82684 (589692), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Усі магазини за асортиментом товарів, розподіляються на три групи: продовольчі (частка продовольчих товарів у товарообо­роті магазину — 70-100%); непродовольчі (частка непродовольчих товарів у товаро­обороті магазину — 70-100%); змішані (частки продовольчих і непродовольчих товарів у товарообороті магазину приблизно рівні).

Вищенаведені групи магазинів відзначаються широтою (за кількістю реалізовуваних асортиментних груп) та глибиною (за кількістю реалізовуваних асортиментних позицій) товарного асотименту

Найбільш обмежений асортимент товарів (за широтою та глибиною) мають змішані магазини. Це типовий магазин сільської місцевості, який має малу торгову площу (до 200 м²) і реалізує певний набір найбільш необхідних товарів повсякденного попиту.

Продовольчі та непродовольчі магазини залежно від широти та глибини товарного асортименту за формою спеціалізації розподіляються на п'ять груп: універсальні, комбіновані, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані та неспеціалізовані магазини.

Універсальні магазини, перш за все найбільш крупні, реа­лізують майже усі основні групи продовольчих або непро­довольчих товарів. При цьому універсальні продовольчі магазини мають у своєму асортименті непродовольчі товари, що відзначаються найбільш високою частотою попиту, а уні­версальні непродовольчі магазини — продовольчі товари.

Комбіновані магазини реалізують товари декількох груп, споріднених за своїм споживчим призначенням, що забезпечує задоволення комплексного попиту на товари та послуги окремих контингентів покупців або певної їх потреби. Така спе­ціалізація магазинів теж зручна для покупців і сприяє розширенню відповідної ринкової ніші, обраної магазином для своєї діяльності, а отже й забезпеченню достатнього рівня рентабельності.

Спеціалізовані магазини — це магазини, що реалізують одну-дві групи товарів глибокої асортиментної диференціації. Обмежуючи свою діяльність, магазин може забезпечити дос­татньо високий ступінь задоволення попиту покупців на товари основного асортименту та супутні, запропонувати достатньо широку номенклатуру послуг, що відповідають особливостям товарів, що реалізуються, та сформувати високопрофесійний склад персоналу, який ефективно працюватиме на обраному сегменті споживчого ринку.

Вузькоспеціалізовані магазини — це магазини, що реа­лізують одну або декілька підгруп товарів глибокої асорти­ментної диференціації. До цієї групи магазинів належать і фірмові магазини товаровиробників. Поглиблення товарного асортименту й обмеження ринкового сегмента позитивно позначаються на обслуговуванні покупців. Однак вузька спеціалізація магазину має й певні загрози, по­в'язані з коливанням кон'юнктури споживчого ринку. Неспеціалізовані магазини реалізують товари різних груп, не пов'язаних (або слабко пов'язаних) між собою спільністю попиту. На відміну від універсальних магазинів, вони про­понують обмежений асортимент товарів[12].

Торговельні мережі, що створюються в роздрібній торгівлі, — це сукупність одно- або різнотипних бізнес-одиниць, які здійс­нюють роздрібну (або роздрібну та дрібнооптову) торгівлю під однією торговою маркою, мають корпоративну стратегію діяль­ності, єдиний центр управління, координації та контролю, власний розподільчий склад, з якого здійснюється товаропостачання бізнес-одиниць, що входять до складу об'єднання.

В Україні почали розвиватися й такі типи об'єднань, до складу яких входять роздрібні, оптові торговельні та виробничі підприємства і функціонують як єдина система, прикладом може слугувати торгово-промислова корпорація «Fozzy Group», яка є унікальним досвідом створення і розвитку сучасного бізнесу в Україні .

Важливим шляхом розвитку роздрібної торгівлі є також створення торгових центрів, які являють собою сукупність торгових об'єктів, що реалізують універсальний асортимент товарів, та підприємств з надання послуг, зосереджених в од­ному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцезнаходженням функціонально відповідають потребам торгової зони, яку вони обслуговують.

Торгові центри забезпечують комплексне обслуговування покупців і відвідувачів, створюють комфортні умови для прид­бання товарів і отримання послуг, сприяють економії часу для задоволення їхніх потреб.

Зарубіжний досвід свідчить, що поруч із продажем товарів у магазинах широко розвинуті найбільш сучасні позамагазинні форми продажу (через мережу інтернет, кабельне теле­бачення, посилкові фірми, мережу торгових автоматів тощо), де реалізація товарів населенню здійснюється за іншою техно­логією.

Важливим каналом роздрібного продажу товарів можуть бути підприємства, що здійснюють посилкову торгівлю. Най­більшого розвитку вона набула в західноєвропейських краї­нах: її частка складає 5—6%, а по окремих асортиментних позиціях (одяг, текстильні товари, меблі та предмети декоративного оформлення житла, електротовари, книги) — 15-30% загального обсягу роздрібного продажу.

Важливу роль у торговельному обслуговуванні покупців відіграє дрібнороздрібна торгова мережа, яка є частиною роз­дрібної торгової мережі і об'єднує торгові об'єкти, розміщувані в спорудах некапітального типу або в пересувних (переносних) технічних засобах, і призначається для організації продажу товарів обмеженого асортименту кінцевим споживачам. Дрібнороздрібні об'єкти торгівлі можна розгортати повсюди (на вулицях, на робочих місцях потенційних покупців, під час їхнього відпочинку, при поїздках на різних видах транспорту, вдома і т. п.), тобто де і коли є потреба в торговельному обслу­говуванні.

Для цієї мережі характерна висока мобільність, гнучкість, сперативність в реагуванні на попит покупців та їхні вимоги до обслуговування. При необхідності дрібнороздрібна мережа може дуже швидко змінювати своє місце розташування, що дає можливість максимально наблизити її до покупців і тим самим скоротити затрати їхнього часу на придбання товарів. Відкриття дрібнороздрібних об'єктів торгівлі не потребує вели­ких капіталовкладень, дозволяє використовувати дешеві мате­ріали і здійснюється в короткі строки [25].

Серед об'єктів дрібнороздрібної торгової мережі найбільшого поширення набули павільйони, кіоски, палатки, лотки. Павільйон — торговий об'єкт у роздрібній торгівлі, який призначається для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщується в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговий зал для покупців. Кіоск — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезна­ходження, займає окрему закриту споруду некапіталь­ного типу на одне робоче місце без торгового залу для покупців та додаткової площі для розміщення запасів товарів. Палатка — торговий об'єкт збірно-розбірної напівзак­ритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів на одне або декілька робочих місць продавців з товарним запасом не більше ніж на один день торгівлі. Лоток — торговий об'єкт для організації роздрібного продажу товарів обмеженого асортименту з використан­ням для їх викладки відкритого та такого, що легко переміщується з місця на місце, пристосування збірно-розбірної конструкції.

Значну роль в обслуговуванні покупців могли б відігравати торгові автомати, але в Україні їх виробництво занадто слабко розвинуто. За останні роки вже є певні напрацювання з ви­пуску сучасних автоматів, які можна застосовувати для про­дажу різних товарів, крім того, на споживчому ринку України з'явилися торгові автомати іноземного виробництва, зокрема фірм Західної Європи.

Важливою складовою системи торговельного обслуговуван­ня населення, особливо у містах і міських поселеннях, є ринки, роль яких у пропонуванні сільськогосподарської продукції та різних споживчих товарів і задоволенні попиту на них в сучас­них умовах зростає. Зміни, які відбулися в економіці України, — перебудова державного та суспільного секторів, проведення реформ в агропромисловому комплексі, розвиток підприємництва, перш за все малого, а також поява таких негативних явищ, як безробіття та падіння життєвого рівня більшості населення, призвели до перерозподілу ролі каналів роздрібного продажу то­варів, зокрема на користь ринків. Їх питома вага у загальному обсязі роздрібного товарообороту України за 1991-2003 рр. зрос­ла з 1,5 до 31% (частка організованих ринків складала 25%). Ринок — це торговий об'єкт, створений суб'єктом госпо­дарювання на відведеній за рішенням місцевого органу дер­жавної влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, де здійс­нюється купівля-продаж товарів і надаються послуги покупцям за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції [12].

Отже, основним каналом роздрібного продажу товарів є магазин, розвитку набувають позамагазинні форми продажу та дрібнороздрібні об’єкти торгівлі.

1. Організація закупівлі томатопродуктів та ефективність

комерційних угод

Одним із стратегічних завдань управління товарним забезпечен­ням обороту підприємства є створення умов для виконання розробле­них планів прибутку та його максимізації.

Досягнення цього завдання обумовлюється:

1. Виконанням розроблених планів товарообороту;

2. Зниженням витрат на закупівлю товарів за рахунок вибору найбільш ефективного постачальника;

3. Оцінкою ефективності комерційних угод з наступним викорис­танням даної інформації для відбору угод або товарів ("уторгування" товарного контракту).

В найбільш загальному вигляді оцінка ефективності комерційної угоди із закупівлі товарів покликана визначити, результат даної ко­мерційної операції шляхом співставлення доходів та витрат торго­вельного підприємства, пов'язаних з її здійсненням, оцінкою величи­ни чистого прибутку підприємства від здійснення угоди.

Організація закупки товарів включає наступні етапи:

• вивчення і прогнозування купівельного попиту;

• виявлення постачальників товарів;

• організація господарських зв’язків з постачальиками товарів;

• організацію обліку і конролю за ходом виконання договірних зобов’язань.

Раціональна організація закупки чаю означає придбання товару потрібної якості, у потрібній кількості, у потрібний час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною.

Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладання угоди закупки з конкретним постачальником. Основними критеріям вибору постачальників є: вартість товару, якість обслуговування. До додаткоих критеріїв відносять: віддаленість постачальника від споживача, строки виконання замовлень, наявність у постачальника запасів товарів та інші. Основними критеріями вибора постачальника для ТОВ „Фора” є: ціна закупки, умови доставки та якість продукції.

Основними принципами успішного формування асортименту томатопродуктів є:

• забезпечення достатньої повноти асортименту томатопродуктів;

• забезпечення достатньої широти асортименту томатопродуктів;

• наявність достатньої кількості різновидів товарів;

• облік і відображення в асортименті особливостей попиту в даній зоні обслуговування.

Для визначення доцільності укладання договору з певним постачальником необхідно здійснити оцінку ефективності комерційної угоди з закупки товарів. Розрахуємо оцінку ефективності комерційної уоди з закупки томатів на прикладі томатів консервованих торгової марки “Чумак”, що знаходиться в Херсонській області, м.Скадовськ. Така оцінка здійснюється за наступними етапами:

1. Розраховуємо поточні витрати піприємства, що пов`язані з закупівлею товарів:

Вз = ВТ+ВК+ВС (4.1)

Вз = 0 + 0 + 0 = 0

де Вз – загальна сума поточних витрат торгівельного підприємства, пов’язана із закупівлею товарів;

ВТ – сума витрат на транспортування товарів (відсутній для постачальника);

ВК – сума витрат на обслуговання кредитування угоди (відсутній для постачальника);

ВС – розмір витрат на страхування угоди (відсутній для постачальника);

1. Розраховуємо поточні витрати на реалізацію товарів:

Вр = МВр+ФОТ= 20+270=290 (4.2)

де Вр - поточні витрати, пов’язані з реалізацією товарів;

МВр – сума матеріальних та дорівнених до них витрат з реалізації закупленних товарів , розраховуємо за формулою 4.3;

ФОТ – сума витрат на оплату праці робітників, що відносяться до витрат за угодою, розраховуєтся за формулою (4.4).

= 5,0 х 40 х 20 х 15 =20

30 х 100 (4.3)

де Цз – ціна закупівлі товарів;

УМВн – фактичний середньомісячний рівень матеріальних витрат по відношенню до обороту по закупівлі товарів (у відсотках);

К – кількість закуплених одиниць товару;

Д – прогнозований період між закупівлеюю та реалізацією товарів, дн.

= 5,0 х 40 х 270 х 15 =270

30 х 100 (4.4)

де Рд - фактичний середньомісячний рівень доходів працівників по відношенню до обороту по закупівлі товарів.

1. Розраховуємо розміри обов’язкових платежів (податків, зборів), що підлягають сплаті торговельним підприємством:

ОП = ОПво + ОПц +ОПпр=0,34+7,8+82,3=90,44 (4.5)

де ОП – загальний розмір обов’язкових платежів;

Характеристики

Список файлов ВКР