153201 (594738), страница 14

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 14)

Адже установа знаходиться у старій 3-поверховій будівлі і в разі землетрусу найбільш підлягає впливу первинних і вторинних вражаючих факторів. Тому необхідно запроваджувати заходи щодо укріплення несучих конструкцій, ізолювання дротів електроструму для запобігання враження струмом людей [7]. У зв'язку з тим, що управління не є виробничим підприємством, не здійснює технічні процеси з використанням СДОР та ОР, а отже немає причин для виникнення вражаючих факторів, в управлінні не прогнозуються НС технічного характеру.

Найбільш важливою функцією керівництва в галузі БЖД є забезпечення безпеки туристів, що гарантується державою. На основі регіональних програм туристичні суб'єкти розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів, запобігання травматизму і несуть відповідальність за їх виконання, а саме: навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм і нещасних випадків, інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги потерпілим та їх транспортування. Для здійснення цих заходів створюються пошуково-рятувальні служби. Саме ці заходи з боку суб'єктів контролює заступник голови управління з питань спорту і туризму.

На основі аналізу стану організації БЖД можна зробити висновок, що заходи з БЖД майже не провадяться: не забезпечене проведення інструктажу; не здійснюються ремонтні роботи; робочі місця не забезпечені необхідними плака­тами і планами евакуації. Тому для удосконалення організації БЖД необхідно першочергово здійснити ці заходи.

4. 2. Охорона праці, протипожежна безпека

Основними міжгалузевими актами, якими керується управління є: Правила експлуатації електроустаткування споживачів, Правила пожежної безпеки в Україні, Типове положення про службу охорони праці, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на підприємствах і організаціях [10]. Основними галузевими актами є Правила техніки безпеки при експлуатації електроустаткування, Закон України «Про курорти» [4]. Не менш важливим законодавчим актом є Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» [6].

Визначальними вимогами для управління є санітарні норми і правила (СНІП), а саме: норми щодо мікроклімату (швидкість повітря 0,5-1 м в секунду, атмосферний тиск 760 мм р. с, освітлення однофазове з заземленням). Обов'яз­ково має бути передбачений захист екранів моніторів персональних комп'ютерів (виносний захисний екран або «вбудований» захист екрана монітора). Всі ці вимоги, окрім освітлення, виконуються управлінням. Щодо санітарної охорони курортів, що підлягають контролю з боку управління, її метою є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забруднен­ню та передчасному виснаженню. Санітарна охорона тісно пов'язана з охороною навколишнього середовища. Проекти оголошення природних територій курорт­ними підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам.

Основними шкідливими і небезпечними факторами в управлінні є: брак і нерівномірність освітлення, статичне положення тіла, що можуть призвести до захворювань очей та хребта (скалеозу), поразка електричним струмом в результаті дотику чи наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Пожежонебезпека в управлінні може виникнути внаслідок причин неелектричного та електричного характеру. Причини неелектричного характеру: несправність обладнання, халатне і необережне поводження з вогнем, неправиль­них пристрій і несправність вентиляційної системи. Причини електричного характеру: коротке замикання, перевантаження дротів, іскріння. Приміщення управління обладнане вогнегасниками, але немає стендів протипожежної безпеки [9].

За даний період керівництво вжило заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці. На основі аналізу можна зробити висновок, що система охорони праці та протипожежної безпеки не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Це стосується освітлення, наявності відкритих струмоведучих дротів, непроведення інструктажів щодо техніки безпеки під час роботи з комп'ютером та іншою оргтехнікою, протипожежної безпеки, відсутності засобів наглядної агітації. Тому керівнику охорони праці необхідно запровадити практи­ку проведення інструктажів, прибрати недоліки освітлення і організувати низку ремонтних заходів.

4. 3. Керівництво охороною навколишнього середовища

Основними діючими нормативно-правовими актами є закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про курорти» [2, 4].

З метою збереження природних ресурсів і запобігання їх забруднення в межах курортів встановлюються округи санітарної охорони, які поділяються на три зони. Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, лимани, пляжі і прилеглу територію шириною до 100 метрів. В зоні забороняється спорудження будівель, не пов'язаних з охороною природних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, вигребів стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, проживання громадян. Друга зона (зона обмежень) охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих та ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод; територію санаторно-курортних закладів, парки, ліси. Тут забороняється споруд­ження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації, розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив, скидання сміття. Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту тощо. Тут забороняється будівництво підприємств, що негативно впливатимуть на ландшафтно-кліматичні умови; спуск на рельєф неочищених стічних вод; проведення вирубок зелених насаджень. Недотримання цих заборон призведуть до значних екологічних збитків у вигляді забруднення природних ресурсів і до потреби у фінансуванні відновлення цих ресурсів [6].

У сферу діяльності управління входить контроль за створенням і збережен­ням санітарно-зелених зон, озелененням територій та приміщень підконтрольних підприємств та самого управління. Управління запроваджує практику екологічного виховання не тільки персоналу, але й населення області (особливо дітей і молоді). Порушення законодавчих актів передбачає всі види відповідальності, навіть кримінальну (позбавлення волі строком до 5 років).

Для оголошення території курортом здійснюється екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи.

Подальший розвиток міжнародного туризму можливий лише при переході вимог до якості навколишнього середовища на світові стандарти.

Однією з можливостей такого переходу для Херсонської області може стати участь у програмі «Блакитний прапор Європи». Програма ставить ціллю підготувати умови для вмикання туристичних регіонів у європейське прямування якості курортних міст. Вона розглядається як один із механізмів можливого стабільного туристського розвитку, що дозволяє оцінити місцеві умови, рівень якості запропонованих туристичних послуг і намітити об'єкти, у т. ч. пляжі, ділянки курортів, окремі здравниці, що цілком або частково відповідають запропонованим критеріям якості. Участь у цій програмі відповідає задачам, висуну­тим державами-членами Чорноморського Економічного Співтовариства в питаннях охорони навколишнього середовища і порятунку Чорного моря, координації туристського розвитку регіонів. Державна політика України, спрямована на охорону і розвиток Чорноморського регіону знайшла відбиток у прийнятті ряду законодавчих актів, серед яких слід зазначити концепцію по захисту і відновленню Азовського і Чорного морів. Для підвищення інвестиційної принадності Чорноморського регіону, необхідний пошук позитивних рішень взаємозалежної проблеми: подальшого туристського освоєння і зберігання якості навколишнього середовища [41]. Основний підхід до її рішення на Херсонщині повинен бути орієнтований на реально існуючі можливості економічного розвит­ку регіону, на відродження туристської діяльності і висування херсонських курортів на міжнародний туристський ринок, одним з умов якого є застосування до навколишнього середовища міжнародних стандартів якості.

Управління має можливості збереження екологічних цінностей: підвищення екологічного контролю курортних зон, сприяння екологічній діяльності інших суб'єктів туристичної діяльності, підвищення рівня екологічного виховання населення, участь в екологічному грантуванні; впроваджувати елементи екологічного менеджменту в області.

Висновок

У ході виконання дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану турис­тичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи:

1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про недосконалість туристичної інфраструктури — невідпрацьований механізм банківського обслуговування туристів, недосконалість процедури візового і митного оформлення, низький матеріально-технічний стан готельного господарства та рекреаційної сфери, невідповідність рівня обслуговування туристів міжнародним стандартам, нерозвиненість інфраструктури транспортних коридорів.

2. Проаналізовано цілі, завдання та функції УСМСтаТ як координуючого державного органу в туристичній галузі, організаційну структуру з точки зору управління міжнародним туризмом і зроблено висновки про недосконалість організаційної структури управління туризмом, недостатність фахівців з туризму у складі управління.

3. Проаналізовано механізм управління туризмом і зроблено висновки про недосконалість системи звітності туристичних підприємств, невідпрацьовані механізми регулювання санаторно-курортної сфери та управління екологічним туризмом, відсутність комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з питань туризму.

4. Проаналізовано механізм ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і зроблено висновки про невідповідність діяльності туристичних фірм Херсонсь­кої області вимогам до організації приймання та обслуговування іноземних туристів щодо оформлення віз та митних документів, відсутність системи ліцензування санаторно-курортних закладів, невідпрацьований механізм контро­лю за виконанням ліцензійних умов туристичними підприємствами після отри­мання ліцензії.

5. Проаналізовано стан туристичної галузі на Херсонщині, здійснено SWOT- аналіз і зроблено висновки про малу питому вагу міжнародного туризму у загальному обсязі, але високий темп росту показників іноземного туризму в порівнянні з минулим роком; відсутність міжнародного екологічного туризму, нерозвиненість дитячого і молодіжного туризму, великий об'єм неорганізованого туризму, недостатність реклами туристичних послуг в області і за кордоном.

6. Проаналізовано діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази їм. Остапа Вишні у с. Кринки і зроблено висновок про відсутність зовнішньоекономічної діяльності з іноземного туризму.

7. Проаналізовано і зроблено висновок щодо недосконалості системи опо­даткування туристичних підприємств — відсутність диференційованого підходу до встановлення податків.

На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління — програмно-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.

2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.

3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можли­востей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.

4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийнят­тя управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)

5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.

6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.

7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.

8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.

9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.

Характеристики

Список файлов ВКР