24932-1 (630307), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Регулювання здійснюється за допомогою методів та механізмів регулювання МТ (адміністративні/економічні, тарифні/нетарифні тощо).

61.Головні інструменти торгової політики держави. Інструменти держ. регулювання МТ поділяються на тарифні – ті, що засновані на використанні митного тарифу, і нетарифні – всі інші методи. Митно-тарифні засоби є найстарішим методом регулювання зовнішньоторгівельного обороту. Їхньою основою є митні податі, зведені в митні тарифи, які використовуються з ціллю оподаткування товарів, що ввозяться і вивозяться на митну територію країни. Окремі інструменти торгівельної політики дуже часто використовуються при необхідності або обмежити імпорт, або форсувати експорт. До інструментів тарифного методу відносяться митні податі і тарифна квота, вони переважно регулюють імпорт. Нетарифні методи регулювання поділяються на: кількісні, приховані і фінансові. До інструментів кількісного методу відноситься квотування (регулює переважно імпорт), ліцензування (регулює як експорт так і імпорт), “добровільні обмеження” (регулює переважно експорт). До інструментів прихованих методів належать: державні закупки, вимоги щодо вмісту місцевих компонентів, технічні бар’єри, податки і збори. Ці інструменти регулюють переважно імпорт. А інструменти фінансових методів – субсидії, кредитування, демпінг – регулюють експорт. За допомогою інструментів торгової політики уряд допомогає експортерам вивезти якомога більше продукції, зробивши їхні товари більш конкурентними на світовому ринку, і обмежити імпорт, зробившв іноземні товари менш конкурентноспроможними на внутрішньому ринку.

62.Загальна порівняльна характеристика адміністративних та економічних методів ругулювання МТ відносин.

Методи та механізми регулювання поділяються на адміністративні та економічні.

Адміністративні:

- Превентивне правове регулювання (сист. між нар. угод, протоколів, застереження в угодах)

- Торгівельні режими (найб. спр., преференційний, звичайний, дискримінаційний)

- Митне оподаткування (митний тариф, митні податки та збори)

- Національне оподаткування

- Кількісні обмеження (ліцензування, квотування, добровільні обмеження)

- Технічні бар’єри

- Адміністративні формальності

- Екстрене правове регулювання (антидемпінг, ембарго, економічний байкот, блокада)

Економічні:

- Фінансові та гр.-кред заходи (податкові пільги, держ кредитування, фінансування виробництва)

- Вал-кредитне регулювання (валютні курси та обмеження, імпортні депозити)

- Орг-техн сприяння експорту (інформаційна, організаційна підтримка нац виробників).

В той час як адміністративні методи є кількісними ме-ми рег-я МТі їх рег-я здійсн-я в формі квотування, ліцензування, добров обмеж експорту, економічні ж методи є фінансовими методами рег-я і їх рег-я здійсн в формі надання субсидій, кредитування, демпінгу.

63.Загальна структура та функції митного тарифу. Митний тариф це:

-інструмент торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії з світовим ринком;

-конкретна ставка митної податі, яка підлягає сплаченню при вивозі або ввозі певного товару на митну територію країни.

-процес взимання митної податі.

Основні елементи митного тарифу: 1.система товарної класифікації; 2.види митної податі; 3. структура тарифу; 4.методи визначення країн походження товарів.

Функції: 1.фіскальна-відноситься як до експортних так і до імпортних податей, оскільки є джерелом поповнення держбюджета. 2.протекціоністська-відноситься до імпортних податей, оскільки завдяки їм держава захищає внутр. товаровиробника від іноз.конкуренції. 3.балансуюча-відноситься до експортних податей, які встановлюються з метою запобігання небажаного експорту товарів.

64-65.Види та роль митних податей.

За способом стягування:специфічні-певна сума, яка стягується зі встановленої одиниці ваги, об’єма або кількості товару; адвалорні-встановлюються у вигляді певного відсотку від ціни товару. Її величина прямо пропорційна ціні; змішані або комбіновані-комбінація специфічних і адвалорних ставок.

За об’єктом обкладання: ввозні або імпортні-стягуються з товарів, що імпортуються або за умов випуску товарів з митних складів, розташованих у середині країни; вивозні або експортні-стягується з товарів при вивозі їх за кордон. Їх торгово-політична роль у зменшенні експорту окремих товарів або штучне підвищення їх цін; транзитні-стягуються за провіз товару по території даної країни. Застосовується в основному в фіскальних цілях.

За характером походження: автономні-встановлюються постановою державної влади дагої країни незалежно від будь-яких багатосторонніх або двосторонніх актів; конвенційні (договірні)- ставки податей, які встановлюються в процесі переговорів ; преферанційні- особливо пільгові ставки податей, які надаються окремим країнам або групам країн, як правило, що розвиваються;

За типами ставок: постійні- не змінюються залежно від обставин; змінні- можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках.

За способом обчислення: номінальні- тарифні ставки вказані у митному тарифі; ефективні-мита на кінцеві товари, встановлені з врахуванням рівня мит на імпортні вузли та деталі цих товарів.

За ха-м : сезонні стягнення (застос-я для оперативного рег-я МТ пр-ю сезонного ха-ру), антидемпінгові стягнення (застос-я в випадках ввозу на територію певної країни тов-в за ціною нижчою ніж нормал ждя певної країни), компенс-і мита (застос до тов-в при вир-ві яких застос-я субсидії).

Введення митних податей обгрунтовується необхідністю захисту слабких галузей промисловості, стимулювання вітчизняного виробника, збільшення доходів в бюджет і захист національної безпеки.

1. Види та роль митних податей.

Митні податі бувають 3-х видів:

• Адвалерні(нарховауються у % в залежності від вартості товару).Застосовуються в основному при обкладанні товарів які мають різні якісні х-ки в межах однієї товарної групи.Позитивною стор є те що вони підтримують ріевнь захисту внутр ринку не залежно від коливаня ціни товару.А негативною стороною є те що пердбачають необхідність митної оцінки товару яка може носити суб”ективний х-р.

• Специфічні(нарах у встанов розмірі за один об”єм або штуку товару). Застосов до стандартніх товарів. Перевагою є те що вони прості в упрвлінні і незалишають місця для зловживання. Проте рівень митного захисту за допомогою спец податей залежить від коливання ціни на товар. У випадку коли І-ні ціни підвищ рівень захисту нац виробника падає, а коли Е-ні ціни підвищ – рівень захисту нац виробника підвищуеться.

• Змішані (поєднання адвалерної та специфічної податі).

• Альтернативні (передбачають право вибору).

66.Методичні засади визначення країни походження товару. Це є одним з основних елементів митного тарифу. Виділяють декілька підходів. 1)країною походження вважаються країна, яка поставила останнє маркування; 2)процентна методика: якщо більша частина продукції вироблена в якійсь країні, то ця країна і є країною походження; 3)найбільш досконалий метод є той, за яким країною походження є та держава, в якій товари були: а)повністю вироблено; б) підлягають достатній переробці.

Переробка вважається достатньою, якщо товар, що декларується, класифікується за іншою тарифною позицією, або поступає з третьої країни на переробку; якщо в вартості товарів, що декларуються, частка доданої вартості становить не менше 50%; в категорію переробки товарів не включається: зберігання, упаковка, змішування товарів.

67.Головні завдання та типізація митних податків. Їх призначення полягає в доповненні номінальної ціни товарів з ціллю наближення її до ефективної. Виділяють: 1) прикордонний податок, який поступає в бюджет держави, зміст його полягає в оплаті права перетину кордону; 2) спеціальні/надзвичайні – екстрений засіб щодо скорочення ввозу продукції на внутрішній ринок; 3) сковзькі імпортні податки – виконують функцію вирівнювання цін; 4) компенсаційні імпортні збори – застосовуються переважно до с/г продуктів.

68.Сутнісна характеристика внутр. або національного оподакування імпорт. товарів.

Внутрішні податки і збори – приховані методи торгової політики, направлені на підвищення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентноспроможності на внутрішньому ринку.Податки, що накладаються на імпортні товари, дуже різноманітні і можуть бути прямими (ПДВ, акцизний податок, податок на продаж), або непрямі (збори за митне оформлення, реєстрацію та виконання інших формальностей, портові збори). Податки і збори грають дискримінаційну роль тільки в тому випадку, якщо вони накладаються тільки на імпортні товари, в той час як товари місцевих виробників опадаткуванню не підлягають. У випадку, якщо умови оподаткування однакові для національних та імпортних товарів, то така політика може розглядатися як політика створення рівних стартових умов для конкуренції в ціні та якості. В багатьох випадках податок перевищує по вартості розмір імпортної податі і більш того їх ставка може змінюватися від внутрішньої кон’юктури місцевого ринку

69.Кількісні обмеження та їх структура. Це адміністративна форма нетарифного держ. регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту та імпорту. Їх головна ціль полягає в захисті національних виробників в тих випадках, в яких традиційні торгово-політичні інструменти є неефективними. Ці інструменти підвищують ціну імпортованих товарів і таким чином визивають їх скорочення. Кількісні обмеження можуть застосовуватись рішенням уряду однієї країни або на основі міжнародних угод, які координують торгівлю певними товарами. Ці обмеження включають квотування (контингентування), ліцензування, “добровільне” обмеження експорту. Квота – кількісна нетариф. міра обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. За направленістю дії квоти діляться на: експортні – вводяться або у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, які встановлюють долю кожної країни в загальному експорті певного товару, або урядом країни для запобігання вивозу дефіцитних товарів; імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровир-ків, для досягнення збалансованості торг-го балансу, регулювання попиту і пропизиції на внутр. ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торг. політику інш. країн. За охопленням квоти діляться на глобальні – встановлюються на імпорт і експорт певного товару на певний період часу, незалежить від того, з якої країни він імпортується і в яку країну він експортується; індивідуальні – встановлюються в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти зазвичай встановлюються на основі двосторонніх угод. Ліцензія – регулювання зовн.економ. діяльності через дозвіл, який видається держ. органами на експорт(імпорт) товару в встановленій кількості на певний проміжок часу. Ліцензування може бути складовою частиною процесу квотування, тоді це лише документ, що підтверджує право ввезення (вивозу) товару в рамках отриманої квоти; або бути самостійним інструментом держ. регулювання – набуває ряду конкретних форм: разова ліцензія (письмовий дозвіл строком до 1р. на ввіз/вивіз, який надається урядом конкретній фірмі на здійснення однієї зовн.торг.операції); генеральна ліцензія – дозвіл на ввіз/вивіз того чи інш. товару на протязі року без обмеження кількості операцій; глобальна ліцензія – дозвіл на ввіз/вивіз даного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості; автоматична ліцензія – дозвіл, який видається негайно після отримання від експортера/імпортера заявки, яка не може буть відхилена держ. органами. “Добровільне” обмеження експорту – це торг квота, яка ввод-я країною експортером під загрозою санкцій з боку країни імпортеру.

70. видова стр-ра ліцензій.

Ліцензія – регулювання зовн.економ. діяльності через дозвіл, який видається держ. органами на експорт(імпорт) товару в встановленій кількості на певний проміжок часу. Ліцензування може бути складовою частиною процесу квотування, тоді це лише документ, що підтверджує право ввезення (вивозу) товару в рамках отриманої квоти; або бути самостійним інструментом держ. регулювання – набуває ряду конкретних форм: разова ліцензія (письмовий дозвіл строком до 1р. на ввіз/вивіз, який надається урядом конкретній фірмі на здійснення однієї зовн.торг.операції); генеральна ліцензія – дозвіл на ввіз/вивіз того чи інш. товару на протязі року без обмеження кількості операцій; глобальна ліцензія – дозвіл на ввіз/вивіз даного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості; автоматична ліцензія – дозвіл, який видається негайно після отримання від експортера/імпортера заявки, яка не може буть відхилена держ. органами. Ліцензування використовується багатьма країнами світу перш за все країнами, що розвиваються, з ціллю держ. регулювання імпорту. Розвинуті країни найчастіше використовують ліцензії як документ, який підтверджує право імпортера на ввіз товару в рамках встановленої квоти. Механізми розподілу ліцензій, які використовуються різними країнами, досить різноманітні: аукціон, сис-ма явних переваг, розподіл ліцензій на неціновій основі.

71.Міжнародне квотування товарних потоків.

Квота – кількісна нетариф. міра обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. За направленістю дії квоти діляться на: експортні – вводяться або у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, які встановлюють долю кожної країни в загальному експорті певного товару, або урядом країни для запобігання вивозу дефіцитних товарів; імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровир-ків, для досягнення збалансованості торг-го балансу, регулювання попиту і пропизиції на внутр. ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торг. політику інш. країн. За охопленням квоти діляться на глобальні – встановлюються на імпорт і експорт певного товару на певний період часу, незалежить від того, з якої країни він імпортується і в яку країну він експортується. Зміст таких квот зазвичай заключається в забезпеченні необхідного рівня внутрішнього споживання, їх обсяг вираховується як різниця внутр. вир-ва і споживання товарів. Індивідуальні – встановлюються в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти зазвичай встановлюються на основі двосторонніх угод, які надають основні переваги в експорті або імпорті товарів тим країнам, з якими є найбільш тісні політичні, економічні та інші інтереси.

Переваги квоти як засобу обмеження імпорту: по-перше, квота дає гарантію, що імпорт не буде перевищувати певну величину, оскільки позбавляє іноземних конкурентів можливості розширювати продажі на ринку шляхом зниження цін (тариф цієї гарантії не надає). По-друге, квотування є більш гнучким і оперативним інструментом політики, оскільки зміна тарифів за звичай регламентується національним законодавством і міжнародними угодами. По-третє, використання квот робить зовнішньоторгівельну політику більш селективною, оскільки шляхом розподілу ліцензій держава може підтримувати конкретні підприємства. Разом з тим використання квот на імпорт може призводити до додаткових негативних ефектів. З одного боку, обмежуючи цінову конкуренцію і гарантуючи вітчизняним фірмам певну частку національного ринку, квота може сприяти монополізації економіки. З іншого боку, саме розподілення ліцензій рідко відбувається на відкритих аукціонах в умовах чесної конкуренції імпортерів і тому в кращому випадку призводить до свавільних і тому недостатньо ефективних адміністративним рішенням, а в гіршому – до розвитку корупції.

72.Порівняльна характеристика квот та контингентів. Квота – кількісна нетариф. міра обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. За направленістю дії квоти діляться на: експортні – вводяться або у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, які встановлюють долю кожної країни в загальному експорті певного товару, або урядом країни для запобігання вивозу дефіцитних товарів; імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровир-ків, для досягнення збалансованості торг-го балансу, регулювання попиту і пропизиції на внутр. ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торг. політику інш. країн. За охопленням квоти діляться на глобальні – встановлюються на імпорт і експорт певного товару на певний період часу, незалежить від того, з якої країни він імпортується і в яку країну він експортується; індивідуальні – встановлюються в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти зазвичай встановлюються на основі двосторонніх угод. Квота та контингент мають практично одне й те ж значення з тією різницею, що поняття контингента інколи використовується для позначення квот сезонного характеру.

73.Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)