176356 (596140), страница 25

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 25)

У сукупності, вищевикладені чинники свідчать про важливість ярмаркової діяльності серед інших видів просування плодово-ягідної продукції, а внаслідок цього організації та створення ярмаркової діяльності в області. Основні функції ярмаркової діяльності наведені на рис 3.4

Щороку, у дослідженому регіоні організовуються осінні міські та районні ярмарки плодово-ягідної продукції, на яких реалізується в основному яблука, сливи і груші. Основними містами ярмаркової торгівлі є Бердянськ, Мелітополь, Запоріжжя. У Мелітополі на місцевому сільськогосподарському ярмарку в вересні місяці реалізується 7-10 т плодів.

Влітку 2003 року в Бердянську відбулася перша багатогалузева виставка “Азовская ярмарка - 2003”, одним із завдань якої було відродження традицій проведення ярмарок. Особливість ярмарки полягала не тільки в тому, що вона була міжрегіональною, а насамперед у тому, що понад 70% її учасників – суб’єкти малого підприємства [6]. Однак, підприємств, які представляли плодово-ягідну продукцію і продукти її переробки, було лише 10-15%, попитом користувалась переважно продукція олійно-жирових підприємств.

Сільськогосподарські підприємства, які вирощують плодово-ягідну продукцію, часто відмовляються від участі в ярмарку з огляду на майбутні витрати, не враховуючи при прийнятті рішення фактор мультиплікаційності ярмарку. В середньому кожне підприємство пропонує й реалізує на ярмарку лише 2-3 т плодів, що становить не більш 5% загального обсягу реалізації продукції. Керівники багатьох підприємств визнають цей канал реалізації як малоефективним, не враховуючи його переваг. Визначення основних цілей ярмарку для сільськогосподарських підприємств здійснює основний вплив на її організацію, а отже на досягнення ефективного результату.

У 2003 р. ТОВ “Маяк” Мелітопольського району реалізувало на місцевому ярмарку в Мелітополі 2 т плодів (1 т яблук, 0,5 т сливи, 0,5 т груші) та 1 т яблук на спеціалізованому сільськогосподарському ярмарку в с. Костянтинівка. На переконання керівника цього господарства, реалізація сільськогосподарської продукції на ярмарку дає можливість не тільки ознайомити населення із сортами плодів, які вирощуються і господарстві, а й продемонструвати високу якість плодів, залучити нових споживачів. Ярмаркова торгівля не є провідним каналом просування чи реалізації продукції. У більшості випадків мета ярмарку рекламувати продукцію та її виробників.

Участь в ярмарковій торгівлі потребує визначення ціни споживчої вартості товару, що безпосередньо впливає на ефективність реалізації плодів і ягід за цим каналом реалізації. Тому, значну роль на ярмарку грає оцінка плодів та ягід, яка сприяє поліпшенню вирощування і товарної обробки плодів, а внаслідок чого підвищення якості продукції. Через те, що якісні властивості плодів не можуть бути встановлені за допомогою визначених показників, оцінка плодів на ярмарку здійснюється за допомогою суб‘єктивних факторів.

Оскільки не всі властивості однаково важливі і серед них існують такі, які в більшому чи в меншому розмірі впливають на кінцеву оцінку плодів на ярмарку, тому при їх оцінки необхідно розрахувати різноманітну кількість балів, які визначають цінність товарних плодів. Нами пропонована система оцінки плодів на ринку в залежності від величини значення кожного з властивостей якості плодів. На основі анкетного дослідження, були визначені основні якісні властивості, які пред‘являються до оцінки плодів. Приклад використання бальної системи наведений у таблиці 3.14.

Таблиця 3.14

Оцінка плодів на ярмарку за бальною системою

Величина кожного з факторів залежить від виду плодів. Наприклад, колір груш не настільки важливий як у яблук. Плоди черешні повинні бути крупними, твердими і без пошкоджень хворобами і шкідниками. Плоди сливи повинні бути зрілими, чистими і без пошкоджень.

Незважаючи на те, що через біржі, аукціони та ярмарки пропонується реалізовувати лише 2-3% продукції, такий канал реалізації визначається як вид рекламної діяльності підприємства, чим збільшує обсяги реалізації плодів. Встановлено, що прибуток від реалізації яблук на ярмарку досягає 34 грн/ц, при собівартості реалізації 116 грн/ц, що дозволить одержати додатковий прибуток у 2010 р. по Запорізькій області в обсязі 1,8 млн.грн.

Участь в ярмарку сільськогосподарських підприємств має сенс, якщо:

• сільськогосподарські підприємства не обмежують сферу збуту плодів і ягід лише одним районом;

• збут орієнтований на достатньо широкий спектр споживачів;

• плоди і ягоди в господарстві високої якості.

Реалізуючи продукцію на ринку необхідний прямий зв'язок між виробниками і споживачами, який би дозволяв знижувати витрати й нарощувати обсяги реалізації продукції, при цьому зберігаючи відповідну якість. Це стає можливим за допомогою застосування електронних технологій та послуг. Реалізація плодово-ягідної продукції через електронну систему Internet, на нашу думку, є новою сполучною ланкою між виробником і споживачем. Такий канал збуту плодів і ягід тільки починає розвиватися і в майбутньому посяде важливе місце в структурі реалізації продукції.

Зміни на ринку плодово-ягідної продукції негативно позначилися в основному на дрібних сільськогосподарських підприємствах і маловідомих переробних підприємствах. З огляду на це, електронний магазин розширює можливості додаткової реалізації для них товарів і послуг.

Електронні магазини позбавлені бар'єрів географічного й економічного розміщення. Вони можуть обслуговувати як певний регіон, так і економічну зону, а також країни ближнього зарубіжжя. І навпаки, плодово-ягідна продукція може надходити з різних районів у визначені промислові або курортні райони, такі як Запорожжя, Бердянськ, Якимівка.

З цією метою розроблена структура електронних послуг за допомогою моделі, що складається зі складу послуг – мережні та позамережні, і цілей сегментів ринку – спеціалізовані та традиційні. У таблиці 3.16. відображені чотири основні види електронних систем плодово-ягідної продукції: інформаційна сторінка підприємства, сторінка рекламного агентства, традиційний електронний магазин, спеціалізований електронний магазин.

Таблиця 3.15

Структура електронних послуг реалізації плодово-ягідної продукції.

На інформаційній сторінці сільськогосподарських і переробних підприємств в основному рекламується кілька видів продукції при незначній кількості послуг. Такі підприємства працюють переважно на низькому мережному рівні, оскільки продаж плодово-ягідної продукції через Internet є для них дорогим і малоефективним. Споживач одержує всю необхідну інформацію про продукт, місце й ціну реалізації. Такий вид продажу через електронну мережу ефективний для сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві визначеного виду плодово-ягідної продукції, але не у великих обсягах.

Основна відмінність мережних магазинів та інформаційних сторінок полягає в організації реалізації й купівлі плодово-ягідної продукції в мережі. Із зростанням попиту на послуги електронних магазинів споживання товарів і послуг в реалізації поза електронною мережею починає ускладнюватися. Оптові й роздрібні підприємства потребують використання внутрішньомережної системи реалізації, що допоможе знайти продукцію серед великого розмаїття товарів, відкинути непотрібні послуги, зробити термінове замовлення і за рахунок цього скоротити час покупки. Мережні магазини можуть бути зв'язані зі споживачем за допомогою рекламних електронних магазинів.

Електронні магазини, що спеціалізуються на реалізації плодово-ягідної продукції, відносяться до спеціалізованих електронних магазинів. Основна їх відмінність від спеціалізованих рекламних сторінок полягає в тому, що реалізація плодово-ягідної продукції здійснюється переважно мережним способом. Численні бази даних побудовані для збору інформації про споживача і статистичного аналізу, який необхідний в маркетингових дослідженнях для вивчення відносин зі споживачами.

Визначаючи ефективність реалізації плодово-ягідної продукції по електронній мережі, необхідно насамперед враховувати витрати, пов'язані з реалізацією й діяльністю електронного магазина. Основними витратами є купівля електронної техніки і програмного забезпечення, що будуть підтримувати електронну торгівлю на необхідному рівні. Величина витрат коливається залежно від призначення електронного магазина як рекламної сторінки або електронної торгівлі в мережі. Останнє вимагає застосування удосконалених технологій і комп'ютерного забезпечення для створення віртуального купівельного кошика, збереження кредитної інформації, одночасного підрахунку податків і підсумовування ціни, повідомлення про покупку по електронній пошті як покупця, так і сільськогосподарське підприємство, що реалізує цю продукцію (таблиця 3.16)

Таблиця 3.16

Нормативні витрати на створення електронної торгівлі, грн.

Основними витратами в електронному магазині, який реалізує продукцію безпосередньо в мережі, є вартість комп‘ютерної техніки та створення рекламної сторінки. Вони відповідно становлять 74,1 та 16,7% від загальної кількості витрат на створення електронного магазина. У такому разі загальна сума річних витрат на створення рекламної сторінки й електронного магазина відповідно дорівнювати 2420 і 2700 грн. Окупність магазина буде залежатиме від обсягу реалізованих плодів і ягід сільськогосподарськими підприємствами через даний електронний магазин.

Характеристики

Список файлов ВКР