34146 (692545), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Завдання і функції держави мають як спільні, так і відмінні риси.
Спільні риси:
-
Розкривають соціальне призначення держави;
-
Певним чином закріплені;
-
Здійснюються у чітко визначених формах;
-
Залежать від рівня розвитку суспільства та держави;
-
Змінюються від характеру дії політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та інтелектуальних факторів;
-
Відображають процес еволюційного розвитку держави.
Відмінні риси:
№ п/п | Завдання держави | Функції держави |
1. | Визначають зміст діяльності держави; | Є засобом реалізації завдань; |
2. | Мають програмний характер; | Мають прикладний характер; |
3. | Стосуються лише найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; | Стосуються всіх сфер суспільного життя; |
4. | Закріплюються конституційно; | Закріплюються за допомогою законів та підзаконних актів; |
5. | Можуть лише декларуватися; | Є конкретними і повинні реалізовуватися; |
6. | Форми та методи здійснення не чітко визначені; | Форми та методи здійснення мають конкретний зміст і закріплюються нормативно; |
7. | Мають стабільний характер і змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності держави чи її форми). | Діє механізм оновлення функцій, що залежить від суб’єктивних факторів. |
23. Форми та методи здійснення функцій держави
Функції держави здійснюються в чітко визначених формах та специфічними методами.
Форми здійснення функцій – це реальні можливості забезпечення умов для діяльності держави, що надають можливість визначити характер взаємодії держави та правових інститутів.
Розрізняють три форми здійснення функцій держави:
-
Правотворча, тобто діяльність держави по розробці та прийняттю правових приписів, що визначають зміст функцій держави;
-
Правореалізаційна – діяльність спеціальних державних органів по конкретизації та виконанню приписів, що прийняті державою, шляхом видання індивідуальних нормативних актів;
-
Правоохоронна. Змістом є державна діяльність, що виявляється в контролі за виконанням чи дотриманням норм і застосуванні примусових заходів до правопорушників.
Функції держави здійснюються певними способами, які визначаються як методи:
-
метод переконання – здійснення функцій шляхом правового виховання громадян та проведення превентивних заходів;
-
Метод заохочення, що здійснюється шляхом впровадження державою певного досвіду, що дав позитивні результати, а також передбачає певні пільги суб’єктам які не вчиняють правопорушень;
-
Примусові методи – застосування до осіб, які вчинили правопорушення, певного покарання, метою якого є попередження правопорушень, виховання правопорушників та відшкодування нанесених державним інтересам збитків.
24. Поняття та елементи механізму держави
Механізм держави – це система всіх державних організацій, які здійснюють її завдання і реалізують функції.
Механізм держави
Державні установи, підприємства, організації
Державні органи
Органи спеціального призначення
СБУ
М
НГ

25. Співвідношення апарату та механізму держави
Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям – апарат держави.
Апарат держави є частиною механізму держави.
26. Орган держави: поняття та риси
Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.
Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.
Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.
До загальних ознак можна віднести:
-
Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;
-
Мають державно-владні повноваження;
-
Діють у встановленому порядку;
-
Взаємопов’язані відносинами субординації;
-
Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.
Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:
-
Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;
-
Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;
-
Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
-
Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.
27. Класифікація органів держави
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
-
За роллю і місцем в системі державного апарату:
-
первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
-
вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
-
За напрямком та змістом діяльності:
-
органи державної влади;
-
глава держави;
-
органи державного управління;
-
судові органи;
-
контрольно-наглядові органи.
-
За способом утворення:
-
ті, що обираються;
-
ті, що призначаються;
-
ті, що передаються у спадок.
-
За часом функціонування:
-
постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
-
тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
-
За складом та способом прийняття рішень:
-
єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
-
колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
-
За територією, на яку поширюються рішення:
-
центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
-
місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
-
локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
-
обираються населенням;
-
здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
-
діють колегіально;
-
мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
-
здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
-
здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
-
приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
-
складають систему вищих центральних та місцевих органів;
-
функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
-
здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
-
незалежні і підкорюються тільки закону;
-
приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
-
діють в особливих процесуальних формах;
-
їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
-
Виконують функції по управлінню суспільством;
-
Передбачені законодавчо;
-
Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
-
Мають нормативно закріплену компетенцію;
-
Діють у чітко визначеній сфері;
-
Формуються у встановленому законом порядку;
-
Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
№ п/п | Органи держави | Органи самоврядування |
1. | Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження; | Обираються населенням; |
2. | Рішення поширюються на всю територію; | Рішення поширюються на адміністративну одиницю; |
3. | Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі; | Діяльність не має професійного характеру; |
4. | Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно. | Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження; |
5. | Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим; | Рішення приймаються шляхом голосування; |
6. | Реалізують повноваження безпосередньо; | Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи; |
7. | Фінансуються за рахунок держбюджету; | Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди; |
8. | Діють від імені держави; | Не мають державно-владного характеру; |
9. | Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату; | Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування; |
10. | Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування; | Делегування повноважень державним органам є неможливим. |
29. Поняття та елементи форми держави
Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.
Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.