97266 (685188), страница 5
Текст из файла (страница 5)
2. Вилов риби і видобуток морепродуктів риболовецькими підприємствами України в 2006 році склав 265,6 тис. тонн. У 2005 році було виловлено 230 тис. тонн риби, імпорт риби до України склав близько 270 тис. тонн.
3. Багато видів риби, які імпортуються в Україну, у наших водоймах не водяться, а для вилову її у світовому океані у вітчизняних компаній не вистачає суден. Лише завдяки імпорту зазначена продукція присутня на українському ринку. Традиційно основними регіонами, які поставляють рибну продукцію, є м. Севастополь, АР Крим та Одеська область, де знаходяться провідні оператори рибної промисловості України. Питома вага підприємств цих регіонів у сукупному обсязі мороженої риби, яка виробляється в Україні, становить близько 90%. Виробники консервованої рибної продукції, які працюють переважно на імпортній сировині, розташовані в Дніпропетровській, Житомирській, Харківській, Чернігівський, Черкаській, Київській областях (включаючи м. Київ), де сконцентровані найбільші потужності з переробки риби та холодильники.
4. Україна залишається імпортозалежною державою на ринку риби, й враховуючи низький рівень власного вилову та високі ціни на яловичину та свинину, а також періодичні проблеми на ринку м’яса птиці, поставки риби будуть мати додатний тренд і в наступному році. В той жечас ціни на рибу стрімко зростають, що потребує від імпортерів пошуку альтернативних дешевих сортів риби та нових постачальників.
Зростання обсягів імпорту риби та морепродуктів обумовлено розвитком збільшенням купівельної спроможності населення.
5. Потенціал ринку риби є значним. Імпорт 600 тис. т риби та 35 500 т. морепродуктів (у 2006 році) – це 61% від загального обсягу споживання зазначеної продукції (www.orghim.ru). У
6. Близько 90% імпортних поставок становить морська морожена риба – протягом січня - вересня 2007 року до України було поставлено майже 212,7 тис. т (на суму близько 86,3 млн. США) цієї категорії риби, що у 1,6 рази перевищує поставки за аналогічний період 2006 року (Food&Drinks, №11, с. 43).
При цьому спостерігається деяке скорочення поставок оселедця, скумбрії, на які в поточному році значно піднялися ціни на світовому ринку, в той же
відбулось збільшення поставок більш дешевої риби, в тому числі кільки, сардин, мойви тощо.
Згідно з даними за 9 місяців 2007 року, у структурі імпорту мороженої риби (без філе) переважну частину займають оселедець, кілька й сардини, мойва, мерлуза, сайда, скумбрія, сумарна питома вага яких оцінюється на рівні 82% імпорту мороженої риби :
- оселедець – близько 65,4 тис. т на суму 20,7 млн. дол. США;
- кілька, сардини – близько 32,2 тис. т на суму 9,9 млн. дол. США;
- мойва – близько 31,6 тис. т на суму 8,8 млн. дол. США;
- мерлуза – близько 18,4 тис. т на суму 11,0 млн. дол. США;
- сайда –15,3 тис. т на суму 7,6 млн. дол. США;
- скумбрія – близько 12,2 тис. т на суму 6,0 млн. дол. США.
Імпорт рибного філе у 2007 році збільшився майже у 2,5 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року й становив близько 20,3 тис. т на суму 15,5 млн. дол. США.
Найбільшу питому вагу займає філе оселедця – приблизно 30%, мерлузи (хека) – близько 22%, минтая – майже 10%, лососевих – близько 7-8%. Збільшення імпорту філе оселедця пояснюється експертами ринку високим рівнем попиту з боку крупних виробників пресервів, адже іноді це набагато вигідніше, ніж завозити непотрошену рибу.
7. У структурі експорту риби та морепродуктів спостерігалось скорочення майже всіх категорій мороженої риби та стабільне зростання експортних поставок рибних консервів.
В асортименті риби, що експортується (без врахування продажів у місцях вилову) у групі охолодженої та мороженої риби більше ніж 90-95% становить судак (тушки, філе, фарш), камбала (калкан чорноморський), бичок, щука, кілька, пеленгас тощо.
Щодо географічного розподілу, то близько 59% експортних поставок риби та морепродуктів у 2007 році (січень-вересень) було поставлено до США (31%) та Росії (28%). Це переважно судак (тушки, філе), на який існує значний попит на зовнішніх ринках. Інша рибна продукція та морепродукти поставляяються до Литви (18%), Польщі (8%), Туреччини (7%) та ін.
8. По прогнозам Україна буде залишатися й надалі імпортозалежною державою, при цьому експерти ринку прогнозують скорочення обсягів тіньового ринку. Найближчим часом буде спостерігатися тенденція росту імпорту мороженої/охолодженої риби та морепродуктів внаслідок зміни митних тарифів на імпорт риби та морепродуктів.
Буде активно розвиватися рибопереробна галузь, особливо у сегменті виробництва пресервів, заморожених напівфабрикатів (рибні палички, бюргери та ін.). За оцінками експертів, на українському ринку заморожених рибних напівфабрикатів все ще превалює зарубіжна продукція (в мережі київських супермаркетів – до 80%).
2.2 Характеристики сучасного стану, проблем та перспектив розвитку ЗЕД підприємств рибопереробної підгалузі харчової галузі економіки України
2.2.1 Характеристика макроекономічних заходів створення умов росту рибопереробної галузі в Україні на рівні виконавчої влади
На рівні виконавчої влади розвиток рибопереробної галузі харчової промисловості України з 24 січня 2007 року покладене на спеціальний виконавчий орган поза Міністерства сільського господарства України Державний комітет рибного господарства України [ 34 ]:
1. Державний комітет рибного господарства України (Держкомрибгосп) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.
Держкомрибгосп забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
2. Основними завданнями Держкомрибгоспу є:
- участь у формуванні та забезпечення проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;
- розроблення та здійснення комплексних заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку рибництва, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів та організація рибальства у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у водах за межами юрисдикції України відповідно до міжнародних договорів України;
- здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
- здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціонування системи моніторингу риболовних суден.
Згідно з пунктом 60 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [ 6 ] - ліцензуванню підлягає діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.
Згідно з Законом України «Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них» [5]:
1. Переробка продуктів лову
Переробку продуктів лову мають право здійснювати суб'єкти господарювання за наявності у них дозволу на цей вид діяльності, який видається орга-нами державної санітарно-епідеміологічної служби та державною службою ветеринарної медицини.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють переробку продуктів лову, підлягають обліку в державній службі ветеринарної медицини за місцем розташування. Суб'єкти господарювання, які здійснюють рибоконсервне та пресервне виробництво, підлягають обліку в центральному органі виконавчої влади у сфері рибного господарства.
Облік суб'єктів господарювання засвідчується номером, який присвоюється їм для маркування продукції власного виробництва.
Переробку продуктів лову можуть здійснювати суб'єкти господарювання, виробництво яких пройшло атестацію на виконання цих робіт.
2. Атестація переробного виробництва
Виробництво суб'єктів господарювання, які здійснюють переробку продуктів лову, підлягає в установленому порядку атестації на відповідність обов'язковим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами та нормативними документами.
Об'єктами атестації переробного виробництва є:
- технічна документація на продукцію та її виробництво;
- технологічне обладнання;
- засоби вимірювальної техніки, контролю, випробувальне обладнання та система їх перевірок;
- порядок реєстрації результатів контролю та випробувань, складання, затвердження та зберігання протоколів випробувань;
- порядок формування та позначення партій харчової продукції.
Атестат виробництва видається територіальним органом з сертифікації на підставі позитивного висновку атестаційної комісії.
3. Вимоги до переробки продуктів лову
Під час переробки продуктів лову повинні забезпечуватися:
- ведення обліку надходження продуктів лову, а також обліку виготовленої з них продукції;
- проведення постійного контролю якості та безпеки продуктів лову, що надходять на переробку, а також супутніх матеріалів та харчової продукції з них відповідно до статті 7 цього Закону;
- реалізація виготовленої харчової продукції та використання продуктів лову для переробки лише за наявності документального підтвердження їх якості та безпеки;
недопустимість введення в обіг, вилучення з обігу та утилізація неякісної та небезпечної продукції;
- дотримання вимог нормативних документів щодо умов добування, переробки та транспортування і зберігання продуктів лову та харчової продукції з них;
- недопущення негативного впливу неякісної та небезпечної продукції на життя і здоров'я населення та довкілля.
4. Забезпечення виробником контролю якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них.
З метою забезпечення якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них для здоров'я населення суб'єкт господарювання проводить контроль цієї продукції на всіх стадіях її переробки.
Контроль якості продуктів лову, харчової продукції з них та супутніх матеріалів здійснює виробнича лабораторія, яка підлягає акредитації.
Порядок акредитації виробничих лабораторій переробних виробництв встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.
Виробнича лабораторія проводить:
- вхідний контроль якості сировини, напівфабрикатів, супутніх матеріалів, призначених для виробництва;
- контроль критичних точок виробництва продукції;
- відбіркові перевірки якості дотримання технологічної дисципліни;
- контроль якості готової продукції за показниками, передбаченими нормативними документами.
Відповідальність за об'єктивність проведення досліджень (вимірювань) та вірогідність їх результатів несе керівник виробничої лабораторії.
Виробнича лабораторія на підставі досліджень продуктів лову, харчової продукції з них та супутніх матеріалів (за умови їх відповідності вимогам нормативних документів) видає свідоцтво про якість.
5. Підтвердження належної якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них
Підтвердження відповідності і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них встановленим вимогам є обов'язковим у разі їх реалізації або направлення на переробку.
Продукти лову реалізуються або використовуються для переробки тільки за наявності:
- ветеринарного свідоцтва;
- висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи у разі, якщо продукт лову реалізується або направляється на переробку вперше.
Харчова продукція реалізується тільки за наявності:
- ветеринарного свідоцтва;
- свідоцтва виробника про якість;
- сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката (для імпортованої продукції);
- маркування згідно з вимогами Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" [7].
6. Порядок переміщення через митний кордон продуктів лову та харчової продукції з них українського походження
Продукти лову, добуті за межами митної території України резидентами - суб'єктами господарювання на власних чи орендованих (зафрахтованих) суднах, а також харчова продукція з них, виготовлена резидентами - суб'єктами господарювання, є продукцією українського походження.
Підтвердження продуктів лову та харчової продукції з них як продукції українського походження здійснюється за бажанням резидента - суб'єкта господарювання.
Для здійснення митного оформлення щодо якості та безпеки продуктів лову та харчової продукції з них українського походження резидент - суб'єкт господарювання подає:
- свідоцтво про якість;
- ветеринарне свідоцтво;
- карантинний дозвіл на тару, виготовлену із сировини рослинного походження;
- атестат виробництва (копію).
7. Порядок переміщення через митний кордон продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва
Митне оформлення для використання на митній території України продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва здійснюється згідно з вимогами митного законодавства України.
Для здійснення митного оформлення щодо якості та безпеки продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва суб'єкт господарювання подає [ 21 ]:
- сертифікат походження;
- сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання іноземного сертифіката;
- ветеринарне свідоцтво на кожну партію продукції;
- карантинний дозвіл на тару, виготовлену із сировини рослинного походження.
Державний контроль та нагляд за якістю та безпекою риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції з них, що призначаються для експорту, здійснює Державний департамент ветеринарної медицини.
При здійсненні функцій виконавчої влади в галузі регулювання рибної промисловості України, наказом Державного комітету рибного господарства України від 13 березня 2007 року N 13 [30-33] у 2007 році встановлені:
1. Режим промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2007 році.
2. Режим промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2007 році.
3. Режим промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2007 році.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
