49963 (588687), страница 9
Текст из файла (страница 9)
При пере нарахуванні заробітної плати видаляється з таблиці «Заробітна плата за місяць» дані з попереднім нарахуванням та відбувається нове нарахування заробітної плати.
4.4. Розробка інтерфейсу програми
Автоматизована система по нарахуванню заробітної плати розроблена за допомогою потужного середовища розробки програм «Delphi 7».
Це середовище було обрано для реалізації завдання розробки, тому, що має ряд переваг:
-
дане середовище розробки ставиться до систем візуального програмування, які називаються також системами RAD (Rapid Application Development - швидка розробка додатків), що дозволяє з мінімальними витратами часу створити стандартний інтерфейс розроблювальних програм;
-
має великий набір інструментів для роботи практично з усіма видами баз даних. BDE (Borland Database Engine - процесор баз даних Borland) - процесор, що дозволяє додаткам одержувати доступ до різних баз даним;
-
має набір інструментів для розробки проекту звіту (Rave Report), які дозволяють розробляти звіти та виводити їх на печать або зберігати у файл.
Розробка додатків в «Delphi 7» включає два взаємозалежних етапи:
-
створення інтерфейсу додатка;
-
визначення функціональності додатка.
Інтерфейс додатка визначає спосіб взаємодії користувача й додатки, тобто зовнішній вигляд форм при виконанні додатків і те, яким образом користувач управляє додатком. Інтерфейс конструюється шляхом розміщення на формі компонентів, називаних керуючими компонентами (елементами). Створюється інтерфейс додатка за допомогою Конструктора форми.
Функціональність додатка визначається процедурами, які виконуються при виникненні певних подій, наприклад, що відбуваються при дії користувача з керуючими елементами форми. Таким чином, у процесі розробки додатка на форму містяться компоненти й для них установлюються необхідні властивості й створюються оброблювачі подій.
Програмний продукт «Нарахування заробітної плати» має стандартний інтерфейс операційної системи Windows, він представлений формою програми, де нараховується заробітна плата. Управління головними функціями програми відбувається за допомогою меню та за допомогою кнопок (рис. 4.1).
Рис. 4.1 Вікно «Нарахування заробітної плати».
Для більш зручного вводу даних у таблицю з зв’язаних таблиць використовується відкривающийся перелік. Завдяки цьому полегшується ввід даних та виключаються помилки при вводі даних (рис. 4.2 та рис. 4.3). При закритті такого переліку відбувається SQL- запит до відповідної таблиці, за рахунок чого у наступному відкривающемуся переліку зменшується кількість записів, що значно полегшує заповнення таблиць.
Рис. 4.2 Вікно «Працівники».
Рис. 4.3 Вікно «Об’єм праці», режим «Додати».
Крім того часто потрібно знайти у таблиці конкретний запис, тому майже усі вікна програми мають відповідні компоненти для пошуку по різним критеріям запиту (рис. 4.4).
Рис. 4.4 Вікно «Об’єм праці», режим «Перегляд».
4.5 Використання програми по нарахуванню заробітної плати
Перед використанням програми необхідно заповнити таблиці які містять постійну інформацію, а саме «Відрахування», «Групи працівників», «Посади», «Працівники» та «Норма оплати відрядної праці». Заповнення таблиці «Групи працівників» є не обов’язкове, але це допомагає при роботі з програмою, зменшуючи перелік посад при заповненні інших таблиць. Перехід до вікон роботи з цими таблицями відбувається за допомогою відповідних кнопок на головному вікна (рис. 4.5), а також за допомогою пункту «Меню» у головному та інших вікнах.
Рис. 4.5 Головне вікно програми.
При змінах у даних, які містяться у цих таблицях, їх можна змінити за допомогою вибору режиму редагування у пункті «Режим» відповідного вікна. Якщо у таблиці багато записів, то для знаходження потрібного запису можна використати пункт меню «Просмотр» та вибрати пошук по відомим даним.
Бухгалтер по заробітної платі заносить дані по часу або виробітку працівників у таблицю «Об’єм праці» (рис. 4.3). Якщо потрібно змінити якийсь запис, то необхідно вибрати у пункті меню «Режим» режим редагування. Вікно «Об’єм праці» у режимі перегляду та редагування містить пошукову систему по різним критеріям пошуку (рис. 4.4).
Аналогічним чином відбувається робота з таблицями «Лікарняний» та «Премії та доплати».
При нарахуванні заробітної плати потрібно перейти до вікна «Начислить заработную плату» натиснувши відповідну кнопку на головному вікні програми, та вибрати підпункт «Начислить заработную плату» у пункті «Файл». У відкрившихся полях вибрати місяць і рік, за який потрібно нарахувати заробітну плату та натиснути кнопку «Начислить заработную плату». Для перерахунку заробітної плати потрібно вибрати підпункт «Пересчитать» пункту «Файл», та вибрати місяць та рік, за які потрібно перерахувати заробітну плату, а також працівника та його посаду, якщо заробітна плата перераховується одному працівнику. Для друку відомості по заробітній платі потрібно вибрати підпункт «Ведомость» пункту «Отчет», та ввести дату, на яку потрібно зробити відомість. Для друку роздруківки по заробітній платі потрібно вибрати підпункт «Обычный» пункту «Отчет» та вибрати дані для роздруківки.
-
Порівняння розробленої програми по нарахуванню заробітної плати з 1С
Для ведення бухгалтерії на підприємствах країн СНД використовується програма 1С: Заробітна плата. Ця прикладка постачається разом з 1С – програмою, яка містить функції для автоматизування ведення бухгалтерського балансу на підприємстві. Тому прикладка 1С:Заробітна плата складна в використанні, бо містить багато додаткових функцій та розрахована для використання як на малих, так і на великих підприємствах. Розроблена програма розрахована тільки для нарахування заробітної плати більш зручна в використанні, тому що містить тільки необхідні функції. Проведемо у таблиці 5.1 порівняльний аналіз розробленої програми з програмою 1С.
Таблиця 5.1
Порівняння розробленої програми по нарахуванню заробітної плати з 1С.
Фактори | Розроблена програма | 1С |
Інтеграція з бухгалтерським балансом | - | + |
Необхідність спеціального персоналу для налаштування | + | - |
Необхідність періодичного оновлення | + | - |
Складність в використанні | + | - |
Вимоги до працівників | + | - |
Необхідність періодичного навчання працівників | + | - |
Вимоги до ПЕОМ | + | - |
Вартість | + | - |
Програма 1С заносить данні з нарахованої заробітної плати в баланс, який використовується в роботі цієї програми. Розроблена програма не має такої функції ї це є її недоліком. Час від часу виходять нові версії 1С, тому підприємствам необхідно оновлювати її. При установці, або оновлені 1С підприємствам потрібен спеціально навчений персонал для налаштування програми, відповідно це є додаткові витрати на установлення та налаштування програми. При оновлені 1С потрібно додатково навчати працівників для роботи з новою версією програми. Ці недоліки були усунені в розробленій програмі. Програма 1С містить багато додаткових функцій, які не використовуються в процесі нарахування заробітної плати, але з рахунок цього ця прикладка займає на жорсткому дискі більше місця, та потребує більше оперативної пам’яті в процесі роботи, ніж розроблена програма. За рахунок цього розроблена програма працює більш швидко та заощаджує робочий час бухгалтера по зарплаті. За рахунок цього вартість розробленої програми в порівнянні з 1С значно менша.
6. Охорона праці
Охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і коштів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Відповідно до Закону України про "Охорону праці" від 15 травня 1996 року на підприємстві СФГ «Злагода» велика увага приділяється охороні праці працівників, також і для працівників, які працюють за ПЕОМ. ПЕОМ - це комплекс пристроїв, що працює від мережі змінного струму напругою 220 вольтов частотою 50 Гц. Електрична напруга усередині відеомоніторів досягає до 25000 вольтів. Електричний струм таких напруг небезпечний для життя.
Будинки й приміщення, у яких експлуатуються ПЕОМ і виконується їхнє обслуговування, налагодження й ремонт, відповідають вимогам :
- Снип 2.09. 04-87 "Адміністративні й побутові будинки";
- "Правил пристрою електроустановок", затверджених Главгосэнергонадзором СРСР 1984 р.(ПВЕ);
- Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Госнадзорохрантруда 09.01.98 №4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 під №93/2533 (ПБЕ), а також вимогам нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу- виробника ПЕОМ, що діють санітарних норм і правил у сфері охорони праці.
При роботі на ПЕОМ можуть виникнути наступні небезпечні фактори:
- електричний струм;
- вибух трубки кінескопа відеомонітора;
- загоряння пристроїв.
Несприятливі фактори, що виникають при експлуатації ПЭВМ:
1) ергонометричні;
2) неіонізуючі електромагнітні випромінювання;
3) рентгенівське випромінювання;
4) Мікроклімат виробничих приміщень:
- температура повітря (холодний і теплий період року);
5) Відносна вологість повітря в холодний і теплий період року;
6) Швидкість руху повітря (холодний і теплий період року);
Шум і вібрація:
- у приміщеннях операторів ПЕОМ рівень шуму не перевищує 65 дба.
Освітленість:
- освітленість на поверхні стола в зоні розміщення робочого документа становить 300- 500 люкс, допускається установка світильника місцевого висвітлення для підсвічування документів;
- природне висвітлення здійснюється через светопроемы, орієнтовані на північ і північний схід.
При експлуатації ПЕОМ на підприємстві дотримані наступні вимоги електробезпечності:
- мережне електроживлення пристроїв ПЭВМ вироблятися тільки від розеток типу "Європа" із заземлюючими контактами;
- всі електричні розетки, призначені для підключення до них пристроїв ПЭВМ, мають маркування по напрузі.
Значення номінальної напруги мережі (220 У) нанесено яскравою фарбою, великими символами (висотою не менш 50 мм) на стіні або щиті, біля або над розеткою;
- заземлюючі контакти розеток мають з'єднання із заземлюючим контуром приміщення або занулены;
- ПЕОМ підключається до енергомережи через джерело безперебійного живлення.
З метою забезпечення нормальних умов праці на підприємстві забезпечуються наступні вимоги по організації робочого місця користувача ПЕОМ:
- площа на одне робоче місце з ПЕОМ становить не менш 4,0 кв.м, а обсяг - не менш 16 куб.м;
- приміщення з ПЕОМ обладнані системами опалення, кондиціювання повітря й ефективної приточно- витяжною вентиляцією;
- робочі місця з ПЕОМ стосовно світлових прорізів розташовуються так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч;
- схема розміщення робочих місць із ПЕОМ ураховує відстань між робочими столами з відеомоніторами (у напрямку тилу поверхні одного відеомонітора й екрана іншого відеомонітора), що становить не менш 2,5 м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів - не менш 1,2 м;
- висота робочої поверхні стола регулиртется в межах 680- 800 мм; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні стола становить 725 мм;
- клавіатура розташовується на поверхні стола на відстані 100- 300 мм від краю, зверненого до користувача або на спеціальній регульованій по висоті робочої поверхні, відділеної від основної стільниці;