25065 (597068)
Текст из файла
Міністерство освіти і науки України
Національний транспортний університет
Кафедра проектування доріг
Методичні вказівки
Практичні рекомендації з дисципліни “інженерні вишукування”
Київ НТУ 2009
Інженерні вишукування – комплексна дисципліна, яка вивчає такі види інженерних вишукувань як економічні, екологічні, архітектурно – містобудівні, геодезичні, геологічні, гідрометричні, меліоративні, транспортні, розглядає соціальні, демографічні, історико–архітектурні вишукування тощо. Основною концепцією є визначення вишукувань як збору та систематизації інформації про стан середовища для майбутнього будівництва. Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні знань про склад та методи проведення відповідних вишукувань, уміння аналізувати одержані результати, вирішувати практичні задачі.
На практичні заняття по курсу “Інженерні вишукування” виносяться задачі, пов’язані з економічними (тип І), транспортними (тип ІІ) та інженерно-геодезичними (тип ІІІ) вишукуваннями.
I. Тип 1
Задачі типу 1 розв`язуються на основі матеріалів економічних вишукувань. Завдання полягає у тому, щоб побудувати найкоротшу (оптимальну) пов’язуючи мережу, визначити додаткові вузлові точки та додаткові ланки
Вихідні дані :
1) розташування кореспондуючих точок ( рис. 1 )
2) матриця транспортних зв`язків ( табл. 1 )
4 О
О 2
6 О 3 О
5 О О 1
Рис. 1 План розташування кореспондуючих точок
Таблиця 1. Матриця транспортних зв`язків
Кореспондуючі точки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Х | 19,0 - | 17,0 90 | 32,0 75,2 | 27,0 18,3 | 34,2 - |
2 | Х | 18,0 120,1 | 22,8 19,1 | 34,8 - | 33,2 35,0 | |
3 | Х | 16,8 79,8 | 16,6 27,5 | 18,0 43,9 | ||
4 | Х | 26,4 - | 15,6 30,2 | |||
5 | Х | 15,2 37,4 | ||||
6 | Х |
В чисельнику приведені відстані між кореспондуючими точками в км, в знаменнику – вантажонапруженість між цими точками , тис.т / рік .
Побудову найкоротшої по в’язучої мережі починають із кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки: Qмах. Для цього визначають сумарний обсяг вантажних перевезень для кожної кореспондуючої точки і визначають ту, для якої він виявляється максимальним. Схема для визначення сумарних вантажних перевезень для кожного з кореспондуючих пунктів приведена в табл. 2.
Скажімо, для точки 3:
Qз = 90 + 120,1 + 79,8 + 27,5 + 43,9 = 361,3 (тис.т)
Для нашого прикладу
Qз = Qмах
В табл. 3 зведені результати попередніх підрахунків.
Таблиця 2. Схема визначення сумарних вантажних перевезень
Кореспондуючі точки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Q (тис.т) |
1 |
|
|
|
|
|
| 183,5 |
2 | | 174,2 | |||||
3 | | 361,3 | |||||
4 | |
| |||||
5 | | 83,2 | |||||
6 | Х | 146,5 |
Таблиця 3. Сумарний обсяг вантажних перевезень
Кореспондуючі точки | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Q (тис.т) |
1 | Х |
|
|
|
|
| 183,5 |
2 | Х |
|
|
|
| 174,2 | |
3 | Х |
|
|
| 361,3 | ||
4 | Х |
|
|
| |||
5 | Х |
| 83,2 | ||||
6 | Х | 146,5 |
Qмах. = Q 3 = 361,3 тис.т.
До найкоротшої (оптимальної) пов’язуючої мережі відбирають ланки згідно із алгоритмом, де критерієм є мінімум питомих дорожньо-транспортних витрат, грн/т:
L = l [(aД / Q ) + bT], (1)
де l – довжина ланки, км;
а, b – коефіцієнти, які залежать від щорічного приросту вантажонапруженості та терміну перспективного проектування;
Д – дорожні витрати, пов`язані з будівництвом чи реконструкцією дороги, тис. грн / км;
Q – перспективна вантажонапруженість на ланці, тис. т.
Т – транспортна складова собівартості перевезень, грн / т.км.
Для спрощення розрахунків при відборі ланок до найкоротшої пов’язуючої мережі користуються показником мінімальної приведеної довжини. км / тис. т:
L = l / Q або L = l min / Q, (2)
де l min – мінімальна довжина ланки, км;
Q – сумарна вантажонапруженість на ланці, тис.т/ рік.
Відбір ланок до найкоротшої пов’язуючої мережі складаєтся з (n–1) циклів, кожен з яких полягає у визначенні приведених довжин, їх порівнянні та виборі найкоротшої ланки. Кожному циклу розрахунків надається шифр відповідно до номеру початкової кореспондуючої точки.
Якщо у вихідній мережі є дороги з твердим покриттям, їх автоматично включають до найкоротшої пов’язуючої мережі.
Перший цикл розрахунків починають з кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки, тобто, з точки 3 ( табл.3 ). В таблиці 4 приведені обчислення для 3-ї точки - цикл 3 ( Ц-3 ). Значення відстаней між точкою 3 та іншими точками записані в рядку l, кількість вантажів, які перевозять – в рядку Q. За даними рядків l і Q визначають приведені довжини відстаней між точкою 3 та іншими кореспондуючими точками, які записують в рядок L. Аналіз рядка L показує, що мінімальна приведена довжина дорівнює 0,150 і відноситься до точки 2. Вона і приєднується, як найближча, до точки 3, утворюючи фрагмент найкоротшої пов`язуючої мережі (3-2). В наступних обчисленнях точки 3 і 2 вже не розглядаються.
Таблиця 4. Цикл обчислень Ц-3
Ц-3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
l | 17,0 | 18,0 | X | 16,8 | 16,6 | 18,0 |
Q | 90 | 120,1 | X | 79,8 | 27,5 | 43,9 |
lmin | 17,0 | 18,0 | X | 16,8 | 16,6 | 18,0 |
Q | 90 | 120,1 | X | 79,8 | 27,5 | 43,9 |
L | 0,189 | 0,150 | X | 0,210 | 0,603 | 0,410 |
(3) | (3) | (3) | (3) | (3) |
В наступному циклі (табл. 5) визначається точка, яка є найближчою до визначеного фрагменту (3-2). Для цього необхідно визначити приведені довжини від інших кореспондуючих точок для фрагменту (3–2) - цикл 2 (Ц–2).
Рядки l та Q циклу Ц-2 заповнюються аналогічно табл.4. Рядок l min заповнюють, порівнюючи довжини від усіх кореспондуючих точок, ще не включених до мережі, до точок 3 і 2, які вже складають фрагмент мережі: записується менше значення. Наприклад: відстань від точки 2 до точки 1 складає 19,0 м , а від точки 3 до точки 1 – 17,0 м ( табл. 3). Тож в рядок l min циклу Ц–2 записуємо менше значення 17,0 м, яке відповідає відстані до точки 3, що фіксуємо в нижньому рядку - ставимо індекс (3). Індекс (3) вказує на те, що найкоротша відстань від точки 1 до фрагменту 3-2 визначається ланкою 3-1. Аналіз вантажних перевезень показує, що між точками 1 і 3 потрібно перемістити 90 тис. т, а між точками 1 і 2 вантажі не переміщуються (табл. 3). Отже, сума вантажів, які треба перемістити між точкою 1 і ланкою 3-2, складає 90 тис. т. Між точками 4 і 3 переміщується 79,8 тис. т.,між точками 4 і 2 - 19,1тис.т. Отже, сума вантажів, які підлягають переміщенню між ланкою 3-2 і точкою 4, складає 98,9 тис. т. Визначені значення записуються в рядок Q.
На основі визначених найкоротших відстаней та сумарних обсягів перевезень визначаються приведені довжини, які записуються в рядок L.
Таблиця 5. Цикл обчислень Ц – 2.
Ц - 2 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
l | 19,0 | X | X | 22,8 | 34,8 | 33,2 |
Q | - | X | X | 19,1 | - | 35,0 |
l min | 17,0 | X | X | 16,8 | 16,6 | 18,0 |
Q | 90 | X | X | 98,8 | 27,5 | 78,9 |
L | 0,189 | X | X | 0,170 | 0,603 | 0,228 |
(3) | X | X | (3) | (3) | (3) |
В такій же послідовності розглядаються інші кореспондуючі точки
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.