116086 (592346), страница 7
Текст из файла (страница 7)
При інтерпретації даних, отриманих за допомогою ОД, завжди слід пам'ятати про те, що в них відбиваються суб'єктивні, емоційно-смислові уявлення людини про саме собі і інших людях, його стосунки, які можуть лише частково відповідати реальному положенню справ, але часто самі по собі мають первинне значення.
ОД може використовуватися у всіх тих випадках, коли необхідно отримати інформацію про суб'єктивні аспекти стосунків випробовуваного до себе або до інших людей. В цьому відношенні ОД порівнянний з двома категоріями психодіагностичних методів – з особовими опитувальниками і социометрическими шкалами. Від особових опитувальників він відрізняється стислістю і прямотою, спрямованістю на дану самосвідомість. Деякі традиційні, отримувані за допомогою опитувальників характеристики особи, можуть бути отримані і за допомогою ОД. Рівень самоповаги, домінантності - тривожності і екстраверсії - интроверсии є досить важливим показником в таких клінічних завданнях, як діагноста неврозів, пограничних станів, диференціальна діагностика, дослідження динаміки стану в процесі реабілітації, контроль ефективності психотерапії і так далі Стислість методу дозволяє використовувати його не лише самостійно, але і в комплексі з іншими діагностичними процедурами.
У груповій психотерапії ОД може бути використаний для дослідження таких сторін особи і групового процесу в цілому, як підвищення рівня прийняття членами групи один одного, зближення реальних і очікуваних оцінок, зменшення залежності від психотерапевта і так далі
У родинній психотерапії може виявитися корисною та можливість зіставлення різних точок зору на членів сім'ї (наприклад, дитяти), між собою, яку представляє ОД, а також можливість диференційованої оцінки емоційної привабливості, статусу домінування-підпорядкування і рівня активності членів сім'ї (наприклад, подружжя). Корисним може виявитися варіювання предметів оцінки (наприклад, "яким має бути батько", "ідеальна дружина", "моя дружина думає, що я...") з подальшим обчисленням відстані між ідеальним і реальним, очікуваним і реальним і так далі ОД може допомогти у визначенні дійсної природи незадоволеності подружніми взаєминами (недостатня емоційна привабливість, уникнення відповідальності і т. д.), з'ясувати роль дитяти в родинному конфлікті.
Інформаційна картка
Назва – Тест Векслера
Автор – Девід Векслер
Призначення методики - оцінка рівня інтелектуального розвитку і визначення структури психічного дефекту у дітей і дорослих. Тест дозволяє отримати уявлення не лише про загальний рівень інтелекту, але і про особливості його структури. Тест Векслера складається з 11 окремих методик-субтестів, розділених на 2 групи, - 6 вербальних і 5 невербальних. Кожен тест включає від 10 до 30 питань, що поступово ускладнюються, і завдань. До вербальних субтестів відносяться завдання, що виявляють загальну обізнаність, загальну тямущість, здібності, знаходження схожості, відтворення цифрових рядів і так далію. До невербальних субтестів відносяться наступні: шифровка, знаходження бракуючих деталей в картині, визначення послідовності картин, складання фігур. Виконання кожного субтесту оцінюють в балах з їх подальшим перекладом в уніфіковані шкальні оцінки, що дозволяють аналізувати розклад. Враховують загальний інтелектуальний коефіцієнт (IQ), співвідношення "вербального і невербального" інтелекту, аналізують виконання кожного завдання.
"Інтелектуальна шкала Векслера для дітей" охоплює віковий діапазон від 5 до 16 років, вперше опублікована в 1949 році;
"Інтелектуальна шкала Векслера для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку" охоплює віковий діапазон від 16 до 64 років, вперше опублікована в 1963 році.
Тест Д. Векслера включає встановлення вербальних та невербальних форм мислення, конструктивний праксис, частково оцінює нейродинаміку – правопівкульні та лівопівкульні функції, мислительні та конструктивні (дієві, моторні) здібності, логічні та математичні здібності, соціальну орієнтацію, об’єм формально набутих знань. Особливістю даного методу є стандартизація всіх видів методик, які входять до нього і дозволяють визначати результати обстеження не тільки в якісному, але і в кількісному вираженні, порівнювати порушення різних функцій в структурі інтелекту.
Таким чином, дослідження особливостей інтелектуального розвитку студентів 1 і частково 2 курсів образотворчого, музичного та педагогічного відділення, ми проводили за допомогою тесту Д.Векслера (Wechsler Intelligence Scale for Children, WISC) за редакцією Ю.З.Гільбуха (1992р.), для вікового діапазону від 5 до 16 років. Методика Векслера побудована за типом тестової батареї, яка складається з окремих субтестів, кожний з яких репрезентує одну відносно однорідну розумову функцію (здібність). Жоден із субтестів не був вигаданий автором, це відомі аналітичні тести. Авторство Векслера полягає в розробці методу їх компонування в одній батареї і в новому принципі обчислення IQ.
Субтести об’єднані у дві відносно самостійні групи: вербальну і невербальну (наочну). До вербальної зібрані субтести, стимульний матеріал яких складається зі слів або цифр. До вербальних належать "Загальна обізнаність", "Загальне розуміння", "Арифметичний", "Встановлення подібностей", "Повторення цифр", "Словниковий".
До невербальної входять субтести, в яких обстежуваному необхідно оперувати малюнками, орнаментами, картинками тощо; будь-які слова в стимульному матеріалі цих субтестів не використовуються. До невербальних належать субтести "Докладання деталей", "Встановлення послідовності картинок", "Складання орнаментів з кубиків Косса", Складання фігур із розрізаних деталей, Кодування, Лабіринти.
Таким чином, налічується 12 субтестів. Однак, з метою економії часу, а також керуючись рекомендаціями автора методики, нами було використано 10 субтестів: 5 вербальних і 5 невербальних. Бланки і ключі до тестів подані в Додатку А.
2.2 Результати дослідження
Перед початком дослідження ми за допомогою експертної оцінки (опиту у класного керівника) розділили дітей на успішних і неуспішних в учбовій діяльності. Далі оглянули результати рівня самооцінки в даних груп дітей.
1. Візьмемо для порівняння середні показники діагностичного дослідження самооцінки молодших школярів за допомогою методики Дембо - Рубінштейн. Середні показники самооцінки розумових здібностей у успішних дітей 61,2; в неуспішних 61,7 відмітимо, що це на 0,5 вище у неуспішних дітей. Дані показники практично не відрізняються один від одного. Але якщо ми поглянемо середні показники самооцінки авторитету у однолітків, то у успішних дітей – 60,2, а в неуспішних – 44,6. В цьому випадку самооцінка авторитету у однолітків у успішних дітей виявилася помітно вище (на 15,6). Звернемося до результатів по приватних самооцінках упевненості в собі і зовнішності. Якщо поглянемо таблицю, то відмітимо, що в обох випадках самооцінка у успішних дітей вища, ніж в неуспішних на 10,6 – 12,4 балів. Візьмемо для порівняння самооцінку умілості рук, то відмітимо, що в даному випадку самооцінка вище у неуспішних дітей, чим в успішних на 1,3 балу.Середня (загальна) самооцінка виявилася на 7,2 балу вище у успішних дітей. Отже, якщо узяти приватні самооцінки, наприклад, самооцінку розумових здібностей або умілості рук, характеру, то вони приблизно однакові (різниця 0,5 – 1,3). Але якщо поглянути на самооцінку авторитету, то ми бачимо, що є різниця в самооцінці між добре і неуспішними дітьми (на 15,6).
Табл.2.2 Результаті діагностичного досліджння самооцінки молодши школярів за допомогою методики Дембо – Рубінштейн. Успішні діти
| Успішні діти | стать | Вік (Років, міс.) | Параметри самооцінки (в балах) | |||||||||
| Самооцінка розумових здібностей | Самооцінка характеру | Самооцінка авторитету | Самооцінка умілості рук | Самооцінка зовнішності | Самооцінка упевненості | Середня самооцінка | ||||||
| 1.Женя Б. | ж | 8р.,2міс. | -71 | -63 | +52 | -78 | -80 | -79 | -70,1 | |||
| 2.Антон М. | м | 8р.,6міс. | -64 | +40 | -62 | -80 | -80 | -79 | -67,5 | |||
| 3.Женя П. | м | 8р.,5міс. | -76 | -76 | -77 | -77 | -76 | -75 | -76,0 | |||
| 4.Іра Р. | ж | 8р.,3міс. | -80 | -76 | -77 | +44 | +58 | +49 | -64,0 | |||
| 5.Киріло Ш. | М | 8р.,2міс. | -80 | +40 | +40 | -80 | -80 | -80 | -66,6 | |||
| 6.Віка С. | ж | 9р.,2міс. | +55 | +55 | +46 | +55 | +59 | +48 | +53,0 | |||
| 7.Віка До. | ж | 9р.,8міс. | -76 | +35 | -73 | +22 | +49 | -75 | +55,0 | |||
| 8.Свєта Е. | ж | 9р.,3міс. | +57 | -70 | +60 | -71 | -62 | -63 | -63,8 | |||
| 9.Саша К. | м | 9р.1міс. | +42 | -68 | +44 | +45 | +60 | -63 | +53,6 | |||
| 10.Оля М. | ж | 9р.,9міс. | +54 | -65 | -68 | -70 | -66 | +60 | -63,8 | |||
| 11.Настя М. | ж | 9р.11міс. | +40 | +29 | +51 | +58 | -70 | +51 | +49,8 | |||
| 12.Лада С. | ж | 9р.,1міс. | +60 | -72 | -70 | -68 | +51 | -69 | -65,0 | |||
| 13.Люба А. | ж | 10р.,4міс. | -62 | +53 | +44 | +56 | +42 | +47 | +50,6 | |||
| 14.Киріло Л. | м | 10р.,3міс. | +60 | +41 | +58 | +60 | +51 | +50 | +53,3 | |||
| 15.Оля С. | ж | 10р.,4міс. | +40 | -77 | -79 | -79 | -79 | -80 | -72,3 | |||
| 16.Віка Ш. | ж | 10р.,7міс. | -62 | +59 | -62 | +59 | +60 | -62 | +60,6 | |||
| Середні показники | 61,2 | 57,4 | 60,2 | 62,6 | 63,8 | 64,4 | 62,5 | |||||
| Стандартне відхилення (сигма) | 13,2 | 16,0 | 13,0 | 16,2 | 12,3 | 11,1 | 8,1 | |||||
Табл. 2.3
Неуспішні діти
| Неуспішні | Пів | Вік (Років, міс.) | Параметри самооцінки (у балах) | |||||||||||||
| Самооцінка розумових здібностей | Самооцінка характеру | Самооцінка авторитету | Самооцінка умілості рук | Самооцінка зовнішності | Самооцінка упевненості | Середня самооцінка | ||||||||||
| 1. Оля Г. | ж | 8р.,3міс. | -80 | -80 | -0 | -80 | -80 | -80 | -66,6 | |||||||
| 2.Саша К. | м | 8р.,1міс. | -70 | -69 | +22 | +61 | -73 | -74 | -61,5 | |||||||
| 3.Діма П. | м | 8р.,6міс. | -76 | -71 | -72 | -70 | -67 | -65 | -70,1 | |||||||
| 4.Костить С. | м | 8р.,6міс. | -78 | -64 | +45 | +46 | +44 | -74 | +58,5 | |||||||
| 4.Даша З. | ж | 8р.,11міс. | -68 | -72 | -76 | -69 | -76 | -70 | -71,8 | |||||||
| 6.Іра До. | ж | 8р.,11міс. | +57 | +43 | +58 | +52 | -14 | +44 | +44,6 | |||||||
| 7.Іра З. | ж | 9р.,7міс. | +46 | +46 | -8 | +61 | +61 | +22 | +40,6 | |||||||
| 8.Стас О. | м | 9р.,2міс. | +60 | +60 | +42 | -65 | +40 | -69 | +56,0 | |||||||
| 9. Костик П | м | 9р.,6міс. | +60 | +48 | +40 | -80 | +40 | +40 | +51,3 | |||||||
| 10. Кирило П. | ж | 9р.,6міс. | -67 | -78 | -77 | -69 | -63 | -8 | -72,3 | |||||||
| 11.Вася Т. | м | 9р.,8міс. | +44 | +40 | +49 | +55 | +60 | +35 | +50,5 | |||||||
| 12.Діма І. | м | 10р.,7міс. | +40 | -14 | -3 | +40 | -14 | -0 | -18,5 | |||||||
| 13.Ваня Д. | м | 10р.,1міс. | +35 | -18 | -21 | +49 | -17 | +53 | +32,1 | |||||||
| 14.Таня С. | ж | 10р.,3міс. | +44 | +58 | +59 | +59 | +42 | +42 | +50,6 | |||||||
| 15.Андрій Ш. | м | 10р.,9міс. | -80 | +40 | +40 | -80 | +40 | -80 | -60,0 | |||||||
| 16.Марина В. | ж | 10р.,10міс. | -80 | -80 | -73 | -74 | -73 | -79 | -76,5 | |||||||
| 17.Оксана Б. | ж | 10р.,5міс. | -64 | -73 | -74 | -77 | -70 | -79 | -72,8 | |||||||
| Середні показники | 61,7 | 56,1 | 44,6 | 63,9 | 51,4 | 53,8 | 55,3 | |||||||||
| Стандартне відхилення (сигма) | 15,2 | 20,5 | 26,3 | 12,54 | 22,0 | 26,1 | 15,8 | |||||||||
Табл.2.4. Особливості самооцінки школярів (методика Дембо – Рубінштейн)
| Самооцінка розумових здібностей | Самооцінка характеру | Самооцінка авторитету | Самооцінка умілості рук | Самооцінка зовнішності | Самооцінка упевненості | Середня самооцінка | |
| Успішні діти | 61,2 | 57,4 | 60,2 | 62,6 | 63,8 | 64,4 | 62,5 |
| неуспішні діти | 61,7 | 56,1 | 44,6 | 63,9 | 51,4 | 53,8 | 55,3 |
Табл.2.5. Рівень самооцінки школярів (методика Дембо – Рубінштейн)
| Успішні діти (16ч) | неуспішні діти (17ч) | |||||||||||||||
| vС/О | =С/О | ^С/О | vС/О | =С/О | ^С/О | |||||||||||
| кіл. | % | Кіл. | % | Кіл. | % | Кіл. | % | Кіл. | % | Кіл. | % | |||||
| 0 | 0 | 7 | 43,8 | 9 | 56,2 | 1 | 5,9 | 9 | 52,9 | 7 | 41,2 | |||||
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
