133199 (Взаємозв’язок життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Суспільна криза на фоні економічного, політичного та морального підґрунтя, негативно позначається на образі світу молодої людини, її ціннісних орієнтирах, «Я-концепції», образі «самості», які тільки-но формуються на даному віковому етапі. Підліток зустрічається з багато варіативністю інформаційного простору та шляхів самовизначення, натомість постає неготовим внутрішньо долати кризу, пов’язану з усвідомленням своєї неповторності та унікальної «самості», своєї позитивної «Я-концепції». Соціальне середовище не створює певних психологічних умов подолання кризи.

Дослідження останніх років фіксують негативні тенденції формування як соціальної так і особистої позиції підлітків:

1. Інфантилізм як відсутність усвідомлених та самостійних рішень у значущих сферах життя.

2. Відсутність відповідальності за своє життя

3. Соціальна апатія.

4. Дефіцит смислу майбутнього

5. Ситуативне сприйняття свого життя

Актуальність теми. Студентство в наш час з його настроями, думками, поглядами і відношенням до навколишньої дійсності представляє соціально значиму частину суспільства з цілого ряду стратегічних показників, таких як відтворення робочої сили, соціально-трудова і політична активність, якісний склад населення. Відповідно й інтерес до неї широкий і багатогранний. Однак більшість досліджень торкається ту групу студентської молоді, яка включена в сферу вищої професійної освіти, залишаючи за межами дослідницького інтересу інші групи учнівської молоді, які відіграють не меншу роль у розвитку суспільної системи. Мова йде про студентів тих навчальних закладів, які надають можливість отримання середнього або початкової професійної освіти: технікумів, коледжів, професійних ліцеїв та професійних училищ. Вивчення даної групи студентів представляє не менш серйозний інтерес, як з боку самого суспільства та його керуючої еліти, так і з боку дослідників, бо вона є постачальником фахівців і працівників того рівня, які, власне і забезпечують безпосереднє функціонування всіх суспільних систем, пов’язаних з виробництвом благ та послуг, без яких не може існувати жодне суспільство.

Дослідження цієї групи студентської молоді саме в аспекті перспективності її професійного самовизначення обумовлено декількома обставинами. Перш за все, тим, що перспективна життєва мотивація в сучасному суспільстві є одним з тих орієнтирів особистості, які забезпечують свідомість і значимість людського життя. Бачення перспективи власного життя, себе в майбутньому, знання того, до чого він хоче прийти і як це зробити не тільки направляє життя в необхідне русло і дозволяє людині не збитися зі шляху істинного, а й задає темп життя, забезпечуючи її поступальність і поетапність. Крім того, перспективна спрямованість особистості – одне найважливіших умов її розвитку та досягнення особистого успіху, який сьогодні є основою для соціального визнання і набуття відповідного соціального статусу.

А так як саме молодь, і саме учнівська молодь, є особливо вразливою до подібних цінностей і особливо гостро переживає проблеми, пов’язані з власною успішністю в сьогоденні і майбутньому, і більше того, подібні переживання і орієнтації найбільшою мірою властиві тільки їй, то й досліджувати подібні життєві орієнтації необхідно саме в даному середовищі.

Інша обставина полягає в тому, що за даними різних досліджень, молоді люди, що навчаються в середніх спеціальних навчальних закладах, вибирають дані навчальні заклади за залишковим або компенсаторного принципом, або через особисте депресивних настроїв і соціально позначеної необхідності здобувати освіту, але ніяк не тому, що проявляють інтерес до обраної професії.

У зв’язку з тим, що студенти середніх спеціальних навчальних закладів представляють не менш важливу частину студентської аудиторії, видається важливим з’ясувати ті мотиви, з яких вибирається та навчальний заклад і майбутня професія, а також встановити присутність перспективної життєвої мотивації в професійному самовизначенні даної групи студентства.

Проблема зв’язку життєвого і професійного самовизначення актуальна в даний час, період нестабільності, коли соціальна криза загострює не тільки зовнішні ,а і внутрішні протиріччя, находить повне відображення в соціально-психологічному феномені самовизначення.

Від змісту життєвого самовизначення залежить не лише позитивне розрішення внутрішніх протиріч, але і направленість розвитку особистості в цілому.

Професійне самовизначення відіграє важливу роль в процесі соціалізації. Сучасні умови на ринку праці, сам вхід в ринкову економіку змінюють характер і мету праці: зростає її інтенсивність, посилюється напруга, вимагається високий професіоналізм, особливо необхідними якостями стають витривалість і професіоналізм. Всі ці вимоги, в свою чергу, вказують на важливі психологічні якості, які повинні бути наявні у людини на ринку праці: активність, стресостійкість, виражені когнітивні здібності, працелюбність, моральність. Тому однією із найважливіших задач є розробка психологічного забезпечення професійної діяльності, яка б сприяла створенню ефективної системи, як психологічного так і професійного консультування, яке б забезпечило умови для вільного життєвого та професійного самовираження і самореалізації людини, її успішної адаптації до соціально-економічних умов, які постійно змінюються.

Актуальність: Проблема професійного вибору у зв’язку іншими компонентами життєвого самовизначення недостатньо розроблена в спеціальній літературі і її детальна проробка дає можливість вийти на рішення дуже багатьох психологічних проблем особистості:

• На визначення значення професійного вибору для людини;

• На типологію зв’язку професійного вибору з життєвим самовизначенням;

• На проблему первинної соціалізації особистості.

До нашого часу в психології не сформульовано єдиного визначення терміну «самовизначення», кожен дослідник по - своєму визначає це поняття, у відповідності із вибраною ним парадигмою. Ще однією особливістю вивчення процесу самовизначення стало його розділення по сферам життєдіяльності чи по психічним процесам, без наступного процесу інтеграції в цілісне утворення.

Тому ми вирішили побудувати наше дослідження , з одного боку, вносячи в нього елемент диференціації – розділивши самовизначення на життєве і професійне, вивчаючи його особливості в таких соціальних групах як студенти першого курсу ДВНЗ «КМТК» і учні 10- Б (біологічного) класу СЗШ№126 м. Києва. А з іншого боку, об’єднали отримані данні в цілісне новоутворення, яке відображає взаємозв’язок досліджуваних процесів.

Мета дослідження: особливості взаємозв’язку життєвого самовизначення і професійного вибору у студентів коледжу і учнів СЗШ.

Гіпотеза: життєве і професійне самовизначення – це цілісне інтегративне утворення, яке являє собою різнорівневу структуру, елементи якої по різному представлені в різних соціальних групах.

Для реалізації мети дослідження і перевірки гіпотези були визначені такі завдання:

1. Провести теоретичний аналіз сучасного стану проблеми життєвого і професійного самовизначення.

2. Побудувати схему дослідження, підібрати методичний інструментар.

3. Проаналізувати уявлення про життєве та професійне самовизначення в групах студентів та учнів .

4. Виявити взаємозв’язок характеристик життєвого і професійного самовизначення у учнів та студентів.

Предмет дослідження: життєве і професійне самовизначення і їх зв'язок у групах студентів і школярів.

Об’єкт дослідження: учні 10-Б класу СЗШ № 126, студенти І курсу КМТК.

Розділ 1. Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології

1.1 Поняття про життєве та професійне самовизначення

самовизначення підлітковий професійний особистість

Процес самовизначення особистості передбачає наявність еталонної основи цього процесу яка є базовою і визначає якісні відмінності процесу самовизначення однієї особистості від іншої. Особистісна еталонна структура – ціннісні орієнтації індивіда.

Ціннісні орієнтації є одним з утворень у структурі свідомості і самосвідомості людини і зумовлюють низку сутнісних характеристик розвитку її життєдіяльності і її самовизначення. Характеристики спричиняються тим, що являє собою систему цінностей конкретної особистості , який спектр орієнтацій у ній представлено щодо змісту, спрямованості та психічної вагомості.

Суттєвою обставиною, яка зумовлює психологічну значущість системи цінностей по відношенню до процесу самовизначення є співвіднесеність з соціальними цінностями, за яких складається певна система ціннісних орієнтацій у суспільстві в цілому та в кожної окремої особистості. Плануючи своє майбутнє, намічаючи конкретні події – плани і цілі , людина виходить з певної ієрархії цінностей ,що представлена в її свідомості.

Ціннісні орієнтації особистості акумулюють весь її життєвий досвід і визначають продуктивність взаємовідносин з іншими людьми , а також, забезпечують можливість такого її становлення ,при якому особистість, визначають як активний суспільний об’єкт, бере на себе всю відповідальність за власну життєдіяльність, за її наслідки для суспільства і для самого себе ,стає реальним творцем власної долі і співтворцем долі спільноти до якої належить

Ціннісні орієнтації формують життєву позицію людини .

Вплив ціннісної структури на ставлення до себе в процесі самовизначення є досить складним. Відображаючи безпосередні відносини з іншими людьми , їх погляди в процесі пізнавально-практичної діяльності ,особистість усвідомлює свою власну індивідуальність своє «Я».Ставлення до себе неможливе без самосвідомості, оскільки особистість сприймає себе як об’єкт в певній системі відносин , в процесі соціальної взаємодії з іншими.

Ціннісні орієнтації є основою процесу самовизначення людини як по відношенню (або відображають позицію людини) до своїх бажань , потенційних можливостей і здібностей, наявних фізичних та розумових якостей , та рисами характеру і досвідом , що співвідносяться з вимогами соціального середовища. Вони допомагають ідентифікувати своє місце в суспільстві, свідомо визначити свою міру внеску в суспільне життя та взяти на себе відповідальність за власне самотворення.

Самовизначення - розуміння самого себе, своїх можливостей і прагнень, розуміння свого місця в людському суспільстві і свого призначення в житті. Професійне самовизначення. - вибір професії; особистісне самовизначення. - формування поглядів на життя, світогляду.

Життєве самовизначення - це визначення себе щодо загальнолюдських критеріїв сенсу життя і реалізація себе на основі цього самовизначення.

Самовизначення особистості виступає функціонально-процесуальним ядром соціалізації особистості , яке здатне передбачати реальний розвиток особистості і організовувати її поведінку , необхідним є виявлення впливу ціннісних орієнтацій , що формують внутрішню картину світу на процес самовизначення особистості. [50]

Самовизначення особистості – свідоме виявлення : встановлення власної позиції в різних життєвих ситуаціях.

Особливими формами самовизначення особистості є професійне самовизначення і самовизначення особистості в групі.

Самовизначення особистості в групі – особлива форма вибіркового ставлення індивіда до впливів групи , що виявляється в прийнятті ними одних групових впливів і запереченні інших залежно від власних поглядів, оцінок, переконань, групових норм і цінностей тощо. За своєю сутністю є альтернативою конформізму і нонконформізму. У ньому відображається властива для розвитку того колективу позиція індивіда ,яка ґрунтується на усвідомленні необхідності діяти відповідно до своїх поглядів і цінностей , що утворилися в групі при виконанні спільної діяльності. Самовизначення особистості в групі є най розповсюдженішою формою реакції особистості на груповий тиск.

Самовизначення професійне – вибір особистістю виду майбутньої професійної діяльності, що відбувається на основі наявних у неї професійних нахилів, інтересів і сформованих здібностей. Сутність самовизначення професійного полягає в усвідомленні особистістю відповідності своїх можливостей психічним вимогам професії, своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за виконання зобов’язань, які виникають у зв’язку зі зробленим вибором . [Психологічна енциклопедія] Професійне самовизначення це – багатоаспектний процес, невід’ємний від розвитку особистості, вагома складова життєвого, соціального й особистісного самовизначення . Професійне самовизначення відбувається протягом кількох вікових етапів особистості й зумовлюється індивідуальними особливостями розвитку людини . Зазначений процес не завершується вибором професії , а триває на етапах професійного навчання і фахового становлення. Крім того , виявляє свої закономірності в разі професійної переорієнтації і зміни сфери діяльності . У сучасній психологічній науці професійне самовизначення – необхідний і важливий аспект професіоналізації особистості, суттю якого є пошук і досягнення смислу в самовизначенні та трудовій діяльності (незалежно від того чи обирають її, чи опановують або вже апробують), а також структурування і інтеграція власного професійного майбутнього.

Щодо визначення психологічного змісту професійного самовизначення, з точки зору В. Войтко.[7], згідно якої він полягає:»в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професій до спеціаліста; усвідомлення своєї ролі в даній системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей; саморегуляцію, поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети [7].