147111 (594263), страница 16

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 16)

В цьому випадку формула експоненціального закону надійності набирає вигляду

Знаючи інтенсивність відмов l(t), за допомогою даної формули можна підрахувати вірогідність безвідмовної роботи пристрою за той або інший період часу.

Експоненціальний закон надійності володіє однією важливою властивістю. Вірогідність безвідмовної роботи на даному інтервалі (t, t+t) залежить не від часу попередньої роботи t₁, а лише від довжини інтервалу t. Іншими словами, якщо відомо, що елемент справний, то майбутнє його поведінка не залежить від минулого. Якщо ця властивість дотримується, то закон буде обов'язково експоненціальним.

Зважаючи на те що людина в системі управління виявляється схильним випадковостям, так само як і машина, до нього застосуємо загальний метод підходу, прийнятий в теорії надійності. У цих випадках інтенсивність відмови розглядається як відношення числа відмов оператора (n за час (t до lослідів N за даний проміжок часу. Звертає на себе увагу той факт, що три періоди інтенсивностs відмов збігаються до певної міри з трьома фазами працездатності. Знаючи інтенсивність відмов оператора, можна визначити вірогідність безвідмовної роботи його за час t.

Якщо оператор виконує всілякі операції і попередні помилки істотно не позначаються на появі помилок в подальших операціях, то, вважаючи їх розподіленими по біноміальному закону, отримаємо вірогідність р(х) їх появи з вираження

Де n - число повторень даної операції;

до - число допущених при цьому помилок;

b - вірогідність, яка при чималому числі дослідів може бути прийнята .

Показником надійності відмов інколи беруть середній час безвідмовної роботи Т_p.

Якщо працюють одночасно m операторів і опера тори i за час t_i допускає k_i. відмов, статистична частота f*_i(t) його відмов буде

Тоді час t_i між відмовами оператора i виходить

а середній час безвідмовної роботи Т_p всіх m опера торів визначиться

Необхідно відзначити, що для оператора характерний не лише відмовляти, але і усувати відмови технічних ланок. Імітуючи певні відмови, можна підрахувати вірогідність відмов окремих технічних ланок, що парирують. Це дозволяє підрахувати надійність системи з врахуванням можливостей оператора своєчасно виявляти і парирувати відмови в системі.

8.4 Системи автоматичного виміру реєстрації і управління скиданням нафтовмістних та л’яльных вод суден

САЗРІУС л’яльных вод машинно-котельних відділень суден валовою місткістю більше 10 тис. peг. т. обладнаних сепараторами з очисною здатністю до 100 млн.-1, вимірюють і безперервно реєструють концентрацію нафти що зливають з суден після сепарації л’яльных водах, дату і час скидання, а також видають світловий, звуковий і такий, що управляє сигнали на припинення скидання при концентрації понад 100 млн.-1.

Вони складаються з концентратомера і пристроїв реєстрації (самописця).

Вимоги до вимірювальної частини цих приладів не відрізняються від вимог до вимірювальної частини: САЗРІУС нафтовмістних баластних і промивальних вод з танкерів, концентратомери (аналізатори нафтовмісту) для машинно-котельних відділень практично відрізняються лише діапазоном вимірів. (0-100 млн.^-1).

Прикладом вітчизняного приладу контролю нафтовмісту може служити прилад КНС-201Л.

Цей прилад аналогічний концентратомеру КНС-201Б. Відмінність полягає в тому, що в приладі КНС-201Л досліджувана; проба поступає на вхід приладу безпосередньо, без розбавлення. Діапазон виміру при цьому 0-100 млн-1.

Комплектно з приладом поставляється самописець, який підключається до виводів «Аналоговий вихід» приладу.

Контакти вихідних реле блоку управління, що спрацьовують при досягненні концентрацією нафти в пробі значення 100 млн.^-1, а також при несправності при бору включаються в ланцюги зовнішньої сигналізації і в ланцюзі управління скиданням.

Дія САЗРІУС для машинно-котельних відділень французької фірми «Серес» заснована на принципі турбідиметрії в інфрачервоної області спектру.

Інфрачервоний випромінювач випромінює монохроматичний промінь, який проходить крізь вимірювальну камеру, що є скляною трубкою, по якій тече аналізована рідина.

Вимірювальний фотоприймач, встановлений під кутом до осі світлового променя, вимірює інтенсивність відбитого світла, пропорційну концентрації нафти в аналізованій пробі.

Експериментальним дорогою встановлено, що віддзеркалення світла під таким кутом характерний лише для вуглеводнів. Від часток механічних домішок світло відбивається в основному під іншими кутами, відмінними від вказаного.

Особливістю приладу є наявність пристрою автоматичного очищення вимірювальної камери. Пристрій є поршнем, який здійснює поступальну ходу, очищаючи скляні стінки камери.

У комплекті з приладом може поставлятися дистанційно керований триходовий клапан, за допомогою якого в пробовідбірну систему і в прилад подається чиста вода для промивання системи, калібрування і установки нуля приладу.

На панелі управління є тумблер, перемикальний поріг спрацьовування вихідних реле з 100 млн.^-1 на 15 млн.^-1.

В цьому випадку прилад може бути використаний як сигналізатор граничного нафтовмісту. Межі виміру приладу 0-120 млн^-1. Сигналізатори граничного нефтесодержания для контролю над скиданням л’яльных вод з суден, обладнаних сепараторами і фільтром з очисною здатністю до 15 млн^.-1, простіше і дешевше описаних вище приладів виміру, реєстрації і управління скиданням.

Це обумовлено наступними чинниками:

• у зливаній за борт після фільтрації аналізованій воді практично відсутні механічні домішки;

• для сигналізаторів не потрібна безперервна індикація і реєстрація поточних значень концентрації нафти в аналізованій рідині, а потрібна лише сигналізація про перевищення концентрацією значення 15 млн.^-1;

• похибки, що припускається, більша, ніж в описаних вище приладів;

• значно менша інтенсивність забруднення з вимірювальних трактів приладу, пробовідбірних пристроїв і трубопроводів завдяки вищій мірі очищення аналізованої рідини.

Прикладом вітчизняного сигналізатора граничного нафтовмісту може служити прилад типа СНС-201.

Дія приладу заснована на здатності нафтопродуктів поглинати світло і полягає в реєстрації інтенсивності ослабленої частини світлового потоку, про того, що йшов через емульсію нафти у воді (принцип турбідиметрії).

Структурна схема сигналізатора СНС-201 показана на мал. 4.1.

Аналізована нафтовмістна вода після сепарації і фільтрації через пробовідбірний пристрій 1 подається на вимірювальну і порівняльну кювети З проходить через них і скидається в л’яла або накопичувальну ємкість.

Кювета вимірювального каналу має базу 40 мм, порівняльного - 10 мм. Світловий потік від джерела світла 2, як яке використовується лампа розжарювання, проходить через вимірювальну і порівняльну кювети. Оскільки бази кювет різні, то інтенсивності світлових потоків після кювет, заповнених навтовмістною водою, будуть неоднакові. Світлові по струми перетворяться фотоприймачами 4 в електричні сигнали, які подаються на електронний пристрій 5, де ці сигнали посилюються, перетворяться, логарифмуються і вичитуються. Різницевий сигнал, пропорційний концентрації нафти у воді, подається на вхід порогового пристрою 6. Пороговий пристрій набудовується так, щоб при концентрації нафти у воді 15 млн^-1 спрацьовувало вихідне реле 7, контакти якого включаються в схему зовнішньої сигналізації і, при необхідності, в схему управління скиданням.

Спрацьовування реле відбувається також і при несправностях приладу.

Конструктивно прилад складається з двох блоків: блоку фотометричного і блоку стабілізатора 8.

Малюнок 8.4.1. Структурна схема сигналізатора СНС-201:

I – чиста вода; II – від системи фільтрації; III – за борт; IV – скидання; V – до показуючого або самописного приладу; VI – в схему сигналізації; VII в схему управління скиданням.

Прилади для визначення кордону розділу «Нафта-вода» для відстійних танків танкерів.

Ці прилади можуть бути як стаціонарними, так і переносними. В разі вживання стаціонарних приладів їх слід встановлювати в кожному відстійному Гані, а органи управління і індикатори положення кордону розділу «нафта - вода» розташовувати в приміщенні управління вантажними операціями.

Спрацьовування приладу під час переходу середовища з нафти у воду і навпаки має бути швидким і чітким. Точність приладу повинна забезпечувати індикацію кордону розділу «нафта - вода» в межах ±25 мм від фактичної.

Постійна індикація кордону розділу не обов'язкова. Датчик-реле рівня разів справи середовищ типа ДРС є вітчизняним переносним приладом і складається з наступних основних частин (мал. 4.2.): чутливого, елементу 1, мірної стрічки 3 мілівольтметри 5, корпуси 8, кришки 6.

Один кінець стрічки за міцніє на барабані 4, другий кінець — на чутливому елементі 1, який є цинковим диском, поміщеним в металевий стакан 2.

При опусканні або підйомі чутливого елементу барабан 4 обертається за допомогою ручки 7 і змотує або намотує мірну стрічку 3.

Стопоріння барабана здійснюється за допомогою гайки обертанням її за годинниковою стрілкою до упору.

Корпус приладу має фланець з різьбленням, за допомогою якого датчик кріпиться на горловині відстійного танка.

У кришці є вікно із склом для візуального спостереження за свідченнями мілівольтметра.

Стакан перед опусканням його в танк для вимірів заповнюється забортною водою, що запобігає забрудненню чутливого елементу при проходженні шару нафтопродуктів.

Принцип дії датчика заснований на гальванічному ефекті і полягає в реєстрації виникнення гальванічного струму під час переходу цинкового електроду з нафтового — непровідного шару у водний - провідний шар.

При опусканні стакана з електродом на мірній льон ті в танк, при проходженні ним шару нафтопродуктів струм відсутній, а при попаданні електроду у воду проходить гальванічний струм по ланцюгу: плюсовий затиск мілівольтметра— «маса» ємкості - провідне контрольоване середовище - чутливий елемент (електрод) - мірна стрічка - мінусовий затиск мілівольтметра.

Візуальна реєстрація виникнення струму здійснюється по відхиленню стрілки мілівольтметра. Зняття свідчень значення рівня кордону розділу середовищ виробляється з мірної стрічки у момент відхилення стрілки мілівольтметра.

9. Безпека і охорона на морі

9.1 Організація дій екіпажа в надзвичайних обставинах. Нормативні положення СОЛАС, МКУБ, МАРПОЛ

Дії членів екіпажа при виникненні надзвичайних ситуацій регламентуються судновим розкладом (Drill Shedule)

«Safety Manual», інструкціями (Emergency Procedures), заснованими на міжнародних нормах і стандартах. Вимоги про готовність на судах до аварійних ситуацій містяться в главі 8 МКУБ, що є главою IX Конвенциі СОЛАС з поправками, в правилі 24-4 глави III цієї Конвенції, схваленої на Конференції з СОЛАС в листопаді 1995 року, а також в правилі 26 Додатків I Конвенції МАРПОЛ 73/78.

Міжнародний Комітет з безпеки мореплавання ІМО під готував циркуляр (MSC/Circ.76O/MEPC/Circ.310) — "Керівництво у від носінні структури інтегрованої системи планів дій в надзвичайних ситуаціях на судах", в якому викладаються рекомендації по підготовці на судах всеосяжних і ефективних планів дій при аварійних ситуаціях на борту на основі модульної структури.

Мета керівництва — об'єднати аварійні ситуації, що виникають на судні, в єдину систему і допомогти компаніям-судновласникам в раз робітці гармонізованих планів, що дозволить уникнути дублювання процедур і поліпшити їх виконання судновим персоналом в аварійних ситуаціях. Такі інтегровані системи планів можуть бути легко "вбудовані" в створюваних в компаніях відповідно до вимог МКУБ суднові системи управління безпекою (СУБ).

Потенційними надзвичайними ситуаціями на судах можуть бути наступні групи подій:

Характеристики

Список файлов ВКР