Мета:

– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іг­рах;

– викликати в дітей позитивний емоційний настрій;

– розвивати творчу фантазію;

– розвивати інтонаційну виразність мови.

Хід заняття:

Керівник:

– Уявіть, що ми з вами на вулиці, йде дощ, а в нас одна ве­лика парасолька.

Весело йдемо ми по калюжам,

І з дощем ми також дружим

Парасольку ми візьмемо,

Всі калюжі обійдемо!

Пантомімічна вправа “Діти і осінь”.

( Діти групою йдуть, високо піднімаючи ноги, переступаючи уявні калюжі.)

– Дощ закінчився, ми можемо забрати парасолю.

Злий чаклун прийшов до нас

Діти всі завмерли враз

Він руками помахав (діти беруть в руки султанчики)

І дітей зачаклував.

Руки вгору всі підняли

І деревами враз стали.

Вітерець на них подмухав

Всі уважно стали слухать,

Як листочки шелестять –

Хочуть в танці закружлять.

(Діти рухами показують кожну стрічку вірша.)

Керівник:

– А зараз давайте спробуємо зробити гарну осінню квітку.

(Діти з жовтими султанчиками утворюють середину квітки, присівши і під­нявши руки в гору, а діти з червоними – пелюстки.)

–А тепер кожен буде квіточкою, яка вранці прокидається, вдень - випрямляється і тягнеться до сонечка, а ввечері опу­скає голівку і засинає. Давайте відтворимо рухи квіточки під музику Т. Ломової

Музична вправа “Квітка”

Читання віршика “Смачний борщ” в різних характерах.

Повторення пісні “Два півника” з інсценівкою.

Повторне читання тексту музично-театралізованої гри „Білосніжка і семеро гномів”. Переказування твору дітьми.

Працювати над ролями муз-театралізованого дійства: їх характерами, інтонаціями, динамікою.

Використаний матеріал: наголівники до пісні “Два півники”, султанчики жо­втого та червоного кольорів, парасолька.

Мета:

– розвивати пантомімічні навички і творчу уяву;

– вчити дітей інтонаційно і виразно промовляти задані фрази;

– розвивати фантазію і уяву.

Хід заняття:

Керівник:

–Щоб наш ротик працював,

Звуки гарно промовляв,

Чистомовки будем вчити,

Щоб швидко й чітко говорити.

– Хитра Мотря мила мокру моркву. (О. Рута)

– Наварили смакоти – будем їсти я і ти. А со-рр-оки і во-рр-они будуть їсти мака-рр-они! (Б. Чепурко)

– Тупу-тупу тупенята!

Малесенькі ноженята!

Тупу-тупу, ніжки,

Від столу до ліжка!

Тупу-тупу-тупусі

До милої бабусі,

Тупу-тупу-тупачка,

Дасть бабуся молочка! (К. Перелісна)

Працювати над музично-театралізованою грою „Білосніжка і семеро гномів” з використанням музики, танцювальних імпровізацій тощо.

Пантоміма “Мухи.”

Дітям пропонується уважно послухати вірш, потім керівник читає, а діти не кажучи ні слова, “показують” вірш мімікою та жестами.

На столі у вісім пар

Танцювали мухи

Дзвінко музика звучить

Гарно цокотухам

Веселяться від душі

Та одна, як закричить:

“Ой паук” – і мухи всі

знепритомніли умить. Ах!

Розучити з музичним супроводом, як пісню.

Працювати над ролями Мажора, Мінора, Скрипічного та Басового ключів з музично-театралізованого дійства.

Мета:

– спонукати дітей до інсценування знайомих творів;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– розвивати пантомімічні здібності.

Хід заняття.

Керівник:

• Давайте з вами пригадаємо пантомімічну вправу “Мухи”.

(Спочатку діти виконують вправу під спів дорослого, а по­тім співаючи разом з ним)

– Як ви думаєте, діти, навіщо нам потрібен телефон?

Діти відповідають.

Вправа “Телефонна розмова.”

Керівник:

– Уявіть собі, що корівка вирішила подзвонити своїй по­друзі і розповісти про те, як вона вчора ввечері ходила на гостину до родичів.

(Діти діляться на пари, уточнюється настрій корів, в руки береться уявний або іграшковий телефон. Пари грають по черзі. Уточнення – корови тільки мукають.)

Вправа “Скажи про осінь по різному.”

Керівник:

– А зараз ми пригадаємо, як по-різному можна сказати про чудову пору року – осінь. А допоможуть нам в цьому наші “сонечка” (піктограми). Кожен обере собі сонечко і скаже про те, що настала осінь з інтонацією свого сонечка.

Фрази:

– Ура! Настала осінь!

– Це ж треба! Знову осінь!

– Осінь – це так сумно.

– Осінь. Ось чому так спати хочеться.

– Це ж треба, справді осінь.

– Осінь настала! Як гарно навкруги!

– Осінь настала, а за нею зима. Не хочу-у-у!

– А тепер давайте заспіваємо знайомі вам пісні про осінь “Осінній дощик” слова і музика Ади Грицай та “Осіння пі­сня” слова і музика Н. Рибальської. Пісню про дощик ми спробуємо заспівати дуже весело і радісно, а пісню про осінь – сумно.

Діти співають.

Використаний матеріал: піктограми (“Сонечка”), іграшкові телефони.

Мета:

• розвивати фантазію і уяву в театралізованій грі;

• закріплювати знання дітей дошкільників про оточуючий світ;

• формувати комунікативні якості дітей і прищеплювати елемента­рні етичні норми поведінки;

• розвивати психофізичні здібності дітей (міміку, жести).

Хід заняття:

Керівник:

– Діти, ви любите подорожувати? Сьогодні я вам пропоную незви­чайну подорож у зоопарк. Поїдемо ми на автобусі, який ми з вами зараз самі збудуємо.

Вправа: ”Автобус”.

Використовуються стільчики, великий конструктор, подушки. Ді­тям пропонується зайняти місця в автобусі. Кількість місць пови­нна бути меншою від кількості дітей. Виникає проблема: хто сяде, а хто повинен стояти?

Керівник:

– Безперечно, хлопчики завжди повинні поступатися місцем дівчат­кам.

Під музичний супровід „автобус” вирушає в дорогу, діти імітують рух автобусу.

Керівник:

– За вікном високо поверхові будинки, зелені парки, золотаві ку­поли церков, приміщення театрів, магазинів. Ось наш автобус галь­мує, ми приїхали в зоопарк.

На столі заздалегідь заготовлені іграшки (або ілюстрації на флане­леграфі). Керівник читає вірш Кліма Чурюмова „Зоопарк”.

Мартин бешкетливий бананом ласує,

А нижче на гілці Папуга сумує.

Пантера у клітці сидить і сміється,

Побачив щось Лев і не ворухнеться.

Рятунок в басейні знаходить Тюлень,

А поруч страждає від спеки Олень.

Дивись, Ведмежа й Тигреня разом грають,

А Пава і Лебідь у парку гуляють.

В воді за парканом лежить Крокодил

І згадує Африку й рідний свій Ніл.

Годують птахів тут і звірів відмінно,

Тому в зоопарку всі добрі тварини.

Після читання і перегляду керівник пропонує дітям обрати ролі і ще раз програти цей вірш.

Вправа „Ми веселі тваринки”.

Керівник:

– Які ще тварини живуть в зоопарку? Я заплющу очі, а ви „перетво­ритесь” в будь-яку тварину, а я спробую вгадати.

Керівник заплющує очі.

– Один, два, три, чотири, пять,

Спробую я відгадать.

Мімікою, пластикою діти зображують обрану тварину. Керівник заохочує, допомагає, уточнює характерні рухи тварин.

Гра по бажанню дітей проводиться декілька раз, міняються обрані персонажі. Керівник добирає характерну музику.

Керівник:

– Раз, два, три, чотири, пять,

Вже не бачимо звірят!

Діти бігають юрбою

Стали всі самі собою!

Наш автобус вирушає—

Він додому поспішає!

Діти сідають на стільчики. Під музичний супровід „поверта­ються” додому.

Прочитати укр. нар . казку “Рукавичка” з муз. супроводом.

Мета:

– вчити дітей емоційно відтворювати вітальні інтонації, збагачу­вати мовленнєвий запас дітей;

– вчити дітей промовляти фрази з різною силою голосу;

– розвивати імітаційні навички;

– спонукати до активної участі в театралізованій грі.

Хід заняття:

Керівник:

П – Погляньте, що я вам сьогодні принесла! Це чарівна корзина. А що ж в ній?

Вправа „Вітаємось як...”

Керівник збирає дітей навколо корзини і пропонує обрати будь-яку іграшку: собаку, левеня, їжака, кошеня... і голосом своєї іграшки привітатись з усіма, допомагаючи кожній дитині підібрати по­трібні слова, інтонацію і виразність для характеристики обраного персонажу.

Керівник:

– Хто в тебе в руках?

–Яким голосом він говорить?

–Як він буде вітатись?

–Давай разом привітаємось.

Керівник залучає всіх дітей в мовленнєву гру, яка переходить в гру з імітацією рухів під музику „Хто як ходить”.

Діти імітують рухи обраних ними тварин .Приблизні питання, що задаються дітям:

Керівник:

–Хто ти? (Ведмідь). Як ходить ведмідь? (Перевальцем). Як реве ве­дмідь?

–Любі тварини, підходьте, я пригощу вас кашею.

Вправа „Каша”.

Керівник ставить уявну миску, а діти зображуючи звірів, „їдять” кашу. (Імітування жувальних рухів).

Керівник:

–Поїли кашу, вона вам сподобалась?

А тепер потрібно вмитися. (Діти імітують ці рухи).

–Скажіть, якою була каша? (Довільні відповіді дітей).

Чистомовка про кашу.

Ша—ша—ша—ша (2)

Дуже добра наша каша.

Діти промовляють слова повільно і по-можливості чітко, з різною силою голосу (тихо—голосніше—голосно). Бажано чистомовку промовляти з кожною дитиною окремо і з усіма дітьми разом.

Ознайомити дітей з текстом музично-театралізованої гри „Аліса в країні казок”. Бесіда про зміст та характери героїв.

Вправа „Давайте погріємось”.

Керівник:

–Тепер ми вирушаємо в ліс на прогулянку. Сонечко ще гріє, погрі­ємо носики (діти піднімають лице вгору і погладжують носика), погріємо щічки (діти погладжують щічки),погріємо лобика (по­гладжують лоб), погріємо шийку (діти погладжують шию).

–Але зненацька зявились комарі! (Діти відмахуються від уявних комарів)

– Комарі порозліталися. Нікого не покусали? А тепер вже час додому!

Повторне читання казки “Рукавичка”, розподіл ролей для подаль­шої інсценізації лялькового театру.

Мета:

– розвивати логіку та мислення;

– формувати знання про етичні норми;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– вчити дітей відчувати, розуміти і співставляти характер му­зики з образами тварин;

– розвивати пантомімічні та імітаційні навички;

– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іграх.

Хід заняття:

В гості до дітей прийшов Дідусь – Лісовичок (вихователь).

Лісовичок:

– Добрі слова я не лінуюсь повторювати цілий день.

Тільки вийду я із дому, кажу знайомим: „Добрий день”.

Я вітаю вас, діти, добрий день.

А які добрі слова знаєте ви? (Відповіді дітей)

– Молодці! Я Дідусь – Лісовичок, прийшов до вас із лісу і приніс у мішку лісову загадку (дістає листівку і читає)

Весною веселить, влітку холодить, восени вмирає, весною оживає. (Ліс).

Діти, а для кого ліс – це дім? (Відповіді дітей).

Дідусь – Лісовичок закликає дітей підійти до нього і пропонує про­мовити фразу „Наша Оля в лісі зустрілася із лисом” з різними інто­націями: захоплено, злякано, обережно (пошепки), щоб не злякати, стверджено, із запитом.

Гра „Чарівне перетворення”.

– Діти, в моєму мішку є чарівна паличка. Варто мені нею змахнути, і ви перетворитесь в моїх друзів – лісових мешканців, а я буду вгаду­вати. 1, 2, 3, 4, 5-зараз спробую вгадать.

Керівник заздалегідь добирає музику для кожної тварини і дає ді­тям де – який час прослухати її, щобрухи тварини відповідали ха­рактеру музики. Керівник допомагає дітям запитаннями.

Під музику діти імітують рухи тварин. Дідусь – Лісовичок заохочує дітей і відгадує.

Лісовичок:

– У нашому лісі є чудовий оркестр.

Хтось грає на баяні,

Зайчик наш – на барабані.

А ведмедик на трубі

Грати поспіша тобі.

Якщо будеш допомагати –

Почнемо всі разом грати.

Гра „Уявіть собі”.

Уявіть собі, що у вас в руках музичні інструменти. Ви – оркестр, а я – диригент. Я змахну паличкою, і оркестр „заграє”.

Вмикається народна інструментальна музика, діти імітують гру на музичних

Інструментах .

Лісовичок:

Час настав мені прощатись і всього найкращого вам побажати.

Ніколи не забувайте про чарівні слова. До побачення.

Читання казки “Рукавичка” в ролях, робота над характерами.