Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Високий рівень концентрації промисловості та непродумане, екологічно необґрунтоване розміщування і нарощування виробничих потужностей привело до високого техногенного навантаження на природне середовище, його деградації. Під загрозу поставлено здоров’я і розвиток нації, її генетичний фонд.

Генеральною стратегічною метою України щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів є такий розвиток її сучасного соціально-господарського комплексу, за якого не було б суперечностей між економічними інтересами, природокористуванням і зберіганням цінності екосистеми та досягнення стабільного розвитку.

Шлях до генеральної мети веде через послідовне вирішення ряду стратегічних цілей:

• гарантування екологічної безпеки нинішнього і прийдешніх поколінь шляхом послідовних досягнень для кожного конкретного району якості середовища проживання., яке б забезпечило здоров’я населення в 3–4 поколіннях;

• відновлення і збереження біосферної рівноваги, генетичного фонду тваринного і рослинного світу;

• раціональне і комплексне використання всього природно-ресурсного потенціалу української держави.

Охорона навколишнього природного середовища і організація науково-обгрунтованого використання природних ресурсів є невід’ємної частиною економічного та соціального розвитку України.

Важливим напрямом практичної реалізації такої політики повинна стати державна програма охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

В умовах ставлення і розвитку ринкової економіки такі економічні важелі, як запровадження плати за забруднення навколишнього природного середовища і спеціальне природо користування, підвищення цін на ресурси, особливо на енергію і паливо, матимуть помітний вплив на зменшення рівнів забруднення.

У перший період кризової економіки України для вирішення найважливіших екологічних проблем, можливо було б доцільним взяти кредити світового та інших закордонних банків.

У другий період стабілізації економіки, впровадження ринкових відносин будуть вдосконалюватись і впроваджуватись на основі набутого досвіду: природоохоронне право, система оплати за забруднення навколишнього середовища і користування природними ресурсами:

- перегляд і встановлення більш вимогливих, на рівні європейських екологічних нормативів.

6. Організаційно-економічний розділ

Метою розділу є визначення собівартості виготовлення штоку бурового насосу.

1. Вихідні дані:

   • Назва роботи – виготовлення штоку бурового насосу УНБ – 600.

   • Визначення трудових витрат на річну програму даної деталі.

   • Змінність роботи цеху – п.1.

   • Коефіцієнт завантаження обладнання – 0,9.

   • Планова кількість днів, необхідних для технічного обслуговування вибраного обладнання – 15 днів.

   • Тарифи на оплату:

1 кВт/г електроенергії – 0,24 грн.

1 м³ води – 7,32 грн.

• Оплата праці відрядно-преміальна, премія 20% за якісне і вчасне виконання норм виробітку.

• Коефіцієнт перевиконання норм виробітку 1,05.

• Тривалість робочої зміни – 8 год.

• Рівень рентабельності (по даних підприємства – 12%).

1. Розрахунок трудомісткості.

1. Розрахунок необхідної кількості обладнання проводимо за такою формулою:

, де:

К_обл. – кількість обладнання;

ΣЕ_тр.– трудомісткість (нормо години) річного обсягу виготовлених деталей;

Ф_р.о – річний фонд часу роботи одиниці обладнання;

n – змінність роботи цеху – 2.

К_з – коефіцієнт змінності роботи обладнання – 0,9;

Для визначення фонду часу роботи обладнання складаємо баланс часу.

Ф_к – фонд календарний – 365 днів.

В – Вихідні дні (суботи, неділі) – 104 дні.

С – святкові дні в році – 9 днів.

Ф_н=Ф_к–(В+С+Т_р)=237 днів.

Т_р– дні, заплановані для ремонту вибраного обладнання.

Ф_р.о.г=Ф_р.о.д.·Т_зм – Д_п·1 , де:

Ф_р.о.т – фонд роботи обладнання в годинах;

Ф_р.о.д – фонд роботи обладнання в днях;

Т_зм – тривалість робочої зміни;

Д_п·1 – кількість передсвяткових днів, скорочених на 1 год.

Ф_р.о.г =237·8-8= 1888 год.

К_обл. =

Розрахунок вибраного обладнання зведемо в таблицю

1. Розрахунок необхідної кількості робітників.

Розрахунок проведемо, виходячи із нормативів трудомісткості і планової кількості робочих годин в році.

, де:

Ф_р.ч. – фонд робочого часу робітника в році;

К_п – коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку;

Для визначення річної кількості відпрацьованих годин одним робітником складемо баланс робочого часу.

Ф_е.р.ч.г. = Ф_е.р.ч.д. · Т_зм – Д_п·1, де:

Ф_е.р.ч.г. – фонд ефективний робочого часу в годинах;

Ф_е.р.ч.д. – фонд ефективний робочого часу в днях;

Т_зм – тривалість робочої зміни.

Д_п·1 – передсвяткові дні, скорочені на 1 год.

Ф_е.р.ч.г. = 218 · 8 – 8= 1736 год.

чол.

Підібраних робітників розподілимо по професіях і кваліфікаціях.

Визначаємо середній розряд робітників цеху.

р.Відповідно до середнього розряду працівників цеху визначаємо їх середню тарифну ставку.

Т_ст.с.р.=Т_ст.IVр. + (Т_ст.Vр. – Т_ст.IVр.)·Δр.

Т_ст.с.р. = 5,096+(6,792–5,906)·0,34=6,47.

Визначаємо зарплату робітників по тарифу:

З_т =Т_ст.с.р. ·Ф_с.р.ч.с.·ч_р , де:

З_т – зарплата робітників по тарифу;

Т_см.с.р. – середня тарифна ставка;

Ф_с.р.ч.г – фонд ефективний робочого часу в год.;

Характеристики

Список файлов ВКР