153201 (594738), страница 11
Текст из файла (страница 11)
6. Вивчити засоби і канали отримання і передачі інформації.
7. Розробити комплекс функціональних моделей управління туризмом з урахуванням його специфіки.
8. Розробити алгоритм діяльності керівників для рішення завдань туризму.
9. Визначити критерії якості рішення задач.
10. Розробити технологічні карти інформаційної діяльності керівників.
11. Оцінка особливостей програмування для створення АІСЗ туризму.
12. Розробити практичні рекомендації, які дозволять керівникові швидко адаптуватися до роботи з АІСЗ туризму.
Крім того, управлінню у справах молоді, спорту та туризму запропоновано створити базу даних туристичної інформації за допомогою програми Access, та здійснювати комп'ютерну обробку та розповсюдження цієї інформації.
Запровадження наданих пропозицій дозволять перевести на більш якісний рівень систему управління туризмом.
3.4. Пропозиції щодо інвестиційної політики та сертифікації готельних послуг
Реалізація структурної перебудови індустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку на Херсонщину. Особливо це стосується іноземних гостей, які вже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою. Обов'язкова сертифікація готельних послуг має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в цілому на Херсонщині, окремих підприємств, а також для клієнтів, які користуються їхніми послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Отриманий сертифікат є гарантом того, що готельних продукт, послуга відповідає вимогам стандартів, дає можливість підвищити статус, авторитет підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури і партнерських зв'язків. Тому УСМСтаТ пропонується надати рекомендацію окремим готелям Херсонщини щодо планування їх діяльності, а саме: керівництво цих готелів повинно поставити за мету досягнення належного рівня обслуговування для подальшої сертифікації [26]. Стан матеріально-технічної бази закладів розміщення в Херсонській області, історично-культурних пам'яток, відсутність потужної реклами потребують стратегічних заходів джерелами фінансування яких мають стати:
1. Кошти туристичних підприємств.
2. Банківські кредити.
3. Іноземні інвестиції.
4. Державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток.
5. Власні кошти громадян тощо.
Несприятлива загальноекономічна ситуація, посилення конкуренції на ринку послуг, недостатність коштів із державного фінансування змушують готелі брати на себе вирішення питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, хоча ця проблема не проста, вимагає розв'язання на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодженості з місцевими органами влади та управління, інформаційно-рекламного забезпечення, а головне — фінансової підтримки в рамках загальнодержавних і регіональних програм [39]. Тому необхідно запровадити механізм стимулювання довгострокового кредитування об'єктів гостинності комерційними банками. [34]
Потужним засобом фінансування є іноземні інвестиції. Тому важливим на сьогоднішній день є формування сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання припливу капітальних вкладень у реконструкції готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Необхідно відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту капіталовкладень.
Вирішення цих питань не під силу УСМСтаТ і не входить до його компетенції, але управління може зробити певний внесок у розвиток інвестиційної діяльності в галузі туризму. УСМСтаТ пропонується:
1. Здійснювати збір інформації щодо необхідності інвестицій, складати обґрунтування їх доцільності.
2. Оголосити конкурс інвестиційних проектів в галузі туризму і залучити спеціалізовані підприємства та інші підрозділи облдержадміністрації до економічного обґрунтування доцільності цих проектів.
3. Надати пропозиції управлінню зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації щодо залучення іноземних інвестицій у найліпші інвестиційні проекти туристичної галузі.
Практику проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів можна запровадити і при державному фінансуванні, але тут визначними критеріями відбору будуть:
а) проект має бути загальнодержавного значення; б) готельні та супроводжуючі послуги відповідатимуть міжнародним стандартам; в) інвестиції сприятимуть створенню нових робочих місць, особливо в регіонах туристично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.
3. 5. Пропозиції щодо розвитку нових видів міжнародного туризму
Особливо конкурентоспроможним напрямком для Херсонщини може стати розвиток сучасного найактуальнішого виду світового туризму — екологічного. Екологічний вид туризму передбачає використання в туристичних цілях буферних зон заказників, заповідників, пам'яток природи та культури. Цей вид розповсюджується у світі у зв'язку з потребою цивілізованого людства в туристичних послугах у заповідних, незабруднених цивілізацією територіях. Екологічний туризм не потребує великих інвестицій для розвитку. При цьому дає значні прибутки від іноземного туризму. Значними ресурсами для екологічного туризму володіє приморська територія Херсонщини, а також природні національні парки, що об'єднують природоохоронну і рекреаційну функції.
Взагалі національні парки Херсонщини мало забезпечені базами відпочинку. Але цю проблему можна вирішити шляхом застосування альтернативного варіанту подібним засобам розміщення — наметові містечка. УСМСтаТ пропонується організувати роботу щодо створення мережі наметових містечок у природних національних парках, а саме:
1. Визначити територію наметових містечок.
2. Облаштувати її необхідною інфраструктурою (медичні пункти, склади туристичного і спортивного знаряддя тощо).
3. Розробити систему постачання харчових запасів.
4. Визначити склад і провести підготовку обслуговуючого персоналу (інструктори, медики, гіди тощо).
5. Розробити програму міні-походів, спортивних змагань, культурно-масових заходів.
6. Розробити систему безпеки туристів, природоохоронних заходів. Тривалість подібного туру може бути від 5 до 10 днів. Перспективним для Херсонщини є водний туризм як різновид екологічного.
Він полягає у здійсненні подорожей на байдарках малими річками Низов’я Дніпра. Подібний вид туризму потребує зовсім незначних витрат на організацію. Потрібно здійснити наступні підготовчі заходи:
1. Розробити маршрути.
2. Облаштувати стаціонарні стоянки (місце для багаття, площу для наметів, місце причалювання човна, стіл та колоди-стільці).
3. Орендувати байдарки.
Походи можуть бути різного ступеню складності: від походів вихідного дня без ночівлі і з ночівлею до 2-3-денних і більше, в залежності від підготовки туристів.
Крім того пропонується:
— сприяти створенню підводного туризму на базі археологічних об'єктів
водних акваторій Північного Причорномор'я;
— проводити організацію міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника;
— організувати окремі тури на мисливство та рибальство.
3. 6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині
Дитячий туризм є важливим сектором туристичної галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму і уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристичної організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети — географія, біологія та історія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурсії найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, іноді — відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тематичних походів, прив'язаних до програми з географії:
1. Найпростіші вимірювання на місцевості (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».
2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).
3. Кам'яний літопис природи (корисні копалини, вивчення рельєфу).
4. Блакитними шляхами (вивчення елементів річкової долини; вивчення рівня води, напрямку течії, хімічного складу; рослинність і тваринний світ).
5. Зелене багатство краю (рослинні угрупування, збір гербарію).
6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).
Херсонщина має великий потенціал для розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходиться у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчої роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями — народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.
За умов сучасного економічного стану в Україні збільшення кількості закладів відпочинку для дітей ускладнюється необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочувалося, залучення можливостей сільських садиб у якості базової інфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому УСМСтаТ у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на селі для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національної програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з урахуванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпечуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» — можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 22].
Використання туристсько-рекреаційного потенціалу сільських місцевостей, як об'єктивної основи розвитку дитячого відпочинку, сприятиме оздоровленню та духовному розвитку дітей та відновленню багатовікових традицій українського села, що в цілому сприятиме національному та культурному відродженню України.
3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області
Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристичного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
