122908 (592731), страница 5
Текст из файла (страница 5)
f – коефіцієнт тертя на робочих поверхнях f=0,35
K – коефіцієнт запасу, визначається по формулі
K=К0 ·К1·К2 ·К3 ·К4
де: К0 =1,5 гарантований коефіцент запасу;
К1 = 1,0 – коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки;
К2 =1,0 1,9 – коефіцієнт, що враховує збільшення сил різання від затуплення інструмента;
К3 =1,0 – коефіцієнт, що враховує збільшення сил різання неперервнім різанні.
К4=1,0 –коефіцієнт, що враховує постійність сил затиску
К=1,5·1,0·1,0·1,0·1,0=1,5
Підставляємо цифрові значення в формулу. Одержимо,
Сила, що передається штоком в пневмоциліндрі
, де
Д – діаметр поршня пневмоциліндра, мм
– тиск повітря в сітці, мПа (приймаємо
=39,3 мПА)
=0,85–к·к·д
Так, як значення сили поршня циліндра відомо, то визначаємо діаметр поршня по формулі
.
Вибираємо ближчий діаметр циліндра Д=50 мм.
3.10 Вибір вимірного інструменту
Вимірний інструмент вибирається в залежності від виду і розміру поверхні і потрібної точності. В серійному виробництві з частим повтором деталей одних і тих розмірів застосовується жорсткий вимірний інструмент – калібри і шаблони, а також вимірні пристрої, прилади.
В даному технологічному процесі застосовується слідуючий вимірний інструмент. Він підбирається в залежності від операції.
Для фрезерно-центрувальної операції застосовується слідуючий вимірний інструмент.
Скоба КСД 110 мм.000. Штангенглибиномір ШГ -250 ГОСТ 166-73.
Калібр уступа 114.80.75.01.
Для токарно-копірувальної операції:
Штангенциркуль ШЦ-ІІ 160–0,05 ГОСТ 166-73
Шаблон ШФ 000
Для ІІ токарно-клопірувальної операції:
Штангенциркуль ШЦ –ІІ 160–0,05 ГОСТ 166-73
Шаблон222.609–07001
Калібр – скоба 2804 h12 КС00
Глибиномір мікрометричний ГМ-250 ГОСТ 166-78
Для фрезерної операції:
Калібр-скоба 12Н12, глибиномір мікрометричний ГМ-100 ГОСТ 7470-78.
Для свердлильної операції
Калібр-пробка КП-8Н7.1400
Для різьбофрезерної операції
Кільце різьбове М301,5–8 д. 8241 –0093 ГОСТ 17773-78
Для шліфувальної операції
Калібр-скоба 15В12КС000, калібр-скоба 87,2Н11
Калібр-кільцеКЦК000
3.11 Розрахунок вимірного інструменту
Для контролю шийки клапана застосовують калібр-скобу з номінальним розміром
.
-
Визначаємо граничні розміри вала
dmax =14,88 мм. dmin =14,64 мм.
По ГОСТ 24853-81 знаходимо допуски і другі дані для розрахунку калібрів:
Н1=5 мкм
Z1= 4 мкм
Y1=3 мкм
Нр=2 мкм.
По цих даних будуємо схему розміщення полів допусків калібр-скоби і контркалібрів.
Найменший розмір прохідної нової калібр-скоби
Р-ПР min =dmax –z1–
.
Розмір калібра ПР, що проставляється на кресленні при допуску на виготовлення Н1=5мкм дорівнює 14,8735+0,005
Виконавчий розмір: найменший 14,873 мм, найбільший 14,8785 мм. ПР=14,8785 -0,005
Найбільший розмір зношеного калібр-скоби при допуску назнос y1=3 мкм дорівнює
Р-ПРзн = dmax+y1=14,88+0,003=14,883 мм.
Найменший розмір непрохідної калібр-скоби
Р-НЕmin=dmin –
=14,64–0,0025=14,6375 мм.
Розмір калібра НЕ, що проставляється на кресленні 14,6375+0,005. Виконавчі розміри: найменший –14,6375; найбільший – 14,6425 мм.
2. Визначаємо розміри контрольних калібрів до скоб:
а) для контролю прохідної сторони скоби
К–ПРmax=dmax-z1+HP/2=14,88-0,004+0,001=14,877 мм.
Розмір калібра К-ПР, що проставляється на кресленні дорівнює 14,877-0,002 мм.
б) для контролю непрохідної сторони скоби
К–НЕmax=dmin +HP/2=14,64+0,001=14,641 мм.
Розмір калібра К-НЕ, що проставляється на кресленні К-НЕпов=14,641-0,002 мм.
в) для контролю спрацювання прохідної сторони скоби
K–Umax=dmax+y1+HP/2=14,8+0,003+0,001=14,884 мм.
Розмір калібра K-U, що проставляється на кресленні K–Uпов = 14,884-0,002 мм.
3.12 Вибір ріжучого інструменту
Одночасно з вибором верстата для кожної операції вибирають необхідний різальний інструмент, який забезпечує досягнення найбільшої продуктивності, потрібну точність і клас чистоти обробки поверхні. Застосування того або другого інструменту і матеріалу його ріжучої частини залежить від слідуючи факторів: виду верстата, методу обробки, режимів і умов роботи, матеріалу оброблюваної деталі, її розмірів і конфігурації: потрібної точності і класу чистоти обробки, виду виробництва.
Вибір матеріалу ріжучої частини інструменту має велике значення для підвищення собівартості обробки. Для встановлення ріжучої частини інструмента застосовують: тверді сплави, інструментальні сталі: вуглецеві, леговані і швидко ріжучі.
Мінерало-керамічні сплави застосовуються для чистової і пів чистової обробки без ударного навантаження і достатньо жорсткої системи: верстат–пристрій–інструмент–деталь.
Вуглецеві сталі застосовуються для інструментів, що працюють на низьких швидкостях різання, особливо для малих і ручних інструментів.
В даному технологічному процесі механічної обробки застосовується наступний різальний інструмент.
Для фрезерно-центрувальної операції вибираємо фрезу 2214–0135 ГОСТ 1069–72, свердло 2117–0105 ГОСТ 10952–69.
Для токарно-копіювальної операції – різець 2112–0064 Т5К10 ГОСТ 18880–75.
Різець 2112–0062 ГОСТ Т15К6 ГОСТ 18880–73.
Різець канав очний 222.514–0402.
Для фрезерної операції – фреза 2240–0205 ГОСТ3755–73.
Для свердлильної операції – свердло 2350–2455– ГОСТ10902–75.
Для різьбофрезерної операції – фреза різьбова гребінчаста Р6М6 Z=16НР-А-90502Е ГОСТ 1336–62.
Для шліфувальної операції – шліфувальний круг ПП60065305 ЄБ940СТІК5ГОСТ2424–75, ПП60065305 24А40СМІ7К5 ГОСТ2428-85.
3.13 Хіміко – термічна обробка деталі
Хіміко–термічну обробку застосовують з метою одержання пару стальних деталей, що мають підвищену твердість, зносостійкість і корозійну стійкість.
Для цього нагріті деталі піддають дії середовища із якого шляхом дифузії в поверхневий шар деталей переходять деякі елементи (вуглець, азот, алюміній, хром і др.).
Ці елементи поглинають краще всього, коли вони виділяються в атмосферному стані, при розкладі якої-небудь сполуки. Таке розкладання легче всього проходить в газах, тому їх застосовують для хіміко-термічної обробки сталі.
Виділений при розкладі активізований атом елемента проникає в решітку кристалів сталі і утворює твердий розчин або хімічне з’єднання. Найбільш розповсюдженими видами хіміко-термічної обробки сталі являється: цементація, азотування, ціанування.
Цементація – це насичення вуглецем сталі з метою одержання у деталей високої поверхневої твердості а також зносостійкості при стиранні поверхні деталі.
Цементують деталь після механічної обробки. Поверхні, що не підлягають цементації, і волюють від карбюризатора нанесенням на них спеціальних обмазок або обміднюють таким шаром міді електролітичним способом.
Після цементації деталі піддають гартуванню і низькому відпуску. Однократне гартування з нагрівом до 820–8500 С застосовують для перекристалізації і змільчення зерна середини деталі, а також змільчення зерна і повне гартування ценситованого шару.
4. Охорона праці і протипожежний захист
Робоче місце повинно бути в чистоті і порядку. Інструменти, якими робітники користуються повинні бути справними і надійними в експлуатації.
Робочі повинні мати виданого адміністрацією інструкції по безпечних методах роботи по їх професіях.
Вантажно-розвантажувальні роботи з застосуванням вантажопідйомних механізмів повинні проводитися в відповідності з правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і механізмів, затверджених держтехнонаглядом.
Утримування робочих дільниць і місць повинно відповідати загальним вимогам „Інструкції по санітарному утримуванню приміщень і обладнання виробничих підприємств затвердженим головним управлінням Міністерства охорони здоров’я України”.
Для роботи на металорізальних верстатах в інструкції по техніці безпеки, загальної для всіх професій виконуються слідуючи вимоги безпеки:
-
Перед початком роботи необхідно привести в порядок спецодяг, одіти нарукавники або хустину, застебнути рукави, заправити блузку в штани або спідницю, пояс не повинен мати звисаючих кінців;
-
При наявності довгого волосся одіти шапку або пов’язку на голову;
-
Провести огляд робочого місця і змазку верстату, а також випробувати на холостому ході.
При виконанні робіт слідують:
-
При знятті тяжких деталей з верстату або їх підйом, користуватися підіймальними пристроями.
-
При закріплені деталей і інструмента, недопустимо користуватися ключами з тріснутими щітками і розмірами гайок, гвинтів і болтів, а також користуватися гвинтами, гайками з зірваною різьбою.
-
Не допускати збільшення перерізу стружки зверх величини по технологічному процесі.
-
Верстатнику не дозволяється самому проводити які-небудь ремонти в верстаті і електрообладнання, він повинен негайно заявити майстру або начальнику цеха.
-
Підчас роботи верстату забороняється: спиратися на верстат, змазувати, чистити або проводити прибирання верстату, знімати або закріплювати огородження і захисні пристрої, одівати приводні ремні, гальмувати верстат натисканням руки на ступеневий привід, діставати деталь, що впала в місце, де можливі випадки захвату руки, спецодягу або притискання руки.
Закінчивши роботу верстатник повинен:
-
Виключити верстат і електродвигун, вивести інструмент і оброблювану деталь із робочого положення, прибрати і зложити інструмент, провести чистку і змазку верстата, прибирання робочого місця і здати верстат майстру. При необхідності зварювальних робіт в пожарних місцях, на їх проведення необхідно одержати дозвіл в попарної охорони.
-
Місце проведення зварки, установки зварювальних агрегатів, повинні бути очищенні від хламу і горючих матеріалів.
-
Місце зварочних робіт повинно бути обладнане протипожежними засобами: вогнегасниками, піском в ящику, лопатами.
-
Забороняється розкидувати по підлозі робочого місця ганчірки і другі матеріали, а також зберігати їх у верстатах, шафах. Приміщення повинно бути сухим, світлим, робочі місця повинні утримуватись в чистоті, температура повітря повинна бути не нижче 160 С.
-
Розміщення обладнання повинно бути таким, щоби забезпечити умови для ремонту, обслуговування і огляду їх. В цеху повинна бути аптечка з повним набором медикаментів першої допомоги.
-
Медпункт повинен розміщатися на заводі.
-
Спецодяг і взуття повинні відповідати росту і видаватися для кожної професії робітників.
5. Охорона надр і захист навколишнього середовища
В XX і XXI столітті перед Україною постала проблема поліпшення стану навколишнього середовища, що перебуває в кризовому стані.















