41806 (686936), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Однією з найпоширеніших у слов'янських мовах є виділена в західноподільських говірках модель “товстий(а)+ як + велика свійська тварина” семантичного ряду 'дуже гладкий(а)': г|рубиi йак бу|гаi / бик; |тоўста йак ко|рова. Структурно-семантична модель “як + назва будівлі (або частини будівлі) = гладка” репрезентована мовними одиницями, що чітко прикріплені до жіночої статі: йак сто|дола; йак ко|шара (КК).
Прагнення мовців дати оцінку певному явищу, образність мислення та висока емоційність відбилися в численних висловах з мотивованими і немотивованими значеннями. Сформовані на основі спостережень, конкретних уявлень і відчуттів, фраземи “Спати” характеризуються різноманітністю внутрішньої форми та структури, що своєю чергою ускладнює виділення певних моделей.
Фраземи |писок р|вец'а; |оч'і злиe|пайуц'а / |очи злиe|пайуц'а / |воч'і злиe|пайуц'а; |вочи |тулац'і; |X'обати |носом; кл'у|вати |носом на позначення відчуття 'хотіти спати' утворилися внаслідок спостережень над зовнішнім виглядом людини, а тому один із компонентів називає якийсь орган, а інший (дієслівний) гіперболізує дію. Значення інших висловів може мотивуватися значенням кореня -сліп-: с'л'іпа|ка ло|вити; с'л'і|пиi за |оч'і |ловит'; с'л'і|па с|ватайе / с'л'і|пиi с|ватайе; с'л'і|п'і приe|йіхали; с|ватайут' с'|л'іпчиeки (Зн). Ознака стану 'міцно спати' може відтворюватися в чималій кількості зворотів із видільною часткою хоч. Так, спостережено дві семантичні моделі: 1. “Не прокинутися від сильного шуму”: хоч |танком стр'і|л'аi; хоч |танком йід'; хоч ў X'в'ін биi; хоч с |пушки стр'і|л'аi; хот' з гар|мати стр'і|л'аi; хот' гар|мати кие|даi / хоч гар|мати ка|чаi; хоч гр'ім з неи|бес. 2. “Не прокинутися від фізичної дії над тілом”: хоч с'ір|ник на |пал'ц'і па|ли; хоч с |хати виe|нос' (Зн).
До складу ФСП “Положення тіла в просторі” входять “Стояти” та “Рухатися”. Наприклад, за структурно-семантичною моделлю “стояти + як + дерево, дерев'яний предмет = непорушно стояти” утворені такі одиниці: сто|йати йак дуб; сто|йати йак пен'; стоў|бичиeти йак пен'; сто|йати йак пеи|н'ок; стиeр|чати йак пеи|н'ок; сто|йіт' йак слуп (стовп); сто|йати йак стоўп (Цк).
“Розумові здібності людини” в досліджуваних говірках складається з трьох ФСГ. Зауважимо, що кількісно переважають фраземи з негативною характеристикою розумових здібностей людей. Окремі семантичні ряди мають між собою антонімічні відношення: 'розумний' – 'дурний'; 'збожеволіти' – 'порозумнішати'.
Семантичний ряд на позначення поняття 'розумний' виявляє різні мотиваційні характеристики. Частина фразем цієї групи може взагалі засвідчувати наявність голови (синонім до розум) і реалізовуватися в лексичних та фонетичних варіантах: |мати |голову на п|лечах; |мати |голову на ў|йазах / |мати |голову на ў|йазох; |мати жиe|д'іўс'ку |голову; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва; |добра голо|ва д'іс|талас'; |мати голо(y) |вуси на п|лечах. Інші фраземи входять до складу моделі “мати (в голові) + іменник або його перифраза зі значенням розум = розумний”: |мати глузд / |мати г|лузди / |мати г|лузда; |мати к|лепку; |мати |розум; |мати тоўк; |мати |т'аму; |мати |т'амку. Опорний компонент виступає в численних морфологічних: глузд, г|лузди, г|лузда – та лексичних варіантах: к|лепка, |т'амка, |т'ама. Решта фразем цієї підгрупи має індивідуальну внутрішню форму: |добре м'із|ґуйе; |вибиeўс'а ў |л'уди; виe|ходиeти ў |л'уди; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва.
Поширеними в аналізованому є компаративні фраземи пейоративного характеру. Виділено структурно-семантичні моделі: “мати + щось непотрібне + в голові = дурний”: |в'ітеир ў голо(y)|в'і; ка|пуста ў голо(y)|в'і; |пул'і ў голо(y)|в'і; дур|ман ў |голову посеи|лиўс'а; “дурний + як + тварина = дуже дурний”: великий, як світ, а дурний, як кіт [Номис], дур|ниi йак ба|ран; дур|не йак теи|л'а; “дурний + як + назва продукту харчування = дуже дурний”: дурний як сало [Номис], дур|ниi йак |сало беис х| л'іба; дур|ниi йак бара|бол'а; “дурний + як + назва взуття (частина взуття) = дуже дурний”, що наповнена такими фраземами: дурний як чобіт [Номис], дур|ниi йак с'і|б'ірскиi |вал'інок. Отже, фраземи більшості моделей мають давню фіксацію і є загальновживаними.
Розумова неповноцінність може пояснюватися фізичною дією на голову: ў |голову ў|дареиниi;; ўпаў з |дуба; т|р'існуўс'а до |дереив; |вишиeбло моз|ги; приe|било |м'ізги (Нг). Спостерігаються також фраземи з числівниковими компонентами: бра|куйе два до |дес'іт'; с'ім до |в'іс'ім неи хва|тайе; неи хва|тайе йеид|ного до деивеи|носто |дев'іт'.
“Мовленнєва діяльність” виявлено, наприклад, структурно-семантичну модель “молоти язиком + як + тварина (птах) + хвостом = базікати”: мо|лоти йак ко|била хвос|том / та|лапати йа|зиком йак ко|рова хвос|том; мо|лоти йазиe|ком йак пес фос|том / мо|лоти йазиe|ком йак пес хвос|том; плеис|кати йа|зиком йак со|рока хвос|том. Виділено також семантичну модель “робити щось із шумом = базікати, багато говорити”: гово|рити йак го|рох мо|лоти; та|лапати йак |камеинем ў |воду. Семантичний ряд 'говорити дурниці' презентований моделлю “говорити + ніби + отруйної рослини + наїстися = говорити дурниці”: мо|лоти |н'іби блеико|ти об|йістиeс'а; п|лести |н'іби бузиe|ни об|йістиeс'а / дур|ману об|йістиeс'а.
“Психічний стан людини”, як свідчать спостереження, складається з найуживаніших ФСГ, що через певні відтінки метафоризації та емоційно-експресивного забарвлення передають найрізноманітніші душевні переживання людей: “Відчувати страх”; “Відчувати сором”; “Інтимні почуття людини” та ін. Виділено ССМ “зуби + виставляти = сміятися”, яка представлена такими виразами: су|шити |зуби / |сушиeт |зуби; ш|к'іриeти |зуби / ш|к'іриeт'; |зуби прода|вати; |зуби с|калиeти; |зуби |вишч'іриeти; ш|чириeти |зуби; |вискалиeти |зуби; ш|к'іриeти |зуби йак пес до со|ломи; |зуби ш|ч'іриeти / |зуби ш|чириeт'; |зуби ш|к'іриeти; |зуби с|калеити; |зуби на|верха / |зуби на|верхе; |зуби показу|вати; |вишк'іриeти |зуби; |вишк'іриeти |зуби йак пес до |шушлаўка / |вишк'іриeти |зуби йак пес до куку|рузи; ш|чириeт |зуби йак пес до куку|рузи; ш|к'іриeти шчеирба|ки; по|казувати теисла|ки; по|казувати |кут'н'і. ССМ “надутися + як + птах + на негоду = сердитися” має архаїчний характер: надувсь, як той сич [Номис], надувся, як сич на мороз [там само], надувся, як индик [там само]; з|дутиeс'а йак сич; на|дутиeс'а йак сич / на|дутиeс'а йак сич на мо|роз; на|дутиeс'а йак ін|д'ук / на|дутиeс'а йак йеин|дик / на|дутиeс'а йак |йендик; набур|мосиeтиeс'а йак ін'|д'ук; с'|п'іриeўс'і йак ко(y)|гут.
“Відчувати страх” класифікується у 2 семантичні ряди, що відрізняються часовими характеристиками: 'дуже боятися' (у довготривалому часі), 'злякатися' (у минулому або теперішньому часі). Треба зазначити, що фраземи на позначення почуття страху витворилися на основі асоціативних переосмислень, спостережливості, образності мислення. Так, українці, як і багато народів світу, вважають зайця боягузливою твариною (що відбито в народних легендах, казках, анекдотах), тому гострі людські відчуття або риси характеру передаються через особливості негативної поведінки цієї тварини. У всіх семантичних рядах відбито такі спостереження: 1) 'боятися': бо|йатиeс'а йак |зайец |бубна; він так боїцця, як заяць бубна [Номис]; 2) 'злякатися': |зайачу ш|к'іру нат'аг|; 3) 'боягузлива людина': |мати за|йачу |душу; |майе |зайачу кроў . ССМ “частини тіла + трусяться = дуже боятися”: ко|л'іна т|рус'ац'а / ко|л'іни т|рус'ац'а кому; аш киeш|ки с'а т|рус'ат кому; аж |ноги тр'а|суц'а кому; ш|к'іра т|русиeц'а; |руки страс|лис'а . Аналізований семантичний ряд представлений і фраземами компаративної структури, де порівняння витворені на основі спостережень над навколишнім світом, природою: треим|т'іти йак о|сика; сто|йіт йак ў|копаниi; сто|йіт' йак ў|копаниi; білыі як смерт' [Шейковський], побілів як смерт' [там само], побілів, як смерть [Номис], побіліла, як хустка [там само].
Аналіз “Інтимні почуття” засвідчив переважання давніх висловів і відсутність новотворів, а тому помітна знижена активність уживання цих фразем у говірковому мовленні подолян.
У “Суспільна поведінка людини” виділено семантичну модель “ходити в неприродному положенні = бешкетувати”: на ву|хах хо|дити; на |головах хо|дити / на голо(y)|в'і хо|дити / на голо(y)|вусах хо|дити. Щоб охарактеризувати ще більшу активність бешкетування, мовці вдаються до антонімічного відповідника надзвичайно енергійних дій дієслова стояти: сто|йати на |головах / сто|йати на голо(y)|вусах; аж на у|хах сто|йіт'. Окремі вислови виявляють семантику через значення кореня -дур- (порівняймо з рос. дурачиться): |дурка на|пала; |дуркойу |майітиeс'а; ду|р'іiка на|пала.
За структурною моделлю “ходити + прислівник = бешкетувати” утворені такі фраземи: хо|дити |фертом; хо|дити пеи|ревеирти; хо|дити |дипки; хо|дити ходу|ном; хо|дити |ходором. Два останні вислови є яскравим прикладом творення деяких фразем шляхом інтеграції, коли поєднуються тавтологізми (у наведеному прикладі дієслово та прислівник). “лізти (ставати) + на + гострий предмет = ризикувати” виявлено в таких висловах: |л'істи на |вила; |л'істи на |роги / |л'істи |д'іт'ков'і на |роги; |л'істи |чортов'і на |роги; |л'істи на ро|жен / |л'істи на ро|; сту|пати на н'іж; ста|вати на б|ритву.
У “Трудова діяльність людини” презентована семантична модель “виконувати марну роботу = ледарювати”: тоўк|ти |воду ў с|туп'і;пеиреилиe|вати с пус|того ў по|рожн'е; гороп|ц'ам |дул'і да|вати / гороп|ц'ам |дул'і |тиц'ати / гороп|ц'ам |дул'і по|казувати; гороп|ц'іў шчиe|тати; пл'у|вати та ло|вити / пл'у|вати і ло|вити; пл'у|вати ў с|тел'у; |бити б|ринз'у. За семантичною моделлю “зовсім нічого не робити = ледарювати” утворені: неиб|ратиeс'а за |зимну |воду / неиб|ратиeс'а за хо|лодну |воду / за |зимну |воду неиб|ратиeс'і; н'і т|р'іс'ц'а ў |руки неи б|рати. У семантичному ряді 'дуже лінивий' виділено семантичну модель “не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий”: через губу не плюне [Номис], по |лаўц'і неи по|сунеиц'а; |лошки во|ди ў |хату неи ў|нести.
Отже, вживання в мовленні фразем даного поля зумовлене потребою дати конкретну й образно-емоційну оцінку діяльності людини. Виділено 4 семантичні ряди фразем, у межах яких відзначено переважання семантичних моделей порівняніо з іншими ФСП.
Фраземи “Соціальний стан людини” належать до найменш уживаних у сучасному мовленні подолян і характеризуються прозорою мотивацією. Серед компонентів найбільш варіативними є іменники, напр.: біда, горе, злидні, скрута, лихо. Семантичний ряд 'бідувати' презентований “піти + попід + будівлю (частину будівлі) = бідувати”: п'і|ти п'іт |церкву; п'і|ти п'іт пл'іт / п'і|ти |поп'іт пло|ти; iти |поп'ід чу|ж'і во|рота; п'і|ти |поп'ід ти|ни . ССМ “бідність + учепилася = бідувати”: з|лид'н'і приe|с'іли; з|лид'н'і на|пали; з|лид'н'і оп|с'іли; б'і|да ўч'і|пилас'а.
До “Характеристика людини” входять ад'єктивні фраземи західноподільських говірок, що називають певні ознаки, притаманні особі. Об'єднані пошуком яскравішого образу, фраземи характеризуються численними синонімами з широкою поняттєвістю й неоднорідною структурою. За “злий + як +назва тварини = сердитий” утворені такі одиниці: сердитий, як собака [Номис]; неи|добриi йак пес; злиi йак пес; ска|жене йак пес; йак |гадиeна; йак га|д'ука. За іншою “злий + як +назва комахи = сердитий ” утворені такі фраземи: |л'ута йак о|са; йак |муха ў с|пас'іўку,.
“Стосунки між людьми” складається з 9 семантичних рядів, що називають або характеризують різні людські взаємовідносини. В межах зафіксованого матеріалу виділено 13 структурно-семантичних моделей, у яких чітко виявляються різноманітні синоніми іменникових компонентів. Наприклад, за семантичною моделлю “чинити фізичне насильство = допікати” утворені такі вислови: кроў |с:ати кому; по|лошчиeти |м'ізґи; пеи|ч'інку |йісти кому; |бити пеич'ін|ки кому; |йісти пеич'ін|ки кому / |йісти пеи|ч'інки; г|рати по пеич'ін|ках кому; ў пеич'ін|ках г|рати кому; |вимотати ўс'і пеич'ін|ки кому; аш пеич'ін|ки пеиреивеир|тати кому; ў|сипати ў пеич'ін|ки в'іў|са кому; завеир|тати |голови; аж в |оч'і н'іж ўстро|мити кому; |сипати |сол'і на |рану кому; |сипати |с'іл' на |рану кому. За ССМ “набриднути + як + гірка рослина = докучати” утворені: надойі|дати йак г'ір|ка |ред'ка; надойі|дати йак г'ір|киi хр'ін.
“лизати + посуд = улещувати когось” презентована в таких висловах: миeс|ки лиe|зати кому / лиe|зати |горшчиеки .
Активність побутування фразем названих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини.















