176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 14

На території області діють Бердянський, К.-Дніпровський, Мелітопольський і Токмацький консервні комбінати, наявна розгалужена мережа автомобільних шляхів, через західні райони пролягає траса Москва – Сімферополь, розташований морський порт у Бердянську.

Незважаючи на це, основними районами, які забезпечують область товарною продукцією, є Мелітопольський (53,3% від загального обсягу реалізованої продукції), Веселівський (9,5%), Михайлівський (9,1%), Запорізький (7,1%). Середній рівень інших господарств у структурі реалізації продукції займає лише 1-3% і не впливає на загальний обсяг реалізації продукції в регіоні.

За останні 6 років спостерігається збільшення реалізації продукції як взагалі по області, так і по агрокліматичними зонам та районам.

Таблиця 2.18

Обсяги реалізації плодово-ягідної продукції сільськогосподарськими підприємствами Запорізької області за агрокліматичними зонами, тонн

Агрокліматичні зони	1998	1999	2000	2001	2002	2003	Відношення 2003 до 1998 р., +/–
І зона	421	348	1763	1518	768	2399	1978
ІІ зона	2415	666	1128	1737	1692	2061	-354
ІІІ зона	7039	3014	5350	6789	5638	10597	3558
Разом по області	9875	4028	8241	10044	8098	15057	5182

За цей період обсяг реалізації продукції збільшився на 5182 тонн, причому в першій зоні – на 1978 тонн, у третій – на 3558 тонн, в той же час обсяг реалізації плодів і ягід в другій агрокліматичній зоні зменшився на 14,5%. Основною причиною виявилося різке скорочення товарної продукції в господарствах, а в деяких районах плоди і ягоди не реалізували взагалі. Водночас протягом 1998 – 2000 рр. ці райони забезпечували область плодово-ягідною продукцією в середньому на 19%, у 2001 – на 17,3%; і в 2003 р. – на 13,7 відсотків.

Обсяги реалізації продукції також знизились до загрозливого рівня в районах І зони, а саме в Оріхівському (196 т), Куйбишевському (186 т), Гуляйпільському (143 т) і Новомиколаївському (17 т).

Основними причинами спаду стала відсутність держзамовлення на плодово-ягідну продукцію та незадовільна маркетингова діяльність, завдання якої є вивчення питань заготівлі, зберігання, переробки продукції, оптової й роздрібної торгівлі. Як переконують результати дослідження, господарства ще не адаптували виробництво плодово-ягідної продукції до ринкових умов.

У процесі переходу до ринкових відносин значно змінилася структура каналів реалізації плодів та ягід. Частка окремих каналів реалізації плодово-ягідної продукції у Запорізькій області характеризується даними таблиці 2.19

Таблиця 2.19

Обсяги і частка каналів реалізації плодово-ягідної продукції в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, 2003 рр.

Канали реалізації	Кісточкові		Зерняткові		Ягідники		Всього
	т	%	т	%	т	%	т	%
Переробні підприємства	5	0,1	264	2,5	-	-	269	1,8
Населенню в рахунок оплати праці	586	13,6	1196	11,2	2	9,5	1784	11,8
Міські ринки та власні магазини	1669	38,7	3501	32,7	-	-	5170	34,3
Видача пайовикам	103	2,4	257	2,4	-	-	360	2,4
Інші канали реалізації	1952	45,2	5503	51,3	19	90,5	7474	49,6
Разом	4315	100,0	10721	100,0	21	100,0	15057	100,0

Основним каналом реалізації, який реально відображає цінову ситуацію, є реалізація продукції через міські ринки та власні магазини, на яку припадає 34,3%. У Запорізькій області в 2003 році через заготівельну систему було реалізовано тільки 1,8% плодів та ягід. У 2001 р. з‘явився новий канал реалізації плодів і ягід – видача пайовикам в рахунок орендної плати за землю та оплати майнових паїв. Загальний обсяг продажу плодів і ягід за цим каналом реалізації в 2003 р. становив лише 2,4 %. Але він ще не набув вагомого значення серед інших каналів реалізації продукції, крім того, плодово-ягідна продукція реалізується через споживчу кооперацію, комерційні структури та підприємства.

Основним каналом збуту зерняткових і кісточкових культур є продаж їх комерційним підприємствам – відповідно 45,2 і 51,3%. Структура каналів реалізації ягідних культур значно відрізняється від структури каналів реалізації плодових культур, яка характеризується відсутністю реалізації продукції на міських ринках та значною питомою вагою реалізації населенню в рахунок оплати праці – 9,5.

Якщо характеризувати продаж плодово-ягідної продукції за різними каналами реалізації в динаміці (додаток Л), то можна переконатися, що в 1998 – 2003 рр. по зерняткових культурах різко знизилася частка реалізації заготівельним організаціям.

Так, в 2003 р. порівняно з 1997 р. обсяг продажу зерняткових заготівельним організаціям скоротився на 86,6%, а в 2002 і 2003 роках майже зник взагалі. Основною позитивною зміною в структурі каналів реалізації зерняткових є продаж продукції сільськогосподарськими підприємствами на ринку та через власні магазини. У 2003 р. через цей канал було продано 3501 т, або 34,3% від загального обсягу реалізації зерняткових.

Реалізація кісточкових культур у 1998-2003 рр. характеризується зниженням обсягів продажу заготівельним організаціям у 2001 р. на 97,2% проти 1997 р. та поступовим збільшенням частки реалізації комерційним структурам і підприємствам. Так, у 2003 р. комерційним підприємствам було реалізовано 1952 т, або 45,2% від реального обсягу реалізації, при цьому в 2001 р. цей показник дорівнював 13,9%. Основними кісточковими культурами, які реалізуються в рахунок оплати праці, є черешня, абрикос та слива. Досить вагомим каналом залишається продаж кісточкових культур на міський ринках і в магазинах, які належать сільськогосподарським підприємствам.

Структура каналів реалізації різниться за районами та агрокліматичними зонами (табл. 2.20)

Таблиця 2.20

Канали реалізації плодово-ягідної продукції за агрокліматичними зонами в Запорізькій області

Райони та агрокліматичні зони	Обсяг реалізації продукції, т	Канали реалізації
		переробним підприємствам	населенню через систему харчування	на ринку	пайовикам	комерційним структурам та підприємствам
Разом по І зоні	2399	206	309	62	636	1186
Разом по ІІ зоні	2061	-	274	69	655	1063
Разом по ІІІ зоні	10597	63	1201	229	3879	5225
Разом по області	15057	269	1784	360	5170	7474

Як свідчать результати дослідження, основними постачальниками плодово-ягідної продукції комерційним підприємствам в області є Мелітопольський (58,0% від загального обсягу продажу за цим каналом реалізації), Веселівський (9,5%), Михайлівський (8,3%) і Запорізький (7,9%) райони. Велику частку в структурі реалізації у деяких районах займає реалізація плодів і ягід населення в рахунок оплати праці, що веде до зниження доходу від реалізації як по господарствах, так і в районах області. Так, на цей канал реалізації припадало в Токмацькому 22,3% в структурі каналів реалізації, Приазовському – 37,4% та Якимівському – 36,1%. Основний обсяг плодів і ягід в області, який реалізується на ринку та у власних магазинах, зосереджений в районах третьої агрокліматичної зони (75,0% від усіх плодів і ягід, реалізованим за цим каналом становить). При цьому в структурі каналів реалізації збут плодів і ягід на ринку становить у Мелітопольському 35,2%, Запорізькому – 46,8%, Веселівському – 45,6%, Михайлівському – 35,2%.

Раціональне використання плодово-ягідної продукції в ринкових умовах повинно здійснюватися відповідно до задоволення попиту населення області на плодово-ягідну продукцію та продукцію її переробки. В останні роки платоспроможність населення визначає не тільки обсяги попиту на плоди та ягоди, а й ціну реалізації. У сільськогосподарських підприємствах області спостерігається зростання цін реалізації плодово-ягідної продукції. Проте темпи їх підвищення істотно різняться (рис. 2.5).

У

Рис. 2.5. Динаміка обсягів і ціни продажу плодів та ягід за основними каналами реалізації

2003 р. порівняно з 1998 р. ціни реалізації плодів та ягід заготівельним організаціям зросли на 36,7%, населенню в рахунок оплати праці – на 96,8%, на міських ринках та у власних магазинах на 113,5%. Нижчими вони були у 1997 та 1998 роках (від 160 грн. до 430 грн.). Водночас у 2000-2001 рр. знизилися ціни на продукцію, яка надходить заготівельним організаціям. У порівнянні з 2002 р. ціни за цим каналом реалізації в 2000 і в 2001 роках відповідно дорівнювали 86,0 та 78,7%. Погодні умови 1999 року зумовили спад обсягів виробництва та реалізації продукції і внаслідок цього підвищення цін по основних каналах реалізації. Протягом досліджуваного періоду простежується обернена взаємозалежність між обсягами й ціною реалізації. Так, у 2003 р. порівняно з 1998 р. при збільшенні рівню цін реалізації плодів і ягід в рахунок оплати праці відповідно зменшився на 54,3% обсяг реалізації продукції.

Аналіз рівня цін свідчить про значне відхилення їх залежно від каналів реалізації плодово-ягідної продукції. Так, ціни на плодово-ягідну продукцію, яка реалізується сільськогосподарськими підприємствами на ринку, в 2-3 рази вищі від рівня цін реалізації заготівельним організаціям. Передусім це визначається вищою якістю продукції, яка надходить на ринок.

За досліджуваний період, незалежно від каналів реалізації ягідних культур, ціни реалізації мали тенденцію до постійного збільшення. Так, ціни продажу населенням вирощених ягід збільшились утричі, при збільшенні обсягів реалізації в 4 рази, у тому числі на ринку ціни відповідно зросли в 1,9 рази, тоді як обсяг реалізації ягід на ринку зменшився на 70,0 відсотків.