Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Крім спеціальних органів, державною статистикою займаються також міністерства та відомства України, інші юридичні особи для виконання завдань, що входять до їх компетенції відповідно до затверджених форм державної статистичної звітності.

Обсяги відомчої (галузевої) статистичної звітності визначають міністерства та відомства за погодженням з органами держаної статистики.

Органи державної статистики мають право:

• одержувати в установленому порядку, безплатно від усіх, на кого поширюється цей Закон, звіти про їх роботу;

• проводити за рішенням Кабінету Міністрів України серед населення статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного становища, підприємницької діяльності та сімейного бюджету;

• вивчати стан первинного обліку та статистичної звітності, перевіряти достовірність статистичних даних на об'єктах, що входять у сферу застосування цього Закону;

• приймати в межах своєї компетенції рішення з питань статистики, обліку та статистичної звітності;

• у разі виявлення приписок та інших перекручень звітних даних вимагати від підприємств, організацій, установ, юридичних осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, уносити виправлення до державної статистичної звітності, а в разі невиконання цієї вимоги у визначені органами державної статистики строки самостійно вносити їх із подальшим повідомленням відповідних підприємств, організацій, установ, юридичних осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, для виправлення в первинному та бухгалтерському обліку, інших взаємопов'язаних показниках;

• уносити пропозиції щодо притягнення службових осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у порушенні вимог цього Закону, до відповідальності, передбаченої чинним законодавством;

• відповідно до чинного законодавства накладати штрафи на службових осіб і осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, за порушення правил обліку та статистики;

• публікувати дані статистичних спостережень;

• укладати договори про співробітництво зі статистичними органами інших держав і міжнародними статистичними організаціями;

• виконувати на основі укладених угод госпрозрахункові інформаційно- аналітичні, обчислювальні та інші роботи, оплачувані за рахунок замовників;

• видавати та розповсюджувати статистичну інформацію.

Органи державної статистики зобов'язані:

організовувати та проводити статистичне спостереження за ходом виконання державних програм соціально-економічного розвитку України, її регіонів і галузей економіки;

організовувати та забезпечувати збирання державної статистичної інформації, проведення переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових монографічних та інших обстежень;

провадити статистичне спостереження за ходом виконання рішень Верховної Ради України, її Президії, Указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України з економічних і соціальних питань;

забезпечувати достовірність і об'єктивність статистичної інформації, її адекватність соціально-економічним явищам і процесам;

в установленому порядку забезпечувати органи державної влади й управління статистичною й аналітичною інформацією;

забезпечувати гласність статистичних даних; надавати засобам масової інформації поточні та річні підсумки соціально-економічного стану України, дані про рівень життя населення, видавати статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски та інші статистичні матеріали, проводити прес-конференції та інші заходи;

розробляти та вдосконалювати методологію статистичних показників для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку України;

упроваджувати в практику державної статистики систему міжнародних статистичних стандартів;

затверджувати форми, програми й інструкції державних статистичних спостережень і типові форми первинної облікової документації, потрібної для їх проведення;

присвоювати суб'єктам господарської діяльності коди й вести Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України;

забезпечувати надання на платній основі зведеної державної

статистичної інформації юридичним і фізичним особам на їх прохання,

забезпечувати збереження та захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб;

провадити міжнародні та міжрегіональні статистичні зіставлення.

Міністерства та відомства України, інші юридичні особи, що займаються державною статистикою, зобов'язані:

організовувати збирання від підзвітних одиниць даних державних статистичних спостережень і їх розробку, забезпечувати достовірність статистичної інформації;

надавати органам державної статистики на їх вимогу статистичні дані, передбачені державною статистичною звітністю, та Інші потрібні для проведення державних статистичних спостережень дані;

дотримувати державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеособлювати дані про осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.

Працівники органів державної статистики та інших органів, які займаються державною статистикою, за порушення вимог Закону "Про збирання та використання статистичних даних", приховування чи перекручування статистичної інформації несуть відповідальність згідно із законодавством.

Щоб забезпечити збалансований розвиток економіки країни, потрібно організувати єдину систему обліку, що відображає розвиток складного господарства, взаємний зв'язок окремих його ланок і галузей.

Облік - це вимірювання та реєстрація в кількісно-вартісній формі різних фактів суспільного життя.

Єдина система обліку містить три основні види обліку:

• оперативно-технічний;

• бухгалтерський;

• статистичний.

Оперативно-технічний облік реєструє конкретні окремі факти, потрібні для щоденного керування підприємством або установою (наприклад, облік виходу працівників на роботу, витрачання сировини тощо). Такий облік не дає можливості зробити узагальнення, висновки, оскільки його ведуть у натуральних одиницях.

Статистика, або статистичний облік, на відміну від оперативно-технічного та бухгалтерського, спрямованих на одиничні факти, реєструє масові факти суспільного життя.

Завдання статистичного обліку:

• реєстрація масових фактів;

• їх узагальнення й аналіз;

• виявлення зв'язків між ними та закономірностей. Статистиці належить організаторська та провідна роль у системі обліку, оскільки лише вона, використовуючи та узагальнюючи дані бухгалтерського й оперативно-технічного обліку, характеризує всі аспекти суспільного життя.

Організаторська роль статистичного обліку полягає ось у чому:

• статистика об'єднує всю систему первинного обліку, форм звітності та способів її зведення;

• дає змогу одержати погоджені, порівнянні показники;

• дає можливість всебічно узагальнити облікові дані.

Статистичний облік - це завершальна стадія обліку. Окремі види обліку не тільки взаємозв'язані, а й доповнюють один одного. Взаємозв'язок і залежність різних видів обліку характеризується такими основними спільними рисами:

• єдністю організації обліку на всіх підприємствах (єдина методика обліку однорідних фактів);

• взаємною узгодженістю окремих видів обліку на підприємствах (зв'язок показників оперативно-технічного, бухгалтерського та статистичного обліку).

Центральне керівництво обліком і статистикою покладено на Держкомстат України. Він забезпечує методичне керівництво, координацію та контроль за державним обліком юридичних осіб.

Розділ ІІ. Статистичне вивчення показників виробництва продукції тваринництва

2.1 Статистичні групування: їх види та використання у характеристиці складу явища за певними ознаками

Статистичне зведення - це наукове опрацювання первинних матеріалів статистичного спостереження для характеристики сукупності узагальненими показниками.

Основна мета і зміст статистичного зведення - узагальнити матеріал, повно і об’єктивно охарактеризувати всю сукупність фактів, розкрити закономірності масових процесів, що фіксуються в показниках.

Групування - найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання одиниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками. Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокремити суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якісні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Крім того, метод групування створює умови для наукового застосування інших статистичних методів аналізу: методу середніх, відносних величин, індексного методу тощо. З міст групувань має важливе значення у соціально-правових дослідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язок між юридично залежними показниками. Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.

Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. (Групування підприємств за формами власності; населення - за суспільними групами; злочинів - за формами і видами провини - умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних - неповнолітні, дорослі, засуджені, виправдані; злочинців за - статтями Кримінального кодексу тощо.)

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп культур. Отже, типологічне групування передує структурному.

Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв’язку явищ і процесів. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну. Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.

У табл.2.1.1 наведено статистичне вивчення виручки від реалізації молока

Таблиця 2.1.1.

Статистичне вивчення виручки від реалізації молока

№	Виробництво тонн	Ціна за 1 тонну	Виручка від реалізації, тис.грн
1	362,1	95,9	34,73
2	359,6	91,4	32,87
3	829,8	208,7	173,18
4	509,1	143,7	73,16
5	415,7	97,2	40,41
6	404,6	85,6	34,63
7	640	173,9	111,30
8	396,4	115,8	45,90
9	317,3	73,2	23,23
10	539,4	140,7	75,89
11	541,4	108,4	58,69
12	366,2	80,4	29,44
13	349	70,9	24,74
14	813,4	192,1	156,25
15	379,2	100,8	38,22
16	467	114,7	53,56
17	681,2	157,1	107,02
18	471,7	137,4	64,81
19	457	123,7	56,53
20	452,1	132,3	59,81
21	487,4	110,2	53,71
22	321,1	88,7	28,48
23	638,7	183,2	117,01
24	501,8	113,8	57,10
25	344,4	82	28,24
26	578,6	170	98,36

Таблиця 2.1.2.

Структура виробництва молока в Україні

№ п/п	Виробництво молока в Україні, тонн	Частина від загальної кількості, %
1	362,1	2,87
2	359,6	2,85
3	829,8	6,57
4	509,1	4,03
5	415,7	3,29
6	404,6	3, 20
7	640,0	5,07
8	396,4	3,14
9	317,3	2,51
10	539,4	4,27
11	541,4	4,29
12	366,2	2,90
13	349.0	2,76
14	813,4	6,44
15	379,2	3,00
16	467,0	3,70
17	681,2	5,40
18	471,7	3,74
19	457,0	3,62
20	452,1	3,58
21	487,4	3,86
22	321,1	2,54
23	638,7	5,06
24	501,8	3.97
25	344,4	2,73
26	578,6	4,58
Всього:	12624,2	100

За даними таблиці 2.1.2., можна зробити висновок, що найбільша питома вага виробництва молока в Україні є в області № 3 і становить 829,8 тонн, що займає 6,57 %, а область № 9 займає найменшу частку виробництва молока і становить 317,3 тонн, що займає 2,51 %. Інші області знаходяться в межах від 321,1 - 813,4 тонн, що займають від 2,54 % - 6,44% загального виробництва молока.

Характеристики

Список файлов ВКР