182883 (Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "182883"
Текст 2 страницы из документа "182883"
к) відправна ціна - найбільша ціна, по якій покупець згодний придбати конкретний товар, або мінімальна ціна, по якій продавець пропонує свій товар для реалізації на аукціоні; мінімальна ціна, на яку погоджується продавець виробу, виставленого на публічних аукціонах;
л) відпускна ціна - ціна, яку перестали контролювати або ріст якої стримують шляхом державного регулювання;
м) роздрібна ціна - ціна продажу споживчих товарів кінцевому покупцеві;
н) тариф - система ставок плати за різні виробничі й невиробничі послуги, надавані підприємствам, організаціям, об'єднанням, установам і населенню; система ставок оплати праці; будь-який перелік цін на товари й послуги;
о) ціна кошторисна - ціна, розрахована на основі кошторису, калькуляції; ціни, розцінки, тарифи, використовувані для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, технічного переозброєння й розширення діючих підприємств, будинків, споруджень і об'єктів;
п) ціна товару (ринкова) - ціна, що зложилася при взаємодії попиту та пропозиції на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг) і в результаті укладених угод на відповідному ринку товару між особами, що не є взаємозалежними особами;
р) вільні ціни - ціни, які формуються на конкурентних ринках як результат чинності закону вартості й взаємодії разнонаправленных тенденцій попиту та пропозиції;
с) регульовані ціни - ціни, рівень яких регулюється державою завдяки використанню певних економічних або адміністративних способів: прямі або непрямі податки, установлення рівня рентабельності, установлення рівня торговельних націнок і знижок, нормативів, витрати окремих видів ресурсів;
т) фіксовані ціни - прямо встановлюються державою в особі органів влади й керування.
Ціноутворення - процес установлення величини ціни; процес формування цін на товари й системи цін у цілому.
Надбавки - націнка, додаткова плата за виготовлення виробів (товарів) з особливими властивостями за замовленням (тропічне виконання, експортне виконання, виготовлення устаткування в стислий термін і т.д. ).
Знижки - умова угоди, що визначає розмір зменшення базисної ціни товару, зазначеної в угоді. Види знижок: проста - вихідна ціна зменшується в один раз; складна - зниження ціни у два й більше рази; експортна - при відсутності спеціального експортного каталогу; дилерська - постійному оптовому покупцеві- дилерові; бонусна - на обсяг покупок різної продукції фірми; особлива - знижка за наявний платіж і т.д. [4]
Націнки - сума, на яку підвищена ціна або форма встановлення виробниками проміжних цін на послуги й роботи для споживачів.
Етапи розробки цінової стратегії - проведення ряду робіт і розрахунків: 1)визначення оптимальної величини витрат на виробництво й збут продукції підприємства, щоб дістати прибуток на тім рівні цін на ринку, які підприємство може досягти для своєї продукції; 2) установлюється корисність продукції підприємства для потенційних покупців (визначаються споживчі властивості) і заходу щодо обґрунтування відповідності рівня запитуваних цін їхнім споживчим властивостям; 3) перебуває величина обсягу продажів продукції або частка ринку для підприємства, при якому виробництво буде найбільш прибутковим. [5]
Етапи розрахунку цін на товар - ряд послідовних дій економіста за цінами.
1- й етап - постановка цілей і завдань ціноутворення.
2- й етап - визначення попиту.
3- й етап - оцінка витрат виробництва.
4- й етап - аналіз цін і якості товарів конкурентів.
5- й етап - вибір методу ціноутворення.
6- й етап - розрахунок вихідної ціни.
7- й етап - облік додаткових факторів.
8- й етап - установлення остаточної ціни.
Цілі ціноутворення - загальні й приватні цілі, які ставить для себе підприємство при встановленні ціни на власні продукти.
Активне ціноутворення - установлення цін у рамках політики управління збутом з метою досягнення найбільш вигідних обсягів продажів, середніх витрат на виробництво й цільовий рівень прибутковості операцій.
Аналіз витрат - аналіз, що дозволяє виявити можливості витрат на виробництво й збут.
Аналіз витрат і результатів - метод прийняття рішень про те, чи варто починати даний проект, заснований на зіставленні відповідних альтернативних витрат і потенційних результатів.
Аналіз беззбитковості - визначення обсягу збувається продукции, щоМ, при якому виторг покриє витрати за відповідний період, не приносячись ні прибуток, ні збитків; допомагає визначити, скільки одиниць товару необхідно продати, щоб окупити всі витрати.
Аналіз розмірів попиту - аналіз, спрямований на виявлення розриву між попитом та пропозицією з метою ухвалення рішення про найбільш прибуткові напрямки виробництва.
Валова продукція - показник, що характеризує обсяг продукції, зробленої в тій або іншій галузі матеріального виробництва у вартісному (грошовому) вираженні.
Товарна продукція - показник, що характеризує обсяг продукції на складі, що готова до реалізації.
Валовий прибуток - різниця між надходженнями від продажів і змінних витрат.
Відомість витрат на виробництво - перелік (обліковий документ) сукупних, виражених у грошовій формі витрат об'єднань, підприємств, організацій на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт і їхню реалізацію.
Величина попиту - кількість даного товару або послугги, що покупець бажає купити за конкретною ціною протягом певного періоду.
Величина пропозиції - кількість товаруу, що підприємству- продавець здатний надати за конкретною ціною протягом певного періоду.
Гнучкість ціни - визначається як величина, зворотна еластичності. Вона вимірює вплив даної зміни попиту та пропозиції на ціну.
Закон попиту - закон, відповідно до якого ріст ціни на товари приводить до зниження величини попиту на них, за інших рівних умов за низькою ціною вдається продати більше товарів, чим по високій; зворотна залежність між ціною товару й величиною купівельного попиту на цей товар.
Закон пропозиції - закон, відповідно до якого з ростом цін на товари збільшується обсяг пропозиції цього товару: продавці пропонують більше товарів при високих цінах і менше - при низьких цінах. [2]
Закон вартості - по трудовій теорії вартості це об'єктивний економічний закон, що регулює зв'язки між товаровиробниками, розподіл і стимулювання суспільної праці в умовах товарно-грошових відносин, відповідно до якого виробництво й обмін товарами здійснюються на основі їхньої вартості, величина якої виміряється суспільно необхідними витратами праці, рівнем попиту та пропозиції.
Закон цін - відповідно до цього закону ціна товару визначається його вартістю, залежить від вартості грошового матеріалу й коливається навколо вартості товару під впливом співвідношення між попитом та пропозицією.
Витрати - витрачена на що-небудь сума, витрати. Існують наступні види витрат:
а) витрати змінні - витрати, які змінюються прямо пропорційно масштабам виробництва;
б) витрати виробництва - сукупні витрати живої й упредметненої праці на виробництво продукту, товару, послуги (виміряється робочим часом);
в) витрати виробництва прямі - витрати на виробництво конкурентної продукції, послуги, які можуть бути віднесені на її собівартість;
г) витрати транспортні - витрати по перевезеннях пасажирів, вантажів, багажу, пошти, виконуваним підприємствами всіх видів транспорту;
д) витрати постійні - не реагують на зміну обсягів виробництва (амортизаційні відрахування, виплата відсотків по кредитах на зміст приміщень, заробітна плата заводоуправління й управлявших цехом та інше).
Калькулювання собівартості продукції - вирахування собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) основного й допоміжного виробництва; вирахування в грошовому вираженні витрат на виробництво й реалізацію продукції, робіт і послуг.
Калькуляція - визначення витрат у вартісній (грошової) формі на виробництво одиниці або групи одиниць виробів або на окремі види виробництв; визначення мінімально припустимої ціни товару, а також оцінки прибутковості (або збитковості) виробництва розраховуючи на одиницю товарної продукції; представлений у формі таблиці бухгалтерський розрахунок витрат і витрат.
Конкурентоспроможність - комплекс споживчих і вартісних характеристик товару, що визначають його успіх на ринку.
Кон'юнктура ринку - стан ринку, характеризуемое співвідношенням попиту та пропозиції на товари й послуги, динамікою цін, курсом цінних паперів і ін.
Методика розрахунку вихідної ціни - методи, за допомогою яких установлюється первісна ціна.
Стеля цін - законодавчо встановлений максимальний рівень цін на товари й послуги. Звичайно встановлюється з метою обмеження росту цін і забезпечення попиту низько дохідних верств населення за допомогою обмеження цін.
Структура ціни - склад ціни, що характеризується наявністю в ній окремих, що відокремилися в грошовій формі, самостійних елементів. Більшість видів цін включають: собівартість і прибуток, іноді збутову знижку (націнку), що утвориться з витрат і прибутку постачальницько-збутових організацій.
Тактика ціноутворення - набір конкретних практичних заходів щодо керування цінами на продукцію фірми, які використовуються для рішення поставлених перед ценовиками завдань.
1.2 Сутність ціни й ціноутворення в ринковій економіці
Ціна як економічна категорія має кілька визначень:
- грошове вираження вартості товару;
- показник непрямого виміру величини витраченого на виробництво товару суспільно необхідного робочого часу
- кількісне співвідношення попиту та пропозиції;
- кількість грошей, за яке продавець згодний продати, а покупець купити одиницю товару.
Однак ціни являють собою суспільну, соціальну категорію. Вони регулюють як окремі покупки- продажу товарів споживачам, так і економічні процеси в цілому: виробництво, розподіл, обмін або споживання благ, надання послуг. У цій якості ціни виступають як єдиний цілісний механізм.
В основі формування ціни лежить додавання витрат виробництва (собівартість) того або іншого товару (робіт, послуг) і мінімально припустимого прибутку, що видно з формули (1.1):
Ц=СП+П, (1.1)
де Ц - ціна продукції, робіт, послуг;
СП - собівартість виробництва;
П - прибуток.
Під таким визначенням може розумітися лише мінімально припустима ціна, передбачувана на підприємстві. Але встановлюються ціни на ринку залежно від попиту та пропозиції товарів. У ціновому механізмі варто розрізняти дві взаємодіючі частини: самі ціни, їхні види, структура, величина й динаміка зміни; та ціноутворення як спосіб, правила встановлення нових цін і зміни діючих. [2]
Ціна виступає також і як юридична категорія - умова договору, база для формування податку на додану вартість і акцизів, крапка відліку для застосування надбавок і торговельних націнок. Загальне законодавство про ціноутворення регулюється Указами Президента й постановами уряду.
Перед всіма підприємствами в якості однієї з основних проблем постає визначення ціни на свої товари й послуги. В умовах ринку ціноутворення являє собою досить складний процес, тому що при товарному виробництві економічні відносини проявляються не в самому процесі виробництва, а через ринок. Ціна на ринку може бути набагато вище сформованої на підприємстві, може бути й нижче. Вона відбиває всю сукупність економічних відносин і вартісних категорій і активно стимулює весь процес відтворення. Цим процесом потрібно управляти. Для цього розглянемо функції, виконувані цінами:
- функція стимулює продавця товару збільшує (зменшує) його пропозицію під впливом підвищення (зниження) ціни цього товару, а покупців здобувати товар у більшому (меншому) обсязі під впливом підвищення (зниження) його ціни;
- вимірювальна - визначає, яке кількість грошей покупець повинен заплатити, а продавець одержати за проданий товар;
- співрозмірювальна - зіставляє цінності різних товарів. Це дає можливість розрізняти більш-менш дорогі товари;
- облікова - переводить показники кількості і якості товарів у матеріально-речовинному вираженні, обмірювані у фізичних одиницях, в адекватні показники, вимірювані в грошових одиницях. Дозволяє враховувати витрати на виробництво продукції;
- розподільча - полягає в можливості за рахунок перерозподілу попиту на той або інший продукт, пов'язаного з його ціною, впливати на пропозицію товару, усувати недостачі й надлишки, розширювати (скорочувати) виробництво;
- соціальна - визначає структуру, обсяги споживання благ, послуг, витрати, рівень життя, прожитковий мінімум, споживчий бюджет родини;
- зовнішньоекономічна - регулює торговельні угоди, зовнішні платежі, взаємні розрахунки між країнами. [1]
Крім того, залежно від ряду економічних ознак всі ціни класифікуються по видах і підвидах. Залежно від обслуговуючих галузей економіки ціни підрозділяються на:
- гуртові;
- закупівельні ціни;
- тарифи вантажного й пасажирського транспорту;
- роздрібні ціни;
- тарифи на платні послуги, надавані населенню;
- ціни, що обслуговують зовнішньоторговельний обіг;
- надбавки, знижки, націнки в сфері обігу.
У свою чергу гуртові ціни підрозділяють на два підвиди: гуртові ціни підприємства й гуртові (відпускні) ціни промисловості.
Окремо виділяють ціни , використовувані в обліку й статистиці: індекси текучості цін, середні ціни, порівнянні й незмінні ціни. Дозволяють виявити й аналізувати тенденції в динаміку цін, змінити динаміку фізичних обсягів виробництва й реалізації товарів і послуг. Вони є агрегованими.