153201 (594738), страница 8
Текст из файла (страница 8)
1. Заява на бланку встановленої форми (додаток 5).
Підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми. В графі місцезнаходження необхідно зазначати індекс, та номери телефонів. В заяві вказується повне найменування суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію.
До заяви додаються такі документи:
— нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, якщо власників або уповноважених органів два і більше чи рішення засновників про створення суб'єкта господарювання);
— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання — юридичної особи;
— суб'єктом господарювання — фізичною особою — нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду господарської діяльності, що ліцензується;
— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця.
З метою підтвердження спроможності дотримання заявником ліцензійних умов ним подаються такі документи:
— копія диплому про вищу освіту керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця; витяг із трудової книжки керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3 років або копію документа, що засвідчує спеціальну туристичну освіту;
— характеристика діяльності суб'єкта господарювання;
— копія документа, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинне відповідати вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та контроль за їх дотриманням;
— копія договору зі страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів, що направляються суб'єктом господарювання в туристичні подорожі за кордон та по Україні;
— копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг;
— копія довідки зі статуправління «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».
Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються не керівником суб'єкта господарювання, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти суб'єкта господарювання з усіх питань її діяльності. В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду господарювання, що ліцензується, у видачі ліцензії може бути відмовлено [13].
Ліцензію одержує керівник суб'єкта або туристичного підрозділу, в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії. Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного документа, що підтверджує оплату за видачу ліцензій. Характеристика туристичної діяльності подається на фірмовому бланку суб'єкта підприємництва, де вказується час заснування підприємства, початок туристичної діяльності; період роботи в галузі туризму; обсяг туристичної діяльності в загальному обсязі підприємницької діяльності (у %); діяльність до подання заяви на отримання ліцензії. Характеристика загалом та в розріз кожного з видів, що заявлені на ліцензування, містить відомості про назви країн, в які відправлено вітчизняних туристів, та з яких прийнято іноземних туристів в Україну (назвати регіони України, де приймалися іноземці); обсяг послуг (в грн.), одержаних від туристичної діяльності при наявності такої; кількість та найменування маршрутів, розроблених безпосередньо підприємством та, окремо, — за агентськими угодами; перелік основних партнерів задіяних в організації прийому та відправлення туристів; категорійний склад туристів; структура підприємства; чисельність працівників, задіяних в туристичної діяльності (за штатним розкладом за трудовими угодами); кваліфікацію працівників, освіту, стаж роботи в туризмі, рівень фахової підготовки; матеріальну базу підприємства — наявність власних основних фондів, офісні приміщення (поверх, кількість кімнат, загальний метраж), засоби розміщення, харчування, транспортування туристів; наявність орендованих основних фондів; наявність засобів зв'язку та охорони в офісних приміщеннях; засоби реклами; пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо та зауваження щодо вдосконалення механізму їх реалізації до Державної туристичної адміністрації України.
Ліцензія видається терміном на 3 роки, в разі закінчення дії ліцензії, підприємство залишається в реєстрі ліцензованих туристичних підприємств і повинно подовжити термін. Плата, яка вноситься суб'єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів державного казначейства № 3510 «Кошти державного бюджету України» в установах Нацбанку та № 2510 — в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії — 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за переоформлення та дублікат ліцензії — 5 неоподаткованих мінімумів (85 грн.), за видачу кожної копії ліцензії — 1 неоподаткований мінімум (17 грн.).
2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз
УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.
За цими даними всього у 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року. Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки, наданий у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки
| Види підприємств | Іноземний туризм | Темп росту | Закордонний туризм | Темп росту | Внутрішній туризм | Темп росту | Всього | Темп росту | |||||||
| 2000 | 2001 | 2000 | 2001 | 2000 | 2001 | 2000 | 2001 | ||||||||
| осіб | осіб | % | осіб | осіб | % | осіб | осіб | % | осіб | осіб | % | ||||
| Ліцензовані підприємства | 1184 | 2344 | 98 | 2666 | 3463 | 30 | 66731 | 106022 | 59 | 70581 | 112028 | 59 | |||
| Санаторно- курортні заклади | 5652 | 10060 | 78 | — | — | — | 229251 | 288856 | 26 | 234903 | 298916 | 27 | |||
| Всього | 6836 | 12404 | 82 | 2666 | 3463 | 30 | 295982 | 395077 | 33 | 305484 | 410944 | 35 | |||
Співвідношення кількості туристів кожного виду туризму представлено на малюнку 2.1.
Мал. 2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму
Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туризму на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром виробничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 2.2.).
Мал. 2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами
Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розширюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 2. 3. та 2. 4.).
Мал. 2.3. Цілі закордонного туризму в 2000 році
Мал. 2.4. Цілі закордонного туризму в 2001 році
У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 2. 5. та 2. 6.).
Мал. 2.5. Цілі іноземного туризму у 2000 році.
Мал. 2. 6. Цілі іноземного туризму у 2001 році.
Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туризму. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне господарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2000 р. до 59% — у 2001-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закладах Херсонщини.















