182883 (Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті), страница 6

Аналіз фінансового стану починається з вивчення складу й структури майна підприємства за даними балансу.

Дані аналітичних розрахунків можуть бути представлені у вигляді таблиці.

Таблиця 2.2. Аналіз складу й структури майна підприємства

Як видно з таблиці 2.2, основними складовими постійних активів (необоротних активів) на кінець 2010 року становлять основні засоби 29,28% або 23795 тис.грн., хоча їхня частка в структурі активів зменшилася на 11,9 % у порівнянні з 2009 роком, а частка незавершеного капітального будівництва збільшилася в 2 рази й склала на кінець звітного періоду 6,87% або 5542 тис. грн. Це пояснюється тим, що на фабриці ведеться капітальне будівництво, добудовується адміністративний будинок і ведеться реконструкція цеху №1, а зниження частки основних засобів пов'язане зі здійсненою переоцінкою основних фондів на ряді з тим, що підприємство за 2010 рік не здійснювало скільки-небудь значимих інвестицій в основні фонди.

Аналіз структури поточних активів дає підставу припускати, що на протязі 2010 року продукція відвантажувалася неплатоспроможним клієнтам. Даний висновок зроблений на основі порівняння росту дебіторської заборгованості й зниження готової продукції на складі.

В цілому ситуацію зі збутом готової продукції ВАТ "ТерА" можна охарактеризувати в такий спосіб. Не маючи достатніх даних маркетингових досліджень про потребу на певні види продукції, підприємство робить їх по інерції, працюючи на склад. Знайшовши покупців, підприємство відвантажує продукцію, що, проте, не завжди оплачується.

На кінець 2010 року підприємство має у своєму розпорядженні вкрай низький обсяг коштів не більше 0,44% проти 17% в 2009 році від загальної суми поточних активів.

Збитків протягом аналізованого періоду не спостерігається.

Невелика частка авансів покупців (0,13% або 107 885 грн. 2010 року, 1,04% або 626 950 р. в 2009 році) говорить про те, що підприємство майже не працює по передоплаті, а використовує короткострокові позики (овердрафти) і довгострокові зобов'язання, а також заборгованість постачальникам.

Фінансовий стан підприємства протягом усього аналізованого періоду характеризується перевагою дебіторської заборгованості над кредиторською. У даній ситуації підприємство програє у вільних коштах. Питома вага заборгованості перед персоналом і бюджетом у загальній сумі поточних пасивів на кінець 2010 року становили відповідно 0,9 % і 2,6 %, на кінець 2009 року -1,45%, 12.3 %; 2008 року - 0,2%, 9,2%. Досить низький рівень по цих заборгованостях в 2010 році говорить про те, що фабрика не вдавалася до таких вимушених заходів, як збільшення заборгованості перед бюджетом і персоналом.

Разом з тим, слід відзначити, що питання перебудови маркетингової діяльності та фінансового управління на підприємстві стоїть доволі гостро і є невідкладним. Перш за все, необхідно зменшити частку дебіторської заборгованості. Одночасно з ростом виробничих показників така велика частка дебіторської заборгованості говорить про недостатню маркетингову роботу та контроль за станом розрахунків з покупцями.

Основним чинником який впливає на підсумковий показник є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов'язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати.

Одним з основних показників результату, що характеризує, діяльності підприємства, є чистий прибуток. За 2010 рік обсяг чистого прибутку склав 5161 тис.грн. Як негативний момент необхідно відзначити тенденцію до зниження частки чистого прибутку в загальних результатах діяльності фабрики за 2010 рік порівняно з 2009. Так частка чистого прибутку в загальних результатах діяльності підприємства зросла до 79,6% в 2009 році й упала до 34,6% в 2010 році.

Причиною зазначених змін є випереджальний ріст суми податків, виплачуваних із прибутку, у порівнянні зі зростанням балансового прибутку. Так в 2008 році, частка податків із прибутку до балансового прибутку склала 38,4% в 2009 році знизилася до 20,3 % і зробила різкий перегонів до 65,3% в аналізованому 2010 році.

Аналіз абсолютних величин і частки прибутку від основної діяльності в загальному розмірі виручки від реалізації, показує, що зниження обсягів чистого прибутку в 2010 році є наслідком падіння доходів від основної діяльності, що становить 201% у структурі балансового прибутку й 408% в 2009 році. Джерелами зниження прибутку на ВАТ "ТерА" протягом 2010 року, були операції, не стосовні до основної діяльності. До них відносяться інші позареалізаційні витрати значно перевищуючі інші позареалізаційні доходи.

Резервами збільшення обсягу чистого прибутку для ТОВ "ТерА" є, по-перше, зниження постійних витрат, по-друге, збільшення ціни реалізовану продукцію. Перешкодою на шляху збільшення цін на готову продукцію може бути обмеження платоспроможного попиту.

Аналіз рентабельності дозволяє оцінити співвідношення одержуваних підприємством доходів і вкладених у виробництво продукції засобів.

Таблиця 2.3. Аналіз рентабельності продукції

Аналізуючи дані наведеної вище в таблиць 2.3. можна відзначити, що протягом звітного 2010 року спостерігалося незначне зниження рентабельності продукції підприємства по всіх найменуваннях. Цю тенденцію можна пояснити тим, що ВАТ "ТерА" випливаючи за конкурентами, зменшує частку прибутку в ціні продукції, і, відповідно, зменшується рентабельність продукції.

Однак, можна помітити, що рівень рентабельності продукції по всіх найменуваннях у середньому тримається на оцінці 30%, що є достатнім рівнем прибутковості.

2.3 Прогнозування техніко-економічних показників діяльності підприємства.

Однією із самих основних і важливих функцій управління є функція планування, що припускає рішення про те, якими повинні бути цілі організації і як досягти їх. Відомий американський фахівець в області планування Р. Акоф назвав його проектуванням майбутнього й бажаних шляхів його досягнення, одним із самих складних видів розумової діяльності, доступних людині. Плануванням на підприємстві поетапно охоплюється робота людей і рух ресурсів (матеріальних і фінансових), націлених на одержання заданого кінцевого результату.

Прогнозування (передбачення) – це спроба визначити стан будь-якого явища або процесу в майбутньому.

Прогнозування – це процес складання прогнозу, тобто це наукове обґрунтування можливих кількісних і якісних змін стану діяльності підприємства в майбутньому. Принципи прогнозування показані на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Принципи прогнозування [34]