133071 (Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "133071"
Текст 4 страницы из документа "133071"
Пропонується описати різні психічні стани. Якщо цей стан часто присутній, ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить – 0 балів.
Процедура складається з чотирьох частин:
I. 1...10 питання - тривожність;
II. 11... 20 питання - фрустрація;
III. 21...29 питання - агресивність;
IV. 31...40 питання - ригідність.
Обробка результатів включає в себе: підрахунок суми балів по кожній частині питань; оцінку та інтерпретацію балів.
I. Тривожність: 0...7 – не тривожні; 8...14 балів – тривожність середня, допустимого рівня; 15...20 балів – дуже тривожний.
П. Фрустрація: 0...7 балів – не маєте високої самооцінки, стійкі до невдач, не боїтеся труднощів; 8...14 балів – середній рівень, фрустрація має місце; 15...20 балів – у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтесь невдач, фрустровані.
III. Агресивність: 0...7 балів – ви спокійні, витримані; 8... 14 балів – середній рівень агресивності; 15...20 балів – ви агресивні, не витримані, є труднощі при спілкуванні та роботі з людьми.
IV. Ригідність: 0...7 балів – ригідності немає, легке переключення; 8...14 балів – середній рівень; 15...20 балів – сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, не відповідають реальним обставинам, життю. Вам протипоказані зміна роботи, зміни в сім'ї.
МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОПЕРАТИВНОЇ ОЦІНКИ САМОПОЧУТТЯ, АКТИВНОСТІ ТА НАСТРОЮ. Методика направлена на діагностику таких важливих параметрів психічного стану людини як самопочуття, активність та настрій.
Самопочуття – система об’єктивних відчуттів, які свідчать про ту чи іншу міру фізіологічного та психологічного комфорту. Включає в себе як загальну якісну характеристику (хороше чи погане самопочуття), так і часткові переживання, локалізовані в різних частинах тіла.
Активність особистості — прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчост.
Настрій — це загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють позитивні настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, які пригнічують, демобілізують, викликають пасивність. Це такий загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв — найрізноманітніші: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани тощо.
Методика складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими досліджуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара представляє собою шкалу, на якій досліджуваний відмічає ступінь вираження тії чи іншої характеристики свого стану.
При підрахунку крайня ступінь вираження негативного полюса парі оцінюється в 1 бал, а крайня ступінь вираження позитивного полюса пари в 7 балів. При цьому потрібно враховувати, що полюси шкал постійно змінюються, але позитивні стани завжди отримують високі бали, а негативні – низькі. Отримані бали групуються у відповідності з ключем в три категорії і підраховується кількість балів кожної з них.
Отримані результати по кожній категорії діляться на 10. Середній рівень шкали – від 4 до 5,5. Оцінки, що перевищують 5,5 балів, говорять про сприятливий стан досліджуваного, оцінки нижче 4 балів, свідчать про зворотнє.
2.2 Результати дослідження переживання емоційних станів у жінок та чоловіків
Після закінчення дослідження були підраховані та звірені з ключем правильні відповіді. Результати досліджень переживання емоційних станів у чоловіків і жінок приведені в таблицях 2.1, 2.2, 2.3.
Таблиця 2.1
Результати за методикою дослідження тривожності Спілбергера
Характеристики | Рівні | Кількість осіб | % | |||
Ч. | Ж. | Ч. | Ж. | |||
Реактивна | низький | 2 | 3 | 13 | 20 | |
тривожність | нормальний | 9 | 9 | 60 | 60 | |
високий | 4 | 3 | 27 | 20 | ||
Особистісна | низький | 1 | 1 | 7 | 7 | |
тривожність | нормальний | 3 | 7 | 20 | 47 | |
високий | 11 | 7 | 73 | 47 |
Таким чином, виявлено, що реактивна тривожність на низькому рівні переважає у жінок, на високому - у чоловіків, тобто у жінок менше проявляється реактивна, ситуативна, тривожність, нормальний рівень притаманний більшості досліджуваних, в однаковій мірі. Особистісна тривожність на високому рівні також більш притаманна чоловічій статі ніж жіночій, а на середньому рівні переважає у жінок.
Таблиця 2.2
Результати за методикою оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою
Характеристики | Рівні | Кількість осіб | % | |||
Ч. | Ж. | Ч. | Ж. | |||
Самопочуття | сприятливий | 11 | 5 | 73 | 33 | |
нормальний | 2 | 7 | 13 | 47 | ||
несприятливий | 2 | 3 | 13 | 20 | ||
Активність | сприятливий | 1 | 3 | 7 | 20 | |
нормальний | 9 | 10 | 60 | 67 | ||
несприятливий | 5 | 2 | 33 | 13 | ||
Настрій | сприятливий | 9 | 8 | 60 | 53 | |
нормальний | 4 | 5 | 27 | 33 | ||
несприятливий | 2 | 2 | 13 | 13 |
Отже, сприятливе самопочуття переважає у більшості чоловіків (73%), нормальне самопочуття більше характерне для жінок (47%); сприятлива активність навпаки, переважає у жінок (20%), нормальний рівень представлений у жінок та чоловіків майже однаково. Третя складова – настрій – представлена майже однаково у представників обох статей на всіх рівнях.
Таблиця 2.3
Результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка
Характеристики | Рівні | Кількість осіб | % | ||
Ч. | Ж. | Ч. | Ж. | ||
Тривожність | низький | 4 | 6 | 27 | 40 |
середній | 10 | 9 | 67 | 60 | |
високий | 1 | - | 7 | 0 | |
Фрустрація | високий | 2 | - | 13 | 0 |
середній | 9 | 10 | 60 | 67 | |
низький | 4 | 5 | 27 | 33 | |
Агресивність | низький | 4 | 3 | 27 | 20 |
середній | 8 | 12 | 53 | 80 | |
високий | 3 | - | 20 | 0 | |
Ригідність | низький | 3 | 5 | 20 | 33 |
середній | 10 | 10 | 67 | 67 | |
сильний | 2 | - | 13 | 0 |
За результатами даної методики можна зробити наступні висновки: високий рівень тривожності у жінок відсутній, а у чоловіків складає 7%, тобто чоловіки більш тривожні, більшість представників обох статей мають середній рівень тривожності. За шкалою фрустрації чоловіки мають більш високу самооцінку, стійкі до невдач, не бояться труднощів; більшість чоловіків і жінок мають середній рівень фрустрації; низький рівень переважає у жінок. Стосовно агресивності, то у жінок вона на високому рівні відсутня, а на середньому рівні переважає ніж у чоловіків, тобто на високому рівні чоловіки більше агресивні. Ригідність на середньому рівні представлена однаково в обох статях (67%); на низькому рівні, тобто ригідність відсутня, характерне легке переключення, знаходиться більше жінок (33%), сильно виражена ригідність присутня тільки у чоловіків (13%).
Висновки до другого розділу
Отже, тривожність, як стан нервово-психічної напруги є схильністю індивіда до переживання тривоги і багато в чому обумовлює його поведінку. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної діяльності особи. У кожної людини існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності - так звана корисна тривожність.
У психології розрізняють тривожність як емоційний стан (ситуативна тривожність) і як стійку межу (особистісна тривожність). В цілому тривожність є суб'єктивним проявом неблагополуччя особи.
Основними чинниками, що впливають на рівень тривожності, виступають внутрішні індивідуально-психологічні і зовнішні соціально-психологічні чинники. До внутрішніх чинників відносяться високий рівень нейротизму і особистісної тривожності, неузгодження в мотиваційній сфері. До зовнішніх чинників відносяться недоліки організаційної структури і негативний психологічний клімат в колективі.