153201 (594738), страница 12

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурні пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Туристичні ресурси Херсонщини

Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).

НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначи­ти диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та масшта­бами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).

До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський рай­он, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Ново-троїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.

За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонуєть­ся розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.

3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

Аналіз основних тенденцій міжнародного туристичного ринку свідчить про підвищення популярності екологічного туризму і стрімкий розвиток цього при­буткового виду туризму. Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму у всіх його різновидах. Цьому підтвердженням є відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників баз відпочинку, початкова стадія водного туризму та інші чинники. Проведений аналіз цілей іноземного туризму свідчить про збільшення відсотку іноземців, що приїздять до Херсонської області з метою ознайомлення з українсь­кою культурою та побутом, історією та архітектурою Херсонщини. Ефективної організації потребує дитячий та молодіжний туризм. Раціональне використання об'єктів природно-заповідного фонду та мисливських угідь дозволить отримува­ти стабільний дохід від організації полювання та рибалки не тільки в якості додаткових послуг, а й у вигляді окремо розроблених турів.

У дипломній роботі в якості практичних рекомендацій щодо розвитку міжнародного екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» (додаток 8). Привабливість запропо­нованих комплексом туристичних послуг (турів) полягає у задовільненні потреб туристів у якісному змістовному проведенні дозвілля, що поєднує відпочинок і можливість ознайомлення з українською культурою і природою Херсонщини, зайняття улюбленою справою (полювання, рибалка, туризм). Запропонований бізнес-планом туристичний комплекс вважається першим суб'єктом туристично­го бізнесу подібного типу на Херсонщині. Розроблений бізнес-план має практич­ну цінність і може бути використаний суб'єктами туристичної діяльності Хер­сонської області як прибутковий проект.

3.9. Розробка комп'ютерної задачі * «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів»

За даними бізнес-плану за допомогою програмного продукту Microsoft Excel розраховуємо зміну прибутку під впливом зміни об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат. Необхідні для розрахунку вхідні дані надані в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Характеристики

Список файлов ВКР