25065 (597068), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Обчислення, наведені в табл. 5, показують, що найменшою приведеною довжиною є L = 0,170, яка відноситься до точки 4. Отже, точка 4 приєднується до найкоротшої по в’язучої мережі, поєднуючись з точкою 3 (що зафіксовано в останньому рядку табл. 5) і в подальших обчисленнях не розглядається. Утворився наступний фрагмент мережі (2-3-4).

В таблицях 6, 7 та 8 наведені розрахунки для наступних циклів обчислень, які виконуються аналогічно до попередніх .

Таблиця 6. Цикл обчислень Ц – 4.

Ц - 4	1	2	3	4	5	6
l	32,0	X	X	X	26,4	15,6
Q	75,2	X	X	X	-	30,2
l min	17,0	X	X	X	16,6	15,6
Q	165,2	X	X	X	27,5	109,1
L	0,103	X	X	X	0,603	0,143
	(3)	X	X	X	(3)	(4)

Таблиця 7. Цикл обчислень Ц –1

Ц - 1	1	2	3	4	5	6
l	X	X	X	X	27,0	34,2
Q	X	X	X	X	18,3	-
l min	X	X	X	X	16,6	15,6
Q	X	X	X	X	45,8	109,1
L	X	X	X	X	0,363	0,143
					(3)	(4)

Таблиця 8. Цикл обчислень Ц – 6.

Ц - 6	1	2	3	4	5	6
l	X	X	X	X	15,2	X
Q	X	X	X	X	37,4	X
l min	X	X	X	X	15,2	X
Q	X	X	X	X	83,2	X
L	X	X	X	X	0,182	X
					(6)

В результаті проведених розрахунків отримані ланки найкоротшої пов’язуючої мережі (табл.9 ), яка показана на рис. 2.

Таблиця 9. Ланки найкоротшої (оптимальної) по в’язучої мережі

№ п/п	Шифр ланки
1	3 – 2
2	3 – 4
3	3 – 1
4	4 – 6
5	6 – 5

4 О

О 2

6 О 3 О

5 О О 1

Рис. 2. Найкоротша ( оптимальна) пов’язуюча мережа

Після побудови найкоротшої (оптимальної) пов’язуючої мережі з`являється основа, яка дозволяє вирішувати питання про розміщення додаткових вузлових точок. Ланки найкоротшої пов’язуючої мережі зв`язують між собою кореспондуючі точки, в яких сходяться або перетинаються різні маршрути. Ці ж точки є вузлами поєднання окремих ланок мережі. Але на практиці виявляється доцільним влаштовувати примикання доріг і в інших точках, які звуться додатковими вузловими точками. Ознакою необхідності такої додаткової вузлової точки є наявність гострого кута, утвореного ланками мережі. Для того, щоб визначити додаткові вузлові точки, визначають кут примикання за формулою:

сos α = [(Q₁ – Q₂ ) T_осн] / [Q _n F ( Q _n ) T _під ] (3)

F( Q _n ) = 1 + (a Д) / (Q _n b T _під ), (4)

де Q₁,Q₂, - кількість вантажів, які підлягають переміщенню відповідно праворуч і ліворуч від примикання по головній ланці, тис. т.

Q_n – кількість вантажів, які підлягають переміщенню по під`їзній ланці, тобто сума Q₁ і Q₂ , тис.т.

Т_осн, Т_під – транспортна складова собівартості перевезень, відповідно по головній ланці та ланці, прийнятій під`їзною, грн./ Т км;

а та b – коефіцієнти, які враховують ефективність капіталовкладень, враховані в табл.10.

Для полегшення виконання обчислень за наведеними формулами складається таблиця 10.

Таблиця 10. Таблиця визначення аД та bТ

Категорія дороги	Інтенсивність руху, N авт / добу	Вантажонапруженість,Q , тис.т.	Дорожні витрати, приведені до звітного року, Д, у.о. / км	Транспортна складова собівартості перевезень, Т , у.о ./ т.км	аД	вТ
1	> 10000	9893	1493	0,02	522,5	0,0406
2	10000 - 3000	9893 -2968	786	0,04	275	0,0812
3	3000-1000	2968 - 989	538	0,06	188,3	0,1218
4	1000-150	989 - 150	237	0,08	82,9	0,1624
5	< 150	150	102	0,10	35,7	0,203

Вантажонапруженість підраховується за формулою:

Q = N_в Д К_п К_в В_ср f, (5)

де N_в - кількість вантажних автомобілів транспортного потоку, авт / добу,

Д –кількість робочих днів на рік , Д = 320;

К_п – коефіцієнт використання пробігу автомобілями;

К_в - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;

В_ср – середня вантажопідйомність автомобілів,

В_ср = (В₁Р₁ + В₂Р₂ + … В_nP_n ) / ( P₁ + P₂ +…+ P_n), (6)

B ₁-…B_n – вантажопідйомність кожної марки автомобіля, т ;

P₁ … P_n –відсоток автомобілів певної марки в потоці ; %;

f - коефіцієнт необлікованих перевезень , f = 1,1 – 1,2 .

Значення D та Т, наведені в табл. 10, прийняті відповідно до нормативних та статистичних даних (надалі при розрахунках використовуються дані табл.10).

Вантажонапруженість, відповідно до категорій доріг, визначають в наступній послідовності. Скажімо, для дороги I-ої категорії при інтенсивності N = 10000 авт/добу і 65 % вантажних автомобілів у транспортному потоці (згідно з завданням ), інтенсивність вантажного потоку :

Середня вантажопідйомність автомобілів відповідно до формули ( 6 ) :

B_ср = ( 733 + 4 25 + 3,5 7 ) / ( 33 + 25 +7 ) = ( 231 +100 + 24,5 ) / 65 = 5,47 т

Вантажонапруженість розраховується за формулою ( 5 ) :

Q^I = 6500 320 0,85 0,93 5,47 1,1 = 9893392 т

Для II категорії :

Q^II = 1950 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =2968018 т

Для III категорії :

Q^III = 650 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =989339 т

Для IV , V категорій :

Q = 98 320 0,85 0,93 5,47 1,1 =149162 т

Відповідні значення Q заносяться в табл.10.

Додаткові вузлові точки слід шукати в тих випадках, коли ланки, які сходяться в кореспондуючій точці, утворюють гострий кут. Ця обставина є зовнішньою ознакою, яка умовно полегшує пошук вузлових точок.

На рис.3 показане можливе розташування вузлової точки 7, якщо вантажі переміщуватимуться з точки 3 в точку 6 за маршрутом 3-7, 7-6, а не 3-4, 4-6

4

7 3

6

Рис. 3. Схема до визначення положення вузлової точки

Відповідно до рис.3, праворуч від точки примикання 7 будуть переміщуватися вантажі :

Q₁ = Q_3-4 + Q_2-4 + Q_1-4 = 79,8 + 19,1 +15,2 =174,1 тис. т

Ліворуч від точки 7 будуть переміщуватися вантажі :

Характеристики

Список файлов книги