128863 (593245), страница 6
Текст из файла (страница 6)
МАЛЮНОК 6. Особистісний профіль за методикою Р.Б. Кеттелла учнів 9-х класів.
Отримані нами дані корекційного аналізу приведені в додатку (В).
При аналізі загальногрупових результатів корекційного аналізу між деякими властивостями особистості та показниками форм конфліктною поведінки ми встановили, що в даній групі є достовірний зв’язок факторів „впевненість у собі - тривожність" (О), „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - з таким видом конфліктної поведінки як „запальність".
Це говорить про те, що підлітки які мають високий рівень самоконтролю будуть менш запальними. Тому що їм притаманні такі якості як: точне виконання соціальних вимог, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, а також таким підліткам притаманні цілеспрямованість та інтегрованість особистості. І навпаки, підлітки з високим рівнем тривожності будуть більш запальними, тому що вони гостріше сприймають навколишніх, однолітків, а також ситуації конфлікту в яких вони опиняються, особливо, якщо дані підлітки не впевнений у собі або мають якісь комплекси неповноцінності.
Взаємозв’язок фактору „впевненість у собі - тривожність" (О) з наявністю у учнів стану фрустрації вказує на те, що підлітки знаходячись в фрустрованому стані будуть гостро відчувати тривогу, особливо, якщо причина фрустрації їм буде не відома. Це відчуття може проявитися не тільки в конфліктній але і в учбовій ситуації.
Цікавими також виявились зв’язки особистісних якостей з деякими видами агресивного поводження. Роздивляючись взаємозв’язок фактору „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С) з таким видом агресивності як „підозрілість" ми можемо говорити що підозрілі підлітки мають низьку толерантність по відношенню до фрустрації, піддатність почуттям, змінність інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, невротичні симптоми, а також іпохондрію. Взаємозв’язок фактору „боязливість - сміливість” (H) з фактором „роздратованість” вказує на те, що підлітки з високим рівнем сміливості будуть дратуватися по відношенню до боязливих не впевнених у собі однолітків. Ці підлітки схильні до ризику, тримаються вільно, можуть мати справи з незнайомими обставинами та людьми. Також, можна проаналізувати зв’язок таких факторів як „тривожність - чутливість” (І) з фактором „непряма агресія”. Це свідчить про те, що підлітки які мають такі риси характеру як м’якість, стійкість, залежність, схильність до романтизму, здібність до емпатії, співчуттю, теж схильні до проявів агресії, але в більш м’якій непрямій формі. Тобто, вони мають образити, пошуткувати, але не вдарити.
Однак, нас більш зацікавило інше питання: чи впливає стать на прояв особистісних якостей. У зв’язку з цим, ми порівняли рівні особистісних властивостей хлопчиків та дівчат і графічно зобразили їх на малюнку 7.
Малюнок 7. Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів.
Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів показав, що хлопчики перевищують дівчат по таких факторах як „підпорядкованість - експресивність” (F), „довірливість - підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопчики більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, соціальні контакти для них більш соціально значимі.
Дівчата, у свою чергу, домінують над хлопчиками по факторам „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С), „боязкість - сміливість” (H), „жорстокість - чутливість” (І).
Високі показники по цих факторах свідчать про те, що дівчинки, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, м’які, мають здібності до симпатії, артистичності натури, які схильні до романтизму.
Що стосується інших показників властивостей особистості, то їхня виразність у хлопчиків та дівчат має незначні розходження.
Використовуючи результати обробки експериментальних даних методом кореляційного аналізу даних, ми на малюнках 8, 9 зобразили поведінки і деяких властивостей особистості хлопчиків і дівчат.
Малюнок 8. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у дівчат 9-х класів.
2 - „вербальна агресія"
9 - „замкнутість - товариськість"
10 - „емоційна нестійкість - емоційна стійкість”
14 -14 14 - “впевненість в собі - тривожність"
М
алюнок 9. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у хлопчиків 9-х класів.
1 - „фізична агресія”
2 - „вербальна агресія”
5 - „роздратованість”
8 - “почуття провини
9 - „замкнутість - товариськість”
10 - „емоційна нестікість - емоціційна стійкість”
12 - „боязкість - сміливість”
15 - „низький самоконтроль - високий самоконтроль”
З даних, приведених на малюнку 8, ми бачимо, що в дівчатак має місце статистично значимий негативний звязок (р 0,05) між „вербальною агресією” (2), та факторами „замкнутість - товариськість" (9), „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (10) та „впевненість в собі - тривожність" (14).
Наявність такого звязку дозволяє говорити про те, що чим вище у дівчат буде рівень „вербальної" агресії і тим сильніше вони проявлять емоційну нестійкість, вони будуть більше відчувати тривогу та наврід проявляють товарискість в спілкуваванні з однолітками. Це свідчить про те, що дівчата схильні бути впертими до агресивності, незалежними в судженнях.
Розглядаючи взаємозв’язок показників агресивної поведінки та деяких властивостей особистості в хлопчиків (малюнок 9), ми бачимо, що їхні показники принципово відрізняються від показників дівчат.
Якщо в дівчат показники агресивності доповняючи іншими властивостями особистості то у хлопців навпаки - зв’язки існують окремо, не створюючи між собою ні яких груп. Наявність статистично достовірних зв’язків деяких властивостей особистості з різними видами агресії свідчить про те, що у хлопчиків особистісні якості мають великий вплив на їх поведінку. Так, взаємозв’язок факторів „фізична агресія" та „замкненість - товариськість" (9), говорить про те, що навіть у дружних стосунках хлопці схильні до „фізичного” вирішення своїх стосунків. Мабудь, у иакий спосіб вони самостверджуються та „завойовують” свій авторитет. Взаємозв’язок „вербальної" агресії (2) та „емоційної нестабільності - емоційної стабільності” (10), говорить про те, що хлопці не схильні проявляти емоційну стійкість у конфліктних ситуаціях, тим самим „вербалізуючи" свою агресію. Роздивляючись взаємозв’язок факторів „роздратованість” (5), „боязкість - сміливість” (12), ми можемо сказати, що підлітки дуже люблять показувати свою сміливість, йти на ризик, а тому їх дуже дратує те, що хтось з однолітків на це просто не здатен.
Наприкінці даного розділу ми можемо говорити про наявність в даній підлітковій групі взаємозв’язків особистісних якостей з деякими видами агресивної поведінки. Виходячи з особливостей цих взаємозв’язків, ми можемо стверджувати про те, що фактор статі істотно впливає на особливості прояву агресивної поведінки. Так, якщо у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопців ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи.
Так само велике значення статевого фактору, який впливає на рівень агресивності, підтверджує рівневий аналіз особистісних властивостей між учнями різної статі 9-х класів.
Рівневий аналіз підтвердив, що статевий фактор має великий вплив на рівень виразності особистісних властивостей у підлітків.
2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності
Однією з задач нашого дослідження було визначення особливостей конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності. Для вирішення цієї задачі ми використали методику „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність суб’єкта до конфліктності та агресивності як особистісних характеристик. Конфліктність особистості за цією методикою розглядається за такими параметрами: „загальність”, „ натиск та наполегливість", „нетерплячість до думки іншого".
Отримані нами результати записані до таблиці 3 (Додаток Б).
Розглядаючи отримані нами дані, ми бачимо, що в досліджуваної групі підлітків всі види конфліктної поведінки виражені в більшому або меншому ступені.
Для характеристики даної вибірки по параметрах „конфліктності” ми розглядали відсоткове співвідношення показників учнів, що мають високі рівні виразності цих якостей графічно це зображено на малюнку 10.
Аналізуючи цей малюнок ми бачимо, що найбільш конфліктної поведінки в групі є „натиск" та „наполегливість" (84%), „непоступність” (80%) та „помста" (76%). Це говорить про те, що ідучи до своєї цілі або вирішує будь-які проблеми, завжди будуть наполеглими, тримаючи свого опонента під натиском до (емоційним або фізичним). Схильність до „непоступності” свідчить про те, що учні не вміють раціонально оцінювати ситуації в яких вони опиняються, та не приймають думки інших людей, вважає це принизливим.
Високий відсоток по такому виду конфліктної поведінки як „помста", говорить про те, що підлітки не можуть забути своїх поразок чи образ і при будь-якому випадку завжди готові помститися своєму образнику.
Малюнок 10. Види конфліктної поведінки.
Досить цікавим для нас постає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показниках конфліктності в підлітків. Для того, щоб визначити, чи маються ці розходження і наскільки вони виражені, нами було сформовано дві вибірки: хлопчиків і дівчат. Потім ми провели порівняння ступеня виразності деяких видів конфліктної поведінки, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 11. Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких видов конфліктної поведінки між хлопчиками та дівчинками нами були використані критерії Стьюдента (t - критерії).
Малюнок 11. Рівневий аналіз виразності конфліктної поведінки між статями учнів 9-х класів.
Отримані дані дозволять говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р 0,01) по показниках „натиск та наполегливість” у хлопців та „помста" у дівчат. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, що часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо, на неусвідомленому рівні, хлопчики за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.
Перевага дівчинок по шкалі „помста", дозволяє говорити про те, що вони ніколи не забудуть і не вміють вибачати своїх образників. Дівчата підходять до цього раціонально, довго та ретельно сплановуючи свої дії.
Аналізуючи такі досить виражені результати дівчат за шкалами „запальність” та „нетерплячість до думки інших", ми бачимо, що достовірні на (р 0,05). Це свідчить про те, що дівчинки схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані приступи люті: образи, сарказм, іронію, або неочікувано використати і „фізичні” дії. Що стосовно, „нетерплячість до думки інших", то це дуже притаманно дівчаткам цього віку. Вони не люблять коли їм роблять зауваження не тільки вчителі та однолітки, а і батьки, особливо, якщо це мати. Це дуже дратує дівчат, бо вони вже вважають себе самостійними особистостями.
Виходячи з даних кореляційного аналізу ми встановили, що в даній групі підлітків існують зворотні достовірні зв’язки між особливостями агресивної поведінки і деякими видами агресивності. Графічно ці зв’язки представлені на малюнку 12.
Малюнок 12. Взаємозв’язок деяких видів реагування у ситуації конфлікту у школярів 9-х класів з високим рівнем агресивності.
4 - „негативізм"
7 - „образа”
19 - „безкомпромісність”
20 - „помста”
Роздивляючись цей малюнок ми можемо стверджувати, що у досліджувальних підлітків така форма агресивної поведінки як „негативізм" підкріплюється деякими видами конфліктної поведінки: „безкомпромісність” та „помста". „Безкомпромісність”, в свою чергу доповнюється таким видом агресивності як „образа". Виходячи з цього, можна говорити про те, що чим вище у підлітків буде рівень „негативізму” та „образи”, тим учням притаманно буде опозиційна форма поводження спрямована проти авторитету чи керівника. Діти будуть поводитися безкомпромісно, не даючи право опонентові на помилки. Високий рівень „образи" говорить про те, що підлітки схильні до прояву заздрості, негативності до навколишніх, обумовленим почуттям гніву, невдоволенням кимсь або всіма за дійсні або мнимі страждання.
Роздивляючись особливості взаємозв’язків конфліктної поведінки з деякими видами агресії у хлопчиків та дівчат окремо, ми встановили, що такі зв’язки існують тільки у дівчат. Структура цих взаємозв’язків зображена на малюнку 13.
Малюнок 13. Взаємозв’язок особливостей реагування на ситуацію конфлікту у дівчат 9-х класів.
2 - „вербальна агресія"
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
