131220 (593584), страница 10
Текст из файла (страница 10)
У процесі аналізу взаємозв'язку між політичним ціннісним рівнем свідомості та особистісними параметрами студентської молоді виявлено, що особливості мотиваційно-потребової сфери,, когнітивного стилю і стилю міжособистісної взаємодії не справляють вагомого впливу на рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, що свідчить про ймовірну зумовленість його не стільки суто особистісними властивостями, скільки ціннісними та соціально-психологічними факторами. Виявлено, що однією з детермінант прояву політичного ціннісного рівня свідомості с загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів.
Аналіз особливостей політичної поведінки студентської молоді дав змогу виділити два основні типи політичної залученості серед політично активної студентської молоді - когнітивно-електоральну та дійово-практичну, причому більшість респондентів віддала перевагу першому типу активності, яка має пасивно-споглядальний характер, а також два основні види політичної мотивації - ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація з переважанням альтруїстичних, ціннісно орієнтованих спрямувань. Низькі показники реальної політичної участі, постійного інтересу засвідчують відсутність адекватних новим політичним реаліям поведінкових моделей реалізації політичної культури серед сучасної молоді.
На підставі аналізу основних психологічних чинників політичної активності студентської молоді на прикладі групи політично активних респондентів порівняно з групою політично пасивних респондентів виявлено такі особливості психологічних проявів політичних активістів, як: висока мотивація досягнення, потреба в самореалізації, домінуванні, нестійкість самооцінки, прагнення поліпшити враження про себе в очах значущих інших - у мотиваційно-потребовій сфері, які, однак, виявились фрустрованими за результатами факторного аналізу і проявились переважно у вигляді захисних та компенсаторних тенденцій.
У когнітивній сфері виявлено переважання реалістичного, прагматичного та аналітичного стилів мислення, взаємопоєднання та перетинання основних характеристик яких дає змогу визначити головні особливості когнітивного стилю, властивого політично активним респондентам. Це інтерес до отримання конкретних результатів, опора на об'єктивні, перевірені факти, прагнення до порядку та контролю над ситуацією, схильність до дійовості, швидкого прийняття рішень без особливих внутрішніх коливань.
Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів характеризується існуванням не лише нонконформістських та індивідуалістичних проявів у міжособистісних стосунках, але й рис тривожності, невизнаності, що зумовлює пошуки самоствердження, соціального захисту та підвищення особистісного статусу.
Ціннісно-смислова сфера характеризується високим рівнем інтегрованості політичного ціннісного рівня до загальної структури ціннісних орієнтацій переважно на дійово-практичному рівні актуалізації і дає підстави для припущення, що політика як така є не метою для політично активних респондентів, а лише засобом досягнення ними визнаних важливими життєвих орієнтирів.
Виявлено особливості життєвого шляху (первинної соціалізації) політично активних респондентів - незначний вплив батьківського прикладу та авторитету на перебіг політичної соціалізації респондентів, переривання органічного трансферу батьківських політичних цінностей дітям; ранній досвід відстоювання власних інтересів та поглядів у сімейному оточенні, особливості сімейних рольових позицій, що сприяло формуванню якостей, властивих політичним активістам; незначний рівень шкільного та вчительського авторитету в процесі формування політичних переконань у період шкільного навчання. Це засвідчує поступову втрату сім'єю та школою функцій первинної політичної соціалізації особистості, що призводить до певної хаотичності та некерованості цього процесу на початкових етапах життєдіяльності індивіда.
У результаті дослідження виділено основні типи політичної активності та пасивності сучасної молоді та визначено їхнє психологічне змістове наповнення (табл. 3).
Таблиця З. Психологічний зміст типів політичної активності і політичної пасивності.
| Емпірично виявлені типи | Психологічний зміст виявленого типу | ||||
| Особливості мотиваційно-потребової сфери | Домінуючий когнітивний стиль | Стиль міжособистіс-ної взаємодії | Домінуючий ціннісний рівень | ||
| Політичної активності | Домінантно-самостверджувальна | Потреба визнання, захисні зовнішньо- звинувачувальні тенденції | Прямолінійно-агресивний, владно-лідируючий | Політичний, соціальний, естетичний | |
| Компенсатор-но-конформістсь-ка | Пасивність, компенсація, втомленість | Прагматичний | Співпрацюю-чий, конвенціальний | Побутово-життєвий, етичний | |
| Реалістично мотивована | Потреба в досягненні та оволодінні | Реалістичний | Соціальний, політичний | ||
| Інтелектуаль-но-фрустрована | Стримування спонтанної самореалізації, незадоволена чуттєвість | Владно-лідируючий, незалежно-домінуючий | Політичний, соціальний, пізнавальний | ||
| Ідеал і стично-ірраціональна | Ірраціональність домагань, індивідуалістичність | Аналітичний | Релігійний. політичний, пізнавальний | ||
| політичної пасивності | Фрустрована соціоцентричність | Фрустрація базових потреб | Ідеалістичний | Залежно-слухняний, відповідально-великодушний | Естетичний, релігійний, політичний |
| Соціально-конвенціона-льна адаптованість | Активна життєва позиція, потреба в емоційній залученості | Відповідально-великодушний | Етичний, побутово-життєвий | ||
| Інтелектуалі-зований індивідуалізм | Синтетичний | Незалежно-домінуючий | Пізнавальний | ||
| Пересічно-сложивацька адаптація | Потреба в емоційній залученості | Естетичний, пізнавальний | |||
Виділено основні сучасні стилі політичної активності студентської молоді шляхом факторного аналізу таких показників, як ідейно-політичні настанови, зміст та рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, характер політичної поведінки (табл. 4).
Таблиця 4. Стилі політичної активності.
| Основні складові стилю | Стиль політичної активності | ||||||
| Дійово-інтенціональна політична активність ліберально-націоналістичного спрямування | Когнітивно-креативна політична активність націонал-ліберального спрямування | Ідеалізовано- конформістська політична активність соціалістичного спрямування | |||||
| Характер ідейно-політичних настанов | Ліберально- націоналістичний | Націоналістично-ліберальний | Соціалістичний | ||||
| Політичний ціннісний рівень свідомості | Політична активність (ем., когн., дійовий рівні),політична інформованість (ем., дійовий рівні) | Політичне лідерство (когн. рівень) | Політичний мир та стабільність (емоц., когн. рівні) | ||||
| Когнітивна залученість | Читання політичної преси,перегляд політичних програм ТБ. читання фундаментальних політологічних робіт | Перегляд та обговорення політичних програм ТБ та радіо | Не виявлено | ||||
| Дійова залученість | Реальна участь у суспільно-політичній діяльності молодіжних організацій та партійних структур | Діяльність у роботі молодіжних суспільно-політичних організацій | Відвідування політичних зібрань та мітингів, контакти з політичними діячами | ||||
| Мотиви політичної участі | Застосування власних сил збагачення соціальних зв'язків, удосконалення суспільних Інститутів, власні моделі устрою моделі устрою | Можливість втілення власних Ідеалів та моделей політичного устрою | Соціальна захищеність, приналежність до групи однодумців | ||||
Сучасні стилі політичної активності студентської молоді мають переважно дійове спрямування, характеризуються високою когнітивною та ціннісною залученістю до політичного життя країни, переважанням ціннісно орієнтованої мотивації та ліберально-націоналістичного ідейно-політичного спрямування.
Отже, у даному дослідженні обґрунтовуються програма емпіричного дослідження особливостей прояву політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників.
На наступному етапі нашого дослідження ми проводили експеримент на ціннісні орієнтації (М. Рокіча). Ця методика орієнтується на прямому оранжуванні смислу цінностей М. Рокіча. Він розрізняє два класи цінностей:
-
термінальні- переконатися в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб за неї прагнути.
-
інструментальні- переконання в тому, що певний образ властивості особистості є бажаним у будь-якій ситуації.
Цей поділ відповідає традиційному розподілу на цінності- цілі і цінності- засоби. Респонденту пропонується два списки цінностей по 18 у кожному.У списках досліджений присвоює кожній цінності ранговий номер. Спочатку пропонуються термінальні, а потім інструментальні цінності.
Список А (термінальні цінності) включають в себе перелік таких цінностей: життєва мудрість, здоров’я, цікава робота, кохання, матеріально забезпечене життя, наявність хороших і вірних друзів, суспільне визнання, розвиток, пізнання, продуктивне життя, свобода, розваги, щасливе сімейне життя, щастя інших, творчість, впевненість в собі, активне діяльне життя, краса природи і мистецтва.
Список Б (інструментальні цінності) включає в себе перелік наступних цінностей: охайність, вихованість, високі запити, життєрадісність, виконавчість, незалежність, непримиренність у недоліках до себе та інших, відповідальність, раціоналізм, освіченість, самоконтроль, сміливість, тверда воля, терпимість, широта поглядів, чесність, ефективність у справах, чуйність.















