41806 (686936), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Однак модель творення за допомогою префікса під- відсубстантивних іменників зі значенням підпорядкування виявляє дедалі вищу активність в аспектуалізації абстрактних понять і деталізації семантики різноманітних термінів і професіоналізмів, що позначають реалії виробничої або наукової діяльності сучасного суспільства, напр.: підланцюжок, підматриця, підпоняття, підпорядок, підпростір, підранг, підрівень, підсерія, підсписок, підтіло, підшар, під’ярус та інші.

У процесі адаптації новітніх запозичень до сучасної лексичної та граматичної системи української мови вагому роль відіграє їхня здатність стати центрами словотвірних гнізд.

Серед сучасних неологізмів-іменників нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів –ість: конвертованість, корумпованість, ментальність; -ств- (такий неологізм називає узагальнену ознаку або стан): бестселерство (бестселер), ксенофільство (ксенофіл), манкурство (манкурт), спонсорство (спонсор); -ізм-/-изм-: вампіризм (вампір), катастрофізм (катастрофа), лобізм (лобі), нарцисизм (нарцис), фанфаризм (фанфари); -ація- (графічно -аці/я/): бартеризація, ваучеризація, гуманітаризація, бюрократизація, комунізація, еротизація, інвалідизація, колгоспизація, криміналізація, мафіозація, мюзиклізація.

Характерною ознакою іменників на –ація є складність встановлення мотивуючих словотвірних відношень, бо вони є словами з різною формально-семантичною співвідносністю, які “відбивають взаємодію різних способів словотвору, а також словотвірних типів, їх моделей і семантичних підтипів”

Hе виникає труднощів при тлумаченні іменника на -аці/я, коли у мові функціонує дієслово на означення певної дії.

Часто фіксуємо іменники на позначення опредмеченої дії у той час, коли відповідних дієслів немає, не функціонують або існують на рівні оказіонального слововживання. Як правило, це іменники із запозиченими коренями. Суфікс -ація- якраз часто є словотворчим компонентом новотворів-іменників зі значенням опредмеченої дії на базі іншомовних коренів.

Саме словотворення від запозичень із мов з яскравими ознаками аналітичної будови (напр. англійської), у яких головними засобами вираження граматичних відношень є службові слова і порядок слів, зумовлює переважання іменників на означення дії над власне дієсловами.

Для унаочнення проаналізуємо один із новотворів. Іменник “бартер” запозичено українською мовою через посередництво російської з англійської, в якій слово “barter” має значення: “1)міняти, обмінювати; 2)торгуватися; 3)товарообмін, мінова торгівля”

Значення дії чи предмета актуалізується лише в тексті. Потреба означити нову для нас реалію, а саме “прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами”, привела до запозичення слова бартер у значенні іменника, тобто на українському мовному ґрунті називалася не дія, а її, умовно кажучи, опредмечений еквівалент. Тому в мовленнєвій практиці не виникло потреби в утворах типу “бартерувати”, “бартерити” (українські слова міняти, обмінювати, мінятися, вимінювати тощо повністю задовольняють потреби спілкування).

Проте іншомовне слово бартер виступило як твірне для новотвора-іменника на позначення опредмеченої дії за значенням «використовувати, впроваджувати безгрошові товарообмінні операції” – бартеризація, в семантиці якого вказівкою на процесуальність є суфікс-конгломерат -изація- (від -із(ува)- і -ація-).

Таким чином, за формальної відсутності прямої мотивації дієслово\ іменник загальне типове відношення не порушується; стадія дієслова присутня у словотвірній послідовності, але не повністю матеріально виражена (не зафіксовано дієслова, однак на нього вказує елемент дієслівного суфікса -із-).

Для творення нових дієслів від іменників найчастіше використовується дієслівний суфікс -ува- у межах продуктивних словотвірних типів.

Hайчисельнішою є група новотворів, які означають “дію, результат або продукт якої названий мотивуючим іменником” Hаприклад, аудитувати аудит; депозитувати депозит; лобіювати лобі; сертифікувати сертифікат; спонсорувати спонсор; продюсувати продюсер тощо.

При творенні дієслів за допомогою суфікса -ува- основа мотивуючого слова переважно повністю входить у нове слово (як от: аудитувати (аудит), демпінгувати (демпінг), дозиметрувати (дозиметр) або зазнає усічення: маркувати (марк/ер), сканувати (скан/ер). За таким типом утворюються нові дієслова переважно від запозичених іменників. Ці дієслова є перехідними.

Hазви людей за родом діяльності, станом у суспільстві, за зовнішніми чи за внутрішніми якостями часто є мотивучими для дієслів, які означають “займатися тим або робити те, на що вказує особа, названа мотивуючим іменником”

Серед неологізмів афіксовано лише кілька таких дієслів (продюсувати продюсер; спонсорувати спонсор, бомжувати бомж). Однак мотивація перших двох з наведених слів-прикладів не однозначна. Тут йдеться не про відіменникове творення дієслова, а про запозичання дієслівного кореня з іншої мови (нефлективної, у даному випадку англійської) й про відповідне оформлення його (адаптацію) на україномовному ґрунті за допомогою дієслівного суфікса -ува-. Відповідні іменники на позначення особи, ймовірно позичаються паралельно й одночасно з дієслівними коренями.

Проаналізуємо відповідно до такої точки зору дієслова продюсувати й спонсорувати. Дієслово produse [pro’dju:s] в англійській мові є багатозначним і означає “1) продукувати, виробляти, створювати; 2) подавати, пред’являти; 3) написати, видати (книжку); ... 5) поставити (фільм, п’єсу) ...”

Зі значенням “фінансувати, організовувати, забезпечувати реалізацію мистецького проекту або будь-якого масового заходу” цей звукокомплекс увійшов у систему української лексики, відповідно оформившись за допомогою дієслівного словотворчого суфікса -ува- й формотворчого -ти: produse + -ува-(-ти) – продюсувати (кінцевий голосний [е] не вимовляється). Особа, яка виконує вищевказані дії, називається в англійській мові продюсером (produser) – суфікс -er вказує на діяча, а під впливом численних запозичень виокремився з іншомовних слів і в українській мові. Однак назва діяча не утворилася в українській мові за допомогою суфікса -ер-(-ор-), а увійшла безпосередньо з англійської.

Отже, навряд чи можна виводити дієслово продюсувати від іменника продюсер, хоча з усталенням слововживання можливим буде словотвірний ряд: продюсувати – продюсер – продюсування – продюсерування – продюсерський – продюсерство, – у якому одиниці наступних рівнів створені вже відповідно до дериваційної системи української мови. Тому можна говорити про непохідність в українській мові обидвох слів: і дієслова, й іменника.

Інше слово – спонсорувати – на перший погляд також відіменникового творення. Адже простежувано прозору мотивацію від іменника спонсор, основа якого очевидно повністю увійшла в дериват. Однак докладний аналіз слова у мові-джерелі спростовує попередній висновок.

Якщо у процесі адаптації новопозичених слів за допомогою суфіксів продуктивними є і питомі, і іншомовні за походженням афікси, то у префіксальному словотворі переважають інтернаціональні елементи.

Часто використовують при словотворенні іншомовні префікси: анти- (вживається в новотворах, які називають реалію протилежну тому, на що вказує твірне слово): антигуманізм, антидемпінг, антикомуніст, антиурбанізація, антиукраїнський, антимонопольний, антиконституційний; гіпер-(виявляє надмірність вияву чого-небудь): гіперінфляція, гіпердефіцит; де-означає скасовування, припинення того, шо названо твірним словом): дерадіація, депопуляція, деімперіалізувати, деідеологізувати, деколективізувати, декомунізувати, деміфологізувати, деполітизувати; екс-(колишній): екс-радянський, екс-комуністичний, квазі-(несправжній): квазідержавний, пост-: пострадянський, постсоціалістичний, посткомуністичний, посттоталітарний, супер-: супермодний, суперсучасний, супербагатий.

У новотворах 90-х років іншомовний префікс супер- має набагато вищу частотність, ніж питомий над-. Насамперед це пов’язано з активізацією слів із елементом super-, які запозичені з романських мов (особливо англійської).

Уже в українській цей елемент виділяють як префікс унаслідок зіставлення із безпрефіксними словами: суперарбітр – арбітр, супермаркет – маркет, суперлайнер – лайнер, супертурнір – турнір тощо. “Агресивність” запозиченого префікса (а можливо, “словесна мода”) виявляється в тому, що з його допомогою упродовж останніх років утворено чимало нових слів від іменників із власне українськими коренями: супербагатій, супердержава, суперзірка, суперціна, суперзнижка або від давніших запозичень: суперакція, суперполіцейський, суперкоманда, суперклас.

Протягом останнього десятиліття увійшли в мову нові слова (переважно прикметники), утворені за допомогою дериваторів-конфіксів, у яких поєдналися іншомовний (як правило, префікс) та питомий афікси:

– анти- ... -н- (-ов-, -івськ-): антидемпінговий (анти- + демпінг- + -ов/ий/ демпінг), антикорупційний (анти- + корупціj- + -н/ий/ корупція), антикультівський (анти- + культ- + -івськ/ий/ культ), антирухівський (анти- + рух- + -івськ/ий/ Рух).

– пост- ... -ськ- (-ницьк-, -ов-): постчорнобильський (після Чорнобиля: пост- + чорнобил’- + -ськ/ий/ Чорнобиль), постзаколотницький (пост- + заколот- + -ницьк/ий/ заколот), поствідлиговий (пост- + відлиг- + -ов/ий/ *відлига), постімперський (пост- + імпер(іj)- + -ськ/ий/ імперія).

Показником словотвірнної адаптації є зростання кількості складних слів, в яких один із компонентів – іншомовний за походженням.

До найчастіше використовуваних у сучасних новотворах іншомовних основ належать: переважно препозитивні – авіа-, авто a– (від автомобіль), авто b – (з лат. «сам»), агро-, арт-, біо-, веб-, відео-, гео-, еко-, егерго-, євро-, нарко-, психо-, радіо a- (від радіо), радіо b – (від радіація), теле-, термо-, транс-, шоу-; як правило, постпозитивні – -крат, -кратія, -мен, -фобія, -фоб, філ, -шоу.

На користь того, що дані іншомовні елементи при творенні нового слова усе ж є коренями, а не афіксами (часто їх називають афіксоїдами з огляду на функціональну схожість), свідчить той факт, що ті з них, котрі активізувалися або сформувалися недавно, можуть у новотворах виступати як у пре- так і в постпозиції.

Наприклад, шоумен (ведучий розважальних програм) і ток-шоу (різновид телевізійної програми), арт-студія (мистецька організація) й поп-арт (напрям у сучасному мистецтві), енергоринок (сфера збуту електроенергії) і обленерго (обласна енергетична компанія) тощо.

Окрім того, ці словотворчі елементи можуть поєднуватися між собою в нові слова без участі інших коренів: авіашоу, телемен, телеарт, відеоарт, трансаеро та ін.

Окремо слід зазначити, що більшість слів із такими компонентами створювалися не в українській мові, а вже готовими були запозичені з мов, де ці елементи функціонують як корені. “Кореневість” їх на українському ґрунті засвідчують певним чином і хитання в орфографічному освоєнні запозиченого слова: випадки написання слів авіатур, веб-сторінка, ток-шоу і разом, і через дефіс не можна зводити лише до виявів неграмотності авторів текстів. Це непрямий доказ того, що в свідомості мовців ці іншомовні елементи марковані як корені, бо ж не викликає сумнівів ні у кого те, що префікс потрібно писати разом.

“Фізичний стан людини” складається з 19 найуживаніших фразеосемантичних рядів, що виражають різні аспекти розуміння людьми своєї внутрішньої природи: 'народитися', 'вмерти', 'втрачати або набирати вагу', 'спати' тощо. До “вмерти” входять такі семантичні ряди: 'померти'; 'насильно померти'; 'вчинити самогубство'. Зазначимо, що фраземи цієї групи, як правило, відбивають не тільки ритуальні дії похоронного обряду, а й передають конкретні народні уявлення про смерть як перехід людини чи душі в інший світ, до Бога. Найпродуктивнішим у названій є семантичний ряд 'померти'. До його складу входять лексеми певної поняттєвої сфери: Бог, душа, дух, земля, світ тощо: попрош|чатиeс'а с':|в'ітом; п'і|ти на тоi с'в'іт; в'і|д:ати Богов'і |душу / в'і|д:ати |Богу |душу / от|дат' |Богу |душу / от|дат' |Богови |душу / от|дат' |Бого(y)в'і |душу; преидс|тавиeлас' ду|ша |божа; п'і|ти до |Боз'і; зеим|л'а приei|нала; п'і|ти |земл'у г|ризсти. Домінуючими є дієслова у формі минулого часу. Виразно виявляються діалектні морфологічні ознаки: іменник чоловічого роду Бог у дав. відм. має закінчення -ови.

За структурно-семантичною моделлю “простягти (віддати) + кінцівки = померти” утворилися такі фраземи: в'іт|кинути |ноги; прос'т'аг|нути |ноги / прот'аг|нути |ноги / в'іт|кинути |ратиeц'і; в'іт|кинути ко|пита; ск|ласти |капц'і. Отже, у поданих фраземах компонент “ноги” може замінюватися асоціативно-експресивними синонімами із значенням кінцівки або того, що на кінцівках. У фраземах цього ряду виявляється структурно-семантична модель “піти / відправитися + асоціативна назва місця поховання = померти”: п'і|ти ўвиeшеин'|ки; п'і|ти п'ід му|раву.

“Втратити або набрати вагу” складається з 9 семантичних рядів, окремі з яких мають антонімічні зв'язки: 'схуднути' – 'погладшати'; 'дуже худий' – 'дуже гладкий'. Як правило, в аналізованій групі переважають адвербіальні й ад'єктивні фраземи з компонентами, що називають різні людські органи. Як і в українській літературній мові, серед фразем західноподільського ареалу надзвичайно поширені компаративні конструкції. Досить продуктивним є семантичний ряд 'дуже худий', який помітно вирізняється широкою варіативністю компонентів. Серед компаративних фразем представлена структурно-семантична модель “худий + як + назва тонкого або вузького і довгого дерев'яного предмета = дуже худий”. Утворені внаслідок порівнянь та ототожнень, ці вислови вживаються на позначення осіб – жінок і чоловіків. Наприклад: ху|диi йак |дошка; су|ха йак |доска, су|ха йак т|р'іска; |тошча йак т|р'іска; ху|да йак |тичка; ху|да йак д|римба; ху|диi йак т|р'іска / ху|диi йак т|р'ісочка; ху|диi йак патиe|чок; су|хиi йак |г'іл'а; ху|диi йак бадиe|лина; худий як дошка (або: скіпка) [Номис]. Фіксація у давньому джерелі засвідчує архаїчний характер моделі.

У семантичному ряді 'голодувати' виявлено структурно-семантичну модель “покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”: пок|ласти |зуби на по|лиц'у; пок|ласти |зуби на |полку; к|ласти |зуби на |банти / к|ласти |зуби на |банта; в'і|ш'ети |зуби ў |банта. Структурно-семантичну модель “голодний(а) + як + тварина = дуже голодний(а)” виділено серед фразем семантичного ряду 'дуже голодний': го|лодниi йак пес; го|лодниi йак воўк.

Структурно-семантична модель “неїстівне + їв би (їла б) = дуже голодний(а)” характеризується високим ступенем експресивності завдяки образним конкретизаторам: |терн'а би |зара з'іў; ц'|в'ашки |жаран'і |йіла б; |р'ішча б йіў; тр'іс|ки би гриз. Модель “велику тварину + з'їв би (з'їла б) = дуже голодний(а)” має прозору внутрішню форму: |воўка би зйіў; во|ла б ж:ер; во|ла би з'іў; ко|н'а з'іў би / ко|н'а б с'а з'іў; |цапа з'іў би; з'іў би пса. Прозоро мотивованим є значення структурно-семантичної моделі “напхати + назва органу травлення = наїстися”: нап|хати |кен'д'юх, на|бити |кен'д'юх / на|бити киeн'|д'уха; на|бити жиe|лудок; на|бити жиeво|та; на|бити |пел'ку; на|бити |писоук; нап|хати |кишку; нап|хати |ґелиeво; нап|хати жиeво|та; начиe|нити |мац'ок; на|жерти жиe|в'іт.

Характеристики

Список файлов курсовой работы