102878 (615029), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Таблиця 2.12
Динаміка продуктивності праці на ТОВ СРЗ
| Показник | 2008 р. | Відхилення | 2009 р. | Відхилення | ||||||||
| план | факт | абс. | відн., % | план | факт | абс. | відн., % | |||||
| Продуктивність праці (ПТ), тис.грн. / осіб | 15,5 | 15 | -0,5 | -3,23 | 22,2 | 22 | -0,2 | -0,90 | ||||
| Обсяг виробництва (Q), тис. грн. | 23560 | 22967,7 | -592,3 | -2,51 | 33960 | 33596,7 | -363,3 | -1,07 | ||||
| Чисельність (Ч), осіб | 1520 | 1515 | -5 | -0,33 | 1550 | 1548 | -2 | -0,13 | ||||
Таким чином, відбулося зниження фактичної продуктивності праці – на 0,9 % в 2009 р., що пояснюється зниженням обсягів виробництва на 1,07 % в порівнянні з планом, а також зменшенням чисельності персоналу – на 0,13 %. Якщо порівнювати фактичні показники, то в 2009 р. продуктивність праці зменшилась на %, обсяг виробництва зменшився – на 18 % та чисельність зменшилась на 8 %.
Доцільно визначити вплив продуктивності праці на змін обсягів виробництва в 2009 р. за допомогою факторного аналізу. Для цього розраховуються питома вага приросту продуктивності праці за рахунок зміни чисельності та продуктивності праці за планом та фактично.
Визначимо вплив факторів на величину відхилення фактичного обсягу виробництва від планового.
Вплив змінення чисельності на відхилення обсягів виробництва становить:
∆Q(ч) = Чф × ПТпл – Чпл × ПТпл, (2.1)
∆Q(ч) = 1548 × 22,2 – 1550 ×22,2 = – 44,4(тис. грн.).
Вплив змінення продуктивності праці на відхилення обсягів виробництва становить:
∆Q(пт) = Чф × ПТф – Чф × ПТпл, (2.2)
∆Q(пл) = 1548 × 22 – 1548 × 22,2 = – 309,6 (тис. грн.).
Сукупний вплив всіх факторів на відхилення фактичного обсягу виробництва від планового складе:
∑∆Qі = ∆Q(ч) + ∆Q(пт), (2.3)
∑∆Qі = – 44,4– 309,6= – 354(тис. грн.).
Що відповідає розрахованій раніше величині загального відхилення фактичного відхилення обсягу виробництва від планового.
Визначимо відносний вплив чинників на відхилення обсягів виробництва:
∆Q(ч) % = (∆Q(ч) / Q(пл)) × 100 %, (2.4)
∆Q(ч) % = – (44,4 / 33960) × 100 % = – 0,13%;
∆Q(пт) % = (∆Q(пт) / Q(пл)) × 100 %,(2.5)
∆Q(пт) % = – (309,6 / 33960) × 100% = –0,91 %.
Сукупний відносний вплив чинників складе:
∑∆Qі % = ∆Q(ч) % + ∆Q(пт) %, (2.6)
∑∆Qі % = – 0,13 – 0,91 = – 1,04 %.
З розрахунків видно, що загальне відхилення фактичного обсягу виробництва від планового становило – 1,04 %. Негативно вплинув на величину обсягів виробництва як чинник чисельності, так і чинник продуктивності праці. Більш негативно вплинув чинник продуктивності праці, в результаті дії якого обсяг виробництва зменшився на 0,91 %. В результаті дії впливу чинника чисельності, обсяг виробництва знизився на 0,13 %.
Велике економічне значення має співвідношення правильних пропорцій між ростом продуктивності праці і ростом середньої заробітної плати. Для забезпечення розширеного відтворення необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Для того, щоб охарактерізувати дане співвідношення, розраховують коефіцієнт випередження (Квип) за наступною формулою :
Квип = (ПТф : ПТпл) / (Зф : Зпл), (2.7)
де ПТф та ПТпл – продуктивність праці фактично і за планом, (тис. грн. / осіб);
Зф, Зпл – середня заробітна плата фактично і за планом, грн.
Коефіцієнт випередження складе:
Квип = (22 : 22,2) / ( : 450) = 0,92.
Таким чином, на ТОВ СРЗ темпи росту продуктивності праці менше, ніж темпи росту заробітної плати, що є негативною тенденцією, тому що правильної відповідності не дотримується. Однак даний показник не відбиває реальної картини і дана невідповідність обумовлюється специфікою роботи підприємства. Тобто незалежно від того, отримало підприємство замовлення чи ні, працюючі отримують заробітну плату щомісяця.
2.3.3 Аналіз системи оплати праці та додаткових стимулів на підприємстві
Трудові доходи кожного працівника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства. На підприємстві існує Положення про оплату праці, метою якого є встановлення прямої залежності розміру заробітної плати від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.
На ТОВ СРЗ діє погодинна та погодинно-преміальна системи оплати праці. При погодинно-преміальній системі оплати заробіток нараховується робітнику не тільки за відпрацьований час, але і за досягнення визначених кількісних і якісних показників.
Оплата праці робітників здійснюється з фонду оплати праці, структура і динаміка якого представлені в табл. 2.13. Дані для аналізу стану ФОП, представлені у формі № 1–ПВ «Звіт з праці».
Таблиця 2.13
Структура і динаміка ФОП
| Назва показників | 2008 р. | 2009 р. | Відхилення | |||
| всього, тис. грн. | питома вага, % | всього, тис.грн. | питома вага, % | абс. тис.грн. | відн., % | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Фонд оплати праці, всього | 2821 | 100 | 2781 | 100 | -40 | -1,4 |
| в тому числі: 1. Фонд основної заробітної плати | 1637 | 58 | 1832 | 65 | 195 | 12 |
| 2. Фонд додаткової заробітної плати | 1020 | 36 | 876 | 32 | -144 | -14 |
| в тому числі: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів | 164 | 6 | 166 | 6 | 2 | 1,2 |
| оплата за невідпрацьований час | 239 | 8 | 262 | 9 | 23 | 9,6 |
| 3. Заохочувальні виплати, всього | 164 | 6 | 73 | 3 | -91 | -55 |
| з них: матеріальна допомога | 143 | 5 | 49 | 2 | -94 | -66 |
| соціальні пільги, індивідуального характеру | 21 | 0,7 | 24 | 0,8 | 3 | 14 |
Як видно з табл. 2.13, найбільшу питому вагу в структурі ФОТ займає фонд основної заробітної плати, і він має тенденцію до збільшення в 2008 р.– на 7 %. Зниження ФОП на 1,4 % відбулося за рахунок зниження питомої ваги фонду додаткової заробітної плати і заохочувальних виплат, на 14 % та 55 % відповідно. Виплати матеріальної допомоги також зменшилися на 66 %. На збільшення ФОП вплинули наступні чинники: збільшився фонд основної заробітної плати – на 12 %, надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів – на 1,2 %, оплата за невідпрацьований час – на 9,6 %. Співвідношення постійної та змінної частини зарплати є оптимальним:65 % : 35 %. Доцільно також здійснити аналіз використання фонду оплати праці в розрізі окремих категорій персоналу (табл. 2.14).
Таблиця 2.14
Аналіз використання ФОП по категоріям персоналу
| № п/п | Показники | 2008 р. | 2009р. | Відхилення | |
| абс., тис. грн | відн.,% | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | Фонд оплати праці всього, тис. грн. | 2821 | 2781 | -40 | -1,4 |
| 1.1. | в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції | 1130 | 1068 | -62 | -6 |
| 1.2. | керівники | 314 | 336 | 22 | 7 |
| 1.3. | спеціалісти | 1265 | 1271 | 6 | 0,5 |
| 1.4. | службовці | 115 | 107 | -8 | -7 |
| 2. | Фонд основної зарплати всього, тис. грн. | 1637 | 1832 | 195 | 12 |
| 2.1. | в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції | 592 | 624 | 32 | 5,4 |
| 2.2. | керівники | 205 | 254 | 49 | 24 |
| 2.3. | спеціалісти | 794 | 875 | 81 | 10 |
| 2.4. | службовці | 56 | 75 | 19 | 34 |
| 3. | Фонд додаткової зарплати всього, тис. грн. | 1184 | 949 | -235 | -20 |
| 3.1. | в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції | 426 | 326 | -10 | -23 |
| 3.2. | керівники | 148 | 128 | -20 | -13 |
| 3.3. | спеціалісти | 573 | 460 | -113 | -20 |
| 3.4. | службовці | 41 | 35 | -6 | -15 |
| 4. | Середньомісячна заробітна плата, грн. | 415 | 445 | 30 | 7 |
| 4.1. | в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції | 375 | 400 | 25 | 7 |
| 4.2. | керівники | 467 | 517 | 50 | 11 |
| 4.3. | спеціалісти | 450 | 467 | 17 | 3 |
| 4.4. | службовці | 360 | 393 | 33 | 9 |
Таким чином, ФОП зменшився на 1,4 % за рахунок зменшення ФОП робітників, що займаються виробництвом продукції на 6%, службовців – на7 %. ФОП керівників та спеціалістів, навпаки, вплинув на збільшення ФОП на 7 % та 0,5 % відповідно. Також на зміну ФОП вплинуло зменшення фонду додаткової заробітної плати – на 20 %, а фонд основної заробітної плати збільшився на 12 %. Що стосується середньомісячної заробітної плати, то вона збільшилась на 7 %.
Варто помітити, що показник середньої заробітної плати протягом всього аналізованого періоду хоч і незначно, але перевищував рівень мінімальної заробітної плати і прожитковий мінімум.















