24932-1 (630307), страница 13
Текст из файла (страница 13)
-матеріальна шкода;
-загроза заподіяння матеріальної шкоди;
-перешкоджання створенню або розширенню виробництва національного товаровиробни-ка.
Стаття 3 Угоди про антидемпінг передбачає, що визначення факту завдання шкоди вітчизняній промисловості від демпінгу, повинно базуватися на всіх “відповідних економічних факторах, що мають відношення до стану промисловості”. Такі фактори включають фактичне або потенційне падіння виробництва, реалізації, частки ринку, прибутків, продуктивності, доходів від інвестицій або використання потужностей, а також фактичний або потенційний вплив на грошовий обіг, товарно-матеріальні запаси, працевлаштування, заробітну плату, зростання, здатність залучати капітал або інвестиції.У разі, коли протягом відповідного розслідування встановлюється, що існує демпінг та внаслідок цього заподіюється шкода, можуть застосовуватись антидемпінгові заходи, які оформлюються в антидемпінгове мито, строк дії якого, як правило, 5 років.
81.Етапність проведення антидемп. роз-слідування. 1.Подача скарги або галуззю нац. промисловості або компетентним орга-ном зацікавленої сторони. Для прийняття скарги до розгляду необхід., щоб вона була підтримана представниками пром. країн, як-що на їх долю припадає > 50% вир-ва дано-го товару ( у відповідності до європ. закон-вом). 2.Зпівставлення цін і визначення матер. збитку. Докази мат. Збитку повинні бути достат. аргументованими. Вводиться тимчасова антидемп.мито. 3.Якщо факт демпінгу є доведеним,то єкспортер повинен підняти ціну або піти з ринку. Альтер. варі-ант – введ. постійн. антидемп. мита. Якщо факт демпінгу не є доведени, експортери отрим. компенсацію від представників промислової країни або імпортерів.
82.Практика застосув. антидемпінг. за-ходів проти українськ. товарів.
Найбільше від застосування антидемпінгових заходів страждає чорна металургія України. За відносин, необхідність в котрих виникає у випадку надзвичайних чи неочікуваних дани-ми Департаменту торгівельних обмежень та контролю за зовнішньоекономічною діяль-ністю Мін.екон. України на поч. 2001 року в країнах СНД, Прибалтиці, Європі, Півн. Та Півд. Америці , Азії проводиться близько 18 антидемпінгових розслідувань проти товарів походженням з України. Наприк.- Росія- тру-би з чорних металів, крохмаль,карамель США- арматура Угорщина- цемент, метало-продукція та ін.
83.Фін. методи зовн.-торг. політики. Найбільш розповсюдж. фін. методами є субсидії, кредитування та демпінг. Субси-дія- грошова виплата, яка направл. На під-тримку нац. виробників та непряму дис-кримінацію імпорту. За хар-ром виплат С. поділ. На: - прямі – безпосеред. виплач. експортеру, й обумовлені фактом здійснен. експорт. операції
-непряма С.- форма прихов. дотування експортерів за рахунок надання льготних кредитів, податкових вилучань,повернення раніш сплачених мит.
-перехресні С.- дотування однієї галузі чи сектору ек-ки за рахунок іншої галузі чи сектору шляхом держ.регулювання.
С. бувають-експортні, імпортні та внутріш-ні.
Експортне кредитування- метод фінансової нетарифної зов.-торг. політики, передбач фін. стимулювання державою розвитку екс-порта нац. фірмами. Був.-коротко-, серед.- та довгостроковими.
Демпінг-метод фін. нетариф. торг. політики , передбач. просун. товару на зовніш. ринок за рах. зниження експорт. цін нижче нормал . рівня цін, які є в цих країнах
. Виділяють такі види демпінгу:1. Спорадичний- виникає коли на заруб. ринках здійснюється реалізація товарів за цінами нижче внутріш. на протязі незнач-ного періоду часу. 2. “Грабіжницький”-ви-тісняє з ринку нац. виробни-ків за кордоном. 3.Постійний .Також існують прямий , зворот-ній, прихований , валютний, самостійний , субсидійований, демпінг по технологічному ланцюгу,etc.
84.Види та функції субсидій в зовн. тор-гівлі. С.- фін. або ін. екон. підтримка, яка здійснюється урядом країн-уч. зовн.-торг. опер. Вона може надаватися індивід.,окрем. галузям, окрем. регіону автоматич. або на основі об’”єктивн. критеріїв. Осн. хар-ка- використ. бюджет. коштів. Бувають- 1.Експ. С.,які призводять до розшир. продажів на зовніш. ринку при одночас. падінні цін на товари. При цьому,теоретич., збитки через зниж. ціни повин. компенсув. за рах. зрост. обсягів продаж. Тому ефект експ. С. залеж. від еласт.D на товар.2. Імпорт. С. 3.Внутр. С., при введ. яких на товар,який конкурує з імпортом виник. декілька екон. ефектів : розшир. внутр.вир-во за рах. витіснен.з ринку імпорт. товарів,частина С. розподіл. серед найбільш ефект. під-в, які здібні розширити вир-во,частина С. розподіл. серед нєефект. під-в щоб стимулювати вир-во.
В залеж. від мех-му надання С. виділ.
- прямі – безпосеред. виплач. експортеру,й обумовлені фактом здійснен. експорт. операції
- непрямі С.- форма прихов. дотування експортерів за рахунок надання льготних кредитів, податкових вилучань,повернення раніш сплачених мит.
-перехресні С.- дотування однієї галузі чи сектору ек-ки за рахунок іншої галузі чи сектору шляхом держ.регулювання
З точки зору об”єкту субсидув.:
- субсидув. витрат-дотування матеріалів, що використовуються,витрат на з/п,провед. досліджень тощо.
-субсидування товарів-прямі або непрямі С-ії в залеж. від обсягу вир-ва.
-субсидув.споживання;
-субсидвперебуд. структури вир-ва
-субсидув. окремих регіонів
85. Експортне кредитування та практика його застосування в світі.
Експортне кредит-ня – метод фінансової нетарифної зовн-торгівельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.
Форми експорт. кредит-ня:
-субсидійовані кредити національним експортерам – кредити, що видаються державними банками під % ставку нижче за ринкову;
-державні кредити іноземним імпортерам при обов’язковій умові закупівлі товарів тільки у фірм країни, що надала такий кредит (зв’язаний кредит);
-страхування експортних ризиків національних експортерів: комерційних ризиків (нездатність імпортера сплатити поставку) і політичних ризиків (раптові дії уряду, які не дозволяють імпортеру виконати свої зобов’язання перед експортером).
Експ. кредити можуть бути:
-короткостроковими – на строк до 1 року, для кредитування експорту споживчих товарів і сировини;
-сер.-строковими – на строк 1-5 років, для кредит-ня експорту машин і обладнання;
-довгостроковими – на строк більше 5 років, для кредит-ня експорту інвестиційних товарів і великих проектів.
До основних методів забезпеч-ня експортерів кор.-строковим кредит-м належать: рефінанс-ня комерц. банків центр. банками і створ-ня державою фонду або іншого джерела фін-ня експ-ту.
Що стос-ся систем середньо- та довгострокового кредит-ня експ-ту, то тут є різні підходи. Деякі країни (Аргент., Колумбія, Мексика, Нігерія, Чилі) поширюють дію сис-м кор.-строкового рефін-ня своїх центр. банків і на середньо- і довгострок. кред-ня експ-рів. Інші (Бразилія) більш довгострок. кредит-ня експ-ту здійсн-ть за рах. рес-сів держ. фонду фін-ня експ-ту. В третіх країнах створено спец. установи для фін-ня і банків. Обслуг-ня більш довгострокових експорт. операцій.
Організаційна форма надання експортних кредитів, а також взаємовідн-ни між агентствами з експорт. кред-ня і державами є досить складними. Таке агентство може бути департаментом всередині урядового міністерства, самостійною організацією на правах міністерства і навіть приват. фірмою, що працює під контролем уряду. Нац. агентства з експ. кред-ня вступають у договірні відн-ни одне з одним для фін-ня експ-ту із більше ніж одної країни, корд-ції політики і обміну інф-цією про позичальників.
Найбільш крупні об’єднаня агентств з експ. кред-ня:
-Експортна кредитна група – група предст-ків урядів і агентств з експ. кред-ня в рамках ОЕСР, яка регулює надання сер.-строкових експ. кред-в на 2 і більше років. Члени групи зобов’язані дотрим-ся таких вимог: сплата готівкою щонайменше 15% варт-ті експ. контракту; виплата по кредитам повинна відбув-ся через регуляр. проміжки часу протягом 5 років відносно багатими і протягом 10р. всіма іншими країнами; мінім. ставки % по кред-м повинні бути зв’язаними з ринк. ставками, мінім. частка пільг. компоненту в кредиті – 35% для найменш розвинутих країн.
-Бернський союз-Міжнар. союз страх-ня кред-в і інвестицій – дорадчий орган агентств з експ. кредит-ня, який є місцем обміну інформацією в галузі кор.-строкового експ. кред-ня.
Експ. кредити інколи є різновидом зовніш. допомоги іншим державам. Розміри субсидіювання через пільг. кредит-ня розрах-ся як різниця між %ставкою по пільг. кредиту і поточною ринк. %ставкою. В банків. практиці % ставки по експ. кред-м звичайно набагато нижчі від ставок по іншим видам кред-в і дуже часто є предметом узгодж-ня між країнами в межах картельних угод. Існують ще такі способи стимул-ня експ-ту через експ. кредити: перенесення строків перших сплат по кред-м на більш довгий період, сплата кред-в у валюті покупця або у формі товар. поставок, держ. пільг. страх-ня експ. кред-в і т.д.
86. Загальна характеристика внутр-х фінансових та грошово-кредитних заходів стимул-ня МТ.
До цих заходів віднос-ся субсидіювання.
Субсидія – фінансова або інша ек. підтримка в будь-якій формі, яка здійсн-ся урядами країн-учасниць зовнішньоторговельних операцій і яка може надаватися індивід-но, окремій галузі, окр. регіону, автоматично або на підставі об’єктив. критеріїв. Основною рисою субсидії є викор-ня бюджет. коштів. Найбільше поширення отримали:
1. Експорт. субсидії, які призводять до розширення продажу на зовн. ринку при одночасному зниженні цін на них. При цьому теоретично втрати від падіння цін повинні компенсув-ся за рах. збільш-ня обсягу продажу. Тому ефект-ть експ. субсидії залежить від еластич-ті попиту на товар на зовн. ринку.
(-) момент експорт. субсидіювання – збільш-ня цін на внутр. ринку, яке відбувається внаслідок перерозподілу рес-сів. Програє внутр. споживач.
2. Внутрішні субсидії – при їх введенні на товари, які конкурують з імпортом, виникає декілька ек. ефектів:
-розшир-ся внутр. вироб-во за рах. витіснення з ринку імпортних тов-в;
-частина субс. розподіляється серед найбільш ефект-х підпр-тв, це сприяє розшир-ню вироб-ва;
-частина субс. серед не ефект. підпр-тв, це сприяє нераціон. стимулюванню вироб-ва.
В залежності від механізму над-ня субсидії виділяють:
-прямі субсидії – безпосередні виплати експортеру, які обумовлені фактом здійснення експ. операції;
-непрямі – форма прихованих дотацій експортеру за рах. надання пільг. кредит-ня, пільг. вилучень, повернення раніше сплачених митних податей;
-перехресні – надання дотацій одній галузі або сектору ек-ки за рах. іншої галузі або сектору ек-ки за допомогою заходів Д. регул-ня.
З точки зору суб’єкта субсид-ня виділяють:
-субсид-ня витрат – надання дотацій на викор. матеріалів, витрати на з/п, проведення досліджень, викор-ня інфрастр-ри;
-субсид-ня товару – прямі або непрямі субсидії в залежності від обсягу вироб-ва;
-субсид-ня споживання;
-субсид-ня перебудови стр-ри вироб-ва,
субсид-ня окр. регіонів.
Субсидії, які бажані з т. зору ВТО. Ст. 6 Угоди країн-уч-ць ВТО “Про субсидії” містить перелік критеріїв, які дозволяють виявляти факт порушення інтересів уч-ків Угоди у випадку якщо:
1)сукупний адвалорний розмір субс. перевищує 5%;
2)якщо субс. надається для покриття поточних збитків галузі;
3)якщо субс. над-ся для покриття поточ. збитків діяльності підпр-ва;
4)субс. над-ся з метою списання держ. боргів або зобов’язань по боргам;
5)якщо субс. над-ся для витіснення аналогічного товару, який експорт-ся на ринок третьої країни;
6)викор-ня субс. призводить до значного і стабільного збільшення частки країни на світ. ринку протягом строку викор-ня субс. у порівнянні до середнього рівня за тир роки.
Субсидії, які не можуть бути об’єктами застосування відповідних заходів:
-субс., які направл-ся на гуманітар. цілі (охорона здор., освіта);
-держ. сприяння дослідженням, які здійсн-ся фірмами на контракт. основі, якщо сума держ. субс. покриває до 75% заг. витрат;
-держ. сприяння розв-ку відсталих регіонів;
-держ. сприяння в процесі пристосування і адаптації існуючих виробництв до нових вимог нац. законодавства.
87. Зміст та ек. доцільність валютного регулювання зовнішньоторговельних відносин.
Осн. елементи вал. регул-ня:
-Валютні обмеження – система норматив. правил, які регламентують права громадян і юридичних суб’єктів ринку відносно обміну валюти своєї країни на іноземну, а також здійснення інших валютних операцій. Вал. обмеж-ня є допустимим заходом при наявності значних труднощів з платіж. балансом країни, можуть викор-ся при здійсн-ні контролю за рухом капіталу, блокування валют. виручки, регламентації вивозу валюти громадянами, котрі їдуть у туристи. подорожі, їх застосування сприяє зменшенню відтоку валюти з країни і акумуляції грош. коштів в бюджеті Д.
-Валют. депозити – застосовуються по віднош-ню до імпорту, їх суть в тому, що перед здійсненням імпортної операції покупець зобов’язаний внести депозит на визначену суму у валюті, яка розраховується в % від ціни контракту. Д. отримує можливість протягом 3-6 міс. корист-ся безпроцентним кредитом, а імпортер змушений відмовитися від закупівлі товарів за кордоном і шукати постачальників всередині країни.
-Валютні курси – йоги умови в поєднанні з динамікою інфляційних процесів осн. країн-партнерів мають вел. знач-ня для забезпеч-ня конкурентоспром-ті на міжнар. ринках. Штучне завищення курсу валют веде до обмеж-ня експ-ту, а зниження реального валют. курсу відіграє ключ. роль в стратегіях нарощ-ня експ. потенціалу. Девальвація валюти – дії щодо зниж-ня обмін. курсу нац. валюти для стимул-ня споживчого попиту на внутр. ринку, для підвищення конкурентоспром-ті та поліпшення торгових позицій країни на світ. ринку. Ревальвація валюти – дії, спрямовані на підвищення курсу нац. валюти з метою втримання на внутр. ринку споживчого попиту і стимул-ня товар. імпорту і припливу інвестицій.
88. Організаційно-технічне сприяння експортному вироб-ву – осн. методи та їх характеристики.
Інструменти орг.-тех. сприяння:
інформаційне забезпечення експортерів на пільгових умовах, що здійснюється держ. установами стосовно ділового світу у формі видання довідників, журналів, бюлетенів, надання консультацій;
робота торгових представництв країни в іноз. державах – захищають за кордоном права даної країни в галузі зовн. торгівлі. Їхні функції і завдання:
-представляти інтереси даної країни в галузі зовн. торг-лі і сприяти роз-ку торг-х та інш. госп. відн-н цієї країни з країною перебування торг. предст-ва;
-рег-ти і здійснювати зовн. торг-лю даної країни з країною перебування торг. предст-ва;
-вивчати заг. ек. умови, зовн.-економічні зв’язки та кон’юнктуру ринків країни перебування та подавати відповідну інф-цію у Мін-во зовн. торг-лі і Мін-во іноз. справ своєї країни, а також зовн.-торговим та іншим зацікавленим орг-ціям своєї країни.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
