49777 (588675), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Важливим фактором задоволення ІП користувачів є врахування хронологічних меж літератури, що використовується. Звертання до джерел, що застаріли, може призвести до дезінформації споживачів, яким для виконання службових обов’язків особливо необхідні надійні джерела інформації. Правильна оцінка хронологічного обсягу сприяє зменшенню розмірів інформаційного фонду, його нагромадження.

Таблиця 8 - Розподіл ІП у залежності від хронологічних рамок літератури

Проведене дослідження засвідчує, що споживачі інформації користуються , в основному, літературою, яка була видана за останні роки, тобто їх цікавить оперативна, актуальна інформація. Також частина споживачів користувачів цікавиться і документами, які були видані у попередні роки і містить теоретичні положення, що зберігають свою цінність порівняно тривалий проміжок часу ( 80-91рр. – 24%,1917- 80рр. – 16%). Це можна пояснити складом опитаних

Незважаючи на те, що значна частина опитаних користується інформацією на електронних носіях, більшість з них (75%) надає перевагу ознайомленню з інформацією на паперових носіях. І все ж таки користувачі вважають, що необхідно адаптувати всю літературу до електронних баз даних: створити комп’ютерну мережу, яка б забезпечувала необхідною інформацією. Це пов’язано з бажанням мати доступ до інформації в Інтернет й найоперативніше одержувати необхідну інформацію.

5% респондентів дуже часто не можуть вирішити питань у процесі роботи без необхідної інформації і 42% не можуть цього зробити часто, 33% рідко не можуть обійтися без необхідної інформації і 12% - дуже рідко. 8 % не визначились з відповіддю на це запитання. Даний факт свідчить про високу інформаційну активність споживачів.

В ході опитування респондентам було запропоновано висловити побажання і рекомендації щодо вдосконалення системи НТІ (табл.9).

Таблиця 9 - Побажання і рекомендації щодо удосконалення системи науково-технічної інформації

34% вказали на необхідність „інформації про інформацію”, тобто інформації про те, де і як можна здобувати необхідну інформацію і лише 30% - на необхідність розширення меж рекламних можливостей інформаційних служб; 24% вважають за необхідне тісніше співпрацювати з країнами близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення і 12% вважають за необхідне збільшити кількість періодичних видань у фондах ЦНТЕІ.

Проведене дослідження допомогло з’ясувати структуру ІП респондентів, їхнє ставлення до інформаційної служби, використання різних елементів інформаційної діяльності для задоволення вказаних потреб.

Врахування одержаних в процесі проведеного дослідження результатів у практичній діяльності Рівненського ЦНТЕІ надасть змогу значно підвищити ефективність його ІД і забезпечити більшу привабливість для користувачів інформаційних послуг, які надає дана установа.

Висновки

Зміни у соціальному, політичному та економічному житті України певним чином вплинули на якість задоволення ІП користувачів, розширення інформаційних послуг та їхню різноманітність. Ці тенденції обумовили необхідність переходу до інтенсифікації процесу реалізації функцій ІУ на основі впровадження маркетингового підходу у їх діяльність.

Сучасний інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся діяльність ІУ. Орієнтація ІУ на ринок передбачає врахування таких питань:

• перенесення уваги діяльності безпосередньо на користувача;

• визначення особливих конкурентноздатних переваг конкретної ІУ;

• виявлення та вивчення основних груп користувачів;

• вивчення та розвиток ринку послуг на основі застосування маркетингу;

• підвищення якості довідково-інформаційних послуг, що їх надає ІУ;

• постійний моніторинг, оцінка та удосконалення всіх видів діяльності інформаційної установи.

На сучасному етапі свого розвитку ІУ розглядаються як такі, що покликані забезпечувати рівні можливості використання інформації усім громадянам. Розширюючи свої функції, дані установи все більше запроваджують нові засоби забезпечення доступу до інформації, застосовуючи для цього сучасну електронну техніку та засоби комунікації.

Ефективне та раціональне виробництво та реалізація інформаційної продукції та послуг, а також управління ІД з урахуванням реалій ринку стають можливі за умови впровадження у діяльність ІУ так званого „клієнт-орієнтованого підходу”, основними напрямами якого є:

• аналіз ІП користувачів;

• аналіз завдань базової діяльності споживачів інформації;

• оцінка ресурсів ІУ;

• моделювання поведінки споживача інформації;

• проектування системи ІО.

Питання аналізу ІП різних груп споживачів та розгляд проблем, які стоять перед ними у поєднанні з дослідженням ресурсних можливостей ІУ є першими кроками у розробці системи інформаційного сервісу. Вивчення ІП являє собою етап, що передує всій подальшій діяльності установи щодо інформаційного забезпечення. Він визначає стратегію пошуку та логічного опрацювання інформації, можливості якісного задоволення ІП користувачів.

ІП являє собою цілісний феномен, у якому можна виділити два компоненти – об’єктивний (практично збігається з категорією необхідності) та суб’єктивний (ідентичний з активними формами виявлення ІП, через відповідну діяльність). В онтологічному плані ІП користувачів об’єктивні, а з гносеологічної точки зору вони виступають як ідеальний образ необхідної споживачу інформації, тому можуть розглядатись як суб’єктивне явище.

Основним фактором, який обумовлює структуру ІП користувачів ІУ, є вид базової діяльності споживачів інформації. Крім того, на специфіці ІП користувачів позначаються такі чинники, як галузь науки чи практичної діяльності в якій працює споживач інформації, його посадовий статус, вік, регіональний фактор тощо.

Дані про ІП, ІУ отримують безпосередньо від споживачів, а також шляхом вивчення різної документації, яка характеризує базову діяльність споживачів. В залежності від джерела відомостей про ІП методи їх вивчення поділяються на 2 групи: прямі і непрямі. Під прямими методами розуміють методи взаємодії зі спеціалістами-споживачами інформації, аналіз їх запитів. Непрямі (документні) методи базуються на аналізі документних джерел інформації.

Серед прямих методів аналізу ІП все більш широке місце займають соціологічні методи, зокрема метод анкетного опитування, який полягає у розробці спеціальної анкети, зборі даних, їх аналізі та обробці з метою виявлення необхідних параметрів ІП. Найбільш об’єктивні відомості про структуру ІП користувачів ІУ можуть отримати лише застосувавши комплексну методику їх дослідження, яка поєднує у собі декілька методів одержання інформації про ІП користувачів.

Проведений аналіз ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ дозволив виявити: склад користувачів вищеозначеної установи за рівнем освіти та характером праці (галуззю або сферою діяльності); структуру ІП користувачів вищеозначеної установи за такими параметрами як:

- види та жанри, що використовуються споживачами;

- мовні межі використаної інформації;

- хронологічні межі документів, які необхідні споживачам;

- співвідношення традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються користувачі;

- потреби у первинній та вторинній інформації тощо.

В ході дослідження було встановлено, що користувачами Рівненського ЦНТЕІ є переважно фахівці таких сфер, як промисловість, освіта, наука, підприємницька діяльність торгівля, транспорт, зв’язок. Крім того, на базі даної ІУ активно задовольняють свої ІП працівники державних установ. Більшість споживачів інформації має вищу освіту. Вищеозначені категорії користувачів за необхідними відомостями звертаються, як до первинних, так і до вторинних джерел інформації на традиційних та машиночитних носіях. Серед первинних документів перевага надається збірникам нормативів та інструкцій, збірникам правових актів, довідковим виданням. Значним попитом користуються періодичні видання, зокрема, такі як: „Голос України”, „Урядовий кур’єр”, „Все про бухгалтерський облік”, „Українська інвестиційна газета”, „Економіка підприємства”, „Вісті податкової служби”, „Вісник державних закупівель” та інші. Серед джерел вторинної інформації найбільш затребуваними є каталоги і картотеки, реферативні видання, бази і банки даних. Значний відсоток опитуваних (16%) звертається до мережі Інтернет для отримання необхідної інформації.

Користувачів цікавить переважно нова актуальна інформація, тому вони більше звертаються до документів, що були видані за останні роки.

Проведене дослідження також засвідчило високий ступінь інформаційної активності респондентів. Більшість респондентів (47%) часто не може обійтися без інформації у процесі вирішення завдань своєї базової діяльності. Користувачі звертаються до Рівненського ЦНТЕІ за конкретними документами (60%), з метою пошуку потрібного документа (20%), з метою тематичного пошуку документів (15%) і за уточненням відомостей про документ (13%). Більшість опитаних (65%) фахова інформація потрібні щодня.

Серед побажань щодо вдосконалення ІД Рівненського ЦНТЕІ респонденти висловили думки про необхідність створення „інформації про інформацію”, розширення рекламування послуг даною ІУ, а також про необхідність тісної співпраці центру з ІУ близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення користувачів.

В цілому, на основі проведеного в межах підготовки дипломної роботи дослідження можна позитивно оцінити діяльність Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення ІП користувачів. Дана ІУ намагається реалізувати у своїй роботі принципи маркетингу. Особливо це стосується такого напрямку її діяльності, як формування довідково-інформаційного фонду. Він є основою інформаційного забезпечення споживачів, тому в процесі його комплектування враховуються потреби користувачів. Крім того, з метою підвищення ефективності ІД Рівненський ЦНТЕІ активно впроваджує використання автоматизованих технологій у процесах інформаційного забезпечення користувачів.

Єдиним недоліком діяльності вищеозначеної ІУ, на нашу думку, є нерегулярний характер досліджень ІП користувачів, відсутність системи у роботі в даному напрямку. В якості рекомендацій щодо вдосконалення процесу задоволення ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ хотілося б відзначити необхідність проведення систематичних моніторингових досліджень ІП основних груп споживачів інформації даного центру з метою виявлення динаміки цих потреб та забезпечення можливостей їх прогнозування. При цьому слід застосовувати комплексну методику дослідження.

Список використаної літератури

1.Про інформацію: Закон України // Голос України. - 1992.- 13 лист. – с.3-5

2.Агратин Е.Г. Методика изучения информационных потребностей пользователей // Информ.ресурсы России-2002.-№7.- с.4-6

3. Артемонова С., Данилова Н. Нове традиційне: бібліографічно -інформаційне обслуговування в ДНАББ // Біб. вісник.-1999 .-№З .-с.25-27

4. Бабич В.С.Документальні інформаційно-бібліографічні потреби в галузі суспільних наук // Бібліографознавство: теорія і практика: Зб.наук. праць.-К. 1997.-с.3-10.

5. Баркова О. Інформаційне обслуговування науковців за програмою INT AS (1997-1999) // Біб. Вісник.-2000 .-№З. -с.49-51

6. Барах Х. Новые возможности поиска информации // Мир библиографии. 1 99 . - №1 . - с. 92 - 9 6

7. Бібліографічно – інформаційне обслуговування: Навч. метод. мат. для спец. 7 .020102 «Бібліотекознавство і бібліографія» (М-во освіти і науки України. РДГУ; Уклад. В.П.Ярощук.- Рівне.- 2001

8. Брежнєва В.В. Информационное обслуживание: сервисный подход// Библиотековедение.- 2004.- №4.- с.27-30

Характеристики

Список файлов ВКР