до відправлення.
Підготовчо-заключні операції при навантаженні й вивантаженні (огляд вагонів, підготовка до навантаження та т.і.) організуються таким чином, щоб простій вагонів, повязаний з цими операціями був мінімальний.
8 Дослідження технічного забезпечення та технології навантажування відправницьких маршрутів на станції
На під’їзній колії кар’єра працюють одні 150 тонні вагонні ваги на 1 колії, через які взважуються навантажені відправницькі маршрути з щебенем. Зазначені вагонні ваги розташовані на під’їзній колії таким чином, що при взважуванні вагонів має місце занятість вхідної горловини на під’їзну колію. Тобто при взважуванні вагонів стає неможливим подача, прибирання вагонів та слідування локомотивів з під’їзної колії кар’єра та у зворотньому напрямку. Для вирішення цієї проблеми можливо розглянути два варіанти технічного забезпечення навантаження відправницьких маршрутів під’їзної колії кар’єра: з відновленням вагів на 3 колії та з продовженням вагової колії (прокладенням тупикової колії №5 з стрілочним переводом №11).
Для проведення об’єктивного аналізу у дипломному проекті розглянуто три варіанти навантаження маршрутів щебеню з різними засобами технічного забезпечення:
-
при роботі одних 150 тонних вагонних вагів на 1 колії кар’єра (існуючий варіант);
-
при роботі двох 150 тонних вагонних вагів на 1 та 3 коліях кар’єра (з відновленням вагів на 3 колії кар’єра);
-
при роботі одних 150 тонних вагонних вагів на 1 колії кар’єру та при наявності тупикової колії №5 (з прокладенням колії №5 з стрілочним переводом №11).
Для проведення порівняльного аналізу варіантів та визначення доцільності їх впровадження застосовуємо метод мережевого планування та управління (МПУ).
Мереже планування та управління є одним з ефективних методів організації складних комплексів взаємопов’язаних робіт. В основі МПУ лежить мережевий графік – модель виробничого процесу в вигляді мережі, тобто фігури, яка складається з вершин та ребер. Вершини - події, що визначають можливість початку чи закінчення різноманітних робіт, а ребра – технологічні операції (роботи), що складають процес.
П
означення події зображено на рис. 8.1
i
TEi TLi
k
Рис. 8.1 Зображення події
У верхньому секторі події записують номер події i; ва лівому та правому секторах відповідно найбільш ранній можливий TEi та найбільш пізній допустимий строк TLi здійснення події; в нижньому секторі – номер попередньої події k.
Для складання мережевого графіка визначаємо час на виконання маневрових операцій на кар’єрі при навантаження маршруту.
За формулою 8.1 визначаємо час, необхідний на прямування локомотива з вагонами на визначену відстань
t=a+b·m (8.1)
де a, b – нормативи часу на полурейси перестановки, які залежать від відстані;
m – кількість вагонів, що прямують з локомотивом.
Результати розрахунків часу на основні маневрові пересування наведено у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 Тривалість маневрових пересувань на кар’єрі
| № пп | Найменування маневрової операції | Відстань, L, м | Кількість вагонів | а | b | t=a+bm |
| 1 | Заїзд локомотива на колію станції | 310 | 0 | 1,1 | 0,038 | 1,10 |
| 2 | Подача 47 вагонів на 4 колію кар'єра | 1350 | 47 | 2,72 | 0,086 | 6,76 |
| 3 | Виїзд локомотива з 18 ваг за стр 2 на 12 колію | 380 | 18 | 1,21 | 0,042 | 1,97 |
| 4 | Виїзд локомотива за стр 13 | 50 | 0 | 0,56 | 0,014 | 0,56 |
| 5 | Заїзд локомотива на 4 колію | 100 | 0 | 0,72 | 0,022 | 0,72 |
| 6 | Виїзд локомотива з 18 ваг за стр 1 з 4 колії | 380 | 18 | 1,21 | 0,042 | 1,97 |
| 7 | Осаджування 18 ваг на 3 колію з 12 колії | 350 | 18 | 1,21 | 0,042 | 1,97 |
| 8 | Осаджування 18 ваг на 2 колію із-за стр 1 | 160 | 18 | 0,9 | 0,03 | 1,44 |
| 9 | Витягування 18 ваг за стр 7 | 542 | 18 | 1,56 | 0,054 | 2,53 |
| 10 | Осаджування 18 ваг на 1 колію | 170 | 18 | 0,9 | 0,03 | 1,44 |
| 11 | Прямування на станцію 18 ваг з 1 колії | 1430 | 18 | 2,89 | 0,09 | 4,51 |
| 12 | Прямування локомотива зі станції до стр 7 | 1220 | 0 | 2,56 | 0,082 | 2,56 |
| 13 | Прямування локомотива за стр 7 на 4 колію | 580 | 0 | 1,56 | 0,054 | 1,56 |
| 14 | Витягування 18 ваг за стр 6 на 11 колію | 250 | 18 | 1 | 0,034 | 1,61 |
| 15 | Осаджування 18 ваг на 2 колію з 11 колії | 300 | 18 | 1,1 | 0,038 | 1,78 |
| 16 | Осаджування 18 ваг на 1 колію з 2 колії | 70 | 18 | 0,64 | 0,018 | 0,96 |
| 17 | Витягування 18 вагонів за стр. 19 | 320 | 18 | 1,1 | 0,038 | 1,78 |
| 18 | Прямування на станцію 18 ваг з 3 колії | 1430 | 18 | 2,89 | 0,09 | 4,51 |
| 19 | Витягування на 12 колію за стр 12 11 ваг | 250 | 11 | 1 | 0,034 | 1,37 |
| 20 | Осаджування 11 ваг на 3 колію | 350 | 11 | 1,21 | 0,042 | 1,67 |
| 21 | Осаджування 11 ваг на 2 колію | 300 | 11 | 1,1 | 0,038 | 1,52 |
| 22 | Осаджування 11 ваг на 1 колію | 70 | 11 | 0,64 | 0,018 | 0,84 |
| 23 | Витягування 11 ваг за стр 20 | 250 | 11 | 1 | 0,034 | 1,37 |
| 24 | Прямування 11 ваг на станцію з 1 колії | 1430 | 11 | 2,89 | 0,09 | 3,88 |
| 25 | Прямування 11 ваг на станцію з 3 колії | 1400 | 11 | 2,72 | 0,086 | 3,67 |
| 26 | Подача на ваги 2 11 вагонів з-під бункера 2 | 50 | 11 | 0,56 | 0,014 | 0,71 |
| 27 | Подача на ваги 2 18 вагонів з-під бункера 2 | 50 | 18 | 0,56 | 0,014 | 0,81 |
| 28 | Прямування локомотива з 3 колії на 4 | 320 | 0 | 1,1 | 0,038 | 1,10 |
Норми часу на виконання маневрових операцій визначаємо відповідно до вимог, викладених у розділі 12 Правил перевезень вантажів та відповідно до технології виконання маневрових операцій на кар’єрі.















