133071 (Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок), страница 5

Також, в житті людини присутні і інші емоційні стани, а саме агресивність, фрустрація, ригідність, які впливають на її активність, життєдіяльність. Деякі вчені вважають, що ці емоційні стани не однаково переживаються в представників різних статей, що вони відрізняються.

Саме з цією метою були підібрані методики за допомогою яких, в емпіричному дослідженні виявлена різниця в переживанні емоційних станів у чоловіків та жінок.

Так, з результатів методик можна сказати, що тривожність, як ситуативна (реактивна), так і особистісна більше притаманна чоловікам. Фрустрація також переважає у чоловіків, тобто вони мають більш високу самооцінку, стійкі до невдач, не бояться труднощів. Що стосовно агресивності, то вона також більше характерна для чоловіків, така ж ситуація виявлена і з ригідністю, тобто у жінок легше переключення, відсутнє застрявання. Сприятливе самопочуття переважає у чоловіків, а сприятливий рівень активності притаманний більше жінкам. Настрій представлений майже однаково у представників обох статей.

Загальні висновки

Як зазначалося раніше, людина, взаємодіючи з навколишнім середовищем та іншими людьми, якимось чином відноситься до них та переживає те, що з нею відбувається. Переживання цього відношення складає сферу емоцій та почуттів. Емоції як переживання завжди носять глибокий характер, тому будь-яке відношення набуває емоційного характеру.

По силі та тривалості емоційних переживань часто виділяють декілька видів емоцій, які і утворюють в сукупності емоційну сферу особистості. Власне емоції, або емоції, у вузькому сенсі слова носять ситуативний характер в протилежність відчуттям, які є стійкішими емоційними станами. У цьому сенсі емоції - це стани переживання якого-небудь відчуття. Надзвичайно сильні і відносно короткочасні емоції, що супроводжуються різко вираженими руховими і вісцелярними проявами, називають афектами. Часто вони характеризуються значними змінами свідомості, порушенням контролю за діями.

Відчуття розуміються як найбільш стійкі емоційні стани. Вони відображають відношення людини до об'єкту його стабільних потреб. Тому вони характеризуються стійкістю, тривалістю, часто вимірюваною місяцями і роками життя. На думку багатьох психологів, саме відчуття людини відображають будову його особи, виявляючи його спрямованість і установки. Відчуття організовуються навколо певних сфер діяльності. Такі відчуття зазвичай називаються наочними відчуттями і підрозділяються на інтелектуальні, естетичні, етичні (моральні).

Особливий вид стійких відчуттів утворює пристрасті. Пристрасть - це стійке глибоке і сильне відчуття, що визначає спрямованість думок і вчинків людини, яке захоплює всю її дійсність.

Загальний емоційний стан, що забарвлює відчуття впродовж тривалого відрізку часу, - настрій. Настрій відрізняється від інших видів емоцій двома особливостями: воно не наочне, а особистісне; воно не прив’язане до якої-небудь часткової події, а є розвиненим, загальним станом.

Особливу форму переживання відчуттів, по своїм психологічним характеристикам близьку до афекту, а по тривалості що наближається до настрою, представляють стресові стани, або емоційний стрес. Як різновиди або компоненти емоційного стресу можуть розглядатись тривожність, страх, фрустрація, криза та ін. Концепція стресу виникла і розвивалася у зв'язку з дослідженнями загальних закономірностей процесу адаптації. Вважається, що ті або інші умови викликають емоційну напругу унаслідок не відповідності або адаптаційних механізмів, що сформувалися в процесі індивідуального розвитку на базі певних генетичних посилок. В результаті порушення взаємодії в системі людина – середовище виникає або посилюється тривога, яку в цьому випадку розглядують як механізм реалізації психічного стресу.

Як виявилось, чи не одним з головних питань в даній тематиці є питання про диференціацію переживань емоційних станів в представників різної статі. Теоретичний та практичний аналіз даного питання підтвердив гіпотезу про достатньо велику різницю в переживанні різних станів. В деяких емоційних станах мають перевагу в переживанні чоловіки, в деяких – жінки. Це зумовлено передусім віковими та соціальними особливостями

Література

1. Адлер А. Понять природу человека / Пер. Е.А.Цыпина. – СПб.: «Академический проект», 1997, 256 с.

2. Айзенк Х. Психологические теории тревожности: В кн. Тревога и тревожность / Под ред.В.М. Астапова. - СПб.:Питер, 2001. - С. 224-247.

3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001, 288 с.

4. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги // Тревога и тревожность. – СПб.: Питер, 2001, 156 – 165 с.

5. Астахов Р.Л. Тревожность как фактор трансформации личности подростков // Психология ХХI века: Тезисы Межд. Научно-практической студенческой конференции СПб, 2000, - С. 160-168.

6. Бодалев А. Восприятие человека человеком. - Л., 1965.

7. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. – М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995,

8. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер, 2006, 528 с.

9. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления психических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1980.

10. Додонов, Эмоции как ценность. 1978.

11. Изард К.Э. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 1999.

12. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. - СПб. - Питер,2004. - С. 159-161.

13. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. - М.: Наука, 1983.

14. Краткий психологический словарь / Под общ. Ред. А. Петровского, М. Ярошевского. - М., 1985.

15. Кудрявцева Н. Тревога как социальная болезнь // Химия и жизнь. - 2004. - №11. - С. 10-14.

16. Кьеркегор С. Страх и трепет // Тревога и тревожность. – СПб.: Питер, 2001, 7 – 17 с.

17. Левитов Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии. - 1996. - №1.

18. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. – М.: Просвещение, 1964, 344 с.

19. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975, 304 с.

20. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1999, 688 с.

21. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности // Тревога и тревожность. – СПб.: Питер, 2001, 215 – 223 с.

22. Мэй Р. Краткое изложение и синтез теорий тревожности: В кн.: Тревога и тревожность/Под ред. В.М. Астапова. - СПб.:Питер, 2001. - С. 215-221.

23. Наенко Н. Психологические исследования индивидуальных различий. - М., 1976.

24. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения. - Л, 1988.

25. Новейший психологический словарь / В.Б.Шапарь, В.Е.Россоха; под общ. ред. В.Б.Шапаря. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006, 808 с.

26. Прихожан А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности. // Психологическая наука и профилактика, 1998, №2, с.11-17.

27. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика. - М.: «МОДЭК», 2000.

28. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. – М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2006, 479 с.

29. Психология личности. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, А.А. Пузырея. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982, 288 с.

30. Психология эмоций. Тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Вилюнас

31. Психология эмоций и мотиваций / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер. 2003.

32. Реан А.А. Психология и психодиагностика личности. Теория, методы исследования, практикум. – СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2006, 255 с.

33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2006, с.713

34. Спилбергер Ч.Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Стресс и тревога в спорте. – М.: Физкультура и спорт, 1983, 12 – 24 с.

35. Тревога и тревожность / Сост. и общ. ред. В.М. Астапова. – СПб.: Питер, 2001, 256 с.

36. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции 16-35. – СПб.: Алетейя, 2000, 499 с.

37. Фрейд З. Запрещение, симптом и страх // Тревога и тревожность. – СПб.: Питер, 2001, 18-22 с.

38. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М.: Айрис – пресс, 2004, 607 с.

39. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 2007, 607 с.