114537 (591644), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Тема: “Давайте веселитись”.
| Мета: |
Хід заняття: |
| „Давайте сміятися” Керівник пропонує дітям згадати улюблену пісню. Заспівати її, а потім мелодію пісні без слів “просміяти”. Спочатку грає керівник: він передає мелодію пісні за допомогою сміху, а діти вгадують, що це за пісня. Потім кожен з дітей „просміює” мелодію своєї пісні, всі інші вгадують. | |
| Керівник: | – Давайте з вами пригадаємо вірш. Ходила квочка коло кілочка, Водила діток коло квіток. Квок, квок, золотий клубок. Завдання: Уявіть собі:
2.У вас радісна подія, вам подарували довгоочікувану іграшку. Розкажіть про ваші враження словами віршика. (Діти знаходять потрібні інтонації, використовуючи міміку, жести, текст, намагаються передати душевний стан людини, що потрапила в задану ситуацію. Вони самі можуть вигадати або пригадати життєві ситуації) 3.Задзвонив будильник. Ви прокинулися, потягнулися, відкрили очі, на підлозі шукаєте свої тапки. Знайшли, взули і пішли в ванну. Раптом ви відчуваєте, що не можете йти. В вашому тапочку – камінчик. Ой, як боляче! 4.Ви гуляєте в лісі. Навкруги сніг, на ваших ніжках валянки, і раптом щось гостре встромилося вам у п’яту...Це кнопка! 5.Ви солодко спите, та раптом вас будить мама і каже, що ви проспали. Всі швидко одягаються і – бігом в дитячий садок. По дорозі ви побачили, що взули чобітки вашої молодшої сестрички. Вони на вас дуже малі. Але повертатися немає часу. Ви ледь дійшли до садочка... – Дуже болять ноги? Посидьте і відпочиньте. Можна зробити масаж ніг. – А тепер, щоб було веселіше, звучать мелодії живого оркестру. Гра „Живий оркестр” – Як ви думаєте, які звуки може видавати ваше тіло? А ось які: оплески, тупання, клацання пальцями, цокання язиком, губами... Прослухавши знайому мелодію, діти за допомогою живих звуків відтворюють її. Варіантів відтворення може бути безліч. Все залежить від бажання дітей фантазувати. Можна навіть вибрати диригента. Гра на імітацію рухів „Хто як ходить?” – Згадайте, як ходять діти? Маленькі ніжки йшли по доріжці. Великі ніжки йшли по доріжці. Діти спочатку йдуть маленькими кроками, потім великими – велетенськими кроками).
Гра на розвиток уваги. „Давайте потанцюємо”. Мета гри: Розвивати увагу дітей, вчити реагувати на зорові сигнали. Педагог пропонує дітям потанцювати. Дівчатка танцюють тільки тоді, коли муз керівник піднімає квітку, а хлопчики – коли піднімає прапорець. Хлопчики й дівчатка танцюють разом, коли одночасно підняті і квітка, і прапорець. Звучить народна танцювальна мелодія. Діти імпровізують танцювальні рухи. Повторне прочитання сценарію “Березневі пригоди Червоного Капелюшка”. Обговорення характерів героїв, їх особистісних якостей. Ознайомити з піснями до театралізованого дійства. |
Конспект заняття № 19
Тема: Ознайомлення з твором К. Ушинського „Умій почекати”.
Мета: – створювати позитивний емоційний настрій;
-
розвивати логіку, творче мислення;
-
розвивати імітаційні навички;
-
розвивати фантазію
-
спонукати дітей до імпровізації.
Хід заняття:
Діти сідають навколо керівника, який дивиться у вікно і схвильовано каже:
– Ой, діти, сонечко ховається, і казка не починається. Давайте попросимо сонечко, щоб не ховалося. Простягніть руки до нього і промовте:
Сонце, сонце, не ховайся!
Люба казка, починайся!
Керівник показує дітям клубок.
– Котився клубочок згори на долину.
І, гляньте, вкотився до нас у гостину.
В клубочку тім казка для діточок наших
Назара і Ані, Валі і Маші.
„Умій почекати” К. Ушинський.
Жили собі брат і сестра – півник та курочка.
Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:
– Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне.
Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.
– Ох! – кричить півник. – Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!
Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник, – і пройшло.
Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду; а курочка йому гукає:
– Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!
Не послухався півник, напився холодної води, – і тут почала його трусити лихоманка; насилу курочка додому його довела.
Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжкові.
Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.
Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка й каже йому:
– Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.
Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду! Тільки того півника й бачили.
Під час читання розповіді керівник демонструє ілюстрації до неї.
Далі діти виконують наступні вправи:
-
Під музичний супровід імітувати рухи та голос півника та курочки.
-
„Ку – ку – рі –ку” та „ко – ко – ко” вимовляти: радісно, сумно, з подивом, злякано, тихо, голосно, сердито, м’яко.
-
„Бій двох півників” під музичний супровід, галасуючи як півні, стрибати на одній нозі. Руки за спиною. Намагатись плечем виштовхати суперника за коло.
-
Попросити півника від імені курочки бути слухняним: ніжно, голосно, тихо, сердито, наказуючи, просячи, тощо...
-
Пофантазувати і вигадати інше продовження історії.
Конспект заняття № 20
Тема: “Вчимося говорити правильно”.
Мета: – вчити дітей чітко вимовляти слова чистомовок, змінюючи інтонацію;
-
вчити поєднувати рухи та мову;
-
розвивати уяву, пантомімічні навички;
-
спонукати до активної участі у театралізованій грі.
Хід заняття:
-
Щоб гарно розмовляти, потрібно чітко вимовляти.
Діти промовляють чистомовку, по черзі потім всі разом.
Ра-ра-ра – багато у бобра добра.
Ру-ру-ру – шкода бобру
Ро-ро-ро – своє добро
Рі-рі-рі – віддавати дітворі.
Ри-ри-ри – Ось такі бобри!
Са-са-са – у лісі лисенька - краса.
Су-су-су – має довгу косу,
Сі-сі-сі – очі карії розкосі,
Со-со-со – хвостик, ніби колесо.
Си-си-си – стрункі ніжки у ліси.
Театралізована гра „Загадки без слів”.
Діти діляться на дві підгрупи.
Керівник з першою групою дітей сідають на модулі і розглядають ілюстрації до загадок без слів. Діти обирають картинки, які можуть загадати, не промовляючи ні слова. Друга підгрупа в цей час розташовується в іншій частині залу.
Діти першої підгрупи без слів за допомогою міміки та жестів зображують, наприклад: вітер, море, струмочок, чайник (якщо важко то: кішку, собаку, що гавкає, мишеня, тощо...). Діти другої підгрупи вгадують. Потім загадує друга підгрупа, а відгадує – перша.
Гра „Пограємось – вгадаємо”.
Діти сідають навколо керівника, який загадує і показує пантомімічні загадки.
– Поважно по двору ходив з гострим дзьобом крокодил,
Головою він хитав, дуже голосно бурчав.
У дворі всіма керує. Найсильнішим бути звик!
Нумо, діти, відгадали? Це справжнісінький...Індик.
(Вмикається музика. Діти, зображуючи індика, ходять по всьому залу, високо піднімаючи ноги, прижавши руки до тулуба, вимовляючи звуки – гль-гль-гль, трясуть головою, гуляючи в цей час язиком в роті).
– Тут почав індик гарчати, і на всіх людей кидатись. Розгубився я і втік, це вже зовсім не індик. Хто ж це, діти?
(Діти під музику зображують собак: гавкають, гарчать, бігають на „чотирьох” та „махають хвостом”).
– Хто з хвостиком і з вушками,
в кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від...кішки.
(Під музичний супровід діти зображують кішку: вони пересуваються на „чотирьох” плавно, нявкають, муркочуть, „вмиваються” лапкою, шиплять, фиркають, „показують кігтики”.
– Ви все правильно вгадали, гарну кішку показали.
А тепер давайте ми в ліс поїдемо по гриби.
(Діти розсаджуються в уявну машину і вимовляючи різноманітні звуки, імітують рух на машині).
– Приїхали! Виходьте!
Подивіться-но, малята, тут лисички, там маслюки.
Нумо всі часу не гайте, в кошик їх мерщій складайте.
(Діти розходяться по залу („по лісу”) і збирають „гриби”(муляжі)).
– Так старанно ми збирали – кошики важкими стали
На галявині присіли, трішечки всі відпочили.
У машину всі сідайте і додому вирушайте.
(Діти сідають в уявну машину і „їдуть” додому).
Конспект заняття № 21
Тема: “Подорож у країну Фантазію”.
Мета: – спонукати дітей до активної участі у театралізованих іграх;
-
розвивати фантазію, уяву, пантомімічні навички;
-
розвивати здібності працювати з уявними предметами;
-
розвивати творчу ініціативу.
Хід заняття:
Керівник: – Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до країни Фантазії, де нас чекають багато друзів і цікавих ігор. Давайте сядемо у поїзд і поїдемо.
“Діти “їдуть” по колу, імітуючи рухи поїзда і промовляючи: “Чух-чух-чух”.)
– Поїзд прибув на зупинку “Іграшкову”. Виходьте і подивіться, яка гарна галявина. Погляньте, нас хтось зустрічає. (На великих квітах сидять качечка, жабка, кошеня, мавпочка). Чомусь іграшки дуже сумні. Давайте ми їх розвеселимо і затанцюємо для них таночок.
-
Всі ви знаєте „Таночок каченят”. З нього ми і почнемо.
„Таночок каченят”.
– А спробуйте на цю ж мелодію вигадати:
-
Таночок маленьких кошенят.
-
Таночок жабенят.
-
Таночок мавпенят.
Керівник: – Дуже гарні таночки ми затанцювали, але нам треба їхати далі. До побачення!
(Діти “їдуть” далі).
Керівник: – Наступна зупинка “Овочева”. На цій зупинці готують дуже смачні страви. Давайте і ми приготуємо смачний суп.
Гра на імітацію рухів „Як ми варили суп”.
Правою рукою ми чистимо картоплю, шкурку знімаємо з неї помаленьку.
Тримаємо картоплю лівою рукою, картоплю крутимо і старанно миємо.
Ножем проводимо по серединці, розрізаємо картоплинку на дві половинки.
Правою рукою ножика тримаємо і кришимо картоплю на шматочки.
Ну, а тепер вмикаємо плиту, сиплемо в каструлю картоплю з тарілки.
Чисто миємо моркву та цибулю, стряхну водицю з утомлених рук.
Мілко наріжу цибулю і моркву, в жменьку зберу, виходить спритно.
Теплою водичкою жменьку рису помию, висиплю в каструлю рис лівою рукою.
Правою рукою візьму ополоника, перемішаю крупу і картоплю.
Кришку візьму я лівою рукою, щільно каструлю я кришкою накрию.
Вариться супчик, булькає й кипить. Пахне так смачно! Каструлька пихкає.
-
Ось, супчик готовий. „Пригощайте” один одного! (Вмикається українська народна музика). Діти і дорослі уявними ополониками розливають суп в уявні тарілки і „їдять”.
-
Підкріпилися? А тепер кожен вимиє за собою тарілку.
Діти відкривають уявний кран, миють тарілки, ложки, закривають воду, витирають руки.
Керівник: – Вирушаємо далі. Нас чекає ще одна зупинка.
(Діти “їдуть” далі і опиняються перед плакатом, на якому перекреслені губи).
– Погляньте, діти, яка загадкова зупинка. На цій станції не можна говорити, а спілкуватись нам все ж таки потрібно.
Мімічна гра „Передавалки”
-
Передай посмішку сусіду (по колу).
-
Передай „сердилку” (сердитий вираз обличчя).
-
Передай оплески (оплески можуть бути різними – об стіл, обома долонями, однією долонькою об стіл, об коліна, комбіновані оплески: плеск над столом і два об стіл). Ускладнення – оплески можуть передавати ритмічний малюнок.
-
Передай „переляк”.
-
Передай „страшилку”.
-
Передай „смішинку”.
-
Передай вітання.
-
Передай прощання.
Конспект заняття № 22
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
