147504 (594363), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Приведений коефіціент параметрів відчепа та середовища визначається за формулою (2.8):

Результати розрахунків решти величин зведено в таблицю 5.4.

Таблиця 5.4 Визначення опору середовища та вітру.

Опір середовища та вітру h_св=0,428 м.е.в.

Опір від стрілок та кривих визначається за формулою (2.4). Результати розрахунків зведені в таблицю 5.5.

Таблиця 5.5 Визначення опору від стрілок та кривих.

Опір від стрілок та кривих h_ск=0,073 м.е.в.

Визначимо опір від снігу та інею за формулою (2.9), з врахуванням того, що відстань від кінця гальмівної позиції до РТ дорівнює 224,625 м

h_си=0,26224,62510^-3=0,058 м.е.в.

Енергетичну висоту, що залежить від швидкості розпуску, визначаємо за формулою (2.10)

м.е.в.

На підставі визначених вище опорів визначаємо висоту горки за формулою (2.2), прийнявши міру відхилення розрахункового значення h_w від його середньої величини K_p=1,5.

H_р=1,5 (0,47+0,428+0,073)+0,058-0,078=1,436 м.

Таким чином, розрахункова висота гірки не перевіщує висоти гірки, що існує на станції «Д», тобто задовольняє умові (5.1).

Розрахунок та побудова графіків втрат енергетичних висот.

Розрахунок втрат енергетичних висот.

Для перевірки працездатності запроектованої гірки виконаємо графічне моделювання процесу розпуска составів з гірки. Розрахунок з перевірки профілю горки, розміщенню та установленню потужності гальмівних засобів повинні визначати можливість забезпечення розрахункової швидкості розпуска при скочуванні бігунів в композиції П-Х-П. П бігун скачується на тяжку колію, а Х – на суміжну з тяжкою колією. Параметри бігунів приведені в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 Параметри бігунів.

Бігун	Тип вагона	Кількість осей	, кгс/тс	S, м2	g', м/с2	Q, т	Сх
П	НВ	4	4,0	8,5	9,19	25	1,36
Х			0,8		9,58	70

Втрати енергії на кожній ділянці визначаються за формулою:

(2.12)

Розрахунок втрат енергетичних висот для П бігуна наведемо в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 Розрахунок втрат енергетичних висот П бігуна.

Ділянка	Довжина ділянки, м	Швидкість вагона, м/с	св	hcв, м.э.в	hосн, м.е.в.	Кількість стрілок	Сума кутів повороту	hcк, м.е.в.	hw, м.е.в.
УВГ-1ТП	31,325	3,5	2,105	0,066	0,125	0	0	0,000	0,191
1ТП-ПТП	176,05	3	1,851	0,326	0,7	4	25,5	0,073	1,099
ПТП-РТ	61,175	1,4	1,148	0,07	0,245	0	0	0,000	0,315
Усього	268,55			0,462	1,07			0,073	1,605

Сумарні втрати енергій для П бігуна =1,605 м.е.в.

Розрахунок кривих втрат енергетичних висот для Х бігуна наведено в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 Розрахунок втрат енергетичних висот Х бігуна.

Ділянка	Довжина ділянки, м	Швидкість вагона, м/с	св	hcв, м.э.в	hосн, м.е.в.	Кількість стрілок	Сума кутів повороту	hcк, м.е.в.	hw, м.е.в.
УВГ-1ТП	31,325	3,5	0,702	0,022	0,025	0	0,0	0,000	0,047
1ТП-ПТП	176,05	3	0,617	0,109	0,14	4	25,3	0,073	0,322
ПТП-РТ	61,175	1,4	0,383	0,023	0,049	0	0,0	0,000	0,072
Усього	268,55			0,154	0,214			0,073	0,441

Сумарні втрати енергії для Х бігуна =0,441 м.е.в.

На підставі розрахунку втрат енергії при розпуску П бігуна видно, що розрахована висота гірки по умові скочування П бігуна не достатня для розпуску П бігуна, через те, що він зупиняється не докочуючись до РТ. Виходячи з цього, висоту гірки визначаємо з умови докочування П бігуна до РТ. Висота гірки в данному випадку становить:

м.

Таким чином, робимо висновок, що висота існуючої горки в 1,53 м забезпечує докочування бігуна П до розрахункової точки.

Побудова кривих втрат енергетичних висот.

Криві втрат енергетичних висот П бігуна и Х бігуна відкладаємо у масштабах (горизонтальний 1:500; вертикальний 1:20) нарастающим підсумком. Получені точки зєднуємо прямими, які створюють ломану лінію, що характеризує втрати енергетичних висот на кожній ділянці.

Побудова кривих втрат енергетичних висот при частковому гальмуванні.

Аналіз кривої показує, що остаточна енергетична висота в розрахунковій точці для Х бігуна, який скочується при несприятливих умовах без гальмування, перевищує допустиме значення та не забезпечує безпеки розпуска. Тому Х бігун повинен підгальмовуватися для підводу до РТ з остаточною енергетичною висотою не більше:

(2.13)

где - допустима швидкість співудару вагонів (швидкість входу відчепа в РТ). Приймаю =1,2 м/с²

м.е.в.

Для побудови кривої енергетичних висот з частковим гальмуванням визначимо межу зони гальмування. Для цього від начала та від кінця ТП відкладаємо величину 5,25 м, що дорівнює половині довжині колісної бази Х бігуна.

0 Аналіз поздовжнього профілю існуючої сортувальної гірки

Поздовжній профіль станції «Д» складається з наступних елементів: швидкісної дільниці l_ск від умовної вершини гірки до гальмівної позиції; дільниці гальмівної позиції l_т; дільниці стрілочної зони l_з від першої гальмівної позиції до граничного стовпчика останьої стрілки; дільниці сортувальних колій l_рт від граничного стовпчика до розрахункової точки. Величини ухилів окремих елементів профілю залежать від висоти гірки, швидкості розпуска, типу та потужності гальмівних засобів.

У відповідності до [11] ухил швидкісної дільниці горок малої потужності повинен бути не менш ніж 25‰. Ділянку гальмівної позиції слід розміщати на ухилі не менш 7‰. Ухил стрілочної зони може бути в межах 1,5 – 2‰, а ухил сортувальних колії 0,5 – 1‰.

Параметри спускної частини гірки станції «Д» приведені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9 Параметри спускної частини горки

Розрахунок та побудова графіків швидкості та часу скочування відчепів.

Розрахунок швидкості та часу скочування відчепів.

Графіки швидкості будуються для П бігуна, що скочується на тяжку колію та Х бігуна, що скочується на колію, суміжну з тяжкою при несприятливих умовах.

Для побудови кривих швидкості та часу скочування відчепів розрахункова колія на всьому шляху, починая від УВГ до РТ, поділяється на ділянки, межами яких призначаються:

1. в точках, що відповідають положенню УВГ та РТ;

2. на відстані половини бази вагона від границь стрілочних ізольованих ділянках;

3. на відстані половини бази вагона від ізостиків ТП;

4. на границях зон гальмування.

З цією метою розраховані координати початка та кінця елементів розгортки тяжкої колії. Координата УВГ прийнята 0,00 м, а положення наступних точок відносно УВГ визначається як сума довжин елементів, що передують.

Положення ізостиків на вході в розділювальні елементи визначається за формулами:

• для стрілочних переводів

• для уповільнювачів

де , - координати ізостиків на вході в розділювальний елемент, відповідно для стрілочного перевода та уповільнювача;

Характеристики

Список файлов ВКР