128863 (593245)
Текст из файла
Зміст
Вступ
Розділ 1. Дослідження агресивної поведінки в соціальній психології
1.1 Природа агресії, форма її прояву
1.2 Основні напрямки в розумінні етіології агресивності
1.3 Поняття конфлікту та конфліктної поведінки в психології
1.4 Стан фрустрації як чинник детермінуючий поведінку в ситуації соціальної колізії
1.5 Психологічні особливості прояву агресивної поведінки у підлітковому віці
Розділ 2. Особливості поведінки підлітків з високим рівнем агресії в ситуаціях соціальної колізії
2.1 Задачі, методи та процедура експериментального дослідження
2.2 Рівневі показники виразності агресивної поведінки у учнів старшого підліткового віку
2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії
2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності
2.5 Вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків
2.6 Рівень інтелектуального розвитку як фактор детермінації поведінки агресивних підлітків
2.7 Взаємозвязок соціального статусу та особливостей поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту
2.8 Статеві особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії
Вступ
Напружені, хитливі соціальні, економічні, екологічні, ідеологічні обставини, що склалися в наш час у нашому суспільстві, обумовлюють ріст різних відносин у розвитку і поведінці підростаючого покоління.
Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюче відчуження дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес виявляється на межі переходу з дитинства до дорослого положення - у підлітковому віці.
Тому проблема агресії підлітків, що торкається суспільства в цілому, викликає глибоке хвилювання як педагогів, батьків, так і гострий науково - практичний інтерес дослідників.
Багатопланові психологічні дослідження цієї проблеми в державній психології, по суті, лише починаються, хоча окремі питання вивчення агресії й агресивної поведінки привертають увагу багатьох авторів: Г.М. Андрєєва, В.В. Знанова, Л.В. Колчина, Н.Д. Левітіва, Є.В. Романіна, у тому числі розглядалися особливості девіантної поведінки підлітків (С.А. Белічева, Г.М. Менковський, М.А. Агеманський).
Девіантна поведінка має дві великі категорії. По - перше, це поведінка, яка відхиляється від норми психічного здоровя, припускає наявність явної або прихованої психопатології.
По-друге, це антисоціальна поведінка, яка порушує які-небудь соціальні або культурні норми, особливо правові. Коли ці вчинки досить незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні та караються у карному порядку - злочинами. Відповідно говорять про делінквентне (противоправне) та кримінальне (злочинне) поводження.
Юнацький вік взагалі, та рання юність в особливості, уявляє собою групу високого ризику. По - перше, відбиваються внутрішні труднощі перехідного віку, починаючи з психогормональних процесів та закінчуючи перебудовою Я - концепції.
По-друге, невизначеність соціального положення юнацтва. По-третє, суперечливості, обумовлені перебудовою механізмів соціального контролю.
Одною з форм девіації є агресивна поведінка. Підлітки беруть знання про моделі агресивної поведінки з трьох основних джерел.
Сімя може одночасно демонструвати моделі агресивного поводження та забезпечувати його підкріплення. Вірогідність агресивної поведінки дітей залежить від того, чи зштовхуються вони з проявами агресії у себе вдома.
Агресії вони також навчаються при взаємодії з однолітками, частіше дізнаються про перевагу агресивного поводження під час ігор. Також, діти вчаться агресивним реакціям не тільки на дійсних прикладах, але й на символічних, запропонованих телебаченням41.
Жорстокість те агресивність завжди були характерними рисами групового поводження підлітків та юнаків. Підліткова агресія частіше за все наслідок загальної люті та зниженої самоповаги внаслідок пережитих життєвих невдач та несправедливостей 41.
Суттєвий інтерес в рамках обговорюваної проблеми надають особливості агресивного поводження підлітків в ситуаціях соціальної колізії. Цей інтерес важливий тим, що ситуації конфлікту можуть провокувати підлітків на прояв деяких форм агресії.
На жаль, ця проблема не стала предметом інтересу дослідників агресії. Тому, ціллю нашої роботи є вивчення особливостей агресивного поводження підлітків в ситуаціях соціальної колізії.
Актуальність нашої роботи визначена тим, що, як це випливає з літературних даних, у сучасних умовах зростає частота і ступінь виразності агресивної поведінки підлітків.
Дуже цікавим постало питання про те, як підлітки з високим рівнем агресивності поводять себе в конфліктних ситуаціях, які види агресії вони схильні проявляти.
Новизна нашої роботи полягає в тому, що отримані нами результати вносять певний вклад в розуміння механізмів та закономірностей поведінки школярів старшого підліткового віку.
Обєкт дослідження - агресія як форма поведінки підлітків.
Предмет дослідження - етіологія особливостей прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії.
Мета дослідження - визначити рівневі, структурні характеристики агресивності, форму її прояву в ситуаціях соціальної колізії, запропонувати методи і принципи корекції поведінки підлітків в конфліктних ситуаціях.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що можуть бути виявлені ряд особистісних якостей та деяких соціальних факторів, які суттєво встановлюють особливості поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії.
Задачі нашого дослідження:
проаналізувати психолого-педагогічну літературу по проблемі агресивної поведінки підлітків;
виявити рівневі показники виразності агресивної поведінки у учнів старшого підліткового віку;
встановити взаємозвязок деяких властивостей особистості агресивних підлітків з конфліктною поведінкою;
визначити особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності;
встановити вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків;
встановити вплив інтелектуального розвитку на поведінку агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії;
визначити взаємозвязок рівня соціального статусу з особливостями поводження агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту;
запропонувати деякі принципи і методи корекції агресивної поведінки учнів старшого підліткового віку.
Практична значимість дослідження. Нами запропоновані й описані методи визначення характеристик агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії. Визначивши рівень агресивності підлітків ми, спираючись на ці показники, прийняли рішення про необхідні методи корекції агресивної поведінки підлітків.
Розділ 1. Дослідження агресивної поведінки в соціальній психології
1.1 Природа агресії, форма її прояву
При вивченні агресивної поведінки людини ми відразу ж зіштовхуємося із серйозним і суперечливим завданням: як знайти виразне і придатне визначення основного поняття.
Відома книга Конрада Лоренса, видана в нашій країні під лаконічною назвою "Агресія", в оригіналі називається інакше - "Так назване зло". Саме це формулювання чітко позначає позицію автора: агресія, яку прийнято вважати злом, насправді таким не є, а виступає природним, біологічно доцільним механізмом виживання живих істот.
На численних прикладах автор демонструє: напористий агресор має більше шансів домогтися свого, а "примиренець", як правило, буває подавлений у широкому змісті слова "використаний", навіть знищений. Така природа всіх живих істот, у тому числі і людина, і будь-які спроби її переробити приречені на знищення. З природою необхідно просто вважатися, намагаючись направити древні імпульси в прийнятне русло. Хоча остання задача також представляється практично нездійсненою - протягом всієї історії людства вона постійно ставилася, але ще не кому не вдавалося знайти її бездоганне рішення.
Протилежну точку зору відстоює наш співвітчизник В.П. Ефротисон. За його переконанням біологічно доцільним пристосувальним механізмом є аж ніяк не тяга до насильницького придушення інших, а навпроти - альтруїстичне прагнення робити іншим підтримку. Культивуючи це прагнення (головним чином - беззвітним), людина і стала людиною, хоча джерела людського альтруїзму простежуються автором ще у тваринному світі.
Питання в тім, чи є агресивність невід'ємним атрибутом людської природи або соціально обумовленим збоченням цієї самої природи, донині залишається гостро дискусійним. Так чи інакше, агресія за всіх часів виступала важливим елементом соціального буття людини, більш того - часто складала для людини серйозну проблему: більшість людських лих - це страждання жертв агресії.
"Агресія - індивідуальна або колективна поведінка, дія, спрямована на нанесення фізичної або психологічної шкоди, збитку або на знищення іншої людини або групи людей. У значній частині випадків агресія виникає як реакція суб'єкта на фрустрацію і супроводжується емоційним станом гніву, ворожості, ненависті. Від подібної реактивної агресії в різних її проявах (експресивна агресія, імпульсивна агресія, афективна агресія) варто відрізняти ворожу агресію, що характеризується цілеспрямовано-свідомим наміром нанесення шкоди іншому, і інструментальну агресію, де ціль дії суб'єкта нейтральна, а агресія використовується, як один із засобів її досягнення. Для форм агресії, що розвиваються в масових соціальних явищах (терор, геноцид, расові, релігійні, ідеологічні зіткнення) типові супровідні їхні процеси зараження і взаємної індукції, стереотипізації уявлень у створюваному "образі ворога", готовність суб'єкта до агресивної поведінки розглядається як відносно стійка риса особистості - агресивність.
Рівні агресивності визначаються як навчаннями у процесі соціалізації, так і орієнтацією на культурно-соціальні норми, найважливішими з яких виступають норми соціальної відповідальності і норма відплати за акти агресивності. Важливу роль тут відіграють також ряд ситуативних змінних. Агресивні дії можуть спрямовуватися суб'єктом на самого себе, приймаючи форму аутоагресії (наприклад, суіцидна поведінка). Деякі прояви агресивності й аутоагресії можуть служити ознакою розвинутих патопсихологічних змін особистості, таких, як збудлива психопатія, параноя, епілепсія. У формуванні самоконтролю над агресивністю і стримуванні агресивних актів велику роль відіграють розвиток психологічних процесів емпатії, ідентифікації, децентрації, що лежать в основі здатності суб'єкта до розуміння іншої людини і співчування їй, що сприяють формуванню уявлення про іншу людину як унікальної цінності [7]
Для психолого-педагогічної науки питання про природу агресивності має особливе значення, оскільки від відповіді на нього залежить вибір способів гуманізації суспільства за допомогою виховних впливів.
Якщо агресивність споконвічно властива людині, то чи можливо зм'якшення і придушення цієї природної тенденції, спрямування її в припустиме русло.
Якщо умови існування примушують людину бути агресивною, то що це за умови і чи не можна їх змінити?
Якщо людина здобуває цю непорядну рису у наслідок поганих впливів, чи не можна нівелювати ці впливи або принаймні знизити їхній негативний ефект?
Існує три основних підходи в поясненні природи агресивності.
Перший поєднує теорії в яких агресивність трактується як природжена інстинктивна властивість людини (сюди входять різноманітні теорії психологічного толку, починаючи з ортодоксального фрейдиського психоаналізу, а також близькі до них теорії (етіологічні)).
У рамках другого підходу (почасти пересічного з першим) агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію.
Третій складають концепції, які розглядають агресивність як характеристику поведінки, що формується в наслідок навчання (біхєвіорістичні теорії).
Щоб оцінити, наскільки практично продуктивними є той або інший підхід, розглянемо у наступному розділі основні положення кожного.
1.2 Основні напрямки в розумінні етіології агресивності
Початок вивчення психологічних механізмів агресивності зв'язано з ім'ям Зиґмунда Фрейда, який виокремив два фундаментальних інстинкти - інстинкт життя (творчий початок у людині, Ерос, що виявляється зокрема, у сексуальному потязі) і інстинкт смерті (танатос - початок руйнування, з яким і зв'язується агресивність). Ці інстинкти вічні, вроджені і незмінні. Звідси й агресивність як невід'ємна властивість людської природи. Енергія, що накопичується, "агресивного драйву" час від часу повинна одержати "розрядку" у спалахах агресивності. Психоаналітики вважають, що для того, щоб не відбулося неконтрольованого насильства, неконтрольованої реалізації агресивності, потрібно, щоб агресивна енергія постійно розряджалася (спостереженнями за жорстокими діями, руйнуванням неживих предметів, участю в спортивних змаганнях, досягненням позицій домінування влади та інше).
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
