176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 18

3.1. Перспективи розвитку садівництва в Запорізькій області

Сьогодні сільськогосподарське виробництво в Україні здійснюється в нових ринкових умовах. Споживачі потребують у високоякісній продукції за доступними для них цінами, в той же час як сільськогосподарські підприємства змушені шукати нові канали реалізації продукції, які більш прибуткові та ефективні для них. В господарствах повинні прийматися рішення по збільшенню урожайності сільськогосподарських культур, застосуванню нових інтенсивних технологій виробництва, а в наслідку чого підвищення ефективності виробництва продукції садівництва та поліпшення якості продукції. Необхідно створити умови, які дозволяють забезпечити оптимальний рівень інтенсивності виробництва плодово-ягідної продукції, що дасть можливість не тільки повного забезпечення населення Запорізької області плодами та ягодами, але й дозволить постачати продукцію на експорт.

Виходячи з річної потреби у плодах і ягодах, розрахована потреба в продукції для населення Запорізької області на перспективу (таблиця 3.1)

Таблиця 3.1

Потреба населення Запорізької області в плодово-ягідній продукції на перспективу

Основною плодовою культурою є яблуня, яка займає 63,3% в структурі споживання плодово-ягідної продукції. Потреба населення Запорізької області в плодах та ягодах в 2010 р. та 2015 р. повинен відповідно складати 151,3 і 151,8 тис. т.

Необхідно визначити, що склад спожитих плодів і ягід може різнитися за районами та сезоном споживання у відповідності з місцевими можливостями виробництва. Тому необхідно прямувати до забезпечення біологічної рівноваги протягом року. У відповідності до рівня виробництва, зберігання і експорту плодів та ягід в Запорізькій області, а також сезонності споживання продукції розрахована щомісячна потреба в плодах та ягодах на 2010 р. (, рисунок 3.1, додаток Н)

Основним періодом споживання плодів є сезон збору урожаю, тобто липень-жовтень, коли збираються кісточкові культури та яблука. Протягом цього періоду споживання яблук збільшується з 19,1 до 114,8 тис. ц, або в шість раз. В червні місяці основною продукцією є черешня і ягоди, які відповідно складають 23,8 і 31,8% від загального обсягу плодово-ягідною продукції цього місяця.

Розвиток виробництва плодово-ягідної продукції спрямовується на удосконалення породно-сортового складу багаторічних насаджень, підвищення урожайності плодово-ягідних культур на основі впровадження сучасних інтенсивних технологій, поглиблення зональної спеціалізації для оптимального забезпечення населення Запорізької області в плодах і ягодах. Прогноз формування і використання плодово-ягідної продукції у Запорізькій області наведений у таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Прогноз виробництва плодово-ягідної продукції

у Запорізькій області на 2010 р., тис. т

Прогнозується збір плодів і ягід у 2010 році обсягом 156,3 тис. т, або 103,3% загальної потреби населення області. Впровадження інтенсивних технологій вирощування продукції та оптимальних параметрів зональної спеціалізації і концентрації виробництва дозволить не лише забезпечити потреби населення Запорізької області в плодах кісточкових культур а і експортувати їх. У 2010 р. планується підвищити урожайність яблуні до 80 ц/га, сливи і черешні до 70 ц/га. Майже у два рази у 2010 р. повинен вирости обсяг валових зборів кісточкових культур порівняно з 2002 р. Основною культурою кісточкових культур являється черешня, валовий збір якої у 2010 р. складатиме 585 тис. ц.

Основною ягідною культурою являється суниця, яка в загальній структурі валових зборів ягідних займає в середньому 50%, тому вирощуванню цієї культури потрібно приділити більшу увагу. В 2015 р. планується вирощувати суницю на площі 400 га, урожайність довести до 36,0 ц.

Значна частка продукції на перспективу прогнозується в особистих господарствах населення (51% загального виробництва). Але таке виробництво буде направлено в основному на забезпечення власних потреб, які за умов дотримання раціональних норм у 2010 році становитимуть 26 тис. тонн. Діяльність сільськогосподарських підприємств буде спрямована на товарне виробництво – 69 тис. тонн, при рівні товарності 90%.

Однією з вагомих причин послаблення економічного розвитку садівництва в Запорізькій області виявилось неврегульованість майнових і земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження багаторічними насадженнями. В багатьох сільськогосподарських підприємствах землі, на яких розміщенні багаторічні насадження залишаються з невизначеною формою власності у постійному користуванні підприємств правонаступників і залишаються на балансі як майно, що не було розпайоване. Тому, сільськогосподарські підприємства зацікавлені лише в експлуатації, а не створенні багаторічних насаджень. Отже виникає необхідність врегулювання земельно-майнових відносин щодо права власності на багаторічні насадження (додатки П.1, П.2).

У зв‘язку з тим, що вартість багаторічних насаджень відноситься до основних засобів виробництва, виникає необхідність визначення шляхів її відчуження. Перший напрямок – це відчуження шляхом передачі, згідно акту прийому-передачі від підприємства-правонаступника повноважним, що діють на підставі Договору про Спільну часткову власність на земельну ділянку під багаторічними насадженнями за умови наявності рішення зборів співвласників. При цьому виникають проблеми з оподаткування, тому що залишкова вартість багаторічних насаджень не була включена до майна, що підлягає паюванню.

Другий напрямок – це відчуження шляхом попереднього включення залишкової вартості багаторічних насаджень до пайового фонду, визначення майнової частки багаторічних насаджень як рівної долі кожного співвласника, видачі окремих майнових сертифікатів на частки в витратах на багаторічні насадження, на засадах яких потім, згідно акту прийому-передачі, здійснюється передача залишкової вартості витрат на багаторічні насадження. В цьому випадку, майнові частки в багаторічних насадженнях, як долі пайового фонду не будуть оподаткуватися. Разом з тим, цей напрямок не дає змоги враховувати більшість особливостей функціонування багаторічних насаджень.

Третій напрямок є найбільш доцільним – це здійснювати відчуження залишкової вартості витрат на багаторічні насадження на підставі законодавчо затвердженої методики експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення визначення справедливої вартості земельних ділянок в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень, що надасть змогу оптимально її поділити з врахуванням конкретної залишкової вартості багаторічних насаджень, яка припадає на цю земельну частку 107, с.23-24.

Такий підхід надає змогу диференційовано підійти до визначення розміру орендної плати в розрізі відокремлених земельних масивів багаторічних насаджень.

Розмір однієї земельної частки визначається шляхом поділу загальної площі земель під багаторічними насадженнями в незалежності від породи, сорту і строку експлуатації, яка знаходиться у колективній власності співвласників, на загальну кількість осіб, що мають право на земельну частку. Земельна ділянка з масиву багаторічних насаджень може бути виділена тільки у розмірі, кратному кварталу, з відокремленого масиву багаторічних насаджень першочергового поділу. При виділенні площ багаторічних насаджень (кварталів) рекомендується формувати групи співвласників за сімейною, вуличною і змішаною ознаками, які б могли б одержати суміжні ділянки у кварталі і більш ефективно використовувати ці насадження 107, с.24-26.

Таким чином, до кінцевого вирішення земельних і майнових питань розподілу багаторічних насаджень до 2015 року великих зрушень в породно-сортовій структурі плодово-ягідних насаджень не пропонується.