128863 (593245), страница 7
Текст из файла (страница 7)
4 - „негативізм”
6 - „підозра”
19 - „безкомпромісність"
20 - „помста"
Аналізуючи ці зв’язки ми можемо стверджувати про те, що у дівчат має місце вплив деяких видів агресивності на особливості конфліктної поведінки. Так їх „безкомпромісність” (19) залежить від високого рівня „негативізму” (4) та „вербальної агресії" (2). А звязок фактору „підозра” (6) та „помста" (20) тільки підтверджує те, що дівчата більш за хлопців схильні до помсти, та завжди з недовірою ставитися до оточуваних.
У хлопців наявність наявність достовіних звязків особливостей конфліктної поведінки з деякими видами агресивності ми не встановили. Це свідчить про те, що на поведінку хлопців в ситуаціях соціальної колізії не впливає рівень їх агресивності.
Також, нами був встановлений взаємозвязок особливостей конфліктноої повеінки з індексом інтелекту у дівчат. З цьогу звязку ми бачимо, що форму конфліктної поведінки як „натиск та наполегливість". Це говорить про те, що дівчата, які мають високий рівень інтулекту будуть виявлені у собі, але ставлячи перед собою певні цілі. Будуть вести себе наполеглево, можливо, поводячи себе агресивно до людей, які стануть їх на заваді.
На прикінці даного розділу ми можемо стверлдувати про те, що на особливості конфліктної поведінки учнів з іисоким ступенем агресивності має вплив фактор статі.
Якщо в хлопчиків ми не визначили зв’язок між особливостями конфліктної поведінки та деякими видами агресивного поводження, тим самим ми не зможемо прогнозувати їх поведінку в ситуаціях конфлікту, то в дівчинок - навпаки. Вони в ситуаціях соціальної колізії схильні до „помсти" та „безкомпромісності” супроводжує ці прояви високим рівнем „підозри", „негативізму” та „вербальної" агресією. Також, у дівчинок на особливості конфліктної поведінки великий вплив має рівень інтелекту, який сприяє більш раціональному вирішенню їх проблем.
2.5 Вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків
Для вирішення однієї з задач, а саме: встановити вплив стану фрустрації на особливості поведінки агресивних підлітків, ми використали методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.В. Вассермана (модифікація В.В. Бойко).
Отримані нами результати приведені у таблиці 3 (дивись додаток Б).
Аналізуючи отримані нами дані, ми бачимо, що в даній групі 54% підлітків мають високий рівень фрустрації, 28% середній та 18% низький. Це свідчить про те, що майже кожен другий учень даної вибірки знаходиться в стані фрустрації.
Також, спираючись на окремі результати хлопчиків та дівчат з високим рівнем стану фрустрації ми встановили, що і хлопці, і дівчата мають однаковий відсоток високого рівня фрустрованості 54%.
Але ми можемо стверджувати про те, що це є нормальним явищем. Висока фрустрованість підлітків супроводжує на межі їх переходу від підліткового віку до ранньої юності. Цей період можна назвати кризовим, бо до цього переходу як психологічно так і фізично готові досить не всі підлітки. У підлітків в цей період виникає багато запитань, відповіді на які їм належить знайти. При формуванні самосвідомості підлітки змінюють уявлення про себе, переоцінюють свою зовнішність, розумові, моральні, вольові якості. Формується особистісний світогляд. Підлітки нехтують порадами старших, стають більш критичними, недовірливими, та практичними. Всі ці моменти їхнього життя супроводжується станом фрустрації.
Аналізуючи отримані нами дані кореляційного аналізу (додаток В) ми встановили, що не в групі, взагалі, не у хлопчиків та дівчат, зокрема, взаємозвязків високого рівня стану фрустрації з особливостями агресивної поведінки в конфліктній ситуації не має.
Ці дані свідчать про те, що фрустрація не має впливу на особливості агресивної поведінки підлітків.
2.6 Рівень інтелектуального розвитку як фактор детермінації поведінки агресивних підлітків
Однією з задач нашого дослідження було встановлення впливу інтелектуального розвитку на поведінку агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії.
Для вирішення цієї задачі ми використали методику Ю. Гельбуха “КОНТРР “ (Критеріально-орієнтований тест розумового розвитку). Завдяки своїй аналітичній структурі “ КОНТРР “ дозволяє оцінювати не тільки загальний інтелектуальний рівень окремих випробовуваних, але й рівень розвитку окремих компонентів інтелекту.
Отримані нами результати за цією методикою наведені у додатку Б.
Аналізуючи отримані нами дані ми встановили, що досліджувана група підлітків розділилася на учнів з низьким (76%) та високим (24%) рівнем інтелектуального розвитку. Це говорить про те,що учні даної вибірки слабко розвинуті інтелектуально, мало цікавляться науково-популярною літературою та інтелектуальними іграми. Підлітки мають малий словниковий запас та недостатньо уваги приділяють логічному мисленню.
Виходячи з результатів кореляційного аналізу ми встановили, що між інтелектуальним розвитком та іншими особистісними якостями підлітків даної групи взаємозвязку немає (додаток В).
Так само, спираючись на дані кореляційного аналізу (додаток В) ми бачимо, що в хлопців має місце достовірний звязок рівня інтелектуального розвитку з “ вербальною ” агресією. Це говорить про те що, чим вище буде інтелектуальний рівень, тим менше хлопці будуть проявляти свою агресивність у вербальній формі. Тобто, усвідомлюючи свій високий інтелектуальний рівень підлітки не припустять в спілкуванні з дорослими та однолітками образ, словесного приниження та нецензурного висловлювання.
Також, ми зясували, що у хлопчиків існують досить сильні звязки між інтелектуальним розвитком та деякими іншими властивостями особистості підлітків. Роздивляючись зворотній достовірний звязок інтелектуального розвитку та фактору “С” (емоційна нестійкість емоційна стійкість) можна говорити про те, що чим вище у хлопців буде інтелект, тим більш вони будуть стриманими, працездатними. Вони можуть характеризуватися стабільністю інтересів. Роздивляючись звязок рівня інтелекту з фактором “І” (“жорстокість чутливість”) ми бачимо, що підлітки схильні бути стійкими, залежними та прагнути до покровительства. Описані нами вище звязки зображені на малюнку 14.
Мал.14. Взаємозвязок фактора інтелекту з іншими якостями особистості у хлопчиків 9-х класів
22 “ інтелект “
2 “ вербальна “агресія
13 фактор “ І “
10 фактор “ С
Аналізуючи отримані нами дані у дівчат 9-х класів (додаток В) ми бачимо, що має місце достовірний звязок рівня інтелекту з таким видом агресивного поводження як “ роздратованість". Характеризуючи цей звязок ми побачили деяку особливість в поведінці дівчат, а саме: чим вище буде їх інтелектуальний рівень розвитку, тим більш роздратованими вони будуть. Можна говорити про те, що, мабуть, дівчат дратує те, що до них часто звертаються по допомогу, тим самим заважаючи їм в сприйнятті нового матеріалу або під час перевірки своїх знань. Це може викликати нестриманість та схильність до “ непрямої “ агресії.
Також ми маємо достовірний звязок інтелекту з такою особистісною якістю як “ натиск та наполегливість “. Це свідчить про те, що в конфліктній ситуації дівчата схильні йти “ до кінця “завдяки цій якості, можливо, не дивлячись на наслідки. А дівчата більш розвинуті будуть шукати в конфлікті компроміс.
Виявлений нами звязок інтелектуального розвитку дівчат з такою властивістю особистості як “ нетерплячість до думки іншої людини “ говорить про те, що дівчата з низьким розвитком не вміють рахуватися з думками інших, при цьому дуже часто не маючи своєї особистої. Ще нами бав встановлений дуже цікавий звязок рівня розумового розвитку дівчат з соціальним статусом. Ми встановили, що дівчата віддають перевагу більш успішним подругам, відмінницям, а інші дівчата будуть не прийняті в їх суспільство.
Описані нами звязки можна побачити на малюнку 15.
Мал.15 Взаємозвязок фактору інтелекту з іншими якостями особистості у дівчат 9 - х класів.
2
2 - “ інтелект"
5 - “ роздратованість”
17 - “натиск та наполегливість”
21 - “нетерплячість до думки іншої людини”
23 - соц. статус.
Наприкінці даного розділу ми можемо зробити висновки про те, що 2/3 учнів 9-х класів мають низький інтелектуальний розвиток. Це свідчить про недостатню начитаність, малий словниковий запас.
Також ми встановили, що фактор статі має вплив на розвиток інтелекту в даній групі підлітків. Дівчата перевищують показники хлопців на 5.8%. Це говорить про те, що дівчата більш зацікавлені в підвищенні своїх знань та більш відповідальні при виконанні встановлених завдань.
Аналізуючи звязки рівня інтелекту з особливостями конфліктної поведінки підлітків, ми встановили їх тільки у дівчат. Це свідчить про те, що дівчата в ситуаціях конфлікту більш раціонально вирішують свої проблеми, а хлопці схильні діяти більш емоційно, в залежності від ситуації.
Отже, ми можемо стверджувати, що рівень інтелектуального розвитку є чинником детермінації поведінки агресивних підлітків в ситуаціях соціальної колізії, але тільки у дівчат.
2.7 Взаємозвязок соціального статусу та особливостей поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту
Однією з задач нашого дослідження було визначення взаємозвязку рівня соціального статусу з особливостями поводження агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту. Для вирішення цієї задачі ми використали методику діагностики між особових та між групових відносин (" Соціометрія”) Дж. Морено. Соціометрична техніка застосовується для діагностики між особових та між групових відносин з метою їх зміни, покращення та вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчити типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, говорити про соціально - психологічну сумісність членів конкретних груп. Отримані нами результати за цією методикою занесені до таблиці 3 (додаток Б).
Роздивляючись отримані нами результати ми можемо зробити висновок про те, що 50% учнів даної вибірки мають низький статус у групі. Це свідчить про те, що підлітки дуже виборчі у своєму спілкуванні. По результатам опитування учнів про те, чому вони не спілкуються з тими чи іншими однолітками ми встановили декілька загальних факторів, які обумовлюють небажання приймати цих дітей до свого кола. До них відносяться: не товариськість, низька, або навпаки, дуже висока самооцінка, низький рівень інтелекту та низький соціальний статус сімї.
З
а допомогою кореляційного аналізу (дивись додаток В) ми встановили взаємозвязки рівня соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки та одним з видів агресивності. Так, ми можемо розглянути звязок соціального статусу (23) з “ безкомпромісністю “ (19) та достовірний звязок соціального статусу (23) з таким видом агресивності як “ підозра “ (6). Перераховані нами зв’язки зображені на малюнку 16.
Мал.16. Взаємозвязок соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки та деякими видами агресивності у учнів 9-х класів
23 - “соціальний статус"
19 - “безкомпромісність”
6 - “підозра”
Аналізуючи цей малюнок ми можемо стверджувати про те, що безкомпромісними можуть бути як підлітки з низьким статусом так і з високим. Перші будуть відстоювати свою точку зору, щоб самоствердитися, а другі, в свою чергу, щоб втримати своє лідерство. Але це може бути не завжди та залежатиме від конкретної ситуації.
Достовірний зв’язок соціального статусу з “ підозрілістю” говорить про те, що учні з високим статусом завжди будуть підозрілими Вони будуть боятися за те, що будь-які запропонування або дії їх зкомпрометують чи знизять їх лідерство до статусу аутсайдера.
Роздивляючись взаємозв’язки соціального статусу з особливостями конфліктної поведінки дівчат і хлопців окремо ми бачимо, що дівчата мають такі ж самі зв’язки як і загально групові (дивись малюнок 16). У хлопчиків таких зв’язків ми не виявили. Це свідчить про те, що на загально групові показники великий вплив мають показники дівчат, які у свою чергу підкріплюються показниками (не великими та недостовірними) хлопців.
Наприкінці даного розділу ми можемо зробити наступні висновки. На загальногрупові показники взаємозв’язку соціального статусу з особливостями поведінки агресивних підлітків в ситуаціях конфлікту великий вплив мають показники дівчат. Це говорить про те, що дівчата в своєму спілкуванні більш розбірливі та для них велике значення має соціальний статус своїх подруг. З цього також випливає те, що статус має вплив на особливості конфліктної поведінки, але тільки у агресивних дівчат. У взаємовідношеннях хлопців рівень соціального статусу значення не має.
2.8 Статеві особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії
На початку нашого дослідження ми не ставили перед собою припущення про те, що фактор статі впливає на особливості прояву агресивної поведінки підлітків в ситуаціях соціальної колізії, але в ході роботи ми зштовхнулися з ним. У зв’язку з цим ми порівняли показники виразності агресивної поведінки в ситуаціях конфлікту у хлопців та дівчат окремо.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
