114010 (591556), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Скільки грошей заплатили за зошити в клітинку?".
Вчитель повідомляє, що ці два запитання можна замінити одним.
Чи можна одразу дізнатися, скільки грошей заплатили за зошитив лінійку? (Ні).
-
Що треба знати, щоб дізнатися, скільки грошей заплатили за зошити в лінійку? (Ціну зошита і кількість куплених зошитів у лінійку).
-
Чи відома кількість зошитів у лінійку? (Відома).
-
Чи відома ціна зошита в лінійку? (Невідома).
-
Що сказано про ціну зошита в задачі? (Ціна зошита в лінійку і клітинку однакова).
-
Чи можна дізнатися, скільки зошитів купили на 90 коп.? (Можна).Складіть план розв'язування задачі.
Далі учням пропонують розв'язати задачу на пропорційний поділ самостійно.
1. За 4 м шовку заплатили 80 грн. Яка ціна 1 м шовку?
80 : 4 = 20 (грн.)
2. У 6 банках 12 л вишневого соку. Скільки літрів соку в 1 банці?
12 □ 6 = □ (л).
-
В одному сувої 12 м сукна, а в другому - 8 м. Скільки метрів сукна у двох сувоях разом? (+).
-
В одному бідоні 10 л молока. Скільки літрів молока у 3 таких бідонах? (•).
Поступово вводяться задачі на пропорційне ділення з іншими трійками величин.
Задача. Двоє мулярів мурували будинок, одержуючи за робочий день однакову плату. Перший муляр працював 2 дні, а другий 3 дні. Скільки грошей одержав кожен муляр, якщо разом вони одержали 500 грн?
Після ознайомлення з умовою вчитель звертає увагу учнів на характер запитання:
— Про що треба дізнатися в задачі? (Скільки грошей одержав кожен муляр).
Що означає вираз «кожен муляр»? (Це означає, скільки грошей одержав перший муляр і скільки другий).
Отже треба знайти відповідь на два окремих запитання:
1) Скільки грошей одержав перший муляр?
2) Скільки грошей одержав другий муляр?
Далі учні розв'язують задачу самостійно, користуючись коротким записом умови.
Задачу учні розв'язують окремими діями. Підсумовуючи роботу, вчитель повторює весь хід міркування, властивий задачам на пропорційне ділення. Для узагальнення способу розв’язування задач на пропорційне ділення корисно практикувати вправи на перетворення задач. Наприклад, можна за задачею на знаходження четвертого пропорційного скласти задачу на пропорційне ділення. Такі вправи допоможуть дітям побачити схоже в способах розв’язування.
2.2 Формування умінь розв’язувати задачі на пропорційне ділення
У початкових класах учні розв'язують задачі майже на кожному уроці математики, міра навантаження при цьому різна. Для ознайомлення з новими видами задач здебільшого відводяться окремі уроки. Певна частина таких уроків планується також для розвитку вмінь учнів розв'язувати задачі. На уроках, присвячених вивченню нового арифметичного матеріалу чи застосуванню нових знань для розв'язання задач, відводиться в середньому 15-20 хвилин.
При розв'язуванні задачі нового виду учень повинен сприйняти її в цілому, застосувати певні знання чи прийоми обчислень в нових умовах, а також усвідомити нові функції об'єкта. Отже, розв'язування задач — це творчий процес. Враховуючи вимоги, які ставляться щодо проблемного навчання, вчитель має спрямовувати учнів на самостійне розв'язування задач за допомогою відповідних підготовчих вправ чи засобів унаочнення, своєчасно виявляти помилкові міркування в процесі розв'язування і подавати їм допомогу (але не послаблювати вольових зусиль), підтримувати емоційний тонус і впевненість у тому, що кожен з них спроможний самостійно розв'язати задачу.
У підвищенні активності учнів під час розв'язування задач важлива роль відводиться засобам контролю і самоконтролю. Під час ознайомлення та розбору задачі контрольними запитаннями можуть бути такі:
Що відомо в задачі? Що невідомо?
Що означає число, про яке йдеться в задачі?
Чому не можна розв'язати задачу однією дією? Скільки дій треба виконати, щоб розв'язати задачу?
Якого даного не вистачає щоб знайти відповідь на запитання задачі?
У процесі самостійної роботи (після розбору задачі або одразу після ознайомлення з нею) особливе значення має безпосереднє спостереження вчителя за роботою учнів, за їх записами в зошиті. Час, протягом якого учні записують розв'язання, треба повністю відводити для контролю і подання індивідуальної допомоги.
1. Розглянь малюнок і розв'язання задачі.
21 кг
Скільки банок на верхній поличці? (3).
Скільки банок на нижній поличці? (4).
Скільки всього банок? (7).
Яка маса варення в усіх банках? (21 кг).
Як дізнатися, яка маса варення в одній банці? (Всю масу поділити на кількість банок з варенням).
Розв'язання.
1) 3+4 = 7 (б.) - всього банок з варенням;
2) 21 : 7 = 3 (кг) - маса варення в одній банці.
Відповідь: маса варення в 1 банці 3 кг.
2. Розглянь малюнки, склади задачі і запиши розв'язання.
1. Скільки важить одна упаковка з печивом?
35 кг
2. Скільки олівців в одній коробці?
42 олівці
3. Яка ціна 1 метра тканини?
57 грн.
4. Яка ціна одного м'яча?
35 грн.
5. Купили два відрізи однакової тканини. У першому відрізі було 4м, а в другому – 5 м. За обидва відрізи заплатили 72 грн. Скільки грошей заплатили за кожний відріз?
І - 4 м - ? 72 грн
ІІ – 5 м - ?
Про що запитується в задачі? (Скільки грошей заплатили за кожний відріз).
Що означає вираз «кожний відріз»? (Це означає, що треба дізнатися, скільки грошей заплатили за перший відріз і скільки за другий).
Отже, треба знайти відповіді на два окремих запитання:
Скільки грошей заплатили за перший відріз?
Скільки грошей заплатили за другий відріз?
Що треба знати, щоб відповісти на ці запитання? (Треба знати ціну одного метра тканини).
Як дізнатися про ціну 1 метра тканини? (Треба вартість усієї тканини поділити на кількість метрів у двох відрізах).
Розглянь розв'язання.
1) Скільки метрів тканини у двох відрізах?
5 + 4 = 9 (м)
2) Яка ціна одного метра тканини?
72 : 9 = 8 (грн.)
3) Скільки грошей заплатили за перший відріз?
8 . 4 - 32 (грн.)
4) Скільки грошей заплатили за другий відріз?
8 - 5 = 40 (грн.)
Відповідь: 32 гривні і 40 гривень.
Перевірка: 32 + 40 = 72 (грн.).
Складаємо вирази: 72 : (5 + 4) • 4 = 32.
72 : (5 + 4) • 5 - 40.
6. Два однакові автомобілі перевезли 119 т вантажу. Перший автомобіль зробив 9 рейсів, а другий - 8. Скільки тонн вантажу перевіз кожний автомобіль?
І – 9 р. - ? 119 т
ІІ – 8 р. - ?
Користуючись зразком, дай відповіді на запитання:
-
Про що запитується в задачі?
-
Що означає вираз «кожний автомобіль»?
-
Отже, на які два окремих запитання треба дати відповіді?
Що треба знати, щоб відповісти на запитання задачі?
-
Як дізнатися, скільки тонн вантажу перевозить автомобіль за один рейс?
-
Склади план і запиши розв'язання задачі.
-
9 + □ = □ (р.) - усього рейсів;
-
119 : □ = □ (т) - перевозить 1 автомобіль за 1 рейс;
-
□ • □ = □ (т) - перевіз перший автомобіль;
-
□ • □ = □ (т) - перевіз другий автомобіль.
Відповідь: 63 т вантажу, 56 т вантажу.
Склади вирази: 119 : (9 + □) • □ = □;
119: (9 + □)•□ = □.
7. З першої ділянки накопали 7 мішків картоплі, а з другої - 8 таких самих мішків картоплі. Всього накопали 750 кг картоплі. Скільки кілограмів картоплі накопали з кожної ділянки?
Про що йдеться в задачі? (Про картоплю, яку накопали з двох ділянок).
Скільки мішків картоплі накопали з першої ділянки? (7).
Скільки мішків картоплі накопали з другої ділянки? (8).
Скільки кілограмів картоплі накопали з двох ділянок? (750 кг).
Про що запитується в задачі? (Скільки кілограмів картоплі накопали з кожної ділянки).
Міркуй далі сам.
Запиши розв'язання задачі і поясни, про що дізналися у кожній дії.
1)□ + □ = □ (м.);
-
□ : □ = □ (кг);
-
□ • □ = □ (кг);
-
□ • □ = П (кг).
Відповідь: 350 кг картоплі, 400 кг картоплі.
Склади вирази: 750 : (□ + □)-□ = 350;
750 :(□ + □)•□ = 400.
8. Пасажирський літак за 2 рейси пролетів 3360 км. Перший рейс він пролетів за 4 год, а другий - за 3 год. Яка довжина кожного рейсу, якщо літак увесь час летів з однаковою швидкістю?
І – 4 год - ? 3360 км
ІІ – 3 год - ?
Розв'яжи задачу за даним планом.
-
Скільки часу літак був у польоті?
-
Яка швидкість літака?
-
Яку відстань пролетів літак за 4 год?
-
Яку відстань пролетів літак за 3 год?
Відповідь: 1920 км, 1440 км.
Склади вирази: □ : (□ + □)- 4 = 1920;
(□ + □). 4 = 1440.
9. Першого разу на склад завезли 2 вагони бурого вугілля, а другого - 4 таких самих вагони. Всього завезли 96 т. Скільки тонн вугілля завезли кожного разу?
Вказівка. Це задача на три дії.
У першій дії дізнайся, скільки всього було вагонів з вугіллям.
У другій дії дізнайся про масу вугілля в одному вагоні.
Відповідь: 32 т вугілля, 64 т вугілля.
10. На одну підводу поклали 4 мішки жита, а на другу - 3 таких мішки. У мішках було 420 кг жита. Скільки кілограмів жита поклали на кожну підводу? Відповідь: 240 кг жита, 180 кг жита.
11. Петрик купив 2 альбоми, а Івасик - 3 таких альбоми. За всі альбоми вони заплатили 10 грн. Скільки грошей заплатив за альбоми Петрик, а скільки - Івасик?
Відповідь: 4 гривні, 6 гривень.
12. Добери числові дані і розв'яжи задачу.
В одній пачці було □ зошитів, а в другій - □. За всі зошити заплатили □ грн. Скільки окремо грошей заплатили за кожну пачку зошитів?
13. Господиня купила 3 кг яблук для себе і 2 кг для сусідки. За всі яблука господиня заплатила 10 грн. Скільки грошей має віддати сусідка господині?
Відповідь: 4 гривні.
14. Постав запитання і розв'яжи задачу.
Дві групи дітей збирали жолуді. Перша група зібрала 3 мішки жолудів, а друга - 4 таких мішки. Всього діти зібрали 280 кг жолудів. Скільки... ?
Відповідь: 120 кг жолудів, 160 кг жолудів.
15. Відшукай зайві дані і розв'яжи задачу.
За перший день швачка пошила 3 однакових плаття, а за другий день – 2 таких плаття. На всю роботу вона витратила 15 м тканини. На третій день закупили ще 20 м тканини. Скільки метрів тканини витрачала швачка кожного дня?
Відповідь: 9м тканини, 6 м тканини.
Перевірка: □ + □ = □.
16. Склади задачу про однакові ящики з помідорами за коротким записом.
І – 4 ящ. - ? 105 кг
ІІ – 3 ящ. - ?
Відповідь: 60 кг помідорів, 45 кг помідорів.
17. Склади подібну задачу про дві машини з мішками пшениці.
18. Запиши розв'язання задачі.
Дві бригади зібрали 5 корзин моркви. Перша бригада зібрала 36 кг, а друга - 24 кг. Скільки корзин моркви зібрала кожна бригада?