49963 (588687), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Економічний стан підприємства - результат взаємодії всіх елементів системи виробничих відносин. Зрозуміло, що в гарному економічному стані зацікавлений і саме підприємство. Щоб більш детально вивчити стан і передбачати фінансову перспективу економічного розвитку СФГ "Злагода" спершу потрібно проаналізувати наступні показники:
1. Суму господарських засобів, що підприємство має у своєму розпорядженні;
2. Підприємство вважається платоспроможним, якщо продаж його активів дозволить повернути всі заборгованості, тобто розрахуватися по всім зобов'язанням;
3.Частина власних оборотних коштів використовується на покриття запасів (власні оборотні кошти, запаси і витрати). Це вартість запасів, що покривається власними оборотними коштами;
4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу, що характеризує частину власності самого підприємства в загальній сумі засобів, інвестованих у його діяльність;
5. Коефіцієнт фінансової стабільності.
Розглянемо наступну таблицю показників фінансового стану СФГ "ЗЛАГОДА" і проаналізуємо її.
Таблиця 2.9
Аналіз показників фінансового стану СФГ "ЗЛАГОДА".
| Показники | Оптимальне значення | Роки | |||
| 2005 | 2006 | ||||
| Показники рівня платоспроможності | |||||
| Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,25–2,5 | 1,01 | 0,61 | ||
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,6–0,8 | 0,08 | 0,26 | ||
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2–0,25 | - | 0,005 | ||
| Показники фінансової стабільності | |||||
| Коефіцієнт незалежності | >0,5 | 0,63 | 0,59 | ||
| Коефіцієнт фінансової залежності | ~ 1 | 1,68 | 1,56 | ||
| Коефіцієнт фінансової стабільності | >1 | 1,46 | 1,73 | ||
| Коефіцієнт обов'язковості |
| 0,68 | 0,58 | ||
| Показник фінансового ливеріджа |
| -0,29 | 0,008 | ||
| Показники прибутковості підприємства | |||||
| Коефіцієнт рентабельності активів | >0 | 0,48 | 0,41 | ||
| Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | >0 | 0,26 | 0,25 | ||
| Коефіцієнт рентабельності підприємства |
| 0,56 | 0,4 | ||
У таблиці 2.9 розраховуються коефіцієнти ліквідності, що показують здатність підприємства погасити свої короткострокові борги (зобов'язання) за рахунок власних поточних активів (оборотних коштів).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності нижче критичного рівня, це говорить про не здатність підприємства погашати свої короткострокові борги за рахунок власних поточних активів.
Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує ступінь покриття поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів за рахунок поточних активів і за-витрат майбутніх періодів. Оптимальним є співвідношення 2:1, а критичним 1. Воно показує, у скількох разів поточні активи і доходи майбутніх періодів перевищують поточні зобов'язання (борги). Чим більше коефіцієнт загальної ліквідності, тим більш інтересне підприємство для потенційних кредиторів. Коефіцієнт загальної ліквідності більше критичного рівня в 2005 р., а в 2006 р. менше критичного рівня. Це говорить про те, що в складі поточних активів поточні зобов'язання мають велику питому вагу і господарству потрібно їх зменшувати.
Коефіцієнт незалежності показує, скільки одиниць власного капіталу приходиться на одиницю авансованого капіталу. У досліджуваному господарстві він знаходитися в межах норми і дорівнює в 2005 р. 0,63, а в 2006 р. - 0,59.
Рентабельність активів у 2005 р. склав 148%, а 2006 р. зменшився до 141%. Рівень рентабельності основного капіталу також зменшився з 126% до 125%. Рентабельність підприємства також зменшилася з 156% до 140%, це обумовлено виплатою кредитів в аналізованому періоді.
Тепер розглянемо підприємство з погляду його можливого банкрутства. Для оцінки стану підприємства з погляду можливості його банкрутства розраховують індекс Альтмана. Розрахунок даного показника здійснюється на основі таких п'яти показників, що є індикаторами фінансово-економічного стану підприємства.
Таблиця 2.10
Розрахунок індексу Альтмана
| № | Показники | Величина показників | Питома вага окремих коефіцієнтів, % |
| 1 | Авансований капітал, тис. грн. | 4152 | Х |
| 2 | Прибуток до оподатковування, тис. грн. | 588 | Х |
| 3 | Вартість товарної продукції, тис. грн. | 4443 | Х |
| 4 | Позиковий капітал, тис. грн. | 1518 | Х |
| 5 | Власний капітал, тис. грн. | 2498 | Х |
| 6 | Вартість власних оборотних коштів, тис. грн. | 21 | Х |
| 7 | Реінвестований капітал, тис. грн. | 1573 | Х |
| 8 | К1 = 2/1*3,3 | 0,47 | 17,47 |
| 9 | К2 = 3/1*1 | 1,07 | 40,00 |
| 10 | К3 = 5/4*0,6 | 0,99 | 36,91 |
| 11 | К4 = 7/1*1,4 | 0,53 | 19,83 |
| 12 | К5 = 6/1*1,2 | 0,01 | 0,23 |
| 13 | Індекс Альтмана | 3,06 | 100 |
| 14 | Критичний рівень індексу Альтмана | 2,675 | Х |
| 15 | Співвідношення фактичного рівня індексу з критичним рівнем індексу Альтмана (13/14) | 1,14 | Х |
Розрахунок індексу Альтмана говорить про те, що господарству СФГ "Злагода" у найближче 2-3 року банкрутство не грозить тому що даний показник більше критичне значення в 1,14 рази і склали 3,06.
Таким чином фінансовий і економічний стан господарства СФГ «Злагода» можна оцінити як добрий, тому що основні показники діяльності господарства знаходяться у межах норми. Негативним моментом діяльності підприємства є наявність дуже великої заборгованості. Але це можна пояснити сучасним станом сільського господарства в країні.
Для забезпечення своїх потреб кожна людина займається конкретною роботою. З метою поліпшення і використання створюються трудові колективи (організаційні формування), що діють на основі встановлених правил і процедур. Координація управлінської роботи і формування рівнів керування здійснюються за допомогою вертикального розподілу праці. У діяльності керуючого господарством можна визначити характерні загальні риси, до яких відносяться функції керування, як об'єктивно обумовлені напрямки, що у сукупності забезпечують ефективну кооперацію спільної роботи. Вони тісно пов’язані між собою в єдиному процесі керування.
Структура СФГ "Злагода" має внутрішній порядок, який характеризує стан підрозділів, галузей як систему зв'язків, послідовність і взаємодія між ними.
Адміністративно-правові методи керування передбачають юридичне (правове) і адміністративний вплив на відносини людей у процесі виробництва, оскільки вони регулюються правовими нормами: законодавчими актами, інструкціями, положеннями і розпорядженнями.
Так, як будь-яке підприємство є індивідуальною структурою, то не існує єдиної моделі керування. Факторами, що визначають її вибір є розмір підприємства; продукція, що виробляє підприємство; характер середовища. Система керування повинна бути простою і гнучкою, забезпечувати ефективність і конкурентноздатність функціонування підприємства.
Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується поглибленням поділу праці, що породжує об'єктивну необхідність координування різних видів і різновидів праці в організованих соціально-ринкових системах. Керування є необхідним елементом доцільної форми організації колективної діяльності людей.
Для того щоб підприємство могло домогтися своїх цілей, задачі повинні бути скоординовані за допомогою вертикального поділу праці. Тому керування є істотно важливою діяльністю для підприємства. Для успішної діяльності підприємства, робота з керування повинна бути чітко відділена від не управлінської роботи.
Вона повинна мати невелика кількість рівнів керування, наявність нечисленних підрозділів, що мають висококваліфікованих працівників; якість продукції і всі процедури роботи повинні бути орієнтовані на споживача. СФГ "Злагода" має лінійно-штабну структуру керування:
Рис. 2.1 Структура керування СФГ "Злагода".
Особливу увага тут займає керуючий, що має можливість сконцентрувати увагу на поточному керуванні. При створенні раціональної структури керування необхідно правильно установити чисельність персоналу, зайнятого в цій сфері.
Менеджмент має свій власний економічний механізм, що спрямований на рішення конкретних проблем взаємодії в реалізації соціально-економічних, технологічних, соціально-психологічних задач, що виникають у процесі господарської діяльності. Оскільки існує достаток факторів як у самім підприємстві, так і в навколишнім середовищі, не існує й єдиного кращого способу керування виробництвом. Найефективнішим у конкретної ситуації стає метод найбільш відповідний даний ситуації. Керуючий господарством, керуючись даним підходом, може визначити, які методи і засоби будуть щонайкраще сприяти досягненню цілей підприємства в конкретній ситуації. Щодня керуючий господарством проводить п'ятихвилинні збори з колективом, де ведучі фахівці господарства надають звіти по поточним планам, погоджують з керівником подальшу роботу, вирішують термінові задачі і виникаючі питання. Виходячи з цього, можна сказати, що рішення різних питань залежить від конкретної ситуації, у якій може виявитися керівний склад. Отже, ситуаційний підхід буде найбільш прийнятним у структурі керування, зокрема в менеджменті, кінцева мета якого складається в забезпеченні прибутковості, чи доходності, у діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи керування виробництвом і розвиток техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчій активності і лояльності кожного працівника.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
