181009 (685702), страница 6
Текст из файла (страница 6)
При розрахунку частинного індексу
необхідно елімінувати вплив інших включених у модель факторів. Задля цього всі фактори-множники, окрім
, фіксуються на постійному рівні. Найчастіше фактори, розміщені в ланцюгу зліва від
, фіксуються на рівні поточного періоду, а розміщені справа від
- на рівні базисного періоду. Скажімо, в моделі
принцип послідовно-ланцюгового елімінування впливу фактора х2 реалізується таким чином:
.
За такою ж схемою визначається абсолютний вплив його на у:
.
Абсолютний вплив факторів можна визначити з використанням відповідних частинних індексів. При послідовному множенні (за ланцюговою схемою) базисного рівня показника-функції на індекси факторів визначаються розрахункові рівні, тобто такі рівні, які мав би показник у під впливом і-го фактора і при незмінному рівні решти факторів. Якщо базисний його рівень позначити
, розрахунковий рівень для першого фактора - у', для другого — у" і т. д., то порядок розрахунку абсолютного впливу і-го фактора
схематично можна представити так:
.
Методику побудови багатофакторної індексної моделі розглянемо на прикладі взаємозв'язку показника прибутковості капіталу з індикаторами фінансового стану та платоспроможності підприємства. Для окремої компанії (фірми, корпорації) прибутковість капіталу розраховується відношенням чистого прибутку до власного капіталу. Динаміку цього показника можна розкласти за такою множиною факторів:
a — чистий прибуток на одиницю валового обороту (реалізації продукції, послуг);
b — оборотність поточних активів;
с — поточна ліквідність;
d — частка поточних пасивів у залучених коштах, (коефіцієнт заборгованості);
f — співвідношення залучених і власних коштів.
Взаємозв'язок між ними має вигляд:
Наприклад, прибутковість капіталу умовної фірми становила: в базисному періоді - 115,1%, у поточному - 129,0%, тобто прибутковість зросла на 13,9 процентного пункту, індекс прибутковості - 1,121. Індекси включених у модель факторів - множників і розрахунок внеску кожного з них в абсолютний приріст прибутковості капіталу наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3. 1
| Фактор | Індекс фактора | Розрахунковий рівень прибутковості | Абсолютний внесок фактора в приріст прибутковості |
| а | 1,057 | 121,7 | +6,6 |
| b | 0,986 | 120,0 | -1,7 |
| с | 1,012 | 121,4 | + 1,4 |
| d | 1,025 | 124,4 | +3,0 |
| f | 1,037 | 129,0 | +4,6 |
| Разом | X | X | + 13,9 |
Абсолютний приріст прибутковості в розмірі 13,9 процентного пункту розкладено за факторами. Всі фактори, окрім оборотності поточних активів, мали позитивний вплив на динаміку прибутковості. З-поміж них найвагоміший вплив фактора а — чистого прибутку на одиницю валового обороту, на другому місці фактор f - співвідношення власних і залучених коштів, на третьому - фактор d - коефіцієнт заборгованості.
Систему взаємозв'язаних показників можна представити у матричному вигляді. На головній діагоналі матриці за певною стратегією розміщуються т абсолютних величин
на основі яких можна визначити т(т- 1) відносних величин
, де
.
Очевидно, що недіагональні елементи, симетрично розташовані щодо головної діагоналі, є оберненими одна до одної величинами, тобто
. Система взаємозв'язаних абсолютних і відносних величин утворює квадратну матрицю. Аналогічно складається матриця індексів.
У табл. 3.2 наведено індексно-матричну модель економічного розвитку умовної країни за певний період. На головній діагоналі розміщено індекси макропоказників (D-національний дохід. М-матеріальні витрати, F-виробничі фонди, Т -чисельність зайнятих працівників). Вони ранжовані за економічною нормаллю, згідно з якою темпи зростання кінцевих результатів мають бути вищими за темпи зростання витрат і ресурсів, тобто
.
Таблиця 3.2
| Показник нормалі | D | M | F | Т |
| D | 1,142 | |||
| М | | 1,136 | ||
| F | | | 1,222 | |
| Т | | | | 0,975 |
За даними таблиці економічна нормаль порушена у двох ланках:
та
. Значення індексів свідчать про фондоємкий трудозберігаючий тип відтворення. Піддіагональні елементи матриці - це результат бінарних відношень між індексами, на перетині яких знаходиться відповідний елемент. За змістом вони характеризують динаміку показників інтенсивності та ефективності економіки:
— продуктивності праці,
— фондовіддачі, Іт -— матеріаловіддачі,
— фондоозброєності праці,
— співвідношення матеріальних витрат і вартості основних фондів. Аналізуючи співвідношення цих індексів, можна виявити диспропорції У використанні живої та уречевленої праці.
В індексно-матричній моделі ранжування показників і ступінь їх деталізації цілковито залежить від економічної стратегії та мети дослідження.
-
Особливості моделювання взаємозв'язаних динамічних рядів
Якщо інформаційна база регресійної моделі представлена рядами динаміки, то виникають певні методологічні труднощі, спричинені залежністю рівнів, їх автокореляцією. Наявність останньої порушує одну з передумов регресійного аналізу —. незалежність спостережень — і призводить до викривлення його результатів.
У практиці регресійного аналізу застосовують різні способи усунення автокореляції. Найпростішим є спосіб різницевих перетворень, коли замість первинних рівнів взаємозв'язаних рядів динаміки
,
використовують абсолютні прирости (різниці). Так, різниці першого порядку
та
усувають лінійний тренд, однофакторна регресія набуває такого вигляду:
,
де b інтерпретується як звичайний коефіцієнт регресії; a — вільний член рівняння.
Якщо тенденція нелінійна, доцільно застосувати спосіб відхилень від тенденції, коли первинні рівні
,
замінюються відхиленнями від тренда
.
Усуненню автокореляції сприяє також уведення фактора часу t у рівняння регресії
. Навантаження на змінну t залежить від комплексу включених у модель факторів. Зміст параметрів такої моделі розглянемо на прикладі взаємозв'язку динаміки імпорту нафти
і цін за барель нафти
на світовому ринку. За даними табл. 3.3, обсяги імпорту нафти в країну систематично зменшувалися, що зумовлено як зміною цін, так і внутрішніми факторами. Зв'язок між цими показниками можна подати лінійною функцією
,
де b — середній приріст результативної ознаки у на одиницю приросту факторної ознаки х; с — середній щорічний приріст у під впливом зміни неідентифікованих факторів, які рівномірно змінюються в часі.
Таблиця 3.3
| Порядковий номер року | Iм порт нафти, | Ціна за 1 барель, | | |
| 1 | 1749 | 13,48 | 1808 | -59 |
| 2 | 1702 | 14,76 | 1743 | -41 |
| 3 | 1769 | 18,92 | 1653 | 116 |
| 4 | 1600 | 22,97 | 1562 | 38 |
| 5 | 1431 | 30,29 | 1442 | -11 |
| 6 | 1325 | 34,66 | 1349 | -24 |
| 7 | 1302 | 30,77 | 1332 | -30 |
| 8 | 1341 | 29,36 | 1292 | 49 |
| 9 | 1232 | 28,07 | 1251 | -19 |
| 10 | 1180 | 26,40 | 1213 | -33 |
| 11 | 1162 | 27,79 | 1147 | 15 |
| Разом | 15793 | х | 15793 | 0 |
Модель імпорту нафти описується рівнянням:
Y= 1984,340-2,497
, -52,986t
(27,97) (-2,50) (-6,99).
















