183088 (596650), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Враховуючи, що вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є одним з головних пріоритетів економічної політики та найважливішим завданням Уряду України, слід зазначити, що головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок цієї інтеграції стане створення прозорого та передбаченого ділового середовища в Україні, а також вихід на світові ринки товарів українських товаровиробників. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватись, не будуть запроваджуватися заходи на користь окремих підприємств, а національний товаровиробник збільшить експорт своїх товарів. Але головний позитивний ефект від європейської інтеграції і вступу України слід пов’язувати з дією додаткових стимулів до провадження необхідних внутрішніх реформ. Впровадження цивілізованих умов конкуренції і прозорого правового поля стимулюватиме загальне прискорення структурних реформ і створить стимули для підвищення конкурентоспроможності, активізації ефективної інноваційної діяльності.

Цьому сприятиме приведення національного законодавства (зокрема, у сфері оподаткування, митного регулювання, стандартизації та сертифікації, регулювання сфери послуг, конкурентної політики, охорони інтелектуальної власності) у відповідність до норм і правил СОТ.

Підвищення прозорості державної політики, усунення значної кількості персональних преференцій сприятиме звільненню торгівлі від адміністративного тиску та водночас усуне потребу лобіювання корпоративних інтересів у парламенті та уряді. І це стане важливою передумовою для ефективнішої боротьби з корупцією.

Комплексне використання зазначених принципів дасть можливість впорядкувати систему регулювання підприємницької діяльності, знизити непродуктивні витрати держави на виправлення помилок, допущених у результаті безсистемного застосування форм і методів регулювання у відриві від стратегічних завдань політики сприяння розвиткові підприємництва, стратегії розвитку національної економіки та реальної економічної ситуації, що сформувалася в країні на певний період часу.

Отже, державне регулювання розвитку підприємництва слід розглядати як свідоме формування пріоритетних заходів держави щодо правового, економічного та організаційного забезпечення умов розвитку підприємництва, виходячи із інтересів держави, суспільства та суб’єктів господарювання.

підприємництво традиціоналістський інноваційний комерційний

3.2 Методи державного регулювання підприємництва у перехідній економіці в Україні

Між державою як виразником суспільних інтересів і підприємницькими структурами повинні будуватись певні економічні відносини, які мають задовольняти не тільки їх спільні інтереси, а й гнучко реагувати на зміни у зовнішньоекономічному середовищі.

Держава має бути зацікавлена у тому, щоб підприємницькі структури ефективно функціонували, раціонально використовуючи всі види ресурсів. Не втручаючись у роботу підприємств, держава повинна здійснювати контроль за неухильним виконанням чинного законодавства, а також прийнятих рішень регіональними і місцевими органами влади щодо цільового використання наданих пільг, встановлених вимог до збереження навколишнього середовища тощо.

Формування законодавчої бази розвитку підприємництва передбачає, перш за все, встановлення правових гарантій для забезпечення захисту приватної власності; розробку і реальне застосування законодавчих і нормативних актів, спрямованих на стимулювання малого бізнесу, усунення правових суперечностей і скасування положень, що стримують розвиток приватної ініціативи.

Механізм державного регулювання розвитку підприємництва як складова механізму регулювання ринкової економіки в країні включає певні правові норми, які регламентують діяльність суб’єктів ринку, і виступає як спосіб реалізації регулюючої ролі держави. Це сукупність важелів та інструментів, за допомогою яких держава забезпечує організацію та ефективне функціонування підприємництва відповідно до вимог економічних законів, посередництвом яких реалізуються економічні інтереси суб’єктів господарювання, потреби суспільства та цілі його розвитку.

З позицій системного підходу регулювання розвитку підприємництва слід розглядати як складну систему, що виконує певні функції з метою створення рівних умов для всіх суб’єктів підприємництва, особливо малого, допомоги на етапі становлення або у випадку, коли мале підприємство або індивідуальний підприємець відчуває певні труднощі. До числа таких функцій системи регулювання розвитку підприємництва фахівці відносять забезпечуючу, управлінську та регулюючу. Ці функції виконуються шляхом розробки та реалізації комплексних заходів у рамках єдиної державної політики, спрямованої на підвищення ефективності підприємництва.

Забезпечуюча функція полягає в обслуговуванні суб’єктів підприємницької діяльності у відповідності із Законом України «Про підприємництво» (забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами, сприяння організації інформаційного та кадрового обслуговування).

Управлінська функція пов’язана із вирішенням організаційно-адміністративних питань, плануванням, контролем. Вона реалізується організаційно-ресурсним блоком, який об’єднує спеціалізовані органи державного управління та органи громадської підтримки малого підприємництва, а також об’єкти інфраструктури, що мають відповідні ресурси та кадри.

Регулююча функція реалізується у вигляді концептуально-програмного блоку, який містить концепцію, цілі, принципи, методи і програми регулювання та підприємництва а також функціонального блоку, який обіймає головний напрямок діяльності системи, зокрема законодавчої. Існування таких блоків досить широко висвітлено в економічній літературі. Щодо МСП самі ці функції повинні стати провідними, оскільки дозволяють підприємницьким структурам знаходитись в умовах відносної економічної свободи, здійснювати свою діяльність більш ефективно.

Сукупність регулюючих заходів, базуючись на яких, держава може законодавчо впливати на розвиток підприємництва, виходячи із мети розвитку та потреб суспільства, може бути класифікована у відповідності з обраними класифікаційними ознаками. В якості класифікаційних ознак впливу держави на розвиток підприємництва нами визначено: вид взаємодії між державою та підприємницькими структурами, напрям дії, сфера діяльності, що регулюється, вид нормативно законодавчих актів, метод впливу на підприємницьку діяльність, рівень дії регулюючих заходів. Класифікація видів державного регулювання, зміст та напрями його впливу на розвиток підприємництва наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Класифікація заходів державного регулювання розвитку підприємництва

За видом взаємодії між державою підприємницькими структурами заходи державного регулювання класифіковані нами наступним чином: директивне підпорядкування та економічне заохочення

Забороняючі (або обмежуючі) заходи, які вводяться в дію для заборони всіх видів незаконного підприємництва (виробництво та торгівля зброєю, наркотиками, псевдопідприємництво, тобто створення підприємницьких структур з метою відмивання «брудних» грошей; незаконна банківська діяльність).

Регламентуючі – це заходи щодо нормативного регулювання процедури реєстрації суб’єктів підприємництва та ліцензування предмету їх діяльності; регламентації процедури банкрутства та припинення існування підприємницьких структур. Крім того, регламентується порядок оподаткування та кредитування суб’єктів підприємництва. Встановлюються механізми нарахування та сплати основних видів податків; права і обов’язки суб’єктів підприємництва, їх відповідальність за скоєння податкових та інших господарських правопорушень. Важливим аспектом державного регулювання розвитку підприємницького сектору економіки є регулювання трудових відносин у сфері малого бізнесу. Зокрема, додержання норм оплати та охорони праці найманих працівників.

Захищаючі – це законодавчі заходи щодо захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємництва від негативного впливу зовнішнього середовища, зокрема, від демпінгового та субсидованого імпорту; монопольних дій конкурентів та недобросовісної конкуренції; незаконних дій органів влади різного рівня. Передбачається забезпечення рівності суб’єктів господарювання незалежно від виду та мети діяльності, організаційно-правові форми та форми власності суб’єктів підприємництва.

Існують підтримуючі заходи, які своєю дією реалізують основний напрямок економічної реформи, що сприяє розвитку конкуренції, наповненню споживчого ринку товарами та послугами, створенню нових робочих місць, формуванню нового класу власників та підприємців. Державну підтримку отримують визначені пріоритетні напрямки діяльності підприємницьких структур.

Стимулюючі та сприяючі – це заходи, що формують сприятливе середовище для розвитку підприємництва, особливо малого, та стимулюють його ефективну діяльність. Такі заходи здійснюються за такими основними напрямками:

• формування інфраструктури підтримки і розвитку підприємництва, особливо малого (бізнес-центри, інкубатори тощо);

• створення пільгових умов використання суб’єктами МСП державних матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок та технологій;

• встановлення спрощеного порядку реєстрації об’єктів МБ, ліцензування їх діяльності, надання державної статистичної та бухгалтерської звітності;

• підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів малого підприємництва, включаючи сприяння розвитку їх торгових, науково-технічних, виробничих, інформаційних зв’язків з зарубіжними партнерами;

• організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для малих підприємств [24].

Складність системи державного регулювання підприємницької діяльності в Україні полягає в тому, що ця система є багаторівневою. В ній розрізняються та взаємодіють три рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий. Найбільш широкі можливості щодо регулювання підприємництва існують на державному рівні, оскільки саме на цьому рівні визначаються напрямки, цілі державної політики щодо підприємництва та дієвість системи сприяння підприємництву в країні. Однак і на регіональному та місцевому рівнях підприємницькі структури можуть отримати значну допомогу від органів влади.

3.3 Основні напрямки удосконалення нормативної бази регулювання підприємницької діяльності в Україні

Характеристики

Список файлов ВКР