176356 (Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції), страница 16

Дані таблиці свідчать про пряму залежність між змінами обсягів виробництва, прибутком і рівнем рентабельності. При збільшенні обсягів реалізації плодів та ягід у середньому на 4162,7 ц, величина прибутку у третій групі зросла на 23,8 тис. грн., рівень рентабельності – на 67,5 відсотків.

Узагальнення результатів здійсненого аналізу системи реалізації плодово-ягідної продукції дозволяє зробити висновок про те, що в Запорізькій області існують вагомі резерви щодо поліпшення її функціонування. Вони пов‘язані зі створенням нових форм ринкової інфраструктури, а саме оптової й роздрібної торгівлі, ярмаркової діяльності та обслуговуючих кооперативів.

Разом з тим для ефективного їх функціонування в сільськогосподарських підприємствах різних форм господарювання у Запорізькій області першочерговим є вирішення таких питань, як розширення асортименту та збільшення обсягів виробництва відповідно до попиту на цей вид продукції на ринку, підвищення якості та конкурентоспроможності плодово-ягідної продукції, перш за все на внутрішньому ринку, удосконалення економічних відносин між переробними і збутовими підприємствами й виробниками плодово-ягідної продукції.

2.4. Забезпеченість населення плодово-ягідною продукцією

Гарантоване продовольче забезпечення населення займає одне з центральних місць у розвитку сільського господарства області. Основними критеріями оцінки продовольчої безпеки є наявність продовольства, його стабільність і доступність. Обсяг споживання продуктів й енергетична цінність добових раціонів залежить від природних і соціальних умов, національних традицій та культури харчування.

Протягом 1997-2002 років фактичне споживання основних сільськогосподарських продуктів порівняно з попередніми роками постійно знижається. Населення намагається замінити необхідні продукти харчування більш дешевими. Фактичне споживання переважної більшості продуктів у цей період було меншим не тільки від раціональної норми харчування, а й мінімальної. Загрозлива ситуація склалася щодо споживання плодів, ягід і винограду. В 2002 р. обсяг споживання на 1 особу становив 27,8% від раціональної та 36,8% від мінімальної норми [142]. Можна стверджувати, що в Запорізькій області більшу увагу приділяють продуктам першої необхідності, визнаючи плоди та ягоди продукт “третього столу”.

Рівень споживання плодів та ягід насамперед залежить від рівня виробництва продукції у розрахунку на 1 особу в області (табл. 2.25)

Таблиця 2.25

Динаміка споживання плодів, ягід і винограду на 1 особу

за рахунок внутрішнього виробництва в Запорізькій області, кг

Зниження рівня виробництва протягом 1997-1999 рр. зумовило й зниження споживання плодів і ягід. Так, у порівнянні з 1997 р. рівень виробництва плодів і ягід в 1999 р. знизився на 83,0%, споживання – відповідно на 33,3%. Споживання плодів та ягід в області за рахунок внутрішнього виробництва забезпечувалось лише в 1997, 2000 та 2001 роках. При цьому слід зазначити, що в 2000 та 2001 роках воно збільшилося за рахунок імпорту продукції в область. У 2000 і 2001 рр. імпорт плодів і ягід Запорізькій області перевищував показник експорту відповідно в 12 та 3,8 рази, а сальдо зовнішньоторговельної діяльності становило відповідно –190,73 та 37,79 тис. дол.

Як вже зазначалося, основною проблемою недостатнього рівня харчування населення досліджуваної області є низький рівень їх добробуту.

Одним із факторів низького рівня ефективності виробництва є недостатнє споживання плодово-ягідної продукції в Запорізькій області і залежить від розташування господарств у міській чи сільській місцевості. Це пояснюється тим, що сільські споживачі у більшій мірі є одночасно і виробниками, і споживачами плодово-ягідної продукції (табл. 2.26).

Таблиця 2.26

Рівень споживання фруктів, ягід і винограду в домогосподарствах Запорізької області за місцем проживання, 2002 р.

У 2002 р. рівень споживання плодів і ягід по місяцях в середньому становить 4,1 кг, у тому числі в домогосподарствах міських поселень – 3,9 кг, сільської місцевості – 4,7 кг. Частка спожитої продукції, вирощеної в домогосподарствах сільської місцевості, дорівнює 68,1%, а в міських поселеннях – 15,7%. Тому щомісячні грошові витрати у домогосподарствах сільської місцевості менші в 2,7 рази порівняно з домогосподарствами населення.

Для більш детального аналізу споживання плодів і ягід у регіоні нами було проведено анкетне опитування населення Запорізької області протягом березня – липня 2003 року. Обсяг виборці склав 500 чоловік.

Основним споживачем у сім‘ї, за відповідями респондентів є діти дошкільного віку – (13%), або школярі – (11%). При вивченні впливу кількості дітей в сім‘ї на обсяги споживання плодово-ягідної продукції було виявлено, що основними споживачами є сім‘ї, з двома дітьми (36%), сім‘ї з трьома і більше складають лише 8%.

Обсяг і структура споживання плодів та ягід залежать від рівня доходів сім‘ї. Найбільшу частку вагу в структурі доходів займають респонденти, рівень доходу яких перевищує 300,1 грн., на них припадає 28%. Групи респондентів з різними рівнями доходів за обсягами споживання плодово-ягідної продукції розподілились таким чином: до 120 грн. – 22%; 120,1-180,0 грн. – 17%; 180,1 – 240,0 грн. – 21%, та 240,1 – 300,0 грн. – 12%. Однак, якщо розглядати суму щомісячних витрат на купівлю плодів і ягід, то основна частка населення в місяць витрачає не більше 25 грн. (49%), від 25 до 50 грн. витрачає 30 респондентів, лише 21% респондентів щомісяця витрачає понад 50 грн. Тому постає потреба визначення залежності щомісячних грошових витрат на плоди та ягоди від середньомісячного доходу (табл. 2.27).

Таблиця 2.27

Щомісячні грошові витрати на плоди та ягоди залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Респонденти, які входять у групу із середньодушовим доходом до 120,0 грн., витрачають на купівлю плодів і ягід до 25 грн. Лише 27% цієї групи витрачають у середньому на плодово-ягідну продукцію від 25 до 50 грн. Аналогічна тенденція спостерігається в ІІ і ІІІ групах за середньодушовим доходом, де частка грошових витрат на плоди та ягоди відповідно становить 65 і 57%. Респонденти із середньомісячним доходом 240,1–300,0 грн. інших других давали відповідь “від 25 до 50 грн”.

Отже, респонденти з високим рівнем доходу (понад 240,1 грн.) щомісяця витрачають на купівлю плодів та ягід більше 25 грн., понад 50 грн. витрачають респонденти з рівнем доходу більше 300,1 грн. (58%).

У процесі дослідження встановлено, що середньомісячний дохід впливає час покупки, тут мається на увазі залежність споживання плодів і ягід від пори року (табл. 2.28).

Таблиця 2.28

Сезонне споживання плодів і ягід залежно від середньомісячного доходу (% від числа респондентів, що дали відповідь на запитання)

Тільки незначна частка населення може споживати однакову кількість плодів і ягід протягом року незалежно від календарної пори. Основною причиною такого явища є збільшення цін на плодово-ягідну продукцію взимку та весною. Тому лише респонденти з високим рівнем доходу (від 240,1 грн.) більше від інших груп населення споживають плоди рівномірно протягом року. У групах з рівнем доходу від 240,1-300,0 та понад 300,1 грн. частка споживання плодової продукції рівномірна протягом року і відповідно дорівнює 33 та 37%. Споживання однакової кількості плодів і ягід протягом року в сім‘ях з низьким середньодушовим доходом пояснюється наявністю в них дітей дошкільного віку. Так, 39% респондентів із середньодушовим доходом 180,1-240,0 грн. відповіли, що основними споживачами плодів і ягід в сім‘ї є діти дошкільного та шкільного віку.

Як свідчать результати дослідження, населення Запорізької області споживає більше плодів та ягід влітку – це черешня, персик, горіхоплідні, або в сезон збору урожаю – ягідні культури і вишня (продукція, що швидко псується), яблука і груші (сезон збору урожаю – вересень і жовтень).

Слід вказати, що плоди і ягоди, які закуповуються населенням у сезон збору урожаю, використовуються не тільки на споживання, а й на зберігання і переробку в домашніх умовах. Обсяг заготовленої плодово-ягідної продукції в сім‘ї залежить не тільки від рівня середньодушового доходу, а й від кількості членів сім‘ї, особливо дітей дошкільного віку (табл. 2.29).