145376 (594187), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Перець червоний

Літні овочі та Осінні овочі

Цвітна капуста

Запіканка овочева

Лечо

Кабачки

Рис. 1.6. Асортимент замороженої продукції компанії „Аскоп”.

Для уніфікації та полегшення обліку різноманітного асортименту застосовують різні класифікації.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Митний тариф України – це систематизований у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, які справляються з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф України затверджений Наказом Президента України від 5 квітня 2001 року № 2371 – ІІІ.

Товарні позиції Митного тарифу України на рівні восьми розрядних цифрових кодів співпадають з відповідними товарними позиціям комбінованої номенклатури (СN) Європейського союзу, Митним тарифом Росії та митними тарифами багатьох країн. Специфіка класифікації товарів на національному рівні відображається у дев’ятому та десятому розрядах коду.

При митному оформленні неможливо обійтись без використання коду товару. При декларуванні товарів, для проведення їх митного оформлення є важливим заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, вагу та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його за кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита в Митному Тарифі України наведено відповідно до кодів класифікації товарів.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифрового знака. Товарна номенклатура поділена на 21 розділ та включає в себе 97 товарних груп. Код товару в УКТ ЗЕД - десятизначний і складається таким чином:

• товарна група — 2 знаки;

• товарна позиція— 4 знаки;

• товарна підпозиція — 6 знаків;

• товарна категорія – 8 знаків;

• товарна підкатегорія — 10 знаків.

Для класифікації товарів у різних товарних позиціях використовуються такі критерії:матеріали, з яких товари виготовлені;

• ступінь обробки цих товарів;

• функції, які вони виконують.

Деякі товари можуть бути частинами і приналежностями інших товарів, що також враховано в товарній номенклатурі.

Іноді виникають сумніви, до якої з товарних позицій можна віднести товар. Тому, коли є кілька можливостей класифікації товарів і потрібно здійснити вибір однієї з них, у першу чергу необхідно звернутися до приміток до розділів та груп, у яких можуть класифікуватися дані товари. Досить часто цього достатньо для остаточного визначення товарної позиції.

Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти у передмові до будь-якого видання товарної номенклатури.

В УКТ ЗЕД товари згруповані на декількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуючи рівнями опису конкретних товарів [39].

Розглянемо на прикладі, який це має вигляд:

Перший рівень — групи. Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару. У них товари класифіковано згідно з:

— матеріалом, з якого вони виготовлені;

— функціями, які вони виконують;

— ступенем обробки

Перець заморожений шукаємо у розділі ІІ, групу 07 “ Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Отже, перші дві цифри коду будуть 07.

Другий рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди” як критерій використовується вид та ступінь обробки.

Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи. Отже, товарна позиція перцю 0710.

Третій рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиція — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

Так у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”,0710 „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені”:

071080 - перець роду Capsicum або роду Pimenta

Четвертий рівень — категорія. Це восьмизначний код товару. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Отже, у групі 07 “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”, в підпозиції 071080 „перець роду Capsicum або роду Pimenta”, перець належить до категорії 07108051- перець солодкий .

П’ятий рівень – підкатегорія. Це десятизначний код товару.

0710805100

Отже, можна сказати, що за УКТ ЗЕД заморожена плодоовочева продукція класифікується у 07 товарній групі “Овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди”. Заморожений овочевий перець класифікується , 10 позиції „Овочі сирі або варені у воді чи на парі, морожені” , 80 підпозиції, 51 категорії та 00 підкатегорії.

Таким чином, різноманітні класифікації, можуть застосовуватись для різних цілей: урахування особливостей виробництва, реалізацій, митного оформлення.

1.5. Сучасні вимоги до пакування, маркування та зберігання

замороженої плодоовочевої продукції

В умовах сучасної ринкової економіки маркування є дуже важливим і невідємним джерелом інформування покупця про споживні властивості товару.

Маркування – це текст, малюнок, умовні позначення, які нанесені безпосередньо на товар або тару і призначені ідентифікації товару. Основними функціями, які виконує маркування у процесі товароруху є інформаційна, ідентифікаційна, мотиваційна та емоційна, вказівна, пропагандистська, рекомендаційна, регламентаційна, попереджувальна функції. Інформаційна функція полягає у чіткому і своєчасному доведені до споживача максимального обсягу інформації про товар на будь – яких носіях.

Ідентифікація полягає у встановленні відповідності товару його ідентифікатору на всіх етапах товароруху. Мотиваційна та емоційна функції викликають взаємозалежні та позитивні емоції і є мотивацією щодо вибору товару. Вказівна функція полягає у керівній постанові та поясненні окремих положень щодо використання товару. Пропагандистка функція це розповсюдження певних поглядів та ідей на товар.

Загальні вимоги щодо маркування товарів полягають у наступному:

• виробниче маркування забезпечується виробником товарів, який несе відповідальність за якість і достовірність інформації згідно з законодавством України;

• інформація про товар подається державною мовою та повинна мати однозначне розуміння;

• зміст маркування повинен бути доступним, достатнім та достовірним для забезпечення безпечного використання товарів;

• інформацію, яка необхідна для маркування, одержують із компетентних джерел або за результатами власних досліджень, які проведені відповідно до вимог нормативної документації;

• маркування повинно бути чітким, розбірливим;

• маркування має відповідати конкретному товару та його пакованню;

• маркування повинно бути розміщене в одному або декількох місцях , зручних для читання;

• маркування має відповідати умовам обігу товару та зберігатися у процесі товароруху.

При неможливості забезпечення маркування на товарі, інформація про товар має бути викладена у товаросупровідних документах: ВМД, сертифікаті відповідності, специфікації на продукт, карантинному сертифікаті, декларації митної вартості, однак, конкретні вимоги до змісту маркування, місця та способу його здійснення, якості виконання та контролю встановлюються у нормативних документах та контрактах. (Додатки А, Д, Е)

Крім того стаття 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” встановлює, що:

Забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів (крім підакцизних товарів) без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву харчового продукту;

2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.

Маркування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів.

У маркуванні вітчизняних та імпортних харчових продуктів забороняється наводити інформацію про їх лікувальні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися затверджені у встановленому порядку специфічні символи, якими позначають дієтичні, профілактичні, оздоровчі харчові продукти, біологічно активні харчові добавки, дитяче харчування, харчування для спортсменів тощо.

Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [2].

Особливостями маркування замороженої плодоовочевої продукції є те, що згідно з Директивою ЄС 89/108 на пакуванні обов’язково повинно бути зазначено „Швидкозаморожена продукція”, „Не рекомендується повторно заморожувати після розморожування”.

Пакувальні матеріали, які використовуються для упаковки замороженої плодоовочевої продукції, повинні відповідати загальним вимогам: бути хімічно стабільними і нейтральними; бути стерильними; не мати у своєму складі токсичних речовин; не пропускати кисень; мати високу морозостійкість та здатність витримувати при низьких температурах удари, деформації, навантаження; бути еластичними; мати високу вологостійкість, здатність не розмокати, та не поглинати вологу при деформації, не прилипати до замороженого продукту; бути здатними захищати продукт від впливу світла, теплових випромінювань; не вступати у взаємодію з продуктом, внаслідок чого може змінюватись смак, запах, колір; бути не проникними для водяних парів, летких ароматичних речовин і зовнішніх запахів; захищати продукцію від бактеріального забруднення та інших зовнішніх забруднень; мати привабливий вигляд (прозорість, блиск, глянець...), легко відкриватися і закриватись [66,67].

Швидкозаморожені овочі упаковують в споживчу тару для роздрібної торгівлі: в пачки із ламінованого картону місткістю 0,5-1,0 кг; в пакети із харчової поліетиленової плівки, або лакованого целофану місткістю до 1 кг з наступним упакуванням в транспортну тару; ящики із гофрованого картону, які оснащені плівкою (мішками-вкладишами) місткістю до 15 кг. Також допускається використання фасування плодів і ягід в трьохшарові паперові мішки (до 15 кг).

Отже упаковка для плодоовочевої замороженої продукції розрізняється залежно від її призначення. Для кінцевих споживачів найбільш поширене пакування в пакети із ламінованого паперу, або поліетилену (переважно масою 450 г). Громадське харчування, або промспоживачі, купують заморожену продукцію упаковану в поліпропіленові мішки по 25-30 кг.

Паперову упаковку, яку використовують для упакування замороженої продукції, можна поділити на такі групи: натуральний пакувальний папір; механічно відштампований папір; оброблений пакувальний папір.

Оброблятись папір може механічним або хімічним способом. Найчастіше використовують натронний пакувальний папір. Це проклеєний з одного боку невибілений папір машинної обробки без наповнювача, виготовлений із сульфатної целюлози. Вона характеризується високою міцністю на розрив і великою в’язкістю.

Для замороженої плодоовочевої продукції використовують папір отриманий механічним способом. Цей спосіб дозволяє одержати еластичний папір не змінюючи властивості паперу, але впливаючи на його хімічний склад. Сучасну промисловість не можливо уявити без гофрованого паперу. До обох сторін хвилястого шару, такого паперу, приклеєні гладкі шари (водовідштовхувальні).

За допомогою хімічної обробки паперу поліпшують його властивості, збільшують ступінь захищеності продуктів від різного роду шкідливих впливів. Основні способи обробки поверхні паперу полягають у глазуруванні – нанесенні тонкого плівкового шару з розплавлених синтетичних матеріалів, парафіну, клею тощо; просочені – обробці розчином речовин без утворення плівкового шару.

Характеристики

Список файлов ВКР