97266 (685188), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Основні наслідки вступу України до СОТ:

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі.

2. Збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій.

3. Спрощення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі.

4. Суттєве посилення позицій вітчизняних підприємств в антидемпінгових розслідуваннях, а також запобігання застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії.

6. Збільшення надходжень до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту.

7. Ширший вибір товарів і послуг. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продукції.

Розглядаючи негативні наслідки вступу України до СОТ, можна виділити наступні:

1. Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні. Це призведе до того, що доведеться перепрофілювати українські промислові підприємства.

2. Дуже серйозним моментом є і накладення деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми.

3. Подальша лібералізація торгівлі поступово підсилить вплив світової кон'юнктури на економіку України, зумовить підвищення економічних ризиків в періоди глобальної економічної нестабільності. Ці ризики можуть неадекватно компенсуватися позитивним впливом світової кон'юнктури в періоди її сприятливого розвитку, - враховуючи те, що лібералізація і включення в глобальні процеси автоматично не приводять до виправлення структурних недоліків менш розвинених країн [100].

4. Цілком можливі тимчасові ускладнення у сфері державного регулювання економічного розвитку, викликані необхідністю переходу на нові, міжнародно-узгоджені умови державного регулювання економіки і відмови від використовування традиційних важелів економічної, і перш за все вертикальної промислової політики, а саме: можливості застосовувати пільги до оподаткування, мита і інших платежів, списувати заборгованість підприємств перед державою, використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання вітчизняного виробництва, контролювати і регулювати фінансові потоки, висувати до іноземних інвесторів вимоги з приводу джерел придбання ними комплектуючих (вимога місцевого компоненту виробництва) і напрямів збуту товарів.

Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі до СОТ Україна отримає набагато більше позитивних наслідків ніж негативних. Але ці негативні наслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного виробництва, чого не можна допустити. Тому необхідно, щоб держава проаналізувала наслідки по кожному сектору економіки окремо і прийняла усі можливі міри для захисту національних виробників [100].

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.

В рибопереробній галузі України вступ до СОТ потребує негайного виконання вимог документу “Розробка умов і процесів для експорту риби і рибної продукції в Європейський Союз” [ 41].

Так, згідно з документами до “Контракту з АТЗТ Компанією «Бастіон» про надання консультативних послуг з питань експорту рибної продукції в Європейський Союз” [ 41 ] Україною терміново повинні бути прийняті та впроваджені наступні документи на державному рівні:

1. Санітарні умови для виробництва і розміщення на ринку рибної продукції – документ, що у першу чергу має бути підписаний Головою Державного департаменту ветеринарної медицини України у формі наказу.

2. Врахована Додаткова інформація до Директиви 91/493/ЕЕС.

3. Мінімальні вимоги до гігієни рибної продукції, виловленої на борт рибопереробних суден – документ, що у першу чергу має бути підписаний Начальником державного департаменту ветеринарної медицини України у формі наказу.

4. Лист-заявка, який слід направити в Єврокомісію після підписання документів, що мають бути підписані в першу чергу.

В законодавстві України повинні бути прийняті світові вимоги до термінології вилова риби та рибопереробки [41].

Україна зобов’язана гарантувати, що особи, які несуть відповідальність за стан підприємства, прийняли всі необхідні міри для того, щоб положення вимог ЄС виконувалися на всіх стадіях виробництва рибної продукції.

Нормативні документи в рибопереробній галузі України повинні мати розділи з вимогами, відповідаючими нормативам ЄС [41].

Висновки до розділу 1

Світове господарство є складною комплексною системою з досить чіткими межами, якісними і кількісними параметрами. Його не треба ототожнювати зі світовою економікою, яка стосується здебільшого продуктивних сил, їхніх національних та регіональних особливостей. Відмінність світового господарства від світового ринку полягає в тому, що воно проявляється насамперед через міжнародний рух факторів виробництва та товарів(меншою мірою). Для світового ринку переважно характерне міжнародне переміщення товарів, міжнародна торгівля. Світове господарство поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов'язаними з міжнародною мобільністю факторів виробництва.

Характерними рисами сучасного світового господарства є :

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення – вивезення капіталу, робочої сили, технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих в декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);

• економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній та багатосторонній основах;

- виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав та міждержавних об ' єднань.

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

Так, в рибопереробній галузі України вступ до СОТ потребує негайного виконання вимог документу “Розробка умов і процесів для експорту риби і рибної продукції в Європейський Союз” (запропонована для Українського законодавства транспозиція Директив 91/493/ЕЕС і 92/48/ЕЕС), що потребує значних капітальних інвестицій та залучення значних обсягів іноземних фінансових інвестицій.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

2.1 Загальна оцінка динаміки розвитку ЗЕД підприємств харчової промисловості України за останні 5 років (2003 – 2007 роки)

До галузей харчової первинної переробки харчової сировини належать м'ясна, рибна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.

Рис. 2.1. – Теріторіальне розташування основних виробництв харчової

промисловості України [101]

В табл.Д.1 – Д.8 Додатку Д наведені статистичні дані Держкомстату України по товарній та географічній структурі зовнішньої торгівлі України у 2003 – 2007 роках [106]. В табл.Д.6 виділена динаміка показників експорту та імпорту харчової продукції та окремо рибної продукції в Україні за 2003 -2007 роки.

Аналіз динаміки росту абсолютних обсягів експорту та імпорту загальної товарної маси товарів харчової промисловості (рис.2.3), продукції рибної галузі (рис.2.2) та динаміки показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках (рис.2.3) показує, що:

• загальний щорічний обсяг експорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,07 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 40,0 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 23,02 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 48,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),

Рис.2.2. – Динаміка показників обсягів експорту – імпорту рибної продукції в Україні у 2003 -2007 роках (в тис.доларів США) [106]

Рис.2.3. – Динаміка показників обсягів експорту – імпорту продукції харчової промисловості в Україні у 2003 -2007 роках (в тис.доларів США) [106]

Рис.2.4. – Динаміка показників ланцюгового темпу щорічного росту обсягів експорту та імпорту загальної маси товарів харчової промисловості України та рибної підгалузі у 2003 -2007 роках [106]

• загалом зовнішньоекономічна торгівля України характеризується переходом від рівня позитивного сальдо +3,67 млрд. дол.США у 2004 році до все зростаючого негативного сальдо у 2005 -2006 роках (( - 1,9) млрд.дол.США у 2005 році ,( -6,67) млрд.дол.США у 2006 році та (-8,15) млрд..дол.США у 2007 році) за рахунок випереджаючого темпу приросту імпорту в країну;

• загальний щорічний обсяг експорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,73 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 4,93 млрд..дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 2,17 млрд.дол.США у 2003 році до рівня 3,2 млрд.дол. США у 2007 році (3 квартали),

• харчова промисловість України разом характеризується постійним позитивним сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, обсяг експорту у 2006 -2007 роках становить 154% від обсягу імпорту харчових продуктів;

• питома вага експорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 11,84 % у 2003 році та дещо зростає до рівня 12,30 % у 2007 році;

• питома вага імпорту продукції харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 9,44 % у 2003 році та знижується до рівня 6,60 % у 2007 році;

• загальний щорічний обсяг експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України знизився з рівня 11,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 5,03 млн.дол.США у 2007 році (3 квартали), загальний щорічний обсяг імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в зовнішній торгівлі України зріс з рівня 88,4 млн.дол.США у 2003 році до рівня 362,0 млн.дол. США у 2007 році (3 квартали),

• рибна галузь харчової промисловості України характеризується великим значенням негативного сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, при цьому обсяги експорту рибної продукції знизились за 5 років практично в 2 рази, а обсяги імпорту рибної продукції за 5 років зросли практично в 4 рази, відносна частка експорту займає всього 1,6% від обсягу імпорту рибної продукції;

• питома вага експорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу експорту зовнішньої торгівлі України становить 0,05 % у 2003 році та зменшується майже в 3,5 рази до 0,013 % у 2007 році;

• питома вага імпорту продукції рибної галузі харчової промисловості в загальному обсягу імпорту зовнішньої торгівлі України становить 0,384 % у 2003 році та зростає майже в1,9 раза до 0,668 % у 2007 році;

Загальна характеристика галузі рибної галузі та ринку риби в Україні:

1. У 2006 році в Україні було спожито 672 тис. т риби (дані сайту www.orghim.ru). Середній обсяг споживання риби та морепродуктів на одну особу залишається на рівні 12 кг на рік, тоді як рекомендована Міністерством охорони здоров’я норма становить 23,7 кг (журнал Food&Drinks, №11, с. 38).

Характеристики

Список файлов ВКР