13864 (596886), страница 31

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 31)

Таблиця 8.2 Поправні коефіцієнти до середніх доз мінеральних добрив

Вміст поживних речовин у ґрунті	Зернові	Просапні
Низький	1,2	1,5
Середній	1,0	1,0
Підвищений	0,7	0,8
Високий	-	0,5

Таким чином, величина ресурсної врожайності складається з її частини, одержаної за рахунок природної родючості, приросту, одержаного за рахунок мінеральних та органічних добрив, і визначається за формулою:

¥~_р =Б х Ц+К_м х О_м+К₀ х 0₀,

де: У_р - нормативна ресурсна урожайність, ц/га;

Б - бонітет грунтів, балів;

Ц - ціна 1 бала, ц;

К_м - кількість мінеральних добрив, ц д.р.;

О_м - окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив;

K₀ - кількість органічних добрив, т;

О о - окупність 1 т органічних добрив, ц.

Для визначення урожайності сільськогосподарських культур необхідно знати: розміщення і площу посіву культур в полях сівозмін; планову кількість органічних та мінеральних добрив, що будуть внесені під культури; картограми забезпеченості грунтів пересувними формами поживних речовин; попередники. З урахуванням цього визначають ресурсну урожайність сільськогосподарського підприємства. Так, наприклад, дослідне господарство Запорізької сільськогосподарської дослідної станції розташоване в зоні Степу. Бонітетна оцінка ріллі складає: зернові -61; горох - 61; цукрові буряки - 55; соняшник - 74. Забезпеченість пересувними формами поживних речовин середня. Порядок визначення ресурсної врожайності по полях сівозмін приведено в табл. 8.З.

Ресурсна врожайність за рахунок природної родючості визначається як добуток середньо виваженого бонітету ґрунтів поля (для озимої пшениці скоригованого на поправний коефіцієнт на попередник) на ціну одного бала. Бонітетна оцінка ріллі для озимої пшениці по чистому пару складає 80 балів (64x1,25). За рахунок природної родючості врожайність складе 37,6 ц/га (80x0,47). За рахунок внесення органічних і мінеральних добрив 8,7 ц/га [(16х0,20)+(1,12x4,90)]. По цукрових буряках ресурсна врожайність складе: за рахунок природної родючості 232,1 (55x4,22), приріст за рахунок добрив 83,8 [(16х2,48)+(2,36х18,7)]. Разом 315,9 (232,1+83,8). В такому ж порядку визначається ресурсна урожайність інших культур.

Слід мати на увазі, що з урахуванням всіх перелічених умов і факторів рівень урожайності повинен бути реальним для господарства.

Розроблення структури посівних площ слід починати з економічної оцінки сільськогосподарських культур і вивчення кон'юнктури ринку в плановому році. Оптимальний варіант структури посівних площ повинен забезпечувати виконання договірних зобов'язань по продажу продукції рослинництва,

Таблиця 83 Програмування урожайності сільськогосподарських культур (в розрахунку на 1 га)

														Окупність			Приріст
	Бонітет ґрунтів				Ціна 1 бала.ц	Ресурсна врожайність за			Планується внести добрив на 1 га						добрив приростами урожайності,			урожайності за рахунок внесення доб-				Ресурсна
Культури сівозміни														ц/га			рив, ц/га			урожай йність, 1 ц/га
	Середньо виважений коефіціент	Поправочний коефіцієнт	кінцевий			Рахунок родючості ґрунтів	Органічних,т					Мінеральних, ц.р.	1т органічних			1 ц д.р. минеральних	органічних		мінеральних
Черний пар	X	X	X	X		X	(40)*			X			X X X X							*
Озима пшениця	64	1,25	80	о;47		37,6				16 1,12			0,12 4,90 3,2 5,5							46,3
Цукрові буряки	55 •		55	4,22		232,0				16 2,36			2,48 18,7 39,7 44,1							315,9
Ячмінь	61		61	0,45		27,5	(40)*			8 1,37			0,26 4,31 2,1 5,9							35,5
Кукурудза на зерно	47		47	0,42		19,7				16 1,66			0,34 4,64 5,4 7,7							32,8
Озима пшениця	64	0,91	58,94	0,47		27,4	(40)*			8 1,12			0,20 4,90 1,6 5,5							34,5
Кукурудза на зерно	47		47	0,42		19,7				16 1,66			0,34 4,64 5,4 7,7							32,8
Горох	61		61	0,45		27,5				16 1,37			0,26 4,31 4,2 5,8							37,5
Кукурудза на силос	47		47	2,82		132,5				16 1,59			2,20 32,7 35,2 52,0							219,7
1 Соняшник	74		74	0,20		14,8				8 1,5			0,12 2,1 1,0 3,2							19,0 1

задовольняти внутрішньогосподарські потреби (насіння, корми тощо), а також забезпечувати додержання прийнятих в господарстві сівозмін.

Розмахування виробничої програми по рослинництву починають із встановлення площі землі в обробітку, до якої включають площу ріллі власного користування; площу ріллі, яка перебуває в оренді, і виключають площу ріллі, переданої в оренду. Після встановлення площі землі в обробітку визначають площу чистих і чорних парів. При цьому повинні бути враховані зональні особливості, прийнята в господарстві система сівозмін, забур'яненість полів та інші умови (в тому числі і з урахуванням реальних можливостей якісної обробки ґрунтів). У Поліссі замість чистих і чорних парів можуть бути введені сидеральні пари на бідних піщаних грантах. При наявності цільової державної програми частина еродованих земель може бути виведена з ріллі під довгострокове залуження.

Після виключення із площі землі в обробітку площ чистих і сидеральних парів, а також площі ріллі, виведеної під довгострокове залуження, визначають загальну площу посіву сільськогосподарських культур, яка є основою для планування.

Розрахунок посівних площ окремих культур здійснюється в декілька етапів. На першому з них визначають попередні площі посіву по культурах, дотримуючись такої послідовності: технічні культури, картопля, овоче-баштанні, кормові і зернові культури. Така послідовність обумовлена тим, що технічні культури, картопля і овоче-баштанні культури дають визначену кількість побічної продукції (відходів, супутню продукцію від промислової переробки), яка використовується на годівлю худобі і яка повинна бути врахована при розрахунку посівних площ кормових культур (при виконанні цих розрахунків площі посіву визначають діленням потреби відповідних видів продукції на раніше визначену планову урожайність).

Після цього попередній варіант програми розміщують в системі сівозмін. На основі розміщення культур по полях сівозмін з урахуванням прийнятого в господарстві їх чергування визначають культури, по яких потрібно змінити площі посіву та відповідно скоригувати їх розміщення по полях сівозмін. При цьому враховують не тільки попит на продукцію, а й ефективність використання землі, трудових і матеріальних ресурсів. Слід мати на увазі, що зменшення площ посіву одних культур повинно бути компенсовано за рахунок збільшення інших рівнозначних за характером їх використання. При вирішенні цього завдання слід мати на увазі й інше: відхилення площ посіву від початкового варіанту не повинно бути суттєво принциповим і не повинно вносити значних змін в раніше виконані розрахунки по визначенню потреби у відповідних видах продукції рослинництва. Досвід показує, що не потребує великих зусиль коригування розміщення культур в полях сівозмін без порушення раніше прийнятого чергування.

Кінцевий варіант структури посівних площ повинен бути підкріплений позитивними балансами відповідних видів продукції рослинництва.

По зернових культурах урожайність і валовий збір показують у вазі після доробки (за виключенням невикористовування відходів і усушки при доробці зерна). Маса зерна після доробки включає повноцінне зерно і зернові відходи у фізичній масі, в перерахунку на зерно по відсотку його вмісту в зернових відходах. Кукурудзу перераховують у фізичну вагу зерна по відсотку його виходу із качанів, що склався у господарстві, а потім фізичну вагу зерна перераховують на базову вологість (22%). Вихід зерна базової вологості розраховують за формулою:

Характеристики

Список файлов книги