128863 (593245), страница 5
Текст из файла (страница 5)
МАЛЮНОК 2. Шкала рівневого оцінювання фізичної агресії хлопчиків 9-х класів.
де 84 - середнє значення „фізичної" агресії у хлопців
14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” фізичної агресії у хлопців 9-х класів.
МАЛЮНОК 3. Шкала рівневого оцінювання показників „роздратованості” у хлопчиків 9-х класів.
де 70 - середнє значення „роздратованості” хлопців
20 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „роздратованості” хлопців 9-х класів.
Де 70 - середнє значення „вербальної" агресії
14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „вербальної" агресії у дівчат.
Спираючись на ці малюнки ми можемо стверджувати про те, що хлопці більш ніж дівчата схиляються до „фізичної" агресії та „роздратованості". Це говорить про те, що хлопці даної вибірки здатні використовувати силу, а також, з її допомогою стверджуватися у групі однолітків. Також, хлопці схильні до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні - все це, також, може спровокувати „фізичні” дії з боку підлітків.
У дівчат в свою чергу має місце високий рівень „вербальної" агресії. Це говорить про те, що вони виражають негативні почуття у виді сварок, лементу, сарказму, а також погроз.
Рівневий аналіз усіх інших показників агресії у хлопців та дівчат зображені у додатку А.
Досить цікавим нам стає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показникам агресивності у школярів старшого підліткового віку. Для того, щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки порівняння ступеня виразності даних форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 5.
Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких форм агресивного поводження між хлопчиками і дівчатами нами був використаний критерій Стьюдента (t - критерій). Цей критерій заснований як би на оцінці загальних частин двох статистичних сукупностей, тобто містить у собі „вимір” різниці середніх значень і їхніх розкид.
Отримані нами дані дозволяють говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р 0,01) по показниках „фізичної" агресії хлопчиків і по показниках „почуття провини" у дівчинах. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, щ о так само часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо на неусвідомленому рівні, хлопці за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.
Перевага дівчат по шкалі „почуття провини", дозволяє говорити про те, що багато дівчат даної вибірки вважають себе „поганими" людьми, або усвідомлюють те, що в деяких випадах діють недобре стосовно інших людей, але не бажають впізнавати це, не перестають виявляти свою агресивність.
Аналізуючи досить виражені результати хлопців по шкалі „непряма” агресія, ми бачимо, що розходження між показниками статистично достовірні на (р 0,05). Це свідчить про те, що хлопчики схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані вибух люті: образи, сарказм, іронію - тим самим прагнути понизити статус навколишніх у вербальній формі.
Нам стало відомо, що статеві розходження не обмежуються, власне, статевими характеристиками й особливостями психосексуального розвитку. Дівчинки дозрівають набагато раніше хлопців, наприклад. Так, у підлітковому віці процес психосексуального розвитку дівчинок починається на два роки раніш, ніж у хлопців і триває протягом 3 - 4, а не 4 - 5 років [24].
Хлопчики, не дивлячись на те, що вони фізично сильніше дівчинок, мають набагато більшу чутливість до впливу як фізичних так і психологічних факторів.
Не випадково в хлопчиків частіше чим у дівчинок зустрічаються психічні порушення.
Не випадково дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивне поводження набагато частіше зустрічається в хлопців чим у дівчат, а випадки антигромадських вчинків знаходяться в співвідношення 10:
1. Справа в тому, що психологічні розходження хлопчиків і дівчат визначається як статевими особливостями, так і специфікою прояву характерних типів чоло вічності і жіночності, обумовлені впливом соціальних факторів, рівнем розвитку суспільства.
Отримані нами в результаті дослідження дані показують значне розходження прояву агресивності хлопців і дівчат 9-х класів (мал.5).
Наприкінці даного розділу, спираючись на отримані нами експериментальні дані, ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивної поведінки істотно різна. Так само ми визначили, що має місце істотні статеві розходження в ступені виразності. Так, у хлопчиків спостерігається тенденція до прояву „фізичної" агресії, „роздратованості” та „підозрілості", що істотно відрізняє їх від дівчинок. Дівчинки, у свою чергу, більш схильні до прояву „вербальної" агресії і відчуттю „почуття провини". Це зв’язано не тільки з біологічними особливостями, але ї із соціально-культурними сторонами. Тобто, за зовнішньою брутальністю хлопчиків і скритністю дівчинок криється складна картина статево вікових розходжень їхнього розвитку і відбивається в тому числі й у характері агресивності підлітків, її прояву.
Для рівневого оцінювання ступеня виразності тих або інших форм агресивності конкретних підлітків нами були побудовані шкали рівневого оцінювання ступеня виразності агресивних проявів.
МАЛЮНОК 5. Відсоткове співвідношення високого рівня показників агресії у учнів 9-х класів.
2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії
Для використання однієї з вище перерахованих задач, а саме: встановити особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресивності, ми використовували особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Показники цих якостей приведені в таблиці 2.
Характеризуючи рід особистісних властивостей, ми виділили ті, які більш виражені для даної групи випробувальних. До них відносяться: „підпорядкованість - домінантність" (Е), при високих оцінках людина власна, незалежна, самовпевнена, вперта до агресивності; „стриманість-експресивність" (F) - при високих оцінках людина життєрадісна, імпульсивна, безтурботна, для неї дуже емоційно значимі соціальні контакти; „боязкість-сміливість" (Н) - при високих оцінках підліток соціально сміливий, активний, схильний до ризику; „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - при високих оцінках - розвинений самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Ці фактори переважають у більшості випробуваних, тому що більшість підлітків цієї групи мають високий рівень виразності цих якостей.
Найменш виражені в даній виборці є такі риси особистості які: „адекватність самооцінки” (МD) - це говорить про те, що підлітки адекватно себе оцінюють і не схильні завишати свої здібності; „замкненість - говіркість” (А) - при низьких оцінках людина характеризується замкненістю, ригідності і зайвою строгістю в оцінці людей, часто скептично налаштована, та надає перевагу самітності; „інтелект" (В) - при низьких оцінках - притаманна конкретність та деяка ригідність мислення; „конформізм - напионформизм" (а2) - при низьких оцінках підліток залежить від групи орієнтується на соціальне схвалення, відсутня ініціатива прийняття рішення.
Використовуючи середні групові показники особистісних властивостей за методикою Р.Б. Кеттелла, нами був побудований особистісний профіль випробуваної групи (Малюнок 6), з якого видно, які особистісні якості переважають у даної вибірки.
ТАБЛИЦЯ № 2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей хлопчиків 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла
| № п/п | Ім’я П. | Особистісні якості | |||||||||||||
| MD | A | B | C | E | F | M | I | L | H | O | Q2 | Q3 | Q4 | ||
| Сергій С. | 6 | 6 | 3 | 7 | 10 | 10 | 6 | 9 | 10 | 10 | 7 | 6 | 8 | 9 | |
| Євген С. | 10 | 9 | 3 | 7 | 10 | 9 | 10 | 6 | 10 | 5 | 8 | 5 | 7 | 6 | |
| Олексій К. | 7 | 7 | 3 | 8 | 9 | 6 | 7 | 4 | 8 | 5 | 5 | 7 | 6 | 5 | |
| Іван М. | 7 | 6 | 7 | 6 | 9 | 10 | 7 | 7 | 9 | 6 | 9 | 6 | 6 | 7 | |
| Андрій К. | 6 | 7 | 7 | 4 | 5 | 10 | 7 | 7 | 10 | 4 | 10 | 7 | 4 | 6 | |
| Федір З. | 8 | 6 | 7 | 7 | 10 | 10 | 6 | 6 | 10 | 10 | 9 | 8 | 7 | 8 | |
| Олексій Г. | 6 | 6 | 7 | 9 | 10 | 10 | 8 | 6 | 10 | 9 | 7 | 8 | 10 | 6 | |
| Дмитро Д. | 7 | 8 | 1 | 8 | 9 | 10 | 6 | 9 | 10 | 8 | 9 | 8 | 10 | 5 | |
| Анатолій К. | 7 | 8 | 7 | 6 | 8 | 10 | 5 | 7 | 10 | 4 | 10 | 8 | 7 | 6 | |
| Таір І. | 6 | 8 | 7 | 4 | 8 | 9 | 6 | 8 | 10 | 5 | 9 | 8 | 8 | 6 | |
| Віктор Р. | 6 | 6 | 3 | 7 | 9 | 9 | 9 | 10 | 10 | 10 | 7 | 6 | 8 | 9 | |
| Михайло К. | 9 | 6 | 7 | 8 | 10 | 10 | 10 | 4 | 10 | 8 | 8 | 6 | 8 | 5 | |
| Артур Н. | 8 | 3 | 7 | 5 | 10 | 10 | 8 | 6 | 10 | 8 | 8 | 4 | 8 | 6 | |
| Дмитро Б. | 6 | 9 | 5 | 4 | 9 | 9 | 8 | 8 | 5 | 7 | 6 | 8 | 8 | 9 | |
| Сергій С. | 7 | 3 | 9 | 8 | 10 | 10 | 6 | 8 | 10 | 8 | 5 | 6 | 9 | 6 | |
| Володимир М. | 8 | 8 | 5 | 4 | 10 | 10 | 10 | 8 | 9 | 9 | 3 | 5 | 9 | 6 | |
| Влад Я. | 8 | 6 | 4 | 9 | 9 | 3 | 10 | 9 | 9 | 10 | 9 | 8 | 8 | 5 | |
| Андрій М. | 5 | 9 | 7 | 9 | 8 | 9 | 9 | 10 | 8 | 10 | 8 | 7 | 9 | 8 | |
| Сергій К. | 6 | 10 | 8 | 8 | 8 | 10 | 9 | 7 | 7 | 6 | 10 | 4 | 9 | 7 | |
| Стас Л. | 7 | 7 | 9 | 10 | 10 | 8 | 8 | 4 | 4 | 8 | 10 | 6 | 7 | 6 | |
| Максим Н. | 4 | 8 | 4 | 9 | 9 | 8 | 10 | 10 | 10 | 4 | 8 | 7 | 8 | 6 | |
| Олександр Н. | 9 | 9 | 1 | 10 | 8 | 6 | 9 | 8 | 10 | 9 | 9 | 7 | 6 | 5 | |
| Михайло З. | 7 | 7 | 3 | 8 | 8 | 9 | 10 | 8 | 9 | 10 | 10 | 8 | 4 | 7 | |
| Роман Р. | 6 | 7 | 3 | 7 | 7 | 10 | 8 | 7 | 8 | 10 | 7 | 9 | 7 | 8 | |
| Артем В. | 5 | 6 | 7 | 6 | 6 | 7 | 10 | 6 | 4 | 8 | 7 | 4 | 7 | 5 | |
| Віктор О. | 5 | 8 | 1 | 8 | 8 | 6 | 10 | 6 | 6 | 7 | 8 | 6 | 10 | 8 | |
ТАБЛИЦЯ №2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей дівчат 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла
| № п/п | Ім’я П. | Особистісні якості | |||||||||||||
| MD | A | B | C | E | F | M | I | L | H | O | Q2 | Q3 | Q4 | ||
| Віка Ж. | 7 | 9 | 3 | 10 | 8 | 10 | 4 | 7 | 10 | 10 | 9 | 10 | 9 | 8 | |
| Марина Н. | 6 | 9 | 2 | 10 | 8 | 3 | 8 | 7 | 8 | 8 | 7 | 9 | 9 | 8 | |
| Катерина П. | 7 | 6 | 4 | 8 | 10 | 3 | 10 | 9 | 7 | 8 | 8 | 6 | 9 | 7 | |
| Марина М. | 7 | 5 | 6 | 9 | 10 | 6 | 10 | 9 | 7 | 6 | 8 | 6 | 8 | 9 | |
| Юлія Я. | 10 | 3 | 6 | 5 | 8 | 7 | 8 | 10 | 6 | 5 | 7 | 7 | 8 | 9 | |
| Христина Г. | 9 | 4 | 7 | 3 | 7 | 8 | 10 | 10 | 6 | 6 | 9 | 8 | 7 | 6 | |
| Світлана Б. | 4 | 6 | 9 | 6 | 8 | 9 | 8 | 6 | 5 | 5 | 9 | 10 | 9 | 6 | |
| Олена Б. | 3 | 7 | 5 | 6 | 10 | 8 | 10 | 9 | 5 | 4 | 8 | 4 | 7 | 5 | |
| Діана С. | 6 | 7 | 8 | 8 | 5 | 7 | 4 | 6 | 4 | 4 | 6 | 4 | 9 | 4 | |
| Аліна М. | 7 | 4 | 7 | 9 | 10 | 6 | 10 | 8 | 4 | 8 | 7 | 6 | 10 | 9 | |
| Тетяна К. | 7 | 6 | 4 | 9 | 9 | 6 | 7 | 6 | 6 | 6 | 10 | 6 | 5 | 9 | |
| Наталія П. | 8 | 7 | 5 | 7 | 10 | 7 | 10 | 8 | 5 | 4 | 7 | 5 | 8 | 10 | |
| Ірина Ш. | 4 | 7 | 7 | 10 | 9 | 8 | 9 | 10 | 8 | 8 | 10 | 3 | 7 | 10 | |
| Алла Р. | 6 | 7 | 8 | 10 | 7 | 8 | 7 | 8 | 10 | 8 | 6 | 5 | 8 | 10 | |
| Наталія П. | 10 | 6 | 7 | 8 | 4 | 10 | 10 | 7 | 8 | 9 | 8 | 8 | 8 | 10 | |
| Наталія Т. | 8 | 4 | 10 | 8 | 10 | 10 | 10 | 7 | 8 | 6 | 8 | 8 | 6 | 3 | |
| Христина Д. | 6 | 8 | 3 | 9 | 6 | 10 | 8 | 10 | 9 | 9 | 3 | 5 | 10 | 6 | |
| Юлія К. | 8 | 8 | 7 | 7 | 8 | 8 | 9 | 10 | 7 | 8 | 7 | 7 | 8 | 8 | |
| Ірина Г. | 7 | 9 | 5 | 10 | 10 | 5 | 9 | 8 | 6 | 4 | 8 | 7 | 9 | 10 | |
| Ганна Г. | 5 | 7 | 8 | 9 | 7 | 9 | 6 | 6 | 7 | 6 | 7 | 6 | 9 | 10 | |
| Ольга Г. | 6 | 7 | 3 | 9 | 7 | 3 | 10 | 10 | 8 | 6 | 8 | 7 | 7 | 9 | |
| Марія З. | 4 | 8 | 1 | 10 | 5 | 7 | 9 | 9 | 8 | 8 | 10 | 8 | 9 | 6 | |
| Оксана В. | 10 | 10 | 4 | 9 | 9 | 8 | 10 | 8 | 10 | 7 | 10 | 4 | 7 | 4 | |
| Тетяна Є. | 8 | 10 | 3 | 7 | 8 | 6 | 8 | 10 | 3 | 10 | 9 | 4 | 8 | 7 | |
Для виявлення особливостей агресивний підлітків та деякими видами конфліктної поведінки ми використовували кореляційний аналіз. Для цього аналізу ми обрали деякі особистісні якості, які на наш погляд більше впливають на конфліктну поведінку агресивних підлітків. Результати цього аналізу записані до таблиці 3 (дивись додаток B).
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
