176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 22

За умов середньої забезпеченості ґрунту рухомими елементами живлення із молодих інтенсивних садах вносяться лише азотні добрива: на 2-3-й рік – 30-45 кг/га д.р., у подальші – 45-60 кг/га д.р. залежно від родючості ґрунту і щільності садіння.

У плодоносних садах за умов утримання ґрунту в стані чорного пару, органічні добрива вносять по 30-40 т/га, один раз у 2-4 роки. Якщо грунт забезпечений елементами живлення в оптимальних межах, то щорічне внесення добрив може бути в дозах, які компенсують їх внесення. При врожайності зерняткових до 20 т/га це становить по фосфору – 20-30 кг/га д.р., по калію – 60-90 кг/га д.р. 121, с.100.

Одним з важливих резервів збільшення виробництва плодів і ягід і підвищення їх якості є усування можливих втрат урожаю від бур‘янів. В слабозасмічених садах господарства недоодержують 5-10% урожаю, на середньозасмічених - 10-20%, а на сильнозасмічених урожай часто знижується в 1,5-2 рази.

Обробку гербіцидами бажано проводити в період масової появи бур‘янів, у ясну, безвітряну погоду, при температурі повітря 18-25⁰С, без опадів у перші 6-10 годин після обприскування 121, с.105.

В дослідних господарствах при вирощуванні плодових культур за інтенсивною технологією в середньому 10-15% витрат приходилось на гербіциди. Передовий досвід та наукові дослідження показують, що економічно вигідніше повністю перейти на агротехнічні заходи захисту, виключив дорогі гербіциди, особливо імпортні, такі, як Раундап і Гоал. Застосовуючи сучасні механізми для міжрядної обробки можна знищити до 90-95% бур‘янів. Міжнародний досвід показує, що застосування Раундапу ефективно в тому випадку, якщо оплата праці робітників, які залучені на міжрядну обробку, не менш ніж 25$ за добу. Оплата праці механізаторів в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області в 2001-2003 рр. складала в середньому 150-200 грн. в місяць.

Досить поширеною кісточковою культурою на півдні України є черешня, яка ціниться за високі десертні властивості і раннє достигання плодів. Ареал черешні в Запорізькій області обмежується її невисокою зимостійкістю, зокрема в Мелітопольському, Якимівському, Приазовському районах. Відзначаючись щорічною врожайністю, черешня дає значні прибутки, що дає змогу швидко окупити витрати на висадження садів.

Одним з важливих факторів, який сприяє одержанню високих урожаїв черешні, є своєчасна обрізка саду. В 80-х – 90-х роках в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН була розроблена технологія формування дерев черешні зі сплощеною кроною, яка дозволяє створювати інтенсивні сади з площею живлення 6х4 м, урожайністю 96-170 ц/га і вище, застосовувати механізоване обрізування та збирання плодів. Як показують дослідження, технологія забезпечує рівень рентабельності виробництва плодів в 2 рази вищий, ніж у садах традиційного типу [121, с. 89]. В той же час для вирощування черешні плодоносної в структурі витрат обрізка саду дорівнює 11,6 тис. грн. або 28,7 % і потребує 4893 люд.-год.

Обов’язковою умовою підвищення урожайності черешні і застосування інтенсивної технології її вирощування є забезпечення заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами. В інституті розроблена система заходів, яка включає до себе боротьбу із листоверткою, вишневою мухою та коккомикозом за допомогою таких пестицидів, як Фастак, Децис форте, Карате, Бі-58, Хлорокись меді (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Система заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами

Для боротьби з вишневою мухою застосовують децис форте (0,15 л/га), бі-58 (2 л/га), карате (0,6 л/га). Загальна вартість пестицидів складає 116,9 тис. грн. За технологією вирощування черешні роботи по обприскуванню саду складають 8-9 %.

Для запобігання ураження кори сонячно-морозними опіками та утворення морозобоєм стовбури дерев і основи скелетних гілок білять 20%-вим вапняним молоком з додаванням 5%-ного мідного купоросу.

Основну частку у структурі витрат займає зрошення. Нестача вологи, зокрема в Степовій зоні, може призвести до великого недобору і втрат урожаю, зниження товарних якостей плодів, посилення періодичності плодоношення, зниження зимостійкості і продуктивного віку плодових дерев, що забезпечує підвищення урожайності черешні в 1,5 – 2 рази порівняно з богарними умовами.

Плодові рослини оптимально забезпечені водою тоді, коли вологість ґрунту в зоні поширення основної маси коріння на важких ґрунтах не менше за 80 % НВ, середніх – 70%, на легких – 60%. Строки і норми поливів залежать від природних умов, вологості ґрунту, біологічних особливостей і віку насаджень.

У плодоносних кісточкових садах при утриманні ґрунту під чорним паром у середньозабезпечений опадами рік необхідно проводити 3-4 поливи зрошувальною нормою 2770-3000 м³/га, а в посушливий рік, відповідно 4-5 поливів із загальною витратою води 3800-4000 м³/га [121, с. 148].

Витрати на зрошення в середньому складають 70-80% від загального обсягу в основному за рахунок високої вартості влаштування зрошувальної системи та вартості водопостачання. Так за технологією вирощування для зрошування 60 га площі черешні у плодоносному віці необхідно 33,8 тис. грн., в тому числі 21 тис. грн. складають витрати на водопостачання.

Для створення оптимальних умов вирощування плодових культур в умовах Південного Степу застосовують диференційований обробіток ґрунту, який включає дискування та культивацію з обробкою пристовбурних смуг. Склад комплексу машин при звичайній та інтенсивній технологіях принципово не різниться і потребує невеликі машини для проходження їх між смугами. При дискуванні використовуються трактори Т-74, Т-75 у складі з бороною БДСТ-3. Культивація проводиться трактором Т-74 з ПРВН -2,5 та ПРВН-7200. Основні транспортні роботи, такі як підвіз дробин, виштовхування хмизу, транспортування та внесення мінеральних добрив, транспортування води, обприскування виконуються тракторами МТЗ-80. Ефективність комплексу машин для вирощування та збирання черешні за інтенсивною технологією на різних видах робіт наведена у табл. 3.9

Найбільшими капіталовкладеннями визначаються роботи по внесенню мінеральних добрив, щільність робіт яких складає 0,4, що зумовлює високу собівартість робіт – 130,3 грн.

З врахуванням вищенаведених запропонованих чинників покращення технологічного забезпечення в роботі розрахована проектна технологічна карта (додаток Щ) вирощування черешні на площі 140 га в ТОВ «Маяк» Мелітопольського району. При цьому, вихідні положення щодо визначення фактичного можливого рівня урожайності включали наступне. Урожай черешні на окремих ділянках в ДГ «Мелітопольське» досягав 130-150 ц/га.

Таблиця 3.9

Економічні показники використання комплексу машин для вирощування черешні на різних видах робіт

За даними інвентаризації багаторічних насаджень в 2003 – 2004 роках випади дерев в цьому господарстві в середньому на різних ділянках складають від 32 до 37 %, що знижує фактичний рівень урожайності до 102 ц/га. Необхідно враховувати також те, що на 6-8 рядків рядка головного сорту (Мелітопольська Чорна, Крупноплідна, Франц, Валерій Чкалов) посаджений один ряд запилювача (Скороспілка, Дрогана Жовта, Іюньська рання), сорти якого визначаються низькою урожайністю та фактичною відсутністю попиту на них. Це призводить до фактичної втрати ще 20 відсотків можливої кількості врожаю. Враховуючи негативні кліматичні умови (заморозки, наявності опадів в період збору урожаю), які за даними опросу керівників та спеціалістів господарства знижують урожайність на 5-15%.

На основі прогресивної технології вирощування черешні, запропонованої Інститутом зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН, проведено економічну оцінку та визначено її переваги над існуючою технологією на прикладі ТОВ “Маяк” Мелітопольського району (табл. 3.10, додаток Ф).

Таблиця 3.10

Економічна оцінка технології вирощування черешні

у ТОВ “Маяк” Мелітопольського району Запорізької області

^* ціна реалізації плодів і ягід, яка враховує показники якості продукції

За умов впровадження комплексної системи захисту насаджень від шкідників та хвороб затрати на засоби захисту рослин зростають з 74,4 до 501,2 грн. на гектар насаджень. Рівень оплати праці за годину зросте з 2,5 до 3,5 грн, чим досягається не тільки економічний, але й соціальний ефект. Внесення органічних і мінеральних добрив впливає не тільки на збільшення урожайності черешні, а й підвищує якість плодів. Застосування азоту сприяє збільшенню розміру плодів, покращенню зберігання та кольору плодів. Калій забезпечує створення ароматичних речовин в плодах та сприятливо впливає на морозостійкість.

У результаті застосування технологічних рішень забезпечується зростання урожайності у 5,6 раза, собівартість центнера черешні знизиться з 117 до 80 грн., прибуток у розрахунку на гектар насаджень зросте з 5,5 до 30 тис. грн, або більше ніж у 5 разів. Враховуючи, що якість плодів завдяки комплексному внесенню добрив значно вища, прибуток від реалізації збільшиться на 3206 грн/га при грошових витратах на добрива 1363 грн/га.